Свято Святого Миколая 2025: міфи та звичаї відзначення

Хто є Святий Миколай і як з'явилося це свято?

На основі історичних джерел, Святий Миколай є реальною історичною фігурою, що з'явився на світ у III столітті в місті Патара, яке нині розташоване на території Туреччини. Він виріс у забезпеченій родині, що дотримувалася віри. Згодом Миколай став єпископом у Мірі, присвятивши своє життя благодійності: він допомагав бідним, підтримував сиріт, опікав мандрівників та захищав невинних.

Протягом свого життя він здійснив численні добрі вчинки, часто діючи в тіні — залишаючи подарунки тим, хто цього потребував. Після його смерті люди почали вшановувати його як святого, а день його пам'яті перетворився на особливе свято.

Звичай святкувати День Святого Миколая має глибокі корені в християнській традиції. У більшості країн Західної Європи цей день припадає на 6 грудня, тоді як у тих державах, що продовжують використовувати старий церковний (юліанський) календар, він святкується 19 грудня. В Україні, враховуючи перехід церкви на новуліанський календар, офіційна дата святкування встановлена на 6 грудня.

Образ Святого Миколая в українській культурі -- це не просто "подарунковий" персонаж, а передусім символ турботи, милосердя, захисту дітей, сиріт, людей у біді.

Протягом віків в різних куточках України виникли численні традиції, пов'язані з Днем Святого Миколая. Багато з цих звичаїв дійшли до наших днів, деякі з них зазнали змін, адаптуючись до сучасного життя. Проте основна концепція — доброта, піклування та взаємодопомога — залишається незмінною.

Однією з найулюбленіших традицій для дітей є залишати ввечері перед святом чисте взуття або приготовану шкарпетку, або навіть просто класти лист до Святого Миколая, у якому описувати свої добрі справи й побажання. Вранці 6 грудня діти знаходять під подушкою, у взутті або шкарпетці подарунки -- солодощі, іграшки, дрібні приємності. Якщо дитина веде себе погано -- замість подарунка могла трапитися так звана "різка" (іноді -- вуглинка) як символ нагадування про потребу виправитися.

У багатьох місцевостях існували регіональні обряди. Наприклад, на Поділлі першим до подвір'я мав зайти господар, пригостити худобу, побажати здоров'я, добробуту родині. У Київщині -- після обов'язкового відвідування церкви -- кропили свяченою водою дім, худобу, майно, благали про захист від біди. У деяких регіонах, як-от Харківщина, існувала традиція проводити триденні "Миколаївські святки" з приготуванням куті та узвару, символічних страв для поминання і добрих побажань.

У Західній Україні, зокрема в Галичині, свято зазвичай відзначалося театралізованими виставами. Діти та дорослі одягали костюми святого Миколая, ангелів і чортів, обходили домівки, роздавали подарунки, співали пісні та організовували вертепи.

Впродовж багатьох років святкування набувало морально-етичного змісту: вважалося, що це період, коли слід виявляти щедрість, допомагати тим, хто потребує, підтримувати бідняків, сиріт та мандрівників. Сьогодні традиція благодійності на честь святого Миколая продовжує жити: існує безліч благодійних заходів, волонтерських проектів і акцій зі збору подарунків для дітей, які цього потребують.

Окрім звичних дарунків, в Україні є й інші народні традиції, пов’язані з Днем Святого Миколая. Зимовий Миколай часто вважався символом настання справжньої зими. Люди уважно спостерігали за певними погодними ознаками, щоб передбачити, якою буде зима та які результати принесе врожай.

У багатьох місцях існувало переконання, що Миколай є не лише покровителем дітей, а й охоронцем домашньої худоби. Саме тому в ніч перед святом господарі виявляли особливу увагу до своїх тварин: вони їх підгодовували, кропили свяченою водою та молилися за їхнє здоров'я і благополуччя. У селах до святкування Миколая часто починали готуватися заздалегідь, адже це вважалося стартом зимового циклу урочистостей: прибирали, готували житло та приміщення для тварин, надаючи цим процесам глибоке символічне значення.

Для молодих дівчат святковий обряд міг мати значення перед сватанням: вважалося, що до Миколая треба навести лад у скринях, підготувати одяг і прикраси, у яких зустрічатимуть сватів.

Існувала також звичка налагоджувати відносини з ворогами чи тими, з ким мали напружені стосунки: напередодні свята люди прагнули залишити образи в минулому і помиритися, адже вважалося, що святий Миколай приносить мир і добробут.

В Україні сьогодні святкування Дня Святого Миколая є синтезом релігійних, культурних, дитячих та благодійних традицій. Для численних сімей це свято стає першим з низки значущих зимових подій, що розпочинає цикл новорічно-різдвяних урочистостей.

Дітям влаштовують подарунки та святкові заходи у школах, дитячих садках і культурних установах. Напередодні свята вони пишуть листи Святому Миколаю та готують "миколайчики" — це можуть бути смачні печивка або маленькі символічні презенти.

Не менш важливим є аспект доброчинності — волонтерські програми, благодійні заходи для сиріт, вимушених переселенців, а також людей, які зазнали шкоди від війни або потребують допомоги. У цей день люди об’єднуються, щоб принести радість не лише своїм близьким, а й тим, хто цього справді потребує.

Релігійна традиція також зберігається, у храмах -- богослужіння, молитви за здоров'я, мир, захист, благословення на родини, подорожі, навчання.

День Святого Миколая -- це не просто "день подарунків", це глибоко символічне свято, яке поєднує історичну пам'ять, християнські цінності, народні традиції й теперішню потребу в милосерді та взаємопідтримці. Святий Миколай -- це символ турботи про ближнього, про слабших, про дітей, про рідних -- він нагадує про важливість добрих справ у будь-який час.

Свято відіграє важливу роль у підтримці національної ідентичності та культурного спадку, через свої традиції, звичаї, стародавні ритуали, народні прикмети та сімейні перекази. Воно має значення, яке охоплює декілька поколінь, передаючи цінності від батьків до дітей, і нагадуючи про те, що навіть у сучасному житті важливо зберігати людяність, щедрість і відкритість до добрих вчинків.

У нинішній українській дійсності, особливо з огляду на ті труднощі, які переживає країна, День Святого Миколая набуває глибшого значення. Він стає символом надії, єдності та піклування про осиротілих, поранених, переселенців і дітей, які втратили свої домівки. Отже, святкування цього дня — це не лише радість для дітей, а й реальна можливість подарувати комусь тепло, надати допомогу та підтримку.