Чому українські міста переживають коливання напруги і хто від цього постраждає - думки експертів.

Підвищення напруги в електричних мережах, що призводить до зупинки транспорту в українських містах, вказує на перевантаження та нестабільність енергетичної системи. Фокус розібрався в основних причинах цих коливань та їхньому впливі на майбутнє відновлення і повсякденне життя українців.

В Україні фіксують падіння напруги в електромережі. Про аварійні відключення та припинення роботи транспорту повідомляють міськради. Днями у Харкові впала напруга і близько години не курсували поїзди в метро, а наземний електротранспорт працював на 80%. Також в місті перезапускають систему водопостачання, що пов'язано з падінням напруги в електромережі. Через чергові ракетні удари по критичній інфраструктурі в Чугуєві близько 25 тисяч абонентів залишилися без електропостачання, повідомив керівник ОВА Олег Синєгубов.

Скачки та відключення в різних регіонах (на 26 листопада 2025 року)*

Окрім Харківщини стрибки напруги фіксуються в Києві. Полтава та Суми -- з розбитими мережами й регулярними провалами напруги. Фокус проаналізував ситуацію і в інших регіонах країни.

Виходячи з інформації, наданої компанією "Укренерго", офіційних заяв ДТЕК та обленерго різних регіонів України, а також з доступних відкритих джерел.

Найгірша ситуація -- у Харкові, Полтаві, Сумах та Києві, де мережі фізично перевантажені, частково пошкоджені та працюють у резервних конфігураціях.

Які причини виникнення зниження напруги?

Енергетичний експерт, директор із досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович пояснює причини нестабільності: "Чому такі стрибки відбуваються? Тому що те обладнання, яке вціліло, не завжди адекватно спрацьовує в частині стабільної напруги. Оператор системи розподілу Полтавської області оголосив форс-мажор через неможливість забезпечувати поставки електроенергії належної якості. Одна з характеристик належної якості -- це робочий діапазон напруги. Нагадаю, з літа в нас змінився стандарт, він тепер не 220, а 230 Вольт, плюс-мінус 10%. В межах цього коридору має забезпечуватись напруга, і це відповідальність оператора системи розподілу. Але заява була така, що в умовах, коли відбуваються систематичні атаки на обладнання, в умовах, коли є обмежена можливість передачі електроенергії, наприклад з інших регіонів, оператор не може брати на себе таку відповідальність і забезпечувати поставки електроенергії належної якості".

У таких умовах навіть незначне перевантаження може викликати різкі стрибки, які небезпечні для обладнання споживачів -- від побутової техніки до промислових ліній.

Ніцович зазначає, що тривалість проблем з напругою в мережі залежить від темпів ремонту мереж і наявності необхідного обладнання.

"Коли запасні компоненти доступні, а можливість ремонту існує, питання зазвичай вирішується після завершення робіт. Якщо ж необхідне обладнання відсутнє, доводиться його замовляти і чекати на доставку. У цей час резервне живлення, яке не призначене для тривалого використання, може не витримувати навантаження, що може призвести до повторних стрибків," - зазначає експерт.

Схожа ситуація спостерігається в ряді міст, які стикаються з небезпекою перевантаження інфраструктури, особливо в східних і центральних регіонах.

Енергетичні стрибки та зростання цін: про що свідчить статистика

Часті коливання електричного напруга та перебої в постачанні електроенергії негативно позначаються не тільки на повсякденному житті мешканців міст, але й суттєво впливають на економіку країни, зокрема на виробничі процеси та бізнес у різних областях України.

За даними Держстату, у жовтні 2025 року ціни виробників промислової продукції зросли на 4,9% порівняно з попереднім місяцем, а у річному вимірі -- +5,5%. Підвищення цін відбулося насамперед через зростання вартості у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (+10,3%).

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, який є членом Українського товариства фінансових аналітиків, пояснив, що нестабільність в енергетичному секторі має безпосередній вплив на виробників та їх витрати. "Ціни на продукцію виробників досягли 15-місячного максимуму, підвищившись на 4,9% у порівнянні з попереднім місяцем. Основною причиною цього є різкий підйом цін на енергію, що стосується виробників електрики. Ситуація на ринку є дисбалансованою. Водночас, ціни на харчові продукти зросли на 0,5% в місячному вимірі (+17% в річному). За результатами жовтня, річне зростання цін на споживчі харчі перевищує річне зростання цін на харчові продукти від виробників на 5,4 відсоткових пункти. Тим не менш, не варто очікувати, що це є сигналом до зниження споживчих цін. Ні. Це всього лише сезонний вплив значних коливань цін на овочі та фрукти, які впливають на загальний рівень інфляції в продуктів."

Що далі: найближчі місяці будуть складними

Згідно з оцінками фахівців, навіть у разі відсутності масштабних нападів на енергетичну інфраструктуру, коливання напруги продовжать турбувати нас ще протягом кількох років. Це пов'язано з тривалим процесом відновлення інфраструктури та нестачею певних видів обладнання.

Україна переходить до етапу, коли місцеві технічні проблеми починають впливати на загальноекономічні тренди — від вартості продуктів харчування до логістичних процесів, транспорту та конкурентоспроможності промислових секторів.

Нагадуємо, що в ніч з 25 на 26 листопада збройні сили Російської Федерації знову завдали ударів по Україні за допомогою ракет і ударних безпілотників. У Запоріжжі постраждали не менше 19 осіб, а також під обстріл потрапили Харківська та Одеська області.

Нещодавно російські війська провели комплексну атаку на Київ. У столиці виникли проблеми з електропостачанням та водопостачанням, а також спалахнули пожежі в житлових будинках. В результаті обстрілу постраждав логістичний центр мережі супермаркетів Novus.