Цифровий капкан для боржників: які нововведення принесе закон?

В Україні впроваджено нові зміни, які дозволять стягувачам боргу швидше отримувати дані та накладати арешт на активи боржників. Верховна Рада ухвалила законопроект 14005, що передбачає створення єдиної цифрової платформи для взаємодії між банками, реєстрами та виконавцями. Інформація про боржників буде автоматично оновлюватися, що виключає необхідність ручного введення даних. Тепер дані про рахунки та власність можна буде отримати в режимі реального часу. Які реальні наслідки це матиме для бізнесу та населення? Чи варто очікувати підвищення ефективності стягнення боргів, чи ж це може ускладнити фінансові операції та збільшити навантаження на підприємців? На ці питання відповіли експерти видання "Коментарі".

Законопроект под номером 14005

Цей законопроєкт не містить жодних удосконалень.

Голова профспілки Український незалежний фонд юристів, голова АТ "Кравець та партнери", адвокат Ростислав Кравець зазначив, що стосується даного прийнятого законопроекту, то, якщо бути відвертими, це чисто шахрайство і порушення і Конституції, і закону України. Тому що саме один в один такий законопроект був вже Верховною Радою відхилений. Тобто той законопроект, який подавав Кабінет міністрів зараз, вже подавався нардепом Мотовиловцем.

Щодо законопроекту, адвокат зазначає, що термін "цифровізація" є повним абсурдом.

Ростислав Кравець зазначає, що єдиною позитивною зміною, на яку варто звернути увагу, є підвищення суми, що стосується звернення стягнення на єдине житло – з 20 до 50 мінімальних заробітних плат.

За словами адвоката, у законопроекті є ще один позитивний момент, де, все ж таки, врегулювали, який суд повинен розглядати скарги на дії державного і приватного виконавця, які пов'язані з виконанням судового рішення.

Тому, продовжує Ростислав Кравець, наразі вже будуть адміністративні суди усунуті від спорів, що пов'язані з оскарженням дій державного і приватного виконавця за рішеннями судів, які знаходяться на виконанні.

Виконавче провадження завжди вважалося однією з найбільш вразливих складових української правової системи.

Приватний виконавець, кандидат юридичних наук Андрій Авторгов так прокоментував ситуацію:

Щодо аргументів, які стосуються можливості "без суду і слідства вилучати житло у боржників", експерт зазначає, що ще з часів радянського законодавства в українській практиці виконавчого провадження існувала можливість стягнення на єдине житло боржника. Однак, якщо сума, що підлягає стягненню, не перевищує двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати (8647 грн × 20 = 172940 грн), то таке стягнення на єдине житло та земельну ділянку, де воно розташоване, не може бути здійснене. Наразі ж новий законопроєкт підвищує цю межу до п’ятдесяти розмірів мінімальної заробітної плати (8647 грн × 50 = 432350 грн). Винятком залишаються випадки, коли майно є предметом застави (іпотеки) за виконавчим документом або якщо стягнення пов'язане з відшкодуванням збитків, завданих кримінальними правопорушеннями, травмами, ушкодженням здоров'я чи смертю.

Він продовжує, що в рамках проєкту визначаються захищені категорії, до яких належать військовослужбовці Збройних Сил України, а також особи, які служать у військових формуваннях і правоохоронних органах, створених згідно з законами України, таких як Національна гвардія, Державна спеціальна служба транспорту та Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації. Це стосується тих, хто виконує військову службу на території України, за винятком військовослужбовців, яким призупинено службу, або тих, хто під час воєнного стану самовільно залишив частину чи місце служби, або вчинив дезертирство.

Крім цього, зазначає фахівець, суть запропонованих змін вказує на те, що "цифровізація" переважно використовується як обґрунтування для розширення наслідків внесення особи до Єдиного реєстру боржників, а також для фактичного заборони відчуження майна без проведення індивідуальних виконавчих дій. Такий підхід суттєво відрізняється від європейських стандартів, де цифрові реєстри та електронні канали не стають заміною примусових заходів, а лише сприяють їх точності, своєчасності та контролю.

За його словами, виконавче провадження в Україні завжди було вразливим елементом правової системи. Хоча законодавство у цій сфері постійно змінюється, ці зміни зазвичай мають технічний або випадковий характер. Вони не свідчать про глибоке осмислення правових основ функціонування системи примусового виконання рішень. Тому необхідна всебічна реформа законодавства, а не епізодичні законопроєкти з яскравими назвами.

Дізнайтеся більше на сайті "Коментарі": "новий податок для OLX" – результати голосування Верховної Ради.