"Надайте можливість працювати, а не просто фінансувати": ветеран ділиться досвідом у сфері реставрації та баченням економіки майбутнього відновлення.
По завершенні служби в Збройних Силах України Антон Пухніченко заснував компанію, що спеціалізується на оренді та установці риштувань. У його планах — активна участь у відновленні країни після війни.
Ветеран з Мукачева, Антон Пухніченко, заснував компанію, що спеціалізується на оренді та установці інвентарних риштувань німецького виробництва. Його бізнес, у якому також працюють чотири ветерани, надає будівельникам, що займаються фасадним оздобленням, надійну альтернативу старим радянським конструкціям.
Рік тому підприємець вкладав 20 тисяч доларів у власний бізнес і вже зараз займається виконанням замовлень, які включають, зокрема, відновлення споруд, пошкоджених внаслідок війни, як культурного, так і релігійного значення.
Та найбільший його розрахунок - на участь у відбудові країни після завершення війни. Судячи з усього не стільки заради себе, скільки задля підтвердження поки не очевидного факту, що економіка України в мирний час будуватимуть саме ветерани.
Від редакції. Бізнес, заснований ветеранами, займає ключову позицію в новітній економіці України. Його учасники не мають можливості користуватися значними фінансовими ресурсами, на відміну від відомих компаній, але незважаючи на всі виклики, вони прагнуть досягти успіху.
ЕП підтримує принципи, які сповідують ветерани-підприємці: відповідальність, витривалість та прагнення до змін. Саме тому наша редакція буде ділитися їхніми історіями — не про розкручені стартапи чи величезні доходи, а про тих, хто перетворив свій військовий досвід на діяльність, що приносить користь іншим і зміцнює нашу країну.
Це розповіді про людей, які, незважаючи на все, продовжують віддано працювати на благо України, тепер в сфері бізнесу.
Шлях Антона від військової служби до повноцінного цивільного бізнесу зайняв майже сім років і пройшов кілька етапів.
У вересні 2017 року, виконуючи обов'язки в зоні АТО, він зазнав серйозного поранення, що вимагало дворічного відновлення. Після завершення лікування Антон прагнув знайти себе у цивільному житті, зокрема через підприємницьку діяльність.
Однією з перших його підприємницьких задумів було постачання закарпатської мінеральної води в країни Балтії. Проте всі наміри змінилися після однієї подорожі та незабутньої зустрічі.
У 2020 році Антон поїхав до Литви, де, зокрема, проходив курси вивчення литовської мови у Вільнюському університеті. Там же він познайомився з представником німецького виробника риштувань Layher Віктором Воронцовим (директор литовської компанії Layher Baltica ).
Воронцов запропонував Пухніченку співпрацю -придбати риштування Layher, і працювати в Україні.
Остаточне рішення про співпрацю було прийнято завдяки випадковому інциденту. Під час допомоги другу на будівництві він упав з застарілих радянських риштувань. "Я усвідомив, що українська будівельна галузь досі користується небезпечними інструментами. В Європі я спостерігав, як можна здійснювати будівництво швидко, якісно та безпечно", – розповідає Антон.
Однак, реалізації бізнесу з риштувань завадила велика війна - після 24 лютого 2022 року Антон повернувся на військову службу. У вересні 2024 року, через ускладнення після поранення він демобілізувався, і після реабілітації зміг повною мірою зосередитися на створенні власної справи.
Німецька компанія Layher, що спеціалізується на виробництві риштувань, має численні дилерські центри в різних куточках світу. Пухніченко співпрацює з одним із таких центрів, який орієнтований на країни Балтії: Литву, Латвію, Естонію та Ісландію. Це партнерство реалізується через Layher Baltica Воронцова.
"Це не звичайна франшиза, в якій потрібно сплачувати роялті. Ми використовуємо модель суборенди: 50% від орендної плати, яку сплачує клієнт, отримує виробник, а залишок залишається у мене. Я не купую обладнання, а орендую його безпосередньо у виробника," - розповідає український підприємець.
Однією з вигод такої співпраці є те, що діяльність під брендом Layher надає можливість скористатися ресурсами німецької компанії, в тому числі впроваджувати технології 3D моделювання.
