Чому Трамп не прийняв рішення щодо військових дій проти Ірану і які можуть бути наслідки цього для України?
Чи приєднаються Сполучені Штати до конфлікту між Ізраїлем та Іраном? На сьогоднішній день виглядає так, що навіть у США не можуть дати чіткої відповіді на це запитання.
Вашингтон, навіть якщо не має наміру брати участь в ізраїльських атаках на Іран, все ж таки активно готується до можливих сценаріїв такого характеру.
Нинішня невизначена ситуація позначилась на тому, наскільки активно у США готові й далі докладати зусиль на треку російської агресії проти України.
Про дилеми перед адміністрацією Трампа у звʼязку з нинішньою ескалацією на Близькому Сході та її наслідки для Європи та України читайте в статті журналістка "Європейської правди" Олега Павлюка "Ніхто не знає, що я хочу зробити": як Трамп готує рішення про війну США з Іраном. Далі - стислий її виклад.
Конфлікт між Ізраїлем та Іраном призвів до розбіжностей у команді президента США Дональда Трампа.
Цілком публічно президент США відмежувався від директорки Національної розвідки Тулсі Габбард, яка під час свідчень у Сенаті в березні наголошувала, що Іран не наблизився до створення ядерної бомби.
Так само випав із процесу ухвалення рішень щодо Ірану глава Пентагону Піт Гегсет, позиції якого в адміністрації були й без того підірвані скандалом із листуванням у Signal про військові удари по хуситах у Ємені.
Габбард та Гегсет виступають проти активної військової присутності та іноземних втручань з боку США, подібно до Трампа. Проте, на відміну від них, Трамп не відкидає можливості участі США у війні на стороні Ізраїлю.
"Я здатен на це, але також можу й утриматися. Ніхто не в курсі моїх намірів," - висловився Дональд Трамп у середу, 18 червня.
Одним із публічних проявів цього стали повідомлення про перекидання Штатами на Близький Схід тисяч компонентів засобів протидії дронам, які призначались для України - що за кілька днів до ізраїльських ударів публічно підтвердив і президент Володимир Зеленський.
Цей крок свідчить про те, що Сполучені Штати, можливо, готуються не лише до можливого вступу у конфлікт з Іраном, а й до ймовірного загострення війни, яке неминуче вплине на американські військові бази в регіоні Близького Сходу.
Ще одним показником є дивне рішення уряду США оголосити евакуацію своїх громадян з Ізраїлю та зупинити авіаперельоти до кількох країн Близького Сходу.
Зрештою, існує ще один важливий аспект: вплив Ізраїлю та його союзників на законодавців у Вашингтоні. Вони, без сумніву, намагаються довести, що обмежена військова акція з боку США здатна знищити ядерні амбіції Ірану та повалити режим аятол.
Сьогодні можна припустити, що адміністрація Трампа, якщо й ухвалить рішення про вступ у війну, буде максимально зволікати до останнього моменту і покладатиме сподівання на дипломатичні переговори.
Проте поки що немає жодних вказівок на те, що Іран готовий зробити будь-які поступки США або прийняти американські пропозиції щодо своєї ядерної програми.
То на що тоді може розраховувати адміністрація Трампа?
США очевидно вважають, що ізраїльські удари зроблять Іран більш "договороздатним", а також зможуть "продати" Тегерану на переговорах припинення ударів і вплив на Ізраїль.
Крім того, Трамп, очевидно, намагатиметься залучити європейські країни до тиску на Іран.
Ескалація конфлікту на Близькому Сході відволікає погляди від ситуації в Україні. Президент США обрав зосередити свої зусилля на цьому конфлікті, оскільки вважає його менш складним для врегулювання та більш вигідним. Йдеться про ядерну програму Ірану.
В цих обставинах Україні доводиться сподіватися на підтримку європейських партнерів.
Тим часом, період у "два тижні", який Дональд Трамп надав Путіну для перевірки його намірів щодо закінчення війни в Україні, скоро закінчиться.
