Готові до викликів. Яку кількість ракет і дронів Росія зібрала для атак на енергетичні об'єкти?

17 листопада Росія вперше за останні кілька місяців знову завдала ударів по українській енергетичній інфраструктурі. Очікується, що ці масштабні атаки можуть тривати, оскільки агресор накопичив значну кількість ракет. У матеріалі військово-політичного аналітика РБК-Україна Уляни Безпалько розглянуто, як Москва змінила свою тактику ударів і які ресурси для цього має.

Росія розпочала нову кампанію з ударів по українській енергетиці. Країна-агресор завдяки нарощенню виробництва та паузі в обстрілах має в арсеналі понад півтори тисячі ракет, свідчать дані, отримані РБК-Україна від інформованих джерел. А зміна тактики атак дозволяє Кремлю завдавати руйнувань енергосистемі України.

Інформовані співрозмовники видання прогнозують: щонайменше до інавгурації президента США Дональда Трампа Росія буде максимально ескалювати ситуацію і підвищувати ставки. Відтак, якщо обирати один із сценаріїв - чи буде Путін у найближчі місяці нищити українську енергетику або ж вичікувати якихось кроків від нового очільника Білого дому - більш реалістичним виглядає саме перший.

Росія зробила висновки з атак на українську енергетичну інфраструктуру в 2022-2023 роках. У той період агресор регулярно завдавав ударів по енергетичних об'єктах України, використовуючи дрони "шахед", ракети Х-101, а також, зрідка, "Калібри" з морських платформ. Після короткочасного блекауту в листопаді 2022 року, українські енергетики розробили стратегії для подальшої протидії цим атакам. Хоча обстріли енергосистеми тривали до 9 березня наступного року, вже з середини лютого більшість споживачів в Україні мали безперебійне електропостачання.

Було чимало побоювань, що з опалювальним сезоном - 2023 агресор знову організує кампанію ударів по українській енергосистемі. І вона таки почалась, щоправда - з відстрочкою, через кілька днів після виборів Путіна у березні 2024-го. На відміну від сезону 2022-2023 років, Москва переглянула тактику та схему ударів. На жаль, вони виявились дієвими. І дуже ймовірно, що під час нинішньої кампанії Росія піде тим же планом.

Росія змінила тактику ракетних ударів (фото: РБК-Україна, Віталій Носач)

По-перше, у 2022-2023 роках кожна масована атака концентрувалась на окремому сегменті енергосистеми. Наприклад, під час одного обстрілу удари були здебільшого по ТЕЦ, під час іншого - по ГЕС, під час ще одного - по підстанціях, що ведуть від АЕС, "шахеди" - як правило, летіли по трансформаторних підстанціях. З березня 2024 року Москва почала наносити удари по різних елементах мережі відразу, причому спрямовуючи туди не одну, а відразу кілька ракет.

По-друге, Росія почала завдавати комбінованих ударів. Вона відійшла від попереднього графіку, коли вночі країну тероризували дрони-камікадзе, а вдень летіли крилаті ракети. У хід пішли також "Кинжали", балістика, а "шахеди" нерідко літають одночасно з ракетним озброєнням. З огляду на те, що системи типу Patriot захищають відносно невелику територію України, балістичні ракети майже гарантовано могли влучити у вибраний енергооб'єкт і завдати йому пошкоджень.

По-третє, Москва змінила графік своїх атак. Якщо восени 2022 року масовані удари здійснювались з інтервалом у 7 днів, потім – 10 днів, а взимку 2023 року – раз на 14 днів, то з весни 2024 року Росія збільшила цю частоту. Наприклад, перший удар відбувся 21 березня, наступний – не менш потужний – 22 березня, а далі – 24, 29 і 31 березня. Водночас Кремль активно атакував різні регіони, використовуючи "шахеди". Росія прагнула досягти максимального ефекту несподіванки, періодично чергуючи справжні та імітаційні запуски.

Уже на початок квітня в уряді повідомили, що за два тижні Росія "вибила" більше шести гігават потужностей української енергомережі. Це і гідроенергетика, і вугільна енергетика. У тепловій генерації агресор знищив 80% потужностей.

