Чи повертають українці своїх рідних з-за кордонів, і яку роль у цьому відіграє державна підтримка?

Серед основних перешкод, які стримують людей, важливими є питання особистої безпеки та захисту дітей. Дослідження щодо повернення українських громадян на батьківщину було здійснено Міжнародною організацією з міграції (МОМ).

На 2025 рік, згідно з інформацією організації, близько 9,4 мільйона українців залишаються в статусі вимушених переселенців. Серед них 3,8 мільйона – це внутрішньо переміщені особи, а 5,6 мільйона знаходяться за межами країни, переважно в державах Європейського Союзу.

На початку масштабного вторгнення показники були значно вищими, оскільки процес повернення з-за кордону все ще триває. Згідно з інформацією Міжнародної організації з міграції, 1,1 мільйона українців вже повернулися додому, тоді як приблизно 340 тисяч осіб залишаються внутрішньо переміщеними навіть після повернення.

Згідно з результатами опитувань, найбільш поширеним явищем є повернення не цілих сімей, а окремих їхніх представників. Основними причинами для таких рішень стають емоційні фактори та зв'язки з родиною. 70% українців, які повернулися з-за кордону, вказали, що їхнім головним мотивом стало прагнення повернутися додому або возз’єднатися з близькими. Для порівняння, серед тих, хто внутрішньо перемістився, лише 34% мають такі ж причини для повернення.

Серед вторинних причин, що впливають на повернення, можна виділити можливість знайти роботу (28%) та отримати доступ до житла (23%). Кількість людей, які повертаються з-за кордону через фінансові труднощі в інших країнах, зростає. Більшість українських біженців все ще прибуває з країн ЄС, але географічний спектр розширюється. Якщо раніше 93% повернень припадало на країни Європейського Союзу, то тепер ця цифра зменшилася до 77%. Також спостерігається зростання кількості повернень з Канади, Молдови та Болгарії.

Незважаючи на сильне бажання повернутися додому, лише третина українців вважає, що це можливо в найближчій перспективі. Інші ж очікують покращення ситуації з безпекою та соціальними умовами. Згідно з даними Міжнародної організації з міграції, 61% українських біженців у Європі або планують повернутися, або сподіваються на це. Однак для успішної реінтеграції необхідні не лише бажання самих людей, а й ефективна державна політика. Наразі відсутність доступу до документів, житла, працевлаштування та соціальних послуг може перетворити повернення на нову кризу. Серед тих, хто вже повернувся, кожен четвертий розглядає можливість знову виїхати.

Правозахисники та громадські активісти, які сприяють українцям у підготовці та оформленні необхідних документів, також піднімають питання труднощів, пов'язаних з поверненням з-за кордону та з тимчасово окупованих територій до підконтрольних Україні районів. Анастасія Коваль, старша правова аналітикиня з напрямку допомоги особам без громадянства у благодійному фонді "Право на захист", поділилася думками з Еспресо. Вона зазначила, що серед тих, хто повертається в Україну, є значна кількість молоді, яка на початку війни з Росією у 2014 році була ще дітьми.

Протягом години роботи нашого фонду ми виявили, що чимало людей з тимчасово окупованих територій або вже повернулися в Україну, або планують це зробити. Це, в основному, молоді особи, які на момент окупації у 2014 році були ще підлітками і ніколи не отримували українського паспорта.

Ці люди не хочуть залишатися під окупацією, навіть якщо мають родину чи друзів на цих територіях. Вони прагнуть повернутися до України і прикладають значні зусилля, щоб отримати український паспорт або інші документи, які дозволяють їм легально жити в країні. Однак цей процес виявляється складним. Внаслідок втрати архівів державою, що стосуються тимчасово окупованих територій до 2014 року, часто неможливо підтвердити їхню особистість та громадянство України, - зазначає правозахисниця.

Особливо тяжко, за словами експертів, повернутися тим, хто ніколи не мав жодних документів або має лише свідоцтво про народження. У таких ситуаціях навіть перетин кордону стає складним завданням, адже спрощена процедура, що раніше дозволяла цим людям звертатися за отриманням паспорта за межами країни або переходити кордон, маючи лише свідоцтво про народження, тепер вже не працює.

