Чому Кремль уникає миру: причини від Telegraph.
Для російської економіки може стати смертельним повернення до миру, тому Володимир Путін продовжуватиме агресію стільки, скільки зможе, вважає оглядачка британської Telegraph Мелісса Лоуфорд.
Журналістка підкреслює, що економіка Російської Федерації зазнала серйозних втрат внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну, на яке Москва витрачає значні фінансові ресурси. До того ж, ситуацію ускладнюють західні санкції, нестача робочої сили, висока інфляція та рекордні процентні ставки.
Хоч це може здаватися парадоксальним, але війна залишається єдиним двигуном російської економіки в даний момент, стверджує авторка статті.
Окрім цього, націоналістична пропаганда, спрямована проти Заходу, стала фундаментом його владарювання.
Згідно з думкою Лоуфорда, навіть якщо буде укладено мирну угоду, яка відповідатиме інтересам Кремля, це не зможе позбавити Росію економічної та ідеологічної залежності від війни.
"Путін не прагне миру і не має наміру йти на компроміси. Він отримує задоволення від війни. Це жахливо. Але він не має наміру її зупиняти," - висловив думку в інтерв'ю Саймон Джонсон, професор Массачусетського технологічного інституту та колишній головний економіст Міжнародного валютного фонду.
Він вважає, що ця угода не переконає Путіна відмовитися від своїх імперських прагнень.
"Трамп прагне до швидкого успіху. Йому потрібен тріумф та ефектне шоу, а Путін готовий йому в цьому допомогти. На думку експерта, він просто використовує цю ситуацію в своїх інтересах."
Як пише Telegraph, 2019 року Росія витратила 5 трильйонів рублів на оборону та безпеку, а це 28% усіх державних видатків.
У 2023 році заплановані номінальні витрати складуть 17 трильйонів рублів, що становить 41% від загального обсягу державних витрат.
Олександр Коляндр, експерт Центру аналізу європейської політики, поділився з виданням інформацією про те, що військова економіка Росії наразі займає від 8% до 10% її валового внутрішнього продукту.
"Для держави, що веде бойові дії за межами своїх кордонів, це значна цифра. Військова промисловість перетворилася на ключовий двигун російської економіки," - зазначив він. Інші галузі цивільного сектору зазнають занепаду.
Згідно з інформацією, опублікованою в Telegraph, Росія збільшила випуск бронетехніки вдвічі, в той час як деякі компанії, що займаються виробництвом боєприпасів, змогли підвищити свої обсяги в п'ять разів.
"Зростання споживчих витрат викликане підвищенням зарплат військовим чи навіть компенсаціями для постраждалих", - зазначає Агнія Грігас з Євразійського центру Атлантичної ради.
Конфлікти забирають інвестиції та трудові ресурси з невоєнних галузей, що призводить до зменшення приватного сектора.
"Здатність Росії підтримувати і розвивати динамічну невійськову економіку втрачається".
Отже, Кремль не планує готуватися до мирних переговорів, а навпаки, продовжує зміцнювати свою військову потужність, зазначає Мелісса Лоуфорд.
Вона посилається на рішення російського уряду підвищити прогнози військових витрат і скоротити номінальні витрати на соціальну політику.
"Витрати на військові потреби почали нагадувати справжню 'чорну діру', - зазначає Андрій Яковлєв з Гарвардського центру Девіса, що спеціалізується на дослідженнях Росії та Євразії."
Олександр Коляндр з Центру аналізу європейської політики також підтверджує цю думку.
Зменшення бюджетних видатків на військові потреби може призвести до економічної стагнації в Росії, яка буде настільки серйозною, що не мала аналогів із часів 1980-х років.
Експерти вказують на те, що Росія не володіє альтернативними інструментами для стимулювання своєї економіки. Сфера послуг країни не має конкурентоспроможності на міжнародній арені, а технологічний сектор суттєво відстає від світових стандартів.
Ключовою силою російської економіки завжди був експорт нафти і газу, але через війну світ відвернувся від її викопного палива, нагадує видання.
Європейські країни розширили свою економічну структуру, США зайняли позицію ключового експортера зрідженого природного газу (ЗПГ), а навіть такі нові споживачі російських енергоресурсів, як Індія та Китай, прагнуть зменшити свою залежність від постачань з Росії.
Саймон Джонсон підкреслив, що російська економіка навіть у мирний час буде економікою, яка готує свої ресурси до збройних конфліктів.
"Чи вважаєте ви це війною, чи миром, це не має великого значення. В будь-якому випадку, мова йде про економіку, що підживлюється військовими витратами та фінансами з нафтових ресурсів," - зазначив він.
"Навіть у випадку досягнення "миру" Росія продовжить збільшувати свої військові потужності. Це є політико-економічна динаміка, що підтримує Путіна на його посаді."
Білл Браудер, голова фонду Hermitage Capital і один із найбільших колишніх іноземних інвесторів у Росії, також вважає, що Володимиру Путіну важливо мати війну для підтримання своєї влади.
"Якщо звернути увагу на хід його президентства, можна помітити, що щоразу, коли його рейтинг починав падати, він ініціював військові дії," - зазначає Браудер.
Розгляньмо, наприклад, конфлікт між Росією та Чечнею, що відбувався перед першим президентським вибором Путіна у 2000 році, п'ятиденну війну з Грузією у 2008-му, анексію Криму та збройні сутички на Донбасі.
У 2022 році, коли Путін почав повномасштабне вторгнення в Україну, його популярність підірвала пандемія ковіду.
"Це нагадує методи Макіавеллі, - зазначає Білл Браудер. - Якщо вас турбує гнів народу, варто вигадати зовнішнього супротивника і розпочати війну."
Війна, можливо, б'є по російській економіці, але вона також дала Путіну більше можливостей для придушення громадянського суспільства і свободи слова, вказує Telegraph
Путін заборонив Facebook і Instagram, а їхню материнську компанію Meta визнали "екстремістською". З Росії вислали багатьох іноземних репортерів.
"Грігас підсумовує: в умовах війни суспільство і політичні процеси сприяють утриманню чинного режиму."
