27% на військові витрати - які ключові моменти містить новий державний бюджет України?

Минулого тижня Верховна Рада ухвалила Державний бюджет України на 2026 рік.

Це був один з найскладніших бюджетних процесів часів повномасштабної війни.

По-перше, ми приймали ключовий фінансовий документ країни в умовах, коли існує суттєвий фінансовий дефіцит, не забезпечений міжнародною допомогою. На відміну від 2024 року, коли ми розпочали з політичною гарантією реалізації найбільшої в історії Європейського Союзу програми Ukraine Facility на суму 50 мільярдів євро, нинішній бюджет 2025 року отримав додаткове фінансування завдяки узгодженій минулого року програмі ERA Loan від G7. Зараз ми змушені покладатися на політичну декларацію Європейської Ради від 23 жовтня, яка, проте, вимагає уточнення механізму фінансування, щодо якого на кінець першої декади грудня ще немає згоди.

По-друге, маємо констатувати зміну політики ключового заокеанського союзника України, який вже не братиме на себе ту роль в допомозі України, яку він відігравав у попередні роки.

По-третє, на відміну від попередніх років, бюджетний процес цього разу супроводжувався переговорами та узгодженням основних параметрів нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. Фактично, бюджет на 2026 рік мав виконати роль "нульового маяка", який разом із іншими питаннями відповідає певним вимогам та політикам цієї організації, ставши першим кроком до позитивного рішення Ради директорів МВФ щодо започаткування нового чотирирічного циклу співробітництва.

Тим часом війна триває, щодня завдаючи все нових і нових руйнувань. Економіка уповільнюється, і це не може не позначитись на можливостях наступного бюджету.

Ці суворі рамки накладали на нас певні обмеження, які, безумовно, вплинули на зміст основного фінансового документа держави на 2026 рік.

Очікується, що загальні доходи складуть 2 904,6 млрд грн, з яких 2 610,9 млрд грн надходитимуть до загального фонду, а 293,7 млрд грн – до спеціального фонду. Це на 402 млрд грн більше в порівнянні з 2025 роком. Основними джерелами доходів стануть "імпортний" ПДВ, який прогнозується на рівні 683,6 млрд грн, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 560,3 млрд грн, ПДВ з товарів і послуг, вироблених в Україні – 393,4 млрд грн, податок на прибуток підприємств – 325,3 млрд грн, а також акцизний податок – 328,8 млрд грн.

Витрати та кредитування з державного бюджету досягнуть 4 824,1 млрд грн (з них 4 402,3 млрд грн - загальний фонд, а 421,8 млрд грн - спеціальний фонд). Це на 121,2 млрд грн більше в порівнянні з 2025 роком.

Найважливішим пріоритетом для фінансування залишиться сектор оборони та безпеки, якому буде виділено 2 807,1 мільярда гривень, що складає 27,2% від валового внутрішнього продукту. З цієї суми 1 272,9 мільярда гривень буде витрачено на заробітні плати з нарахуваннями, а 709,8 мільярда гривень — на закупівлю озброєння та військової техніки.

На соціальний захист буде виділено 468,5 млрд грн, що на 47,6 млрд грн більше в порівнянні з 2025 роком. З цієї суми, 251,3 млрд грн (додатково 14,4 млрд грн) призначено для трансферту Пенсійному фонду, а 133,5 млрд грн (плюс 3,8 млрд грн) - для соціальних виплат тим, хто належить до вразливих груп населення.

На сферу освіти пропонується спрямувати 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн порівняно з 2025 роком), зокрема 195,3 млрд грн (+55,4 млрд грн), які враховують підвищення на 30% зарплат педагогічних і науково-педагогічних працівників з 1 січня 2026 року; 14,4 млрд грн -- на безкоштовне шкільне харчування; 17 млрд грн -- на облаштування харчоблоків та укриттів, придбання автобусів та інші інвестиційні цілі; 6,6 млрд грн -- на підвищення вдвічі академічних стипендій початку наступного навчального року.

На сферу охорони здоров'я буде спрямовано 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн порівняно з 2025 роком), зокрема 191,6 млрд грн -- за програмою державних медичних гарантій.

