Шторм і напруга. Як Трамп протягом місяця намагається "привести до миру" Україну, Росію та Європейські країни.
Сьогодні рівно місяць, відколи Дональд Трамп повернувся у Білий дім. За цей час він встиг відновити контакти з Росією щодо завершення війни в Україні, витіснити Європу на другий план та послати суперечливі сигнали Києву. Про те, як команда Трампа працює над завершенням війни Росії проти України та які проблеми виникають у зв'язку з цим - читайте в матеріалі РБК-Україна.
Зміст:
Дональд Трамп з моменту своєї інавгурації функціонує у "турборежимі". Він вражаюче швидко трансформує Сполучені Штати зсередини, намагаючись силою домогтися уступок від провідних американських партнерів. Подібним чином президент США підходить і до питання завершення конфлікту між Росією та Україною. З одного боку, вже є певні позитивні результати, з іншого – такий стиль управління створює нові виклики як для України, так і для Європи.
Ще до свого вступу на посаду Трамп призначив спеціального представника з питань України та Росії — колишнього генерала Кіта Келлога — відповідальним за завершення конфлікту. Однак, незважаючи на численні зустрічі з українськими партнерами, ні він, ні інші члени команди Трампа протягом певного часу не мали чіткого плану щодо вирішення війни.
Раніше Трамп стверджував, що мир можна досягти всього за 24 години, але згодом Келлог змінив цю оцінку, продовживши термін до 100 днів. 15 лютого Келлог оголосив, що тепер у нас є "180 днів, щоб залучити всі сторони". Однак, незважаючи на зміни у часових рамках, Келлог та його команда не залишалися бездіяльними. Вони залучили нових учасників до процесу переговорів і розширили коло питань, які обговорюються.
Контакти між США, Україною та Росією тепер ведуться через двох окремих представників. Кіт Келлог продовжує взаємодію з Україною, тоді як питання, пов'язані з Росією, курує спеціальний представник Трампа по Близькому Сходу Стівен Віткофф. Хоча точно невідомо, коли він почав займатися російським напрямком, відомо, що 12 лютого Віткофф здійснив візит до Москви, щоб повернути американського заручника Марка Фогеля, якого утримував режим Путіна. У переговорах також беруть участь державний секретар США Марко Рубіо і радник Трампа з національної безпеки Майк Волц.
Також відбулося розширення переліку тем, які можуть бути включені до майбутньої угоди про завершення конфлікту. З української сторони акцент робиться на рідкоземельних металах та інших важливих елементах, що є необхідними для США. Є ймовірність, що бізнесове крило навколо Трампа виступало за швидке підписання такої угоди, вже під час Мюнхенської конференції з безпеки, що відбудеться 14-16 лютого. Проте українське керівництво добилося того, щоб угода була ретельно доопрацьована, особливо в аспекті надання безпекових гарантій для України.
З російської сторони йдеться про співпрацю в економічній і інвестиційній сферах, а також у питаннях, які "мають спільний геополітичний інтерес". Важливо зазначити, що під час прямих перемовин між США та Росією, що проходили в Саудівській Аравії, участь взяли міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, помічник президента Путіна з зовнішньої політики Юрій Ушаков, а також керівник російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмітрієв.
Принаймні до моменту, коли розпочалися обговорення мирних ініціатив, команда Трампа залучила до процесу європейських партнерів, які не беруть участі у військових діях, під час масштабної поїздки американських лідерів по Європі. Водночас Кіт Келлог відкрито зазначив, що європейські країни не братимуть участі в безпосередніх переговорах між Україною та Росією. Також до процесу було залучено Саудівську Аравію, яка розглядається як потенційна платформа для переговорів та як гравець, здатний зменшити ціни на нафту, що може слугувати інструментом тиску на Росію.
На минулому тижні кулуарні переговори між США, Україною та Росією стали предметом публічної уваги. Спершу президент США провів бесіду з Володимиром Путіним, лідером Кремля, а згодом про результати цієї розмови поінформував президента України Володимира Зеленського. Одночасно з цим до Києва прибув міністр фінансів США Бессент, щоб просувати угоду щодо рідкоземельних металів. Це питання також обговорювалося під час зустрічі Зеленського з віце-президентом США Джей Ді Венсом в рамках Мюнхенської конференції з безпеки. Проте, за численними даними від джерел РБК-Україна, більшість дискусій у Мюнхені носила загальний характер і не містила конкретних пропозицій.