"Ще одна категорія - особи без громадянства. Це люди, які народилися або тривалий час проживали в Україні, але змогли юридично підтвердити свій статус лише з 2021 року. Деякі з них мали посвідки на тимчасове проживання. Під час війни вони виїхали за кордон, але зараз не можуть повернутися, бо закон дозволяє перетинати кордон лише за наявності спеціального посвідчення для виїзду за кордон, яке можливо оформити лише в Україні. Посвідчення особи на повернення, своєю чергою, доступне тільки тим, хто має постійне місце проживання в Україні, а таких - одиниці.

З моменту початку повномасштабної війни Україна вжила ряд кроків, таких як спрощення процедур отримання паспортів та перетину кордону. Однак загальна стратегія з повернення українських громадян поки що відсутня. Хоча в деяких випадках держава надає певну підтримку, її обсяги є недостатніми, особливо у сфері оформлення документів, - зазначила Анастасія Коваль.

Як наголошують правозахисники, першочерговим завданням для людини, яка повертається з тимчасово окупованих територій, є отримати паспорт громадянина України або статус особи без громадянства. Без цього неможливо отримати ані медичну допомогу, ані соціальні гарантії, і навіть працевлаштуватись чи вільно пересуватись країною.

Згідно з нашим досвідом, багато людей стикаються з неправомірними відмовами при подачі документів, навіть якщо вони мають адвоката. А коли особа звертається без допомоги спеціаліста, ймовірність отримання підтримки значно зменшується. Це суттєво ускладнює процес їхньої реінтеграції, знижує рівень соціальної та економічної інтеграції, а також стримує їхнє бажання повернутися до України.

Багато з цих молодих людей знаходяться в особливо вразливому становищі. Вік їх коливається від 18 до 20 років, і вони повертаються до країни, де юридично ніколи не були громадянами, не маючи ні підтримки, ні власного майна. У такій ситуації надзвичайно важливо, щоб держава не лише проголошувала наміри повернення своїх громадян, а й забезпечувала реальні механізми для їх підтримки та оформлення документів, - зазначили в благодійному фонді "Право на захист".

У громадській організації для підтримки громадян, які повертаються або планують повернення в Україну "Повертайся додому" написали покроково план, як діяти, аби без проблем повернутись додому.

Перше - повідомити уповноважені органи про свої наміри. Якщо в країні перебування було отримано статус тимчасового захисту з відповідними видами підтримки, то перед поверненням в Україну варто завчасно поінформувати уповноважені органи влади та організації приймаючої країни про свої наміри повернутись в Україну, а також дізнатись про вимоги та обов'язкові процедурні кроки перед поверненням.

Якщо діти відвідують заклади освіти приймаючої країни, то повідомити керівництво такого закладу. Доречно також подбати про розірвання договорів з роботодавцем, договір про оренду житла та комунальні послуги, інтернет, телебачення, мобільний зв'язок, медичне обслуговування, страхування, банківський рахунок тощо.

Другим кроком є вирішення питань, пов'язаних із податками. Якщо підприємницька діяльність була зареєстрована в країні перебування, але ви плануєте її закриття перед поверненням в Україну, важливо звернутися за консультацією до місцевого податкового органу і подбати про завершення трудових угод.

Наступне - отримати необхідні документи. Варто подбати про отримання довідок від уповноважених органів та осіб приймаючої країни. Наприклад довідка з місця роботи та підтверджувальні документи щодо досвіду, кваліфікації та стажу сприятимуть працевлаштуванню в Україні; довідка від уповноваженого органу про суму сплачених податків і зборів, довідка зі школи, в якій навчалася дитина, з даними про період навчання, перелік предметів, результати оцінювання, систему оцінювання та особистими даними, спростить процес підготовки до зарахування дитини у школу після повернення.

Перевірте, чи є у вас та коли закінчуються документи: паспорт громадянина України для виїзду за межі країни (закордонний паспорт), включаючи біометричний варіант.

Продовження терміну дії закордонного паспорта або отримання нових документів можна здійснити в дипломатичних представництвах України або в офісах ДП "Документ" у країнах, де ви перебуваєте.

Для повернення в Україну достатньо мати внутрішній паспорт або ID-картку. Якщо мова йде про дітей, можна використовувати свідоцтво про народження. У такій ситуації потрібно звернутися до консульської служби України за межами країни, щоб отримати документ, що підтверджує особу для повернення.