8 бар'єрів на шляху до українського економічного дива: які проблеми викликають занепокоєння у польських інвесторів
40 млрд євро - такий обсяг інвестицій мають згенерувати гарантії ЄС в рамках програми Ukraine Facility.
Для збільшення інвестицій в українську економіку планується виділити близько 7 млрд євро на забезпечення інвестиційних кредитів через уповноважені організації країн Європейського Союзу.
У Польщі роль державного банку розвитку виконує Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK), який уже розпочав тестування проєкту з підтримки польських підприємств, залучених до відновлення України. Цей механізм може зацікавити понад 3000 польських компаній, які внесені до реєстру відновлення, що його веде Польська агенція інвестицій і торгівлі (PAIH). Серед цих підприємств є також міжнародні корпорації, які відкрили представництва в Польщі для розширення свого бізнесу в країнах Центрально-Східної Європи, зокрема і в Україні.
Інвестиції відіграють ключову роль у процесі відновлення, який спрямований на розвиток внутрішнього виробництва та підвищення конкурентоспроможності експорту. Проте створення нових промислових потужностей та сучасної інфраструктури зазнає серйозних перешкод через застарілі обмеження.
Ці труднощі торкаються всіх підприємств, незалежно від того, чи вони польські, німецькі, чи американські.
Ми узагальнили досвід розміщеного у Польщі світового бізнесу та його пропозиції щодо створення умов для прискореного інвестування та відбудови України.
З моменту початку повномасштабної агресії Польща перетворилася на ключовий транспортний центр, що зв'язує Україну з міжнародними маршрутами.
Існуючі пункти перетворення кордону з Польщею не здатні впоратися з товаропотоком з численних країн світу. Брак пропускної спроможності прикордонної інфраструктури стримує як експорт, так і імпорт, що негативно впливає на бізнес по всій Європі.
Польща активно працює над розширенням можливостей своїх транспортних коридорів. Наприкінці року планується відкриття оновленого прикордонного переходу "Нижанковичі - Мальховичі" у Львівській області, фінансування якого забезпечує польська сторона.
Однак занадто довго триває виконання українською стороною процедур, пов'язаних з реалізацією договору з Польщею щодо облаштування пунктів пропуску та прикордонної дорожньої інфраструктури на українсько-польському кордоні.
Потребують модернізації та розвитку шляхи, якими вантажі транспортуються до кордону з Польщею. До кожного пункту перетину кордону повинні підходити швидкісні автомобільні та залізничні шляхи.
Існують ситуації, коли можливості пункту пропуску залишаються недо використаними через відсутність сучасного дорожнього покриття, яке б до нього вело.
За підтримки Польщі транспортні шляхи України було включено до плану розвитку Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T).
Зараз Польща працює над проєктною документацією для організації швидкісного залізничного сполучення з Україною. Спільно можна буде спорудити інфраструктуру швидкісного залізничного сполучення від кордону з Польщею до Києва, Львова та Одеси, ці роботи може профінансувати ЄС.
Нарушение баланса между внутренними рынками Европейского Союза и Украины вызвало ответную реакцию со стороны производителей сельскохозяйственной продукции стран Центрально-Восточной Европы. Украине, Польше и всему ЕС необходимы комплексные меры, которые помогут предотвратить протесты фермеров и предпринимателей в будущем.
Бізнес завжди вмів знаходити спільну мову, тому це питання неодмінно знайде своє вирішення.
Важливо усвідомлювати, що подібні реакції часто супроводжували етапи розширення Європейського Союзу.
У Франції проходили акції протесту проти польських виробників молочних продуктів, у Німеччині невдоволення висловлювали щодо польських яблук, в Італії протестували проти польських перевізників, а у Великій Британії виступали проти польських працівників.
У будь-яких ситуаціях бізнес і політичні діячі завжди знаходили шляхи для розв'язання конфліктів.
На жаль, в Україні все ще має місце практика завищення митної вартості імпортних товарів податковими органами. Митна служба нерідко визначає вартість товарів для обчислення імпортного мита та ПДВ на рівні, що перевищує реальну, незважаючи на наявність документів, що підтверджують ціну від виробників.
Це один зі шляхів збільшення надходжень до бюджету.
Внаслідок подібних дій спостерігається підвищення цін для споживачів в Україні, зокрема на ті продукти, які не виготовляються в країні.
Тимчасовий податковий вплив викликає підвищення рівня інфляції та зменшення конкурентоспроможності на міжнародних ринках товарів, що містять імпортовані складові.
Проблема з затримками у поверненні ПДВ для експортерів існує вже багато років, і лише масштаби цієї ситуації змінювались з часом.
Дуже прикрою є ситуація, коли виробничі підприємства з польським, австрійським чи німецьким капіталом не отримують передбаченого податковим законодавством і безспірного відшкодування податку на додану вартість. Адже це позбавляє економічного сенсу ведення господарчої діяльності в Україні, а відтак може призвести до втрати робочих місць, а також припинення надходження податків до державного та місцевих бюджетів та валютної виручки в Україну.
