Бідні опиняться в ще більшій скруті, тоді як багаті продовжать збагачуватися. Які ж причини для критики податкової реформи Трампа?
Замість зменшення державних боргів, Дональд Трамп підтримує ініціативу під назвою "Великий красивий закон", яка, ймовірно, призведе до збільшення боргових зобов'язань США на трильйони доларів. Цей крок викликав численні зауваження та негативну реакцію, навіть серед його прихильників.
Після старту "митної війни" Дональд Трамп взявся за реалізацію обіцяних ще під час виборчої кампанії податкових та бюджетних реформ. Адміністрація президента підготувала масштабний законопроєкт обсягом 1000 сторінок, який отримав офіційну назву "Великий красивий закон" (One Big Beautiful Bill).
Документ, хоча й зі складнощами, вже отримав підтримку Палати представників. Тепер його чекає розгляд у Сенаті, де для затвердження знадобиться щонайменше 51 голос (якщо голосування завершиться з результатом 50 на 50, віцепрезидент Джей Ді Венс зможе забезпечити перемогу республіканцям). Сенатори мають можливість внести корективи в документ, що в такому випадку призведе до його повернення назад до Палати представників.
І хоча Трамп хоче підписати закон до Дня незалежності США 4 липня, до документа є чимало запитань і у демократів, і у представників церкви, і навіть у республіканців. Жорстко розкритикував Big Beautiful Bill уже колишній керівник DOGE Ілон Маск, назвавши його "гидотним". Це спровокувало публічну сварку у соцмережах із Трампом. Не підтримали законопроєкт і економісти-лауреати Нобелівської премії.
Що ж із ним не так? Усіх турбує, що закон призведе до зростання і так немалого держборгу США (понад 36 трлн дол.) ще на 2-3 трлн дол. у наступні 10 років попри те, що Трамп перед виборами обіцяв його скорочувати. Також законопроєкт критикують за посилення нерівності між багатими і бідними в Штатах.
Які податкові пільги передбачає Big Beautiful Bill і хто від цього виграє найбільше? Які "приховані бомби" там закладені? Які зміни у документі готує Сенат? І чи зросте від них економіка США так, як обіцяє Трамп?
22 травня, після тривалих суперечок, Палата представників США ухвалила "величний і красивий" законопроєкт з незначною перевагою в один голос, який обіцяє зниження податкового тягаря. Повний текст законопроєкту був представлений лише за кілька годин до голосування, що раніше вважалося неприйнятним. Тепер документ передано на розгляд Сенату.
Податкова реформа стала однією з ключових економічних обіцянок Трампа під час виборчої кампанії. "Це, напевно, найзначніший закон, який коли-небудь буде ухвалено в історії нашої нації! Тепер нашим друзям у Сенаті потрібно взятися за роботу, щоб документ якомога швидше опинився на моєму столі," - написав Дональд відразу після голосування. У Білому домі сподіваються, що закон буде підписано до Дня незалежності США, який відзначається 4 липня.
Головна мета "мегазакону" Трампа полягає в тому, щоб продовжити податкові пільги, введені під час його першого терміну, щонайменше до кінця 2028 року. Документ містить такі основні зміни:
Кілька з вказаних раніше ініціатив входили до передвиборчих обіцянок Трампа, які він прагне бодай формально реалізувати перед проміжними виборами 2026 року. Ці вибори передбачають обрання всіх 435 депутатів Палати представників та 33 з 100 сенаторів.
Дональд Трамп і республіканці стверджують, що новий пакет податкових пільг і знижок відкриє двері до ери "безпрецедентного економічного зростання". "Це стане справжнім паливом для нашої економіки. Ми називаємо цей законопроєкт "великим і чудовим", адже він містить надзвичайні заходи, які забезпечать підвищення доходів для всіх", - обіцяв спікер Палати представників Майк Джонсон на початку червня.
Проте економічні експерти із різних ідеологічних таборів сумніваються, що це станеться. Навпаки, багато хто очікує, що цей законопроєкт дасть ще менше економічного ефекту, ніж попередній податковий закон Трампа 2017 року про зниження податків та створення нових робочих місць.
