Бомби або дипломатичні зусилля. Чи стане Трамп на бік Ізраїлю у конфлікті з Іраном?
Які чинники визначатимуть майбутнє становище Ірану?
Військова кампанія Ізраїлю проти Ірану перейшла в стадію, що стала звичною. Кожного дня ізраїльські ВПС наносять удари по військовим об'єктам та ядерним установкам, водночас систематично ліквідуючи іранських керівників і провідних ядерних фахівців. Однак вищі ешелони іранського політичного керівництва залишаються недоторканими, незважаючи на те, що Ізраїль закликає до зміни влади в Тегерані.
Іран у відповідь на конфлікт проводить ракетні та дронові атаки на Ізраїль, проте їхня частота помітно зменшилася — з понад ста ракет у перші дні до менш ніж десяти за одну атаку. Це зниження викликане, зокрема, знищенням значної кількості іранських пускових установок та необхідністю заощаджувати боєприпаси. Тим не менш, Іран демонструє, що здатен збільшити інтенсивність обстрілів. Наприклад, 19 червня було випущено 30 ракет по території Ізраїлю.
На початку конфлікту ізраїльська система протиракетної оборони продемонструвала вражаючу ефективність, знищуючи 90-95% ракет. Однак, починаючи з цього тижня, показники перехоплення знизилися до приблизно 65-80%. Як повідомляє NBC News, це пов'язано з тим, що Іран почав використовувати більш сучасні ракети, оснащені кількома боєголовками, що ускладнює їх перехоплення.
У Ізраїлю наразі немає можливості повністю знищити ядерну програму Ірану. Як писало РБК-Україна, один з іранських об'єктів - ядерний комплекс Фордо - знаходиться на значній глибині у товщі скелі. Імовірно, його може знищити лише спеціалізована американська бомба GBU-57 (MOP). Тож для знищення Фордо потрібне залучення Штатів.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп поки що не проявляє бажання здійснювати військові дії проти Ірану. За останній тиждень він висловив кілька суперечливих думок з цього питання та закликав Іран до здачі.
19 червня прес-секретар Білого дому Керолайн Левітт оголосила, що Трамп ухвалить рішення стосовно участі Вашингтона у війні в найближчі два тижні. Вона зазначила, що процес ухвалення рішення про залучення США до конфлікту вимагає часу, оскільки існує можливість проведення переговорів з Іраном, які можуть відбутися або ні в найближчій перспективі. Левітт також акцентувала, що адміністрація Білого дому налаштована на дипломатичне вирішення ситуації з Іраном, але головним пріоритетом залишається запобігання отриманню Тегераном ядерної зброї.
Трамп вважає, що удари по Ірану мають сенс завдавати лише в тому випадку, якщо так звана "бункерна бомба" дійсно зможе знищити об'єкт у Фордо, як повідомляє The Guardian. За свідченнями джерел видання, у Білому домі поки що немає впевненості в цьому. Схоже, Трамп не зовсім переконаний в ефективності військового удару та сподівається, що сама загроза з боку США змусить Іран до компромісів.
Ізраїль активно продовжує свої зусилля, щоб переконати Трампа в важливості участі у військових операціях проти Ірану. 19 червня прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу разом із керівництвом ЦАХАЛ провели зустріч із представниками адміністрації Трампа, зокрема віце-президентом США Джей Ді Венсом та міністром оборони Пітом Хегсетом.
У той же час Сполучені Штати нарощують свою військову присутність на Близькому Сході. 16 червня ударна група під командуванням авіаносця Nimitz покинула Південнокитайське море та направилася в бік Близького Сходу. Військово-морські сили США дали команду есмінцю Thomas Hudner вирушити до Східного Середземномор'я, а іншому есмінцю було наказано активізуватися для можливого виконання завдань за вказівкою Білого дому.