Це питання має згубний вплив на інвестиційний клімат у економічних зв’язках між Україною, Польщею та іншими країнами Європи, адже породжує додаткові ризики для інвесторів, які прагнуть виробляти продукцію в Україні для експорту.
На початку масштабної агресії був введений абсолютний мораторій на виплату відшкодувань. На середину цього року загальний обсяг заборгованості з повернення ПДВ досягнув 20 мільярдів гривень, але наразі процес повернення ПДВ експортерам почав рухатися вперед.
Польща, подібно до інших держав Європи, вбачає в відновленні України шанс стати частиною процесу трансформації повоєнної країни на сучасний економічний регіон, здатний забезпечити швидкий економічний розвиток для всієї Європи.
Сьогодні ми стикаємося з істотними загрозами для процесу відновлення — це значні втрати у сфері будівельної техніки, складна ситуація на ринку праці та обмежені фінансові можливості. Ці виклики ускладнюються урядовою політикою, яка обмежує вільний доступ європейських компаній до ринку товарів та послуг. Залучення досвідчених європейських фірм з великими ресурсами наразі є обмеженим, що може стати серйозною перешкодою для швидкого відновлення.
Наприклад, учасники тендерів під час подачі своїх заявок повинні володіти або орендувати технічні засоби загального призначення, такі як вантажівки, екскаватори, бульдозери та крани, а також мати документи, що підтверджують їх відповідність. Міжнародні компанії мають можливість оперативно орендувати необхідну техніку в країнах ЄС чи інших регіонах на тому етапі, коли вона їм стане в нагоді.
Існуюча вимога є обґрунтованою, коли йдеться про будівництво унікальних об'єктів, для яких потрібна вузькоспеціалізована техніка. Але у випадках, коли йдеться про масове будівництво стандартної інфраструктури, обмеження необґрунтовані.
Часто іноземні підприємства стикаються з вимогами, які виявляються майже неможливими для виконання.
Наприклад, впродовж тижня з моменту оголошення тендеру надати проєкт договору та переклад на українську сотень сторінок угод вже реалізованих проєктів, котрі до того ж часто містять комерційну таємницю.
Якщо не переглянути вимоги щодо подачі документів та обладнання, багато системних проектів можуть не відбутися взагалі або затягнутися на декілька років.
Отже, Україні необхідно розробити ефективну та узгоджену стратегію для впровадження принципу відкритого ринку, який є одним із ключових аспектів економічної системи Європейського Союзу.
До закінчення війни навряд чи можна очікувати на стабільність в енергопостачанні. Проте, надзвичайно важливо забезпечити підведення комунікацій до промислових територій, адже без цього не відбудеться створення нових виробництв.
Через нестачу державного фінансування інвесторам - і українським, і іноземним - доводиться довго чекати на під'єднання до електричних та газових мереж і прокладання доріг.
Будівництво шляхів до індустріальних парків незабаром може припинитися - Мінекономіки розглядало можливість припинення державного фінансування спорудження транспортних шляхів до виробничих майданчиків.
Щоб зареєструвати представництво іноземної компанії в Україні, знадобиться 60 днів. У випадку ж створення українського підприємства, процес може зайняти від однієї години до двох днів. Якщо українська компанія має намір реалізувати проект разом з іноземною, їй необхідно буде створити нову юридичну особу, що також потребує 60 днів.
Такі норми характеризують економічно закриту країну, а не майбутнього члена ЄС, яким прагне стати Україна.
Яскравим прикладом відкритого ринку є Польща: з 2022 року українці, які перебувають у цій країні, заснували 8 тисяч підприємств, а 50 тисяч осіб здобули статус підприємців.
Іноземні компанії зазвичай дивуються існуванню двох окремих реєстрів в Україні: ЄДРПОУ (Єдиного державного реєстру підприємств та організацій) та ЄДРЮОФОПГФ (Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань).
Було б доцільно зібрати їх в єдиний реєстр, щоб уникнути непорозумінь.
Польща зайняла позицію одного з провідних європейських інвесторів в Україні. З початку лютого 2022 року за участю польських інвестицій було засновано 244 нові компанії. Це свідчить про активність підприємців, які не відкладають справи на потім, а активно працюють вже сьогодні.
Найбільше нових підприємств з іноземними інвестиціями було відкрито у Львові - це одна з причин, чому Польська агенція інвестицій і торгівлі відкрила представництво і в цьому місті.
Отже, Україна стала другою країною після США, в якій функціонують кілька офісів нашої агенції. У представництві PAIH в Україні працює більше фахівців у сфері бізнес-супроводу, ніж у будь-якому іншому куточку світу.
Польща як давній друг і партнер зацікавлена у сильній та незалежній Україні. З власного досвіду ми знаємо, що послідовні реформи в Польщі дали свій результат - 20 років тому ми стали членом ЄС і на сьогодні залишаємося однією з найбільш динамічних економік Європи.
Для досягнення сили необхідно пережити процес трансформації. Польський бізнес прагне позитивних змін і готовий активно вкладати капітал.