Переговори, що відбулися згодом між США та Росією в Саудівській Аравії, стали значною подією, приуроченою до участі керівників зовнішньополітичних відомств — державного секретаря США Марко Рубіо та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Однак вони не обмежилися лише формальностями: було досягнуто конкретних угод, які стосувалися нормалізації функціонування дипломатичних представництв, а також призначення відповідальних осіб з обох країн для швидкого початку роботи над вирішенням конфлікту.
Київ, як зазначив Зеленський, не був обізнаний щодо суті цих переговорів. "Україна вважає, що будь-які обговорення її майбутнього без її участі не можуть бути продуктивними. Ми не можемо визнати жодні угоди чи домовленості, які стосуються нас, якщо нас не було залучено до їх обговорення," - підкреслив Зеленський 18 лютого.
Крім того, президент Зеленський вирішив відкласти свій візит до Саудівської Аравії як жест доброї волі, де раніше проходили переговори між США та Росією.
Кіт Келлог та голова Офісу президента України Андрій Єрмак (фото: прес-служба ОП)
Водночас 19 лютого до Києва прибув Кіт Келлог. Він перебуватиме в Києві три дні та матиме низку зустрічей з українським керівництвом та поїздка на фронт. Так само як у Саудівській Аравії США говорили з РФ без України, у Києві американський посланець говорить без Росії. Хоча сам Келлог одразу по приїзду підкреслив, що його головною задачею буде "слухати".
Поряд із переговорами на різних рівнях американське керівництво транслює низку насторожливих меседжів, які відгонять духом російської пропаганди. Ввечері 18 лютого за Києвом Дональд Трамп на брифінгу сказав, що йому подобається Зеленський, але "в Україні є керівництво, яке дозволило війні тривати". За словами Трампа, рейтинг Зеленського впав до 4%.
"На мою думку, коли зберемося за стіл переговорів, український народ сам визначить, що вибори вже давно не проводилися. Це не Росія вказує Україні на необхідність виборів, а це результат об'єктивних обставин," - висловився Трамп.
19 лютого Трамп знову висловив свої погляди, при цьому охарактеризувавши Зеленського як "диктатора, що не проводить виборів".
Володимир Зеленський назвав заяви президента США дезінформацією. "Раз вже говоримо про 4%, ми бачили цю дезінформацію. Ми бачили, що вона йде від РФ. В нас є докази, що ці цифри обговорюються між Америкою та Росією", - відповів Зеленський.
Заяви Трампа можуть свідчити про його обмежене усвідомлення складності російсько-українського конфлікту в широкому розумінні, а також бути елементом згаданої раніше "агресивної стратегії". Наприклад, його обіцянка "завершити війну за 24 години" є яскравим підтвердженням цього. Такі висловлювання створюють додаткові труднощі для України, оскільки вони не лише посилюють внутрішні політичні суперечності, але й ускладнюють процес переговорів.
"Це характерна риса Трампа. Він ставить надзвичайно високі вимоги до всіх, навіть до своїх союзників, і часто виявляється набагато критичнішим до них, ніж до супротивників Сполучених Штатів. Проте, з іншого боку, таким чином він надає Путіну надію на успіх, адже останній прагне обговорити питання України саме з Америкою, без залучення Європи," - зазначив у коментарі для РБК-Україна виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.
Влада Сполучених Штатів раніше підкреслювала, що діалог з Росією повинен відбуватися з позиції сили. Проте, проблема полягає в тому, що подібні коментарі з боку Трампа насправді ослаблюють позиції України. Це вже сталося не вперше. Під час нещодавнього європейського туру, міністр оборони США Піт Хегсет фактично відкинув два важливі аргументи, які могли б бути використані у переговорах з Росією: питання про вступ України до НАТО та повернення до кордонів 2014 року. Загалом, поспішність у вирішенні конфлікту може мати негативні наслідки для США.
Леонов вважає, що дії Трампа в такій агресивній формі радше ускладнюють досягнення угод, ніж сприяють їм. Він зазначає, що єдиним, хто може зупинити війну, є Путін, і все залежить від його рішень. Якщо давати Путіну надію на можливу перемогу, це лише підштовхне його до продовження тиску на Україну та Європу.
У даних обставинах українському уряду необхідно встановити ефективні канали зв'язку зі Сполученими Штатами та протистояти спробам Росії захопити ініціативу в переговорах. Крім того, важливим аспектом є співпраця з країнами Європи. Проте, наразі сама Європа також переживає період невизначеності.
