До Радіодиктанту-2024 приєдналися 12 тисяч людей. 4 грудня 2024 року
Ілюстративне фото: Суспільне / Анастасія Мантач
12 тисяч людей долучилися Радіодиктанту національної єдності-2024
Цей момент настав. У цьому році Всеукраїнський радіодиктант пройшов 25 жовтня, приурочений до Дня української писемності та мови, який святкується 27 жовтня. Скільки учасників взяли участь у написанні диктанту?
Дмитро Хоркін: Ми створили чимало матеріалів.
Я говорю про тих, хто надіслав свій диктант.
Вся країна в курсі наших подій, і навіть світ знає про них. Ми провели телетрансляцію, яка здобула надзвичайні рейтинги. Також можна переглянути нашу YouTube-трансляцію, а радіоефір лише додав популярності. Отже, інтерес до Радіодиктанту був справді величезним. Як завжди, з’явилися й меми, адже ми задаємо тренди в усіх аспектах, включаючи тексти. Цього року авторкою тексту стала Оксана Забужко.
В останні роки диктант став найпопулярнішим запитом у пошукових системах. Ми наближаємося до цієї миті...
Юлія Шелудько: Ми отримали менше радіодиктантів, ніж сподівалися, адже багато людей утримувалися від відправки через страх помилок. Вони дуже переживали, особливо щодо пунктуації. Це занепокоєння заважало їм наважитися на відправлення, адже не було впевненості у власних силах. Проте близько 12 тисяч осіб все ж таки зважилися і надіслали свої роботи. Ми щиро вдячні їм за це, адже я завжди закликаю людей надсилати свої диктанти, навіть якщо вони сумніваються у їхній точності. Є переможці, але, як і щороку, ми отримали листи, написані шрифтом Брайля, які також підлягають перевірці. В цьому році ми отримали як електронні, так і паперові версії. Паперових було менше — приблизно дві тисячі, тоді як зазвичай їх більше. Проте електронних листів було чимало, адже фотографувати і надсилати на електронну пошту значно зручніше. Слід зазначити, що цього року сервери працювали стабільно.
Дмитро Хоркін: Бо ми вже підготувалися. Але, якщо цікаво, ми візьмемо географію. Якщо візьмемо паперові листи: Німеччина, Італія, Болгарія, Австрія, Угорщина, Польща. Електронні листи: Албанія, Велика Британія, Австралія, Азербайджан, Бельгія, Болгарія, Греція, Ізраїль, Ірландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Канада, Кіпр, Латвія, Литва, Маврикій, Німеччина, Норвегія, Об'єднані Арабські Емірати, Польща, Румунія, Росія, Словаччина, Сполучені Штати Америки, Швейцарія, Швеція, Туреччина, Туніська Республіка, Франція, Фінляндія, Чехія. Вам мало? Ми в партнерстві це робили за ініціативи Першої леді, тому треба берегти ментальне здоров'я. Я би на місці радіослухачів зараз хвилювався і приймав би якісь таблетки.
Юлія Шелудько: Люди не лише надсилали нам тексти радіодиктантів, але й ділилися своїми історіями в рамках проєкту "Щоденники стійкості". Вони розповідали, що їх мотивує та надихає. Це був справжній спільний проект.
Тільки одна особа не зробила жодної помилки.
Дмитро Хоркін: Отже, ми з Юлією готові висловитися. Можливо, варто розпочати з того, хто написав без жодних помилок. Ти можеш це озвучити.
Юлія Шелудько: О, для мене це справжня привілей! Так, є тільки одна особа, яка не зробила жодної помилки, абсолютно жодної. І, до речі, це не вперше, коли вона це робить. Це Христина Гоянюк з Львова.
Дмитро Хоркін: Текст у нас засекречений. Ми його не передаємо. Навіть, скажімо так, авторка... Ми ж там ще своє щось редагували, додавали, наша версія в усьому цьому. І автори різні, не можна змовитися.
Юлія Шелудько має свій маленький секрет. Вона з нетерпінням чекає моменту, коли стане відомо ім'я автора чи авторки. Як тільки вона дізнається, хто стоїть за творчістю, відразу ж сідає за читання, намагаючись переглянути якомога більше їхніх робіт.
