Екстрене засідання Європейського Союзу по Україні: 26 голосів проти одного.
Усі країни Європейського Союзу, за винятком однієї, готові збільшити рівень допомоги Україні та цілковито підтримати її прагнення до "миру через силу". Які ще рішення були ухвалені на спеціальному саміті, де Зеленський несподівано став маломовним?
Інтрига на спеціальному саміті Європейського Союзу щодо України зберігалася майже до самого кінця: чи виступить блок єдиним фронтом на її підтримку? Лідери ЄС намагалися домогтися консенсусу, над текстом спільної заяви посли країн Євросоюзу спільно працювали кілька тижнів аж до самого початку зустрічі, чимало дипломатів висловлювали сподівання на творчий підхід до голосування та "конструктивне утримання", проте Угорщина в особі Віктора Орбана залишилася непохитною.
Він відокремився від позиції Європейського Союзу стосовно України, і рішення було ухвалене 26 лідерами урядів і держав, а не 27. Знайдено компроміс зі Словаччиною, включивши до тексту підсумків саміту пункт, що стосується газового транзиту через Україну.
Що стало причиною такого негативного ставлення угорського прем'єра? "На відміну від інших 26 країн, Угорщина не вважає, що військова допомога є шляхом до миру в Україні", - пояснив голова Європейської ради Антоніу Кошта на фінальній пресконференції. "Угорщина має свій власний стратегічний підхід до конфлікту в Україні, який ми поважаємо. Проте, вона залишилася на самоті. Угорщина ізольована і не вносить розколу в наші ряди". У відповідь на ці слова Орбан після завершення саміту зазначив, що насправді ізольованим є Євросоюз, а сама Угорщина підтримує відмінні стосунки з США, Китаєм та Росією.
Європейська рада наполягає, що Україна реалізує своє право на самооборону проти повномасштабної російської агресії і підтверджує непохитну підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності країни в межах її міжнародно визнаних кордонів. Здавалося б, ці формулювання кочують з одного документа ЄС до іншого, однак на тлі заяв адміністрації президента США, наприклад, про те, що повернути захоплені Росією території для Києва "нереалістично", лідери в Брюсселі визнали їх вкрай важливими. І, що тепер уже очевидно, - не само собою зрозумілими.
Єврорада вітає всі зусилля, спрямовані на досягнення справедливого і міцного миру в Україні, але тільки за низки умов: перемовин щодо України без України бути не може, як не може бути і перемовин про європейську безпеку без Європи, а припинення вогню є прийнятним тільки як частина процесу, що веде до укладення всеосяжної мирної угоди, яка має поважати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Президент України Володимир Зеленський, який брав участь у саміті, прокоментував питання перемир'я лише після свого виходу з Європейської Ради. "По-перше, необхідно досягти та забезпечити повний контроль над тишею в небі (зупинити удари ракет, дальніх дронів і бомб по енергетичних та інших цивільних об'єктах), а також забезпечити спокій на морі, тобто зупинити всі бойові дії в Чорному морі, що дозволить гарантувати безпечне судноплавство", - зазначив Зеленський у своїх соцмережах кілька годин пізніше.
На саміті президент практично не взаємодіяв із засобами масової інформації. Журналісти марно очікували на пресконференцію чи хоча б на його появу перед пресою після зустрічі з лідерами. На відміну від минулих заходів, цього разу нічого подібного не відбулося. Після спільного обіду з членами Європейської ради президент залишив захід і вирушив на зустрічі з генеральним секретарем НАТО та королем Бельгії.
За кілька хвилин перед стартом саміту президент України зустрівся з журналістами разом із Антоніу Коштою та президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Хоча він не відповів на запитання, він висловив вдячність, зазначивши: "Дякую за вашу підтримку. Як приємно знати, що ми не на самоті. Ми це усвідомлюємо і відчуваємо", - повторив Зеленський кілька разів. Це стало основою його публічного виступу.
Замість цього, розмова президента України з представниками Євроради під час робочого обіду тривала близько двох годин. Обговорювалися різні питання, зокрема, гарантії безпеки для України. Європейський Союз повністю підтримує позицію, яку неодноразово висловлював Зеленський, у тому числі на знаковій зустрічі з Дональдом Трампом: будь-яка майбутня мирна угода повинна супроводжуватися надійними і вагомими гарантіями безпеки, що допоможуть стримати потенційну агресію з боку Росії.