"Хоча незалежні оцінки дещо різняться, більшість вважає, що такий пакет заходів незначно стимулюватиме економічне зростання і не зможе компенсувати зниження податків на трильйони доларів", - підкреслює CNN.
Законодавчий проект піддається критиці через його значний вплив на економіку. За даними Бюджетного управління Конгресу США, якщо цей документ буде прийнято, державний борг країни через десятиліття збільшиться на 2,4 трильйони доларів. Інші оцінки, які враховують перетворення тимчасових заходів на постійні, свідчать про можливі втрати доходів у розмірі 5,8 трильйона доларів.
Згідно з оцінками Tax Foundation, податкові пільги, закладені в законопроєкті, можуть стимулювати економічне зростання на 0,8% протягом найближчих трьох десятиліть. Водночас, загальний дефіцит бюджету зросте на 1,7 трильйона доларів протягом десяти років, незважаючи на заплановане скорочення витрат приблизно на 1,5 трильйона доларів.
Аналітичний центр Penn Wharton Budget Model висловлює прогноз, що законопроєкт, схвалений Палатою представників, принесе лише 0,4% приросту ВВП до 2034 року, в той час як дефіцит бюджету за цей час збільшиться на 3,2 трильйона доларів. У ході виборчої кампанії Трамп, навпаки, запевняв, що зможе зменшити державний борг США, який наразі перевищує 36 трильйонів доларів.
Уже сама ймовірність прийняття законопроєкту викликала проблеми для економіки Сполучених Штатів. Нещодавно агентство Moody's знизило кредитний рейтинг США з максимального Aaa до Aa1. Основною причиною цього стало можливе збільшення державного боргу.
Очікуване розширення бюджетного дефіциту, а також весь процес ухвалення "Великого Чарівного Закону", стало каталізатором публічної суперечки між Ілоном Маском і Трампом. Після виходу з DOGE мільярдер висловив критику щодо законопроєкту, назвавши його "огидним" та таким, що "ще більше розділить суспільство" і "призведе до банкрутства Америки". Риторика Маска має також і більш тривіальне пояснення: "великий красивий законопроєкт" передбачає зменшення субсидій для виробників електромобілів, що негативно вплине на Tesla, яка вже й так переживає складні часи.
Адміністрація Трампа стверджує, що всі критичні підрахунки демократів та незалежних аналітичних центрів - помилкові. "Так звані експерти, які критикують "великий і прекрасний законопроєкт" без краплі самосвідомості, повинні пам'ятати, що вони робили такі ж похмурі прогнози щодо зниження податків президентом Трампом під час його першого терміну. Закон 2017 року допоміг започаткувати історичне зростання зайнятості, заробітної плати, інвестицій та економіки", - заявляють у Білому домі.
Ще одна важлива причина для заперечення законопроєкту Трампа полягає в тому, що він надає вигоди бізнесу та заможним американцям, скорочуючи при цьому соціальні програми для найменш забезпечених верств населення. Зокрема, посилюються вимоги щодо отримання продовольчих субсидій SNAP: працездатні дорослі без утриманців тепер повинні працювати до 65 років, тоді як раніше ця межа становила 55 років.
Додатково, доступ до системи медичного страхування Medicaid буде обмежений. Починаючи з 2029 року, для отримання допомоги користувачам доведеться працювати або навчатися не менше 80 годин на місяць. Також на Medicaid не зможуть розраховувати власники нерухомості, чия вартість перевищує 1 мільйон доларів, і члени їхніх родин. Крім того, програма більше не покриватиме витрати на процедури трансгендерного переходу.
Усе це повинно привести до економії федерального бюджету близько 800 мільярдів доларів, але в той же час позбавить медичного страхування від 8 до 15 мільйонів громадян США.
Пропозиції щодо зменшення фінансування Medicaid викликали протест не лише серед демократів, але й серед певних представників республіканської партії. Вони стверджують, що цей крок фактично позбавить малозабезпечених громадян можливості отримувати медичну допомогу. "Масштабний і неприйнятний законопроєкт Трампа призведе до того, що мільйони сімей змушені будуть сплачувати вищі страхові внески. Лікарні та заклади для людей похилого віку можуть закритися," - зауважили демократи.
