Боти, штучний інтелект, дезінформаційні кампанії та кібернетичні атаки: яким чином Сполучені Штати оновлюють свою політику в кіберпросторі?

Сполучені Штати адаптують свої стратегії у сфері кібербезпеки, аби ефективніше реагувати на сучасні виклики.

Держдепартамент США анонсував масштабну трансформацію: вже цього літа Вашингтон планує розділити єдину структуру, що досі відповідала за всю цифрову політику від кібербезпеки до штучного інтелекту. Здавалося б, США лише нещодавно створили цей "кіберцентр" як відповідь на зростаючі цифрові виклики. Бюро останні роки успішно координувало все від переговорів щодо кібербезпеки до розробки глобальних технологічних стандартів.

Однак тепер все інакше: функції відокремлюються, вертикалі переглядаються, а ієрархія трансформується.

Іннформація яка сколихнула кіберспільноту у США стосується Bureau of Cyberspace and Digital Policy (CDP) -- Бюро кіберпростору і цифрової політики. Воно з'явилося у квітні 2022 року і стало головним майданчиком США для глобального кібердіалогу.

Саме тоді вперше всі цифрові включаючи безпек,у дипломатію, штучний інтелект були зведені в одну структуру.

CDP безпосередньо підпорядковувався першому заступнику державного секретаря, що перетворювало його на не просто "додатковий підрозділ", а на значну політичну установу.

Як пише Government Accountability Office (GAO) у звіті 2025 року, CDP "посилило дипломатичні зусилля США, зміцнило кіберкоаліції та зробило Штати лідером в розробці міжнародних кібернорм".

CDP було засновано як міждисциплінарну платформу, що охоплює три ключові сфери:

Bureau of Cyberspace and Digital Policy (CDP) очолював посол з особливих доручень. На початках це був Нейт Фік (Nate Fick), який до того працював у сфері кібербезпеки приватного сектору й служив у морській піхоті. Його призначення символізувало спробу Держдепу надати CDP не лише дипломатичну, а й стратегічну вагу.

Серед ключових досягнень CDP фахівці виділяють:

Однією з особливостей цього бюро є те, що у союзників США немає аналогічних організацій. Навіть у таких країнах, як Велика Британія чи Японія, цифрова дипломатія розподілена між різними міністерствами.

Яка мета цих дій? Чому потрібно змінювати вже ефективні структури? Головна причина полягає у нових технологічних викликах, які постають перед нами.

Однією з причин, що спонукали до реорганізації, стали нові виклики в галузі кібербезпеки. Сюди відносяться швидкий розвиток штучного інтелекту, автоматизовані атаки, технології deepfake та гібридні інформаційні кампанії. Це стало основною підставою для створення нового підрозділу — Bureau of Emerging Threats.

Як зазначає видання Cybersecurity Dive, нове бюро має зосередитися на "emerging challenges to U.S. security, including AI-enabled threats and cyber capabilities of foreign adversaries". Іншими словами, Вашингтон офіційно визнає, що інструменти штучного інтелекту можуть нести не меншу загрозу, ніж класичні кібератаки. Адже у новій архітектурі кіберзагроз штучний інтелект і автоматизовані бот-мережі перетворюються на повноцінних учасників конфліктів. Вони здатні атакувати не лише інфраструктуру, а й саму довіру до інституцій, громадську думку і внутрішню стабільність країни. Ось як це працює:

1. Глибокі фейки та неправдиві повідомлення

Ці тенденції помітні не лише в Сполучених Штатах. Наприклад, в Україні, під час повномасштабної агресії Росії, активно використовувалися різноманітні інструменти автоматизованого фішингу, діпфейків, бот-мереж та хактивізму. Один з вражаючих прикладів — масовий випуск deepfake-відео, на яких Президент Зеленський нібито закликає до капітуляції. Це свідчить про те, що штучний інтелект став важливим елементом у гібридній війні.

2. Програми, які впливають на "суспільну свідомість"

Сучасні мережі ботів виконують не лише функцію розповсюдження спаму, а й активно залучаються в діалоги, створюючи ілюзію масової підтримки певних ідей чи панічних настроїв. Вони наслідують поведінку реальних користувачів, маніпулюють популярними хештегами та впливають на хід обговорень. Як підкреслює дослідниця з Brookings Institution Дар'ялін Пейн: "Боти вже не обмежуються лише розсилкою спаму – вони навчилися імітувати людей, брати участь у політичних дебатах та змінювати суспільні норми".

3. Атаки через адаптивний ШІ

Нові покоління штучного інтелекту мають можливість навчатися в реальному часі, обходити фаєрволи, використовувати вразливості у ланцюгах постачання і, що найважливіше, залишатися непоміченими. Вони можуть автоматично змінювати код шкідливих програм в залежності від атакованої системи. Це свідчить про те, що традиційні антивірусні рішення та фаєрволи втрачають свою ефективність без впровадження систем машинного аналізу та моніторингу поведінки.