Особливість цього проєкту в тому, що при зведенні риштувань не можна анкеруватися (кріпитися) до стін - автентика будинку має бути максимально збережена. Тому для створення конструкції риштувань дрон виконав повну 3D зйомку руїн, зафіксувавши всі деталі. Інженерний відділ Layher у Вільнюсі створив точну цифрову копію об'єкта, а конструктори наклали на неї модель необхідного риштування.
За словами Пухніченка використання 3D моделювання скорочує витрати замовників, тому що немає непередбачених витрат на матеріали. До того ж, монтаж такого риштування відбувається у 2-3 рази швидше, а точність розрахунків усуває можливість виникнення помилок.
"Ми вже визначили точну кількість лісів, які нам необхідні. Вони збираються на нашому складі, доставляються, і ми переходимо до етапу монтажу", - ділиться Антон.
Початкові інвестиції Пухніченка, що складають 20 тисяч доларів, стали основою для створення бізнесу з низьким рівнем ризику. Чому так сталося? Справа в тому, що обладнання можна придбати у німецького виробника або ж орендувати його. Це рішення дозволяє уникнути великих капітальних витрат, які часто стають серйозною перешкодою для ветеранів та новачків у сфері будівництва.
Економічна модель бізнесу Антона ґрунтується на двох ключових джерелах прибутку.
Перший - орендна плата у розмірі 3-7 грн за квадратний метр риштувань. Як вже зазначалось, половину цієї суми Антон віддає виробнику - німецькій компанії Layher. Друге джерело - послуги монтажу та демонтажу (80 грн за квадратний метр), які надаються командою підприємця з чотирьох побратимів - також ветеранів.
Підводячи підсумки, чистий прибуток від обох зазначених напрямків одного об'єкта складає 1000 доларів. Наприклад, оренда риштувань для п'ятиповерхового будинку щоденно генерує 1000 гривень, не враховуючи доходи від монтажних робіт.
Основною проблемою, з якою стикається його бізнес, є нестача робочої сили в сфері будівництва. "Куди б я не прийшов, завжди запитують: хто ж буде виконувати роботи? У нас не вистачає фасадників", - ділиться Антон. Це суттєво ускладнює можливості розширення бізнесу, адже навіть при наявності риштувань знайти майстрів для фасадних робіт стає надзвичайно важко.
Антон бачить можливості для зростання свого бізнесу в контексті майбутньої відновлювальної роботи в країні. Наявність попиту на високоякісні будівельні рішення для мостів, теплових електростанцій та промислових об'єктів відкриває шлях до масштабування діяльності. Проте, реалізація цього потенціалу в значній мірі залежатиме від дій держави, зокрема, від того, чи будуть створені справедливі умови для підприємств, що належать ветеранам, у сфері державних закупівель.
Антон має на меті отримати міжнародний сертифікат для своєї команди, а також планує придбати електричну лебідку, щоб підвищити продуктивність робочих процесів. Окрім цього, він обдумує участь у відновленні промислових об'єктів, де існує запит на якісні та надійні риштування.
Для Пухніченка його підприємницька діяльність є не лише способом заробітку. Це продовження його служби на благо країни, тепер у мирний час. Основна мета бізнесмена — залишатися корисним у повсякденному житті, так само, як і під час війни.
"Моя мета – активно брати участь у масштабних інфраструктурних проєктах. Це можуть бути теплові електростанції, металургійні підприємства, важка промисловість, хімічний сектор, мости – все те, що забезпечує економічну стабільність країни," - зазначає Антон.
Антон впевнений, що підприємства, засновані ветеранами, можуть стати рушійною силою для української економіки: "Мені б хотілося, щоб наші ветерани мислили ширше. Щоб вони займалися таким бізнесом і ставили перед собою амбіційні цілі, які принесуть більше користі, адже можуть стати справжнім мотором економіки".
Соціальна функція бізнесу полягає в забезпеченні надійних робочих місць для тих, хто потребує допомоги у реінтеграції, таких як ветерани та люди з інвалідністю. На відміну від традиційних соціальних ініціатив, ця модель не надає фінансової підтримки, а відкриває можливість активної участі в економічному процесі.
"Я не потребую фінансової підтримки від держави, просто надайте мені можливість працювати, а все інше ми з командою вирішимо самі," – акцентує підприємець.