Крім цього, Сполучені Штати перевели деякі свої літаки і кораблі з баз, розташованих на Близькому Сході, в більш безпечні райони, оскільки вони можуть стати мішенню для можливих атак з боку Ірану. Однак немає інформації про те, що бомбардувальники B-2 Spirit, здатні нести бомби для знищення об'єктів у Фордо, були перекинуті до цього регіону.
Незважаючи на збройні зіткнення з Ізраїлем, Іран не припиняє переговори зі Сполученими Штатами та європейськими країнами. Як повідомляє Reuters, спеціальний посланець Дональда Трампа Стівен Віткофф і міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі кілька разів обмінювалися телефонними дзвінками після початку ізраїльських атак, щоб знайти дипломатичне рішення для конфлікту.
Арагчі наголосив, що Тегеран не відновить переговори, доки Ізраїль не зупинить удари. Агентство повідомляє, що цьоготижневі дзвінки стали найпредметнішими з початку контактів у квітні. Арагчі зазначив, що Іран "готовий до компромісів у ядерному питанні", якщо США змусять Ізраїль припинити бойові дії. Мова йде про пропозицію США, висунуту Ірану наприкінці травня. Вона передбачає створення регіонального консорціуму зі збагачення урану за межами країни, яку Тегеран поки що відкинув.
Аббас Арагчі (фото: Getty Images)
Одночасно в Женеві проходили переговори між міністром закордонних справ Ірану та його колегами з Франції, Великої Британії та Німеччини. В результаті цих зустрічей була розроблена всеосяжна дипломатична пропозиція для Тегерана, що, у теорії, має на меті стримати ескалацію конфлікту з Ізраїлем.
Серед іншого, вона передбачає: повне припинення збагачення урану та відновлення роботи МАГАТЕ із доступом до всіх іранських ядерних об'єктів; нагляд за балістичною програмою Ірану; припинення фінансування Іраном "терористичних угруповань в регіоні", тобто іранських "проксі" (ХАМАС, "Хезболла", хусити, проіранські шиїти в Іраку тощо); звільнення Іраном "усіх заручників", тобто іноземних громадян, які ув'язнені іранським урядом.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.
Напруженість між Ізраїлем та Іраном досягла певного стабільного рівня. Після початкового шоку в Тегерані, іранські влади адаптуються і прагнуть впоратися з кризовою ситуацією. Це включає в себе як захист тих об'єктів, які ще не були знищені Ізраїлем, так і ймовірні контратаки. Водночас Ізраїль поступово вичерпує можливості для ударів, оскільки завдати більших збитків Ірану стає складніше, якщо не вчиняти напади на цивільні об'єкти, нафтову інфраструктуру або політичне керівництво країни. Однак такий крок може призвести до серйозних репутаційних втрат та викликати негативну реакцію з боку багатьох міжнародних акторів, оскільки зростання цін на нафту стане серйозною проблемою.
На міжнародному рівні головним сюжетом залишається боротьба за позицію Трампа. Так само як і з Україною, президент США знаходиться "на розтяжці'. З одного боку, починати новий конфлікт - це точно не те, для чого він прийшов на посаду. З іншого, на Трампа тисне ізраїльське лобі та "яструби" з його оточення. Зрештою, сам Іран намагається відвернути удар США, показуючи, що він готовий до переговорів. Залишається неясним, наскільки це відповідає дійсності, а в якій мірі це тактична гра, аби виграти час.
Серед інших чинників, що впливають на мотивацію іранських керівників, варто зазначити економічну та соціальну ситуацію в країні, яка, безумовно, погіршилася внаслідок атак з боку Ізраїлю. Якщо вони відчуватимуть впевненість у своїх позиціях, можна очікувати, що переговори будуть продовжуватися в формі імітації. Однак, якщо загроза для режиму стане більш реальною, поступки з боку Ірану можуть з'явитися швидше. Проте, слід зазначити, що достовірні дані щодо цих питань відсутні, оскільки країна фактично відключила себе від зовнішнього інтернету.
