Чи підтвердить Захід легітимність виборів у Грузії, і які сподівання має опозиція?

26 жовтня в Грузії проходили вибори до нового складу парламенту. Оголошена Центрвиборчкомом перемога правлячої партії "Грузинська мрія" викликала безліч запитань як у самій країні, так і за її межами.

І проєвропейська опозиція, і президентка Саломе Зурабішвілі вважають ці вибори сфальсифікованими.

28 жовтня у Тбілісі пройшов багатотисячний мітинг проти фальсифікацій та за скасування результатів виборів. Проте на цьому вулична активність наразі пішла на спад. Невеликий мітинг був наступного дня 29 жовтня, тоді як 30-го вуличні акції не відбувалися.

Про те, чи це вже остаточна перемога партії влади "Грузинська мрія", читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Революція "на паузі": що відбувається у Грузії та чи мають протести шанси на успіх. Далі - стислий її виклад.

У середу президент України Володимир Зеленський висловив свою думку щодо подій у Грузії, зазначивши: "Слід визнати, що на даний момент Росія здобула перемогу в Грузії".

На цей момент це одна з найзначніших декларацій стосовно ситуації в Грузії. Важливо відзначити, що висловлювання українського президента можна інтерпретувати як тривалий ухил грузинського керівництва на користь Кремля, а також як поразку опозиційних сил на недавніх виборах.

Проте щодо останнього наразі не варто поспішати з висновками.

Багато західних держав на даний момент обирають утриматися від активних дій. Цікавим є те, що, незважаючи на проголошену перемогу, "Грузинська мрія" отримала вкрай обмежену кількість привітань - символічних жестів, які могли б засвідчити міжнародне визнання її досягнень.

Однак, таке бездіяльність з боку Заходу явно не відповідає сподіванням грузинської опозиції.

Наразі до реальних кроків приступили лише дві країни: Канада та Швеція.

Слід зазначити, що грузинські вибори відбулися в особливо складний період для Заходу, коли багато лідерів обирають взяти час на роздуми.

Мова йде, перш за все, про вибори в США. Раніше представники грузинського уряду відверто визнавали, що разом із Віктором Орбаном зробили ставку на успіх Дональда Трампа, який, очевидно, не приділятиме значної уваги відхиленню цих країн від демократичних стандартів.

Проте і зараз, до виборів, увага Вашингтона сконцентрована на внутрішніх подіях, що унеможливлює оперативну реакцію на події на Південному Кавказі.

Не найкраща ситуація і в ЄС, де приступають до призначення нових єврокомісарів.

Поки на Заході спостерігається затишшя, в Грузії активно готуються до юридичних баталій.

Опозиційні сили та громадські організації завершують процес підготовки матеріалів для подання позову до суду з метою оскарження результатів виборів.

Звісно, у них немає великих надій на автономність та неупередженість судової системи Грузії. Однак детальна аргументація щодо масштабів фальсифікацій, які здійснювала влада під час виборів, може стати корисним інструментом для тиску на західні країни.

Своєю чергою грузинська влада намагається перехопити тут ініціативу.

Грузинська прокуратура, реагуючи на звернення Центрвиборчкому, оголосила про початок розслідування у зв'язку з підозрами у можливих фальсифікаціях під час парламентських виборів.

Очевидно, що розслідування не виявить жодних порушень, і в результаті справа закінчиться звинуваченнями на адресу опозиції в поширенні наклепу.

Цікаво, що в "Грузинській мрії" вже оголосили про намір покарати соціологічні компанії, які провели екзитполи, що засвідчили перемогу опозиційних сил.

Саме тому всім зрозуміло, що без широкомасштабних протестів будь-які інші зусилля проти фальсифікацій не принесуть бажаних результатів.

Але, масштабний протест у Грузії був тільки ввечері 28 жовтня, далі протести пішли на спад.

Якщо масові акції протесту не відбудуться навіть цього вікенду, інтерес Західних країн до Грузії почне знижуватися.

"Європейські перспективи" для Грузії все ще на горизонті, але не виключено, що вони можуть зникнути в найближчому майбутньому. У найближчі дні ми дізнаємося, чи змогла Грузія скористатися цією можливістю.