Дмитро Хоркін: Він уважно вивчає, які знаки присутні. Отже, наша переможниця впоралася без жодної помилки. Хоча з однією помилкою немає жодного учасника, є ті, хто допустив дві помилки. Ми також визнаємо їх переможцями і щиро їх вітаємо. Таких учасників п'ятеро.
Наталія Тімічева надіслала нам електронний лист. Поки що ми не маємо інформації про її місцезнаходження.
Андрій Бондар надіслав електронного листа, в якому зазначив, що є викладачем української мови та інформатики в Крушинській гімназії, що підпорядкована Гливаській селищній раді Київської області.
· Юлія Перещ. Вона вказала, що вона із Остерського ліцею номер один Чернігівської області.
· Дарина Крячко - електронна адреса не вказана, походження невідоме.
Наталія Рубежанська - також електронне повідомлення.
Отож, Христина Гоянюк, Наталія Тімічева, Андрій Бондар, Юлія Перещ, Дарина Крячко, Наталія Рубижанська - переможці ювілейного Радіодиктанту національної єдності.
Юлія Шелудько. Зображення: Суспільне.
Перевірка: до знаходження третьої помилки
Щиро вітаємо! І ось, у цей момент, ми маємо можливість запросити до нашого ефіру Олену Масалітіну - кандидатку філологічних наук і голову комісії, яка займалася перевіркою радіодиктантів. Яким чином проходив цей процес? Скільки людей взяло участь у ньому?
Олена Масалітіна: Коли ми перевіряємо тексти для Диктантів національної єдності, ми спираємося на стандарти, встановлені нашим Українським центром оцінювання якості освіти. У нашій роботі передбачені кілька етапів перевірки, а також супервізія, під час якої ми взаємно перевіряємо один одного, щоб упевнитися в точності та повноті виконаної роботи. Цього року в процесі перевірки брали участь шість осіб — це фахівці, які мають відношення до мовознавства, викладання, літературного редагування та коректури. Всі вони були присутні в Києві або його околицях. Наша процедура перевірки добре налагоджена. За вказівками, отриманими від замовника — Суспільного, ми не аналізуємо текст диктанту до самого кінця, а зупиняємося після виявлення третьої помилки. Якщо помилок не виявлено, або їх кількість не перевищує дві, ми переносимо текст до спеціальної папки, з якої формуються переможці. У разі виявлення третьої помилки, ми зупиняємося і відкладаємо перевірку цього тексту. Адже уявіть, скільки часу знадобилося б для перегляду тисяч текстів до кінця… Ви б довго чекали на результати.
Наше правопис дозволяє різноманітність. Ми обговорювали це під час ефіру, присвяченого Радіодиктанту, коли Павло Вишебаба його диктував. Ніхто з варіантів не буде вважатися помилкою. Як це було враховано в цьому диктанті? Чи натрапляли ви на ці різні способи написання під час перевірки?
Звичайно, це безсумнівно. Якщо ми розглянемо тексти, які підготували наші колеги, можливо, в них буде трохи більше помилок, якщо порівнювати їх безпосередньо з текстом диктанту. Адже, коли текст диктанту оприлюднюється, ми не маємо можливості побачити його заздалегідь. Як тільки текст стає доступним, я приходжу і надаю колегам вказівки для перевірки. Я також переслуховую, як звучав диктант. Цього року в одному випадку Павло не надав достатньої окличної інтонації, тому ми не зарахували це як помилку. Варіант написання може бути як зі знаком оклику, так і без нього. Отже, ми це обов'язково враховуємо, зважаючи на варіативність та інтонацію, якою був прочитаний текст. Проте кожен такий складний момент ми перевіряємо згідно з діючими нормами правопису, і в тих випадках, де варіативність відсутня, ми це вважаємо помилкою. Наприклад, назва "Всесоюзне радіо" не допускає жодних варіантів, адже це власне ім'я.
Олена Масалітіна. Зображення: 50vidsotkiv.org.ua
Найчастіші помилки
Найбільш поширена помилка, з якою ви стикалися.