Республіканці вважають, що програми Medicaid та продуктових субсидій охоплені "обманом і зловживаннями", наголошуючи, що ті, хто ними користується, "просто недостатньо старанні у своїй праці". На їхню думку, введення вимог до працевлаштування є необхідним кроком, щоб "підштовхнути очевидно нероб до активної трудової діяльності".
Однак, згідно з інформацією, наданою виданням The Guardian, ситуація є зовсім іншою: більше 70% осіб працездатного віку, які отримують соціальну допомогу на харчування або Medicaid, вже мають роботу. Ті, хто не зайняті трудовою діяльністю, зазвичай стикаються з проблемами здоров'я, мають інвалідність, доглядають за родичами або продовжують своє навчання.
Сенат має затвердити фінальну редакцію законопроєкту, перш ніж передати його на голосування. Оскільки в документі, ймовірно, будуть внесені деякі корективи в порівнянні з початковою версією, він знову потрапить до Палати представників для повторного голосування, де, ймовірно, виникнуть нові труднощі.
Суперечки виникли через ініціативу з приводу податкових пільг для чистої енергії. Незважаючи на те, що обидві політичні сили виступають за скасування федеральних податкових пільг на чисту енергію, запроваджених за часів президентства Байдена, республіканці в Сенаті пропонують поступове скасування цих пільг з меншою швидкістю.
Зокрема, Сенат має намір продовжити дію податкових пільг для підприємств, що займаються будівництвом вітрових та сонячних електростанцій. Компанії, які почнуть будівельні роботи цього року, матимуть можливість отримати повну податкову пільгу. Якщо ж вони розпочнуть будівництво в 2026 році, знижка складе лише 60%, у 2027 році - 20%, а в 2028 році вона буде скасована зовсім.
Версія ж законопроєкту, схвалена Палатою представників, спрямована на майже негайне скасування податкових пільг для таких компаній.
Шість лауреатів Нобелівської премії з економіки - Дарон Аджемоглу, Пітер Даймонд, Саймон Джонсон, Олівер Харт, Джозеф Стігліц та Пол Кругман - висловили свої занепокоєння у спільному листі, в якому підкреслили, що великий бюджетний законопроєкт може підірвати основні програми соціального захисту, одночасно суттєво збільшивши федеральний борг.
Економісти застерегли, що навіть з урахуванням скорочень у системі соціального забезпечення, запропонований законопроєкт може призвести до збільшення державного боргу більше ніж на 3 трильйони доларів у найближчі роки. Якщо його положення залишаться незмінними, то протягом наступного десятиліття борг може зрости більш ніж на 5 трильйонів доларів. Це зростання боргових зобов’язань та дефіциту, на думку експертів, створить значний тиск на інфляцію та відсоткові ставки, підвищуючи їх у найближчому майбутньому.
Представники церкви також висловили протест проти радикальних аспектів законопроєкту. Зокрема, в документі пропонується виділити 75 мільярдів доларів на програму масової депортації, що передбачає фінансування центрів утримання та суттєве збільшення штату прикордонників. Це на порядок більше, ніж нинішнє фінансування. Крім того, заплановано підвищення витрат на такі пільги, як статус тимчасового захисту (T.P.S.) та дозволи на роботу для шукачів притулку, що зробить їх недоступними для багатьох сімей, які мають на них право.
Архієпископ Маямі Томас Венскі висловив думку, що замість витрачання мільярдів на депортацію осіб, які вже сприяють добробуту країни, було б доцільніше з фінансової та етичної перспективи розширити законодавчі можливості для "некримінальних мігрантів", з метою надання їм шансу на отримання постійного легального статусу.
США переживають брак робочої сили в різних секторах, таких як охорона здоров'я, послуги та сільське господарство. На думку експертів, депортація трудових мігрантів лише ускладнить цю проблему.
"Жорстокість цього законопроєкту безпрецедентна. Він нехтує найуразливішими серед нас, збільшує як економічний, так і людський розрив між багатими та бідними, ігнорує загальне благо, щоб принести користь лише найбагатшим у нашій країні.
