Вартість моральності. На перегляд порнографічного контенту з державного бюджету витрачено 5 мільйонів.
Стаття 301 Кримінального кодексу встановлює відповідальність за імпорт, виробництво та розповсюдження порнографії з участю дорослих осіб, що може призвести до накладення штрафів або ув'язнення на термін до семи років. Правоохоронні органи активно працюють над розслідуванням подібних злочинів.
Згідно з інформацією, наданою Офісом генерального прокурора, в Україні в період з січня по серпень 2025 року було зафіксовано 1464 кримінальні справи, пов'язані з виготовленням порнографії. Однак не всі з цих справ доходять до судового розгляду.
Від початку масштабного збройного конфлікту в Україні суди винесли 247 вироків за різними пунктами статті 301 Кримінального кодексу України. Усього за цей період було засуджено 287 осіб. Більша частина засуджених (близько 150) відповідала за розповсюдження власного контенту, тоді як решта - за чужий. Найчастіше продаж пікантних матеріалів здійснювався через веб-сайти, камери спостереження або месенджери.
Практично всі обвинувачені (за винятком чотирьох випадків, коли були ухвалені виправдувальні рішення) отримали визнання своєї вини від суду. Проте, як ми вже не раз підкреслювали, на цій стадії жорсткість державної каральної системи завершується.
Незважаючи на те, що суди зазвичай призначають більшості засуджених покарання у вигляді позбавлення волі, багато з них отримують іспитовий (пробаційний) термін замість реального ув'язнення. Насправді, лише десять осіб повинні були б опинитися за гратами, але навіть ці вироки наразі знаходяться на стадії апеляційного процесу.
У підсумку постає ключове запитання: яку суму з бюджетних коштів платників податків витрачає держава на підтримку "високих моральних стандартів"? ЕП провела аналіз усіх судових рішень, щоб отримати цю інформацію.
У всіх подібних випадках призначається експертиза: спеціалісти аналізують значну кількість відео- та фотодоказів, а за їхню працю платить держава. В середньому, витрати на експертизи в рамках одного судового рішення (може бути кілька таких експертиз) становлять близько 11,3 тисяч гривень.
Загальна вартість витрат на експертизи з 2022 року може досягати 4,9 мільйона гривень. Проте, зрештою, суд покладає ці витрати на засуджених, які зобов'язані компенсувати державі кошти, витрачені на проведення експертиз.
Наскільки важка робота експерта? Згідно з одним рішенням суду, за 33 години перегляду відео експерт отримав близько 15 тис. грн - тобто, приблизно 500 грн за годину. Іншими словами, держава щедро платить за перегляд порно - під грифом "боротьби за моральність".
Інша стаття витрат - так звані "контрольні закупки". Це поширена практика правоохоронців у справах, пов'язаних зі ст. 301 ККУ. Поліцейські або їхні агенти під виглядом звичайних користувачів купують чи замовляють порнографічний контент, після чого фіксують факт збуту та затримують автора чи продавця.
Такий підхід викликає ряд запитань. Справа в тому, що часто мова йде не про насильницьку чи експлуатаційну порнографію, а про аматорський або приватний контент, який не завдає шкоди суспільству. Як наслідок, контрольні закупівлі часто стають провокацією для злочинів, створюючи умови для зловживань і тиску — особливо в ситуації, коли закон не визначає чітко, що саме вважається порнографією.
Щоправда, контрольні закупки згадуються не в кожному вироку. Ми нарахували лише приблизно 25 справ, де прямо зазначена сума, витрачена на такі операції. Загалом це близько 60 тис. грн.
Існують також менш очевидні витрати. Протягом трирічного періоду війни в справах, що підпадають під статтю 301 Кримінального кодексу України, було проведено більше 1,7 тисячі судових засідань з відповідними рішеннями. Держава щорічно витрачає від 20 до 25 мільярдів гривень на утримання судової системи, яка в цілому розглядає приблизно 8 мільйонів засідань та ухвал. Таким чином, вартість одного судового засідання для держави в середньому становить близько 3 тисяч гривень.
Таким чином, витрати лише на судовий процес у справах щодо порно становлять близько 5,1 млн грн. І це без урахування роботи прокурорів, слідчих дій, експертних установ та часу всіх залучених сторін.
Найбільш яскраво абсурдність державної боротьби за мораль демонструє справа, що розпочалася ще в часи, коли порнофільми продавалися на DVD.