Обстріли з меншою активністю тривали й у квітні, травні, червні, липні та серпні. Протягом вересня, жовтня та на початку листопада російські війська зосередили увагу на використанні дронів "шахед", основною метою яких не була енергетична інфраструктура. Однак 17 листопада, після тижневих навчань та відпрацювання комбінаційних атак, Москва знову спробувала завдати удару по українським ТЕЦ, ГЕС та електричним підстанціям. Можливо, це сталося після того, як українські енергетики змогли відновити частину з пошкоджених об'єктів.

Після цієї атаки Одеса на цілу добу опинилася в локальному блекауті, а в Київ, Дніпропетровську та Донецьку області знову запровадили графіки відключення електроенергії. Можна припустити, що Москва не має наміру зупинятися на досягнутому.

Згідно з інформацією, опублікованою в одному з видань, Росія змогла накопичити значну кількість ракет, здатних вражати цілі на відстані понад 350 кілометрів. Незважаючи на численні санкції, країна-агресор за останній рік збільшила темпи виробництва за деякими позиціями. Якщо торік місячний обсяг виробництва складав приблизно 115-130 стратегічних ракет, то наразі, за даними РБК-Україна, ця цифра досягла близько 170. Найбільше зростання виробництва спостерігається у балістичних ракет "Іскандер".

Згідно з інформацією, отриманою від джерел, у листопаді Росія має намір виготовити близько 70 ракет типу "Іскандер-М". Станом на 20 листопада, запаси цих ракет складають 350 одиниць. Щодо виробництва крилатих ракет для системи "Іскандер", у листопаді заплановано виготовлення 12 одиниць, а наявний запас становить 210 ракет.

Щодо Х-101, то в листопаді їх планують виробляти в кількості 50 одиниць, а запаси на 20 листопада становитимуть 220. Наразі Росія почала запускати ці ракети не тільки з Ту-95, а й з Ту-160, що раніше було рідкісним явищем. Під час атаки 21 листопада противник знову випустив кілька ракет Х-101 і "Кинжалів" по Україні. Найбільше Москві вдалося накопичити ракет "Калібр" – на 20 листопада на складах ворога їх нараховується приблизно 390 одиниць, а планований обсяг виробництва на листопад становить 30 одиниць.

Щодо "Кинжалів", то їхній запас - на рівні 70 ракет, а очікуване виробництво в листопаді - 12 одиниць. Крім того, на складах у агресора може зберігатись близько 230 одиниць Х-22 (носії - Ту22М3). Їх Росія більше не виробляє, однак щомісяця проводить глибоку модернізація по десятку з них, отримуючи "на виході" Х-32. Плюс, за інформацією РБК-Україна, Москва також може мати в запасі приблизно 45 північнокорейських балістичних ракет KN-23.

Інфографіка: РБК-Україна

Ще однією актуальною проблемою для України є російсько-іранські дрони-камікадзе, відомі як "шахеди". Починаючи з вересня, агресор майже кожну ніч запускає десятки цих безпілотників по різних регіонах нашої країни, щоб виснажити та вивчити можливості нашої протиповітряної оборони. Згідно з інформацією РБК-Україна, не всі запущені дрони є "геранями"; вони часто використовуються в комбінації з іншими дальніми безпілотниками, такими як "Гербер", для створення потужніших атак. Виробничі можливості навіть самих "шахедів" дозволяють ворогу продовжувати тероризувати Україну щоночі. Як повідомляє РБК-Україна, Росія, використовуючи комплектуючі, отримані від Ірану, планує виготовляти близько 900 дронів на місяць, що втричі перевищує минулорічні показники.

Усі наведені дані свідчать про те, що жодні санкції не можуть зупинити Росію від здійснення масованих атак на критично важливу інфраструктуру нашої країни, якщо вона має на це намір. Тому здатність нашої мережі витримати осінньо-зимовий період у першу чергу залежить від наших військових, ефективності системи протиповітряної оборони, майстерності енергетиків та наявності якогось рівня захисту на енергетичних об'єктах.