Цілком ймовірно, що мільйони людей опиняться в злиднях, змушені покладатися на церкви та приватні благодійні організації для забезпечення свого виживання. Ще більше осіб залишаться без медичних послуг, принаймні до тих пір, поки їхній стан не стане настільки важким, що вони не звернуться до відділення невідкладної допомоги, - висловив своє обурення архієпископ Санта-Фе Джон К. Вестер.
"Жоден штат або його політичний підрозділ не може застосовувати будь-які закони або правила, що регулюють ШІ-моделі або автоматизовані системи прийняття рішень протягом 10-річного періоду, що починається з дати набрання чинності цим законом", - йдеться у законопроєкті.
В основі своїй, Республіканська партія надає технологічним гігантам вигідний привілей: десятирічну відстрочку від строгого регулювання штучного інтелекту. ЗМІ застерігають, що наслідки можуть виявитися непередбачуваними для інновацій та довіри суспільства до технологій: без прозорого контролю та публічної звітності, управління системами ШІ залишиться виключно в руках рад директорів компаній. Більш ніж 140 організацій закликали законодавців відкинути цю ініціативу, підкреслюючи, що будь-яка технологія без належного нагляду, особливо така потужна, як штучний інтелект, може призвести до серйозних проблем.
Законопроєкт також піддається критиці за те, що може ще більше зміцнити позиції таких гравців, як OpenAI, Anthropic, Microsoft, Amazon і Google в індустрії штучного інтелекту. Аналітики вважають, що відсутність регуляторного контролю призведе до нерівних умов конкуренції, що лише посилить домінування вже існуючих лідерів.
Ретельно вивчивши податковий законопроєкт Трампа на 1000 сторінок, аналітики з Wall Street вжахнулись. У розділі 899 заховали справжню "бомбу" - можливість запровадження прогресивного податкового тягаря до 20% на пасивні доходи іноземних інвесторів з країн із "дискримінаційною" податковою політикою. Серед останніх - основні торговельні партнери США, починаючи з ЄС.
Ця норма орієнтована, перш за все, на держави, які запроваджують оподаткування цифрових послуг з великих технологічних корпорацій, зокрема Канаду, Великобританію, Францію та Австралію, а також інші країни G7, що застосовують умови угоди про мінімальні корпоративні податки.
Під увагою виявляться як американські підприємства з іноземними інвесторами, так і міжнародні корпорації, що мають свої представництва в США, а також прибутки інвесторів, які володіють американськими активами на трильйони доларів.
Аналітики з Wall Street попереджають, що адміністрація Трампа "стріляє собі в ногу": ці кроки можуть негативно вплинути на попит на американські держоблігації та долар. У Morgan Stanley підкреслили, що в такому вигляді законопроєкт послабить долар і підірве інвестиції, а у JPMorgan заявили про "значні наслідки" для бізнесу в США і за його межами.
"Хоча ця норма була замаскована під технічними аспектами, її наслідки очевидні для фахівців: якщо закон буде затверджено та підписано з цією положенням, це ще більше відлякає іноземних інвесторів в умовах, коли їх колишня непохитна впевненість у казначейських облігаціях і інших американських активах вже під загрозою через непередбачувану торгову політику Трампа та погіршення фінансового стану держави", - зазначає Bloomberg.
У той же час, як повідомляє агентство, запропонований податок не пов'язаний із митною політикою адміністрації Білого дому, яка наразі підлягає судовому оскарженню. Проте, суть ситуації залишається незмінною: Трамп та частина республіканців висловлюють намір вирішити питання несправедливого ставлення до Сполучених Штатів з боку інших країн, будучи переконаними, що інвестори не знайдуть альтернатив ринку США.
За словами Джорджа Саравелоса, керівника досліджень грошового ринку Deutsche Bank, нове податкове законодавство може стати інструментом економічного впливу. "На нашу думку, цей законопроєкт дасть адміністрації США можливість, якщо виникне така потреба, перетворити торговельну війну на конфлікт у сфері капіталів," — зазначили в Deutsche Bank.
