Афганістан без інтернету: причини та наслідки відключення мережі талібами. Розглядаємо деталі.

В останні дні вересня Афганістан опинився в абсолютній комунікаційній ізоляції. Влада талібів, пояснюючи це необхідністю боротьби з "пороком", заблокувала доступ до інтернету та мобільного зв'язку для 42 мільйонів громадян. Це призвело до серйозних перебоїв у банківській системі, авіації, медіа та освітньому процесі.

Це не просто технічна проблема - це крок до повної ізоляції режиму від світу, що загрожує поглибити гуманітарну кризу в країні, яка півстоліття переживає важкі часи.

Еспресо розповість більше про подібні приклади, коли влада вимикала населенню інтернет і чи може ця ситуація спричинити в Афганістані протести.

раптове зниження доступу до інтернету в Афганістані, зображення: Netblocks

Історично таліби, які є прихильниками Талібану, мали негативне ставлення до інтернету. Ще в кінці 90-х років вони заборонили телебачення та супутникові антени, керуючись своїми ультраортодоксальними переконаннями. Після виведення американських військ з Афганістану та відновлення влади у 2021 році, таліби почали блокувати соціальні мережі з метою придушення протестів. Наразі їхні дії поширюються на весь інтернет.

29 вересня 17:00 за місцевим часом, інтернет в Афганістані практично зник. За даними моніторингової організації NetBlocks, трафік упав до 1% від норми, а мобільний зв'язок паралізовано (лише активний 2G).

Цей процес розпочався ще раніше, оскільки вже 16 вересня провінція Балх, що знаходиться на півночі країни, стала першим регіоном, де за наказом верховного лідера Талібу Хібатулли Ахундзади було введено заборону на оптоволоконний інтернет, який був прокладений тисячами кілометрів під час присутності американських військ. Протягом наступного тижня ці обмеження поширилися на 12 провінцій, включаючи Кандагар, Гельменд і Кундуз. В результаті, 29-30 вересня інтернет-блек-аут охопив всю країну, в тому числі і столицю Кабул.

Таліби поки що не зробили жодних офіційних заяв, проте місцеві керівники постачальників повідомляють, що це "проміжний захід до отримання нової інформації". Хоча альтернативи і обіцяють, конкретики поки що немає.

За інформацією Netblocks, в Афганістані наразі спостерігається повне відключення інтернету, оскільки влада Талібану вживає заходів для "забезпечення моральності". Цю інформацію підтвердив представник Талібану з північної провінції Балх, який у повідомленні на платформі X зазначив, що заборону було введено за наказом верховного лідера Ахундзади, "з метою запобігання аморальним діям". Йдеться про доступ до порнографічних матеріалів та "шкідливого західного контенту".

Торек Фархаді, екс-старший консультант Міжнародного валютного фонду та Світового банку, повідомив каналу CBS News, що обмежений доступ до інтернету може мати серйозні негативні наслідки для простих громадян в Афганістані.

"Для молоді Афганістану це, безсумнівно, ще один дорогий крок назад, якщо така ситуація триватиме. Це обмежує доступ до онлайн-освіти і суттєво ускладнює підприємцям взаємодію з клієнтами. Це свідомий вибір, який веде суспільство до безвиході," - підкреслив експерт.

Дійсно, наслідки виявилися миттєвими: усі рейси з аеропорту Кабула були скасовані, банківські операції зупинені, а тисячі жінок позбулися можливості відвідувати онлайн-курси — єдине джерело освіти після накладення заборони на навчання для дівчат віком понад 12 років.

Активістка з питань жіночих прав Санам Кабірі повідомила агентству Reuters, що таліби вже заборонили доступ жінок до шкіл, університетів, а також до місць відпочинку та спортивних установ.

"Талібан застосовує всі доступні йому методи для придушення населення. Що ще можуть вимагати ці невігласи, якщо наш пригноблений народ вже пережив цілу епоху страждань?" - зазначила Кабірі.

Масові акції в Непалі через заборону соціальних мереж, зображення: gettyimages.

Історія демонструє, що урядові заходи щодо відключення інтернету часто призводять до зворотного ефекту, підсилюючи обурення та активність населення. Зазвичай, влада вдається до таких заходів під час соціальних протестів, і подібні приклади можна спостерігати в Єгипті, Ірані, Судані, Індії та інших країнах.

У спекотні дні 2011 року в Єгипті, коли диктатор Хосні Мубарак вирішив відключити інтернет та мобільний зв'язок, намагаючись задушити Арабську весну, він лише розпалив полум'я протестів. Адже замість мовчання вулиці Каїра заповнилися тисячами демонстрантів, які, скоординовані офлайн, штурмували площу Тахрір. Цей блекаут, що тривав п'ять днів, не затишив протестів - навпаки, вони вибухнули з новою силою, призвівши до падіння режиму Мубарака, і весь світ побачив, як цифрова темрява може стати каталізатором для реальної революції.