"Клац" - ми розглянули численні варіанти, але не стали їх рахувати, оскільки це був найбільш різноманітний момент. Люди запропонували аж сім варіантів написання. Ми не фіксували їх, оскільки це було саме те, що ми називаємо варіативним аспектом. Слово "брехунець" було написане без лапок. Якщо ж ви, шановні слухачі, так його записали, будь ласка, зверніть увагу на параграф 164 чинного Українського правопису. У другому пункті чітко зазначено, чому слово "брехунець" має бути в лапках – це незвичайне, дещо застаріле слово, яке сьогодні можуть не знати або не використовувати всі, хто слухає онлайн-радіо. Також виявилася помилка у написанні "гулагівський". Ми враховували це як помилку, разом з іншими варіантами. Адже у параграфі 61 правопису чітко прописано, що великі літери вживаються в певних випадках. Другий пункт говорить про те, що суфіксальні утворення від звукових абревіатур пишуться малими літерами. Отже, "гулагівський" слід було написати повністю малими буквами. Але якщо хтось написав його з великими літерами, ми це не враховували, оскільки так це було подано в тексті. Натомість, правильним вважався варіант, де все було написано малими літерами.
Юлія Шелудько: Варто додати, що цього року вперше буквально кілька листів - нарікань, що читали якось не так, або текст заскладний. Цього року от майже, ну, буквально кілька штук. Тобто майже не було.
Дмитро Хоркін: Ми все заздалегідь плануємо. На YouTube доступні наші записи, тому кожен може їх прослухати у зручному для себе темпі — повільно або швидко.
Юлія Шелудько: Чи пам'ятаєте, скільки жартів ходило перед початком про пані Оксану? Але насправді ситуація виявилася не такою страшною, як усі боялися. Бо помилок у пунктуації було зовсім небагато, і всі справилися з цим досить непогано.
"Одна із дуже дієвих вправ - записувати свої думки"
Що цікавого в роботах знайшли?
Дмитро Хоркін: Ми отримали запит від ініціативи Першої леді щодо співпраці в рамках Всеукраїнської програми з ментального здоров'я. У Києві та інших великих містах вже можна побачити на білбордах тексти радіодиктантів. Ми вирішили, що друга частина Радіодиктанту буде зосереджена на темі ментального здоров'я. Виявилося, що одна з ефективних практик – це записування власних думок. У наш час багато хто відчуває тривогу, і емоційні коливання стали звичними. Це дійсно корисна вправа.
Дмитро Хоркін. Зображення: Українське Радіо
Юлія Шелудько: Висловлення ваших думок, переживань та тривог дійсно може бути дуже корисним. Ми реалізували цю практику в студії Українського Радіо відразу після завершення Радіодиктанту. Нам надіслали понад тисячу історій, які люди ділилися не лише через радіодиктант, але й окремо через платформу "Ти як?", де їх збирали. Саме ці розповіді стали основою для нашої радіопрограми "Щоденники стійкості", що виходила в ефір протягом листопада на Українському Радіо. Багато слухачів мали можливість почути свої історії, озвучені нашими ведучими. Сподіваюся, що ці розповіді стали джерелом натхнення для інших і принесли їм користь.
Призи для учасників, які здобули перемогу в Радіодиктанті.
Дмитро Хоркін: У зв'язку з відзначенням сторіччя Українського Радіо, Національний банк України презентував нову монету, а Укрпошта випустила спеціальну марку. Крім того, ми маємо вінілову платівку з записами оркестру Українського Радіо. Тож переможці та переможниці отримають унікальні подарунки, які є обмеженими серіями як від Українського Радіо, так і від наших партнерів.
Юлія Шелудько: Хоча ми ще втомлені, ми активно займаємося упаковкою подарунків для наших переможців, адже друзі з видавництв щедро підтримали нас. Частину призів ми придбали самостійно — це словники та наукова література, а також сувенірна продукція, про яку згадував Дмитро. Це обіцяє бути цікаво! Крім того, ми отримали щоденники стійкості від наших партнерів. Тож, цьогорічний подарунок буде справді вартим уваги. Ми також починаємо обмірковувати наступний Радіодиктант, хоча поки що не маємо чітких планів. Мені дуже б хотілося, щоб це був Радіодиктант, присвячений перемозі України, і сподіваюся, що це здійсниться.
