Досвід Югославії демонструє, що міжнародне правосуддя є неминучим, — стверджує журналіст видання Le Monde.
Ремі Урдан, спеціальний кореспондент видання Le Monde, висловив свої роздуми в коментарі для кореспондента Укрінформу.
"Я саме працював у Сараєво, обложеному військами Мілошевича, понад 30 років, і я дуже добре пам'ятаю травень 1993 року, коли Рада Безпеки ООН оголосила про створення першого Міжнародного трибуналу з воєнних злочинів для колишньої Югославії. І в той день, слід сказати, у багатьох створення Трибуналу викликала лише посмішку. З цієї ідеї сміялись і журналісти, і спостерігачі, і навіть деякі дипломати", - розповів він.
На його думку, війська Мілошевича продовжували вчиняти свої злочини, і навіть ті, хто постраждав, не вірили, що безкарність коли-небудь завершиться.
Це також викликало гіркий сміх серед жертв. Проте, лише через п'ять років, коли легітимність цього трибуналу була підтверджена у справах про злочини в Косові, люди почали нас зустрічати і запитувати, чи ми, випадково, не слідчі, щоб розповісти про всі вбивства, братські могили та надати докази. Таким чином, вже через п'ять років у свідомості людей виникло переконання про неминучість справедливості. Про це думали й злочинці, тому вони швидко намагалися замести сліди своїх злочинів, - зазначає Урдан.
За його словами, у Косово було знайдено безліч братських могил - не первинних, а вже перенесених, що свідчило про бажання швидко замести сліди й уникнути покарання.
"За ці 32 роки ми, безперечно, змінили нашу парадигму. Коли я вперше відвідав Україну незадовго до початку повномасштабного вторгнення і з тих пір постійно повертаюсь, мене вразила глибина впровадження ідеї справедливості в суспільстві. Можливо, українці дійсно особливі, адже ви не сподіваєтеся, що хтось прийде на допомогу. Ніхто не чекає на слідчих чи появу інституцій. З самого початку ви самі почали документувати події, збирати докази і активно вимагати справедливості," - зазначив він.
Урдан переконаний, що Росія не прийме жодного судового процесу і створюватиме величезні труднощі. Проте, навіть якщо наразі важко уявити, в якому вигляді проходитиме правосуддя, історичний досвід свідчить, що покарання неминуче.
"В дійсно сучасному дипломатичному контексті та в умовах, що склалися, важко передбачити, як виглядатиме майбутнє правосуддя. Можливо, створення трибуналу є одним із варіантів. Проте існують й інші можливості. Місцеве правосуддя та суди з універсальною юрисдикцією також можуть зіграти свою роль. Крім того, я впевнений, що в різних куточках світу будуть розроблені нові креативні рішення для забезпечення справедливості", - підкреслив він.
Як розповідав Укрінформ, Росія не погодиться на мирну угоду, що передбачатиме її відповідальність за воєнні злочини, тож правозахисникам слід працювати над формуванням нових міжнародних інституцій та виносити питання справедливості в окремий трек.