4. Індивідуалізовані фішингові загрози

Інструменти ШІ здатні створювати гіперреалістичні листи від імені ваших колег, банків або держустанов. Такі повідомлення враховують стиль, мову, тематику ваших контактів -- і злам стає справою часу. "AI has moved us from phishing to precision strikes on trust infrastructure," -- йдеться у звіті RAND Corporation за 2024 рік.

5. Обсяги та автоматизація

Один бот здатен контролювати безліч фальшивих профілів, а один витік інформації може вразити тисячі систем в ланцюзі постачання. Це стало реальністю під час атаки на SolarWinds, яка досі вважається зразком складного, але системного втручання в критично важливі інфраструктури США.

6. Конфлікт у небесах

Чимало атак відбуваються не через "традиційний" шкідливий софт, а через злам API, підміни в хмарних обліковках або інтеграції в ланцюги CI/CD у розробці. Це не лише питання захисту серверів -- це питання безпеки архітектури держави.

Отже, як ми спостерігаємо, штучний інтелект, широке застосування бот-мереж, автономні засоби соціальної інженерії та атаки на основі генеративних моделей стають новими потужними інструментами впливу, проти яких з кожним днем стає все складніше захищатися.

Схожі виклики відчули в Ізраїлі під час кібератак іранських угруповань у 2023 році, коли через зломи CCTV і генеративні моделі ворог намагався впливати на наративи всередині країни. А у Великій Британії ще у 2022 році GCHQ попереджувало про використання штучного інтелекту з боку державних суперників для маніпулювання громадською думкою через соцмережі та згенеровані відео.

Ці виклики вимагають окремої оперативної аналітики та технічної експертизи, що і стало одним з головних аргументів на користь нової організаційної моделі. Адже якщо держави хочуть навчитися діяти в цих умовах то їм треба адаптуватися до нової організаційної моделі. "We are no longer dealing with isolated cyber incidents -- we are in a permanent state of digital contest," -- йдеться у супровідному меморандумі Держдепу, оприлюдненому 21 квітня 2025 року.

Отже, створення спеціалізованої структури для протидії таким загрозам є спробою не лише прискорити реакцію, а й адаптувати американську політику до умов 2025 року, в яких алгоритми, дані та кібератаки виступають на рівні з арміями у міжнародних конфліктах.

Отже, з початку літа CDP буде поділено на три окремі сегменти:

У самому Держдепі пояснюють це потребою у "функціональній ефективності": "We need to align cyberspace policy more closely with our economic and national security interests, and streamline oversight" -- йдеться у внутрішньому документі від 21 квітня 2025 року.

Марк Рубіо, який підтримує ідею реорганізації, стверджує, що це спростить управлінські процеси: "Наявність занадто багатьох центрів прийняття рішень завжди є ризиком. Потрібно об'єднати зусилля там, де це дійсно необхідно, і розділити їх у випадках перевантаження".

Проте не всі висловлюють захоплення. Критики зазначають, що розподіл CDP може зменшити ефективність глобальної координації США в галузі кібербезпеки.

"Це рішення може ослабити можливості США діяти спільно на дипломатичному фронті у сфері кібербезпеки," - зауважила Джессіка Вейт, експертка з Atlantic Council.

Як зазначає Politico, Конгрес нещодавно, у 2023 році, офіційно закріпив повноваження CDP у законодавчій базі. Поточна реорганізація, фактично, суперечить цій стратегії.

Також планується скорочення 3,400 робочих місць та закриття 132 офісів, серед яких є й ті, що займалися питаннями демократії та прав людини. Деякі дипломати вже встигли пожартувати: "Ми вже попрощалися з колегами, які тільки-но повернулися на роботу після пандемії".

Це рішення також створює ризики для світової спільноти. Перш за все, відбувається втрата єдиної координації. Коли йдеться про те, хто в Сполучених Штатах представляє позицію щодо штучного інтелекту або кібербезпеки на міжнародній арені, нинішня структура не забезпечує чіткої відповіді. Тепер, замість одного централізованого органу, як це було з CDP, партнери США стикаються з кількома підрозділами, які можуть функціонувати паралельно або навіть змагатися між собою.

GAO (Урядова служба аудиту США) вже попереджає: "Відтепер політичні сигнали надходитимуть з різних джерел, які не завжди будуть узгоджені один з одним".

По-друге, це втрата впливу. Коли CDP працював під керівництвом першого заступника державного секретаря, це свідчило про важливість. Тепер же це перетворилося на лише одну з економічних питань. Для союзників у НАТО, G7 або ЄС це також слугує певним сигналом.

Проте, безумовно, існують і переваги: новостворене бюро загроз матиме можливість оперативніше реагувати на ситуації, такі як атаки на енергетичні системи або маніпуляції в TikTok за допомогою deepfake.

Тож як бачимо Сполучені Штати адаптують свої стратегії у сфері кібербезпеки, аби ефективніше реагувати на сучасні виклики. І незважаючи на суперечливість рішення це у будь-якому разі крок вперед у порівнянні з іншими країнами. Україні у свою чергу варто подивитися і проаналізувати цю модель та подумати як її адаптувати до потреб сучасності. Адже у нас і далі триває війни з росією, що вимагає від нас бути сильними, адаптивним та впроваджувати інноваційні практики, які дозволять посилити обороноздатність країни.