Для підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) передбачено виділення 72,6 мільярда гривень, що на 16,5 мільярда більше в порівнянні з 2025 роком. Ці кошти будуть спрямовані на різноманітні потреби, зокрема: виплати на проживання (39,6 млрд грн), забезпечення житлом для ВПО з тимчасово окупованих районів (14 млрд грн, нова ініціатива); покриття початкового внеску та відсотків за перший рік у рамках програми "єОселя" (4,4 млрд грн); компенсацію за знищене або пошкоджене житло через програму "єВідновлення" (4 млрд грн); соціальні послуги для ВПО (2,4 млрд грн); компенсацію за витрати на енергоносії (електроенергія, тверде паливо) в обсязі 1,8 млрд грн; а також фінансування ремонтно-будівельних робіт у фондах тимчасового житла (1,5 млрд грн) та інші заходи.

Для підтримки економічної ситуації буде виділено 51,8 млрд грн, з них: 18,0 млрд грн піде на Фонд розвитку підприємництва для програми "Доступні кредити 5-7-9 %"; 17,1 млрд грн буде спрямовано на ініціативу "єОселя"; 7,4 млрд грн надійдуть до Фонду інновацій та інші напрямки.

Трансферти місцевим бюджетам мають скласти 283,9 млрд грн, а саме: 167,8 млрд грн -- на оплату праці педагогічних працівників шкіл (зокрема додатковий ресурс на підвищення престижності -- 59,9 млрд грн); 30,4 млрд грн -- додаткова дотація органам місцевого самоврядування; 30,8 млрд грн -- базова дотація тощо.

Як і в минулі роки, я активно взяв участь у розробці змін та пропозицій до бюджетного проєкту, який представив Уряд.

Ось що вдалося досягти, які позиції були захищені або включені до затвердженого бюджету:

Було враховано ще кілька пропозицій — можливо, не в повному обсязі, але кожна додаткова гривня безумовно є позитивним внеском.

Залишилось і декілька розчарувань, якими також хочу поділитись.

Перше -- це ухвалені розміри прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати та пенсії.

Вчергове не наважились розпочати нарешті боротьбу з бідністю, не ризикнули рухатись шляхом приведення соціальних стандартів до їх фактичного розміру. Якби мої пропозиції про поетапну ліквідацію розриву між бюджетним та реальним прожитковим мінімумом були реалізовані -- це був би величезний ресурс, який пішов би згодом у національну економіку та підтримав її на декілька порядків більше, ніж, приміром, кешбек.

Друге -- відмова від більш амбіційних завдань в частині збільшення надходжень від детінізації. Закладати ресурс менший, ніж було отримано в результаті детінізації у попередні роки, особливо в умовах, коли МВФ наполягає на активізації боротьби з тінню -- поганий сигнал, зокрема й тим, хто продовжує працювати "в сіру" чи "в чорну". Річні втрати бюджету від тіні, за моїми оцінками, у 2026 році складуть 1 трлн грн. Повернення хоча б четвертої частини цих коштів (що вважаю цілком реальним) дало б змогу вже наступного року встановити значно вищі соціальні стандарти, забезпечити більш солідне зростання пенсій, зарплат освітян, медиків, соціальних працівників, більше ресурсу виділити на підтримку ветеранів, ВПО, прифронтових територій.

Третє -- так і не відбувся обіцяний очільницею Уряду аудит усіх державних (зокрема і підтримуваних коштами бюджету) програм на предмет їх ефективності, результативності та пріоритетності в межах обмежених бюджетних можливостей, результати якого ми повинні були побачити в урядовому проєкті. Бюджетом-2026 ми продовжили багаторічну системну помилку -- виділяти за традицією кошти на програми, які фінансуються роками та десятиліттями, до яких всі "звикли", без огляду на те, а яку віддачу для держави, економіки, соціальної сфери вони давали раніше чи дають нині. Навіть неозброєним оком видно, що у бюджеті присутні такі видатки, кошти з яких можна було зняти та переспрямувати на куди більш витребувані та ефективні статті (приміром, ті ж програми "Доступні кредити 5-7-9%" чи "єОселя").

У цих обставинах прийняття фінального рішення стосовно бюджету на 2026 рік виявилося досить непростим завданням.

Проте розпочинати Новий рік без головного фінансового документа країни було б вкрай безглуздо, адже це призведе до невизначеності щодо нової чотирирічної програми співпраці з МВФ. Це також поставить під загрозу всю систему міжнародної допомоги Україні, а також вплине на всі внутрішні витрати, як військові, так і соціальні. У такій ситуації застосовується правило щомісячного фінансування, що становить 1/12 частину річних видатків попереднього року, які, до речі, на 121,2 млрд грн менші за затверджений бюджет.

Щодо зазначених проблем, Уряд зможе їх усунути під час наступного коригування бюджетних витрат.