Схожа ситуація могла б розвинутися в Ірані восени 2019 року, під час подій, відомих як "Кривавий листопад". Уряд, переляканий хвилею протестів через різке підвищення цін на паливо, ухвалив рішення відключити інтернет для 80 мільйонів громадян на дев'ять днів. Режим сподівався, що зможе приховати свої репресивні дії, але гнів населення лише зростав: люди виходили на вулиці Тегерана та Ісфахана, підпаліючи поліцейські дільниці та розкішні вілли посадовців. Тим часом, діаспора в Європі та США, скориставшись VPN, інформувала світ про сотні загиблих. Незважаючи на те, що протести були придушені силою, вони залишили глибокий слід у суспільстві, посиливши опозиційні настрої та міжнародний тиск. Це також продемонструвало, що відключення зв'язку не зупиняє вогонь невдоволення — воно просто робить його невидимим для світу, але не для самого народу.

У 2019 році в Судані, коли автократ Омар аль-Башир, що правив країною протягом трьох десятиліть, вирішив на тиждень відключити інтернет, аби придушити хвилю протестів проти економічної кризи, наслідки виявилися катастрофічними для нього. Молодь Хартуму, обурена голодом і корупційними схемами, не скорилася. Цей інтернет-блекаут став каталізатором для об’єднання протестувальників, що призвело до масових страйків і, врешті-решт, до втечі Башира в 2020 році — падіння режиму, де інтернет перетворився з жертви на символ опору.

Також у 2019 році в індійському Кашмірі, коли Делі скасував автономію регіону, уряд Нарендри Моді наклав повний інтернет-блекаут на 7 мільйонів жителів, щоб придушити сепаратистські протести. П'ять місяців цифрової ізоляції коштували економіці $2,4 мільярда, але замість заспокоєння вулиці запалали: сутички з поліцією подвоїли насильство, а молодь, озброєна камінням і гаслами, лише загострила опір.

Чи не найшвидшою була нещодавня реакція в Непалі, щоправда, не на виключення інтернету, а популярних соцмереж. На початку вересня молода генерація показала блискавичну силу: уряд прем'єра Непалу, намагаючись заглушити критику корупції та "кумівства" еліт, забанив 26 соцмереж - від TikTok до Instagram, - посилаючись на "боротьбу з фейками". Це стало останньою краплею для молоді, яка страждає від безробіття. За лічені години на Discord і Reddit сформувалися протестні канали і вулиці Катманду заповнилися тисячами: вони палили портрети чиновників, штурмували парламент і Верховний суд, ігноруючи вогонь поліції. Десятки вбитих стали ціною перемоги: уряд пішов у відставку. Ця "цифрова революція" довела, що в еру соцмереж відключення не ізолює - воно мобілізує, перетворюючи онлайн-гнів на вуличний ураган, який скидає тиранію.

Згідно з інформацією, наданою Access Now, у 2024 році було зафіксовано 74 випадки відключення інтернету, які здійснили уряди під час протестних акцій в 24 країнах. Ці блокування часто застосовуються з метою ускладнити організацію протестів та завадити документуванню насильства, вчиненого правоохоронними органами.

Стисла відповідь: навряд чи відключення інтернету стане безпосередньою причиною для масових протестів в Афганістані; проте, це може слугувати додатковим фактором, що посилює незадоволення у певних спільнотах.

Афганістан суттєво відрізняється від інших країн через специфіку свого суспільства та історію численних інтервенцій. Таліби утримують владу завдяки поєднанню силового тиску та релігійного контролю, а спроби протестів у 2021 році проти їхнього захоплення країни були швидко й жорстоко придушені - тоді загинули сотні людей.

Протести зазвичай спалахують, коли великі групи населення відчувають несправедливість, переживають економічні труднощі або коли існують організовані колективи, здатні залучити людей до дій. Однак з 2021 року режим Талібану встановив суворий контроль над вулицями, громадськими установами та лідерами опозиції. Як наслідок, страх перед репресіями, обмежена організаційна структура та нездатність опозиційних груп координувати свої дії роблять виявлення протестів практично неможливим.

Дослідження показують, що розширений доступ до широкосмугового інтернету справді повʼязаний зі збільшенням протестної активності. Адже інтернет - це інструмент, який полегшує мобілізацію суспільства у разі виникнення протестів. Ті верстви населення та галузі господарства в Афганістані, які втратили джерело доходу через відсутність інтернету, теоретично принаймні можуть спробувати провести протести. Але швидше за все їх швидко б придушили, а афганці навіть би не дізналися про це.

У AP повідомляють, що тривала відсутність електрики може поглибити економічну кризу та викликати соціальне незадоволення в країні, проте, ймовірно, не призведе до широкомасштабних протестів, принаймні у найближчій перспективі. Аналітики вважають, що такі дії Талібів є одними з "найбільш радикальних і жорстоких заходів", які вони вжили з моменту відновлення влади.

В даний час, через обмеження інтернет-доступу, Афганістан майже повністю ізольований від глобальної спільноти, що робить його ще більш "забутим куточком" світу.

"Це серйозна втрата не лише для народу Афганістану, а й для економічної ситуації в країні. Відключившись від інтернету, людина фактично відрізає себе від сучасного життя, адже без доступу до мережі багато речей стають недоступними," - зазначив афганський експерт Ішак Атмар в бесіді з "Радіо Азаді".