Проте Європейський Союз ще не ухвалив рішення щодо конкретних форм гарантій. "Найнадійніша гарантія безпеки – це самі українці, які протистоять агресії вже більше трьох років", – зазначив Кошта під час пресконференції.
Ця концепція також знайшла своє відображення у резолюціях саміту: "Мир через силу" передбачає, що Україні слід займати максимально стійку позицію, де ключовим елементом є її власна військова потужність, як під час, так і після мирних переговорів щодо завершення конфлікту.
На питання, яке хвилює багатьох, чи зможе Європейський Союз компенсувати втрати, пов'язані з зменшенням допомоги з боку США, саміт не дав чіткої відповіді. Більше того, не всі держави-члени ЄС погоджуються з думкою, що Вашингтон остаточно відмовився від підтримки Києва. Наприклад, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск висловився: "Я переконаний, що США продовжать надавати підтримку в сферах зв'язку та розвідки. Часті зміни позицій у Вашингтоні, які, здається, є характерними для теперішньої адміністрації, змушують мене вважати, що це (припинення допомоги - ред.) не є остаточним рішенням". Він висловив сподівання, що це всього лише тактика в переговорах, а не остаточні факти.
Одночасно президент Литви Гітанас Науседа висловив думку, що європейські держави здатні заповнити ту прогалину, яку залишили Сполучені Штати. "Безумовно, нам потрібно накопичити необхідні фінансові ресурси. Як економіст, можу стверджувати, що це не так легко, але цілком можливе завдання, і ця відповідальність покладається на нас," – підкреслив він перед зустріччю на вищому рівні.
Для забезпечення термінових військових потреб України глава європейської дипломатії Кая Каллас запропонувала створити новий фонд на кілька мільярдів євро, який за традицією заблокувала Угорщина. Незважаючи на це, Єврорада відмовилася ховати ініціативу і відправила її на доопрацювання. Тепер Каллас сподівається, що наступний - уже не екстрений - саміт у Брюсселі 20 і 21 березня схвалить її пропозицію, цього разу - з конкретними сумами.
"Моя пропозиція включає два основних напрямки: або ви приносите до фонду озброєння та боєприпаси, необхідні Україні, або надаєте фінансову підтримку для закупівлі таких ресурсів в інших країнах," – зазначила головна дипломатка ЄС під час спілкування з журналістами, підкресливши, що потрібно діяти невідкладно.
Якщо вірити висновкам саміту, то самі країни ЄС готові "терміново активізувати зусилля із задоволення нагальних військових і оборонних потреб України", наприклад, із постачання систем ППО, боєприпасів і ракет, підготовки та обладнання українських бригад.
Що стосується довгострокової перспективи, то тут Києву на допомогу покликаний прийти новий пакет заходів від фон дер Ляєн. Проти нього ні в Угорщини, ні у Словаччини заперечень не виникло, оскільки йдеться про переозброєння Євросоюзу. Тепер, коли план ReArm Europe в принципі схвалено Єврорадою, країни ЄС зможуть скористатися кредитами з бюджету блоку на загальну суму 150 мрлд євро для закупівель озброєнь, зокрема і для України.
"Сьогоднішні заходи, які ми впроваджуємо, являють собою ясний сигнал: ми дотримуємося своїх зобов’язань та зміцнюємо обороноздатність на благо наших громадян. Одночасно ми підвищуємо конкурентоспроможність європейських промислових секторів та технологічних рішень, - зазначив Кошта. - Наші зусилля в зміцненні оборонної сфери Європи також позитивно вплинуть на Україну. Адже безпека України є основою безпеки всього континенту."
Він підкреслив, що з 2022 року Європейський Союз разом із його державами-учасницями надали Україні допомогу, що перевищує 135 мільярдів євро, і тепер планують розширити свої зусилля. Як зазначив голова Європейської ради, ряд країн-членів ЄС вже висловили намір виділити до 15 мільярдів євро на основі нових фінансових ініціатив Єврокомісії.
