Смішні козацькі прізвища, які неодмінно викликають веселий настрій: ознайомтеся зі списком і знайдіть своє!
Зазвичай козаки допомагали своїм товаришам по зброї уникнути повернення до кріпацтва, змінюючи їхнє родове прізвище.
Величезна різноманітність українських прізвищ, що існує сьогодні, сформувалася в середовищі запорізьких козаків. Безперечно, Запоріжжя та Січ, що виконували роль столиці цієї держави, мали яскраво виражену українську етнічну ідентичність.
Сьогодні "Телеграф" розповість про те, як і чому на Січі виникали дотепні прізвиська, що згодом переростали у повноцінні прізвища. Допоможе нам у цьому стаття у блозі історика Ігоря Поставного.
"Не зважаючи на те, що реальним статусом Запоріжжя в складі Речі Посполитої була формула "держава в державі" і Запоріжжя мало всі ознаки державності, все ж залежність від Польщі залишалася великою. Це, зокрема, виливалося у відвідини Січі польськими магнатами, що наїжджали туди зі своїми власними арміями і намагалися повернути в ярмо вчорашніх підневільних селян", -- розповідає Поставний.
При цьому між керівництвом запорізького козацтва та польськими магнатами відбувалися різноманітні діалоги, нерідко із комічним забарвленням:
Магнат: (вказуючи на козака) Ось мій підлеглий, його прізвище Петренко.
Сотник: Та ні, це козак Котолупенко, ось і в реєстрі записано (читає) Ко-то-лу-пен-ко. (Звертаючись до козака) Ти ж Котолупенко?
Козак: Ну що, Котолупенко!
Козаки: (одноголосно) Котолупенко, Котолупенко, у всіх на вустах лише Котолупенко.
Сотник: (до магната) Дивіться, шановний, це зовсім не Петренко, а Котолупенко. Ви, напевно, в чомусь збрехали...
Таким чином, козаки вживали простий, але ефективний метод, щоб визволити своїх товаришів від повернення до феодального гноблення, рабства, принижень, катувань, а іноді й від загибелі. У випадку, якщо претендентом виявлявся втікач із селян, козаки змінювали його справжнє ім’я, і в документах він вже значився під новим прізвищем.
"Запорізьке та українське козацтво вирізнялося своєрідною розмовною прямотою, не завжди вживаючи витончені слова, а також природним почуттям гумору та поетичним духом. Саме тому й до сьогодні в Україні можна почути незвичайні прізвиська — імена, що часом звучать не зовсім милозвучно," — зазначає історик.
Козаки присвоювали прізвища, орієнтуючись на характерні зовнішні недоліки та фізичні вади: Кривошея, Шульга, Косий, Глухий, Незрячий, Кривоніс.
Проте серед козацьких прізвиськ, котрі потім переросли в українські прізвища найбільш немилозвучними, а звідси і найбільш кумедно-цікавими виступають ті, що пов'язані з окремими комедійно-комічними ситуаціями.
Давикоза, ДобреБаба, Дурнопійко, Жовтогріб, Жуйводич, Зажерливець, ЗакритийШлях, Зажрищенко, ЗагубленеКолесо, ЗадушливаСвітлина, НепийПивко, Нездіймальник, НетрудовийДім, Накидний, НеїжМасло, Нечистяк, Недоумок, Про запас, РідкаКаша, СухийЗад, ТітіКало, ТихіВліз, ТягниРядно, УбийРадісний.
Нагадаємо, що раніше "Телеграф" висвітлював тему одинадцяти найсуперечливіших прізвищ в Україні. Їхнє значення поки що залишається невідомим.
