До завершення президентства Угорщини в ЄС не варто очікувати змін у санкціях щодо Росії - інформує Польське Радіо.

Зараз немає доцільності в оголошенні нового пакету санкцій, оскільки це стане ще однією нагодою для Угорщини вести торги чи чинити тиск, зазначив євродепутат.

В період головування Угорщини в Європейському Союзі, яке триватиме до завершення цього року, Європейська комісія не планує представляти нові проєкти санкцій щодо Росії, оскільки це не має доцільності — такі ініціативи все одно зіштовхнуться з блокуванням.

Цю інформацію повідомляє Польське Радіо, посилаючись на свого журналіста в Брюсселі.

Проте неофіційні переговори між представниками Єврокомісії та державами-членами щодо 15-го пакету санкцій проти Росії вже стартували, хоча офіційних документів поки що не існує.

"Випускати проект санкцій в цьому півріччі не має сенсу, оскільки це стане ще однією можливістю для Угорщини вести торги чи чинити тиск, а процес роботи над санкціями все одно не зрушить з місця", — зазначив один із європейських чиновників в інтерв'ю."

Ця діяльність повинна стартувати в момент, коли Польща візьме на себе керівництво в січні 2025 року на шість місяців. Варшава традиційно займає жорстку позицію в питанні посилення санкцій щодо Росії.

В даний час встановлені санкції на агропродовольчу та промислову продукцію, експорт якої забезпечує фінансування бюджету Росії, що сприяє продовженню її військових дій проти України. Наразі Комісія аналізує різноманітні варіанти та їх потенційний вплив на введення додаткових мит на товари з Росії та Білорусі.

Проте спочатку представники держав ЄС досягли консенсусу з приводу нових санкцій для Росії. Наступного тижня 27 міністрів ухвалять рішення щодо обмежень, пов'язаних з гібридними загрозами (для цього потрібна згода всіх учасників, але реакція окремих країн залишається невідомою). Після цього санкції набудуть чинності.

На даний момент це лише основа законодавства, яка в майбутньому буде доповнена конкретним санкційним списком. У ньому опиняться особи, яких ЄС вважає такими, що діють на користь Росії, ставлячи під загрозу стабільність і безпеку країн-учасниць. Сюди входитимуть дії, пов'язані з дезінформацією, узгодженими маніпуляціями, кібератаками, а також впливом на результати виборчих процесів.

Санкції торкнуться також осіб, які організовують насильницькі акції, вчиняють акти агресії, залякують або репресують тих, хто висловлює незгоду з політикою Російської Федерації. У перелік потраплять і ті, хто відповідає за диверсії та напади на важливі об'єкти інфраструктури, включаючи підводні установки. Додаткові обмеження будуть введені щодо експлуатації мігрантів, а також за розпалювання чи підготовку збройних конфліктів у країнах, що знаходяться поза межами Європейського Союзу.

У той же час Загальний суд Європейського Союзу підтвердив дію заборони на надання юридичних консультацій Російській Федерації в рамках Співтовариства. Юристи з Бельгії намагалися скасувати цю заборону, проте суд відхилив їхню скаргу. У своєму рішенні суд підкреслив, що заборона стосується виключно надання юридичних послуг російському уряду, а також установам і компаніям, які перебувають на території Росії.

Зв'язок між прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном і президентом Росії Владіміром Путіним є прикладом співпраці двох націоналістичних керівників, які відкрито критикують західний лібералізм і здійснили трансформацію політичних структур у своїх країнах. Про це повідомляє доцент Польської академії наук, науковий співробітник Інституту демократії Центрально-Європейського університету Едіт Згут-Пшибильська.

Поглиблюючи економічні відносини як з Китаєм, так і з Росією, Орбан сподівається дати Угорщині більш вагоме право голосу в ухваленні глобальних рішень. А його "дружба" з Путіним підживлює постійно зростаючий клієнтелізм в уряді та фінансує його союзників.