У жовтні 2009 року чоловік, його дружина та двоюрідна сестра вирішили зайнятися продажем порнографічних дисків у Дніпрі. У листопаді того ж року їхня діяльність потрапила в поле зору правоохоронців. В результаті було відкрито кримінальне провадження, і під час обшуків виявили та конфіскували 63 DVD-диска, що містили 287 відвертих відеоматеріалів.
У процесі судового розгляду було здійснено три експертизи: в грудні 2009 року, січні 2013 року та травні 2015 року. Результати цих перевірок підтвердили, що всі 287 записів на зазначених дисках містять порнографічний контент. Також у цій справі були залучені представники компаній Microsoft і Sony як третіх осіб.
У листопаді 2023 року, через 14 років після початку розслідування, апеляційний суд ухвалив рішення про невинуватість обвинувачених. В результаті всі витрати на проведення експертиз у цій справі були покладені на державний бюджет. Однак у судовому рішенні не було зазначено, скільки саме коштували ці експертизи.
Окрім експертиз, протягом усіх 14 років держава інвестувала ресурси та час у діяльність прокурорів, суддів та секретарів суду, які були залучені до розгляду цієї справи.
Попри кримінальну відповідальність, держава офіційно вимагає від людей, які заробляють на поширенні "пікантного" контенту, заплатити податки з отриманих доходів.
У жовтні 2024 року Державна податкова служба (ДПС) отримала інформацію про доходи українських користувачів на платформі Onlyfans за період з 2020 по 2022 рік. Як повідомив Руслан Кравченко, колишній голова ДПС та теперішній генеральний прокурор, за цей час 5435 українців отримали в загальному 111 мільйонів доларів.
На сьогоднішній день податкова служба вимагає погасити 384,7 млн грн податкового боргу, пов'язаного з виготовленням контенту для дорослих на платформі Onlyfans. Крім того, вона вже отримала інформацію про доходи українських користувачів цієї платформи за 2023 рік і розпочала надсилати "листи щастя", в яких закликає декларувати отримані доходи та сплатити відповідні податки.
Часто разом із листами з ДПС до "кріейторів" приходять і правоохоронці. Як вдалося дізнатися ЕП, торік базу даних про українських творців контенту на Onlyfans отримали правоохоронці, зокрема Бюро економічної безпеки та поліція. Перші - законно, за рішенням суду у справі про несплату податків однією з Onlyfans-агенцій (посередницька організація, яка допомагає моделям у просуванні контенту). Другі, ймовірно, незаконно: відповідні бази даних можна було придбати за 400 дол.
Внаслідок цього, українські моделі на платформі OnlyFans, що заробили найбільше, стали об'єктом обшуків, а також проти них було відкрито справи за вже згаданою статтею 301 Кримінального кодексу України. За словами кількох моделей, які спілкувалися з журналістом ЕП, правоохоронці неофіційно натякали на можливість уникнути кримінальної відповідальності в обмін на хабар.
За словами власника однієї з агенцій OnlyFans у подкасті "Хроніки економіки" (прем'єра 14 жовтня), представники правоохоронних органів забезпечують "кришу" не лише моделям, але й організованому бізнесу в порноіндустрії, отримуючи натомість певний відсоток від доходів.
Це може допомогти зрозуміти, чому, незважаючи на кримінальні наслідки за виробництво порнографії та численні відкриті справи, обсяги створення такого контенту в Україні все ж зростають. Також серед осіб, які потрапили під підозру чи були засуджені, рідко трапляються ті, хто займається цим професійно і отримує тисячі доларів щомісяця.
Напередодні одна з моделей платформи OnlyFans подала петицію до Офісу президента, в якій закликала скасувати кримінальну відповідальність за створення контенту для дорослих. Вона підкреслила, що з доходів, отриманих через OnlyFans, сплатила податки на суму 40 млн грн.
Невдовзі на петицію відреагував президент Володимир Зеленський, офіційно передавши відповідальність за декриміналізацію порнографії Верховній Раді. У парламенті чекає на обговорення законопроєкт, що пропонує скасувати кримінальну відповідальність за добровільне створення та розповсюдження порнографічного контенту дорослими особами.
Як зазначив автор цього документа, депутат Ярослав Железняк, його прийняття в парламенті зумовлене насамперед "бракованою політичною волею з боку державного керівництва".
