Чи запровадять в Україні ПДВ для фізичних осіб-підприємців на пенсії?

Різкого зростання цін через можливі зміни не очікують.

Ініціатива щодо ПДВ для ФОПів знову опинилася у центрі уваги після зустрічі української делегації з МВФ і Світовим банком у Вашингтоні під час Spring Meetings, повідомляє Forbes.

Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко підкреслила, що фонд усвідомлює важливість і делікатність цієї теми.

Міжнародний валютний фонд врахував чутливість теми впровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців, що викликає занепокоєння як у суспільстві, так і серед депутатів.

Нещодавно ми ділилися інформацією про те, хто має право на приватизацію житла.

Незважаючи на те, що бізнес висловлює свою незгоду, а влада займає обережну позицію, остаточного рішення ще не ухвалено. Як повідомляють джерела, які мають інформацію про хід переговорів, це питання залишається актуальним і продовжує обговорюватися.

Основний контраргумент полягає в можливому збільшенні тиску на малий та середній бізнес, а також ускладненні процесу адміністрування. Депутати в парламенті також висловлюють побоювання, що нові норми можуть призвести до того, що підприємці почнуть переходити в тіньовий сектор, що, в свою чергу, зменшить бюджетні надходження, а не сприятиме їх зростанню.

Під час переговорів українська делегація виступила з твердою позицією, проте МВФ не наполягає на визначеному механізмі, що дозволяє розглянути різні альтернативи.

Уряд і експерти пропонують інші інструменти для наповнення бюджету. Основний акцент -- на вдосконаленні адміністрування податків.

Зокрема, мова йде про протидію практикам "дроблення бізнесу", коли великі підприємства реєструють свою діяльність через численні ФОПи. Координатор Економічної експертної платформи Олег Гетман наводить пояснення:

Наприклад, існує мережа з трьохсот фіктивних ФОПів, і податкова служба постійно проводить там перевірки, але на законодавчому рівні їй не вдається довести, що це є порушенням.

Серед представлених варіантів: встановлення ясних критеріїв для виявлення схем, розширення функцій контролюючих органів, обмеження співпраці фізичних осіб-підприємців з колишніми роботодавцями, а також оновлення процесу фінансового моніторингу.

Експерти прогнозують, що впровадження цих заходів може призвести до економічного ефекту на рівні близько 50 мільярдів гривень. Водночас, бюджетні втрати, викликані неофіційними зарплатами, становлять до 265 мільярдів гривень щорічно, а додаткові понад 100 мільярдів гривень втрачаються через сірий імпорт.

До речі, також обговорюється можливість посилення нагляду за ігровою індустрією, що потенційно може забезпечити надходження близько 20 мільярдів гривень щорічно.

Економісти вважають, що навіть у разі ухвалення нових правил їх запровадять не раніше 2027 року. За їхніми оцінками, більш реалістичний термін -- 2028 рік або період після вступу України до ЄС.

Експерти також зазначають, що підприємці можуть обходити складну систему, реєструючи нових індивідуальних підприємців на ім'я родичів.

"Отже, не слід сподіватися, що після переходу на нову податкову систему вартість товарів різко підвищиться," -- зазначає фахівець.

При цьому вони наголошують: вимога МВФ не полягає у введенні ПДВ як такого. Йдеться лише про необхідність стабільних бюджетних надходжень, а конкретні інструменти пропонує українське Мінфін.

Нагадуємо, що в Україні намагаються внести зміни до податкового законодавства, що стосується продажів через інтернет-платформи.

Мова йде не про запровадження нових податкових зборів, а про полегшення умов для звичайних людей.

Мінфін пропонує пільгу -- до 2000 євро доходу без оподаткування, але регулярні продажі можуть бути визнані бізнесом із відповідними штрафами.