Чому вживання терміна "віруючий" є неточним і який варіант буде більш доречним?

На думку фахівця з мовознавства, термін "віруючий" вимовляється незграбно, подібно до слів "завідуючий", "странствуючий" та "поючий". І це не просто лексичні помилки, а прямий вплив російської мови.

Авраменко наголошує, що така форма створює враження штучності та не відповідає усталеним мовним нормам.

"Термін 'віруючий' виглядає як штучно запозичене слово і має сліди чужомовного впливу, тому доцільніше вживати усталені синоніми", - зазначив він.

Згідно з інформацією зі Словника української мови, дієприкметники із коректними закінченнями повинні відображати зміст дії або стану, уникаючи надмірного запозичення з іноземних моделей.

Замість дієприкметника "віруючий" пропонується вживати іменникові варіанти. Відповідно до лексикографічних джерел і мовних рекомендацій, коректними синонімами є:

Вірянин — це традиційний термін, що характеризує особу, яка дотримується певної релігійної віри.

Вірний - це показник вірності та відданості своїм переконанням.

Правовірний - акцентує увагу на дотриманні автентичних принципів релігійного вчення.

Альтернативно можна вживати описову фразу "людина, яка вірує", що є більш гнучким і сучасним варіантом.