Європа обдумує, як забезпечити свою безпеку, в той час як Путін висловлює погрози.
Європейський Союз не надто активно реагував на атаки дронів на своїй території, проте організував одразу два саміти. Результати цих зустрічей викликали жваву реакцію в Кремлі, але не принесли значного захоплення в Києві.
Першого і другого жовтня данська столиця приймала понад півсотні лідерів країн Європи на двох самітах: неформальний - ЄС, котрий перейшов у зустріч "Європейської політичної спільноти".
Говорили передусім про російську загрозу. Утім, загрозою її вважають не всі, констатувала прем'єрка Данії Метте Фредеріксен.
Серед таких словацький прем'єр Роберт Фіцо та його угорський колега Віктор Орбан. Фіцо на саміти не прибув, а Орбан у підсумку заявив про готовність "брюссельської еліти" до війни. І запропонува "угорську альтернативу": не приймати Україну до ЄС а (замість того - стратегічне партнерство) і Європі у зовнішній політиці не копіювати США.
"Україна у ЄС принесе війну", - застеріг він.
Безумовно, ця пропозиція не з'явилася випадково. Угорський прем'єр, ймовірно, узгодив її з керівниками ряду європейських держав. Здається, що Орбан та його союзники в Європі ведуть переговори в контексті зусиль Брюсселя обійти право вето при ухваленні рішень.
Однак є вірогідність, шо це погоджено з Трампом або з іншими американськими впливовими колами.
Европа насправді не має достатньої готовності до конфлікту з Росією без допомоги з-за океану, зазначив політичний аналітик Андрій Вігірінський. Лише протягом наступних двох років ЄС зможе досягти самозабезпечення у сфері озброєння як для своїх потреб, так і для України. На підтвердження цього, наразі тривають інтенсивні переговори української делегації в США щодо інвестицій у виробництво безпілотників та іншої військової техніки.
Одним з найшвидших варіантів є термінове вкладання коштів у виробництво озброєнь в Україні, а також створення "стіни дронів". Активна участь президента Володимира Зеленського акцентувала практичний аспект переговорів, які відбулися на двох самітах.
Але прогрес незначний.
Анонсована президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн репараційна позика для України обсягом 140 мільярдів євро за рахунок "заморожених" активів РФ була заблокована Бельгією. Прем'єр Барт де Вевер пояснив: потрібно чітко виписати колективну відповідальність усіх країн-членів ЄС.
Також проти Франція та Люксембург. На думку Емманюеля Макрона, конфіскація активів стане порушенням фінансового права та підірве довіру до євро.
Лідери турбуються про можливу втечу "диктаторських" капіталів зі своїх економік, зазначив експерт аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Попов.
Автор концепції позики, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, запевнив, що до завершення жовтня ми вирішимо всі незгоди.
Вдалось значно просунутися в реалізації 19-го пакету санкцій.
У Києві прогнозують введення обмежень на закупівлю російських енергоресурсів та санкції щодо капітанів "підпільного флоту" Путіна. Це призведе до закриття Балтійського і Баренцевого морів для суден, що належать російському військовому флоту.
У російських соціальних мережах зазначили, що в червні 2025 року американський есмінець Paul Ignatius увійшов у води Балтійського моря, озброєний ракетами Tomahawk. Це дозволяє завдавати ударів навіть до Уралу.
Росія та Китай поспіхом намагаються освоїти ці моря як торгові шляхи, але справа рухається повільно, бідкаються росіяни.
Таким чином, європейські країни мають шанс перевершити Росію, адже "тіньовий флот" Путіна насправді виконує бойові функції. 2 жовтня у Франції було затримано корабель під назвою "Пушта". Існують підозри, що з цього судна здійснювалися запуски дронів по території Європи.
Санкції проти кораблів обговорять швидко на найближчій нараді начальників штабів країн-членів "Коаліції добровольців", анонсував Макрон.
Менш помітним є просування у питанні "стіни дронів". Українські вояки вже навчають данських як відбивати атаки БпЛА. Потрібні загони оперативного реагування, пояснив Зеленський. Урсула фон дер Ляєн пообіцяла програму, котра "надасть Україні технологічну перевагу", та поки деталей не розкрила.
На заключній пресконференції з Фредеріксен Зеленський зазначив: "До цього часу ми relied solely on our long-range weaponry. Після розмови з президентом США, можливо, у нас з'являться нові можливості."
Президент України підкреслив дисбаланс у кількості безпілотників: Росія здійснює запуски понад 500 дронів щодня, тоді як Україна може відповісти лише 150. Проте в медіа та на міжнародних форумах активно обговорюється можливість отримання американських ракет Tomahawk.
Копенгаген ініціював процес, і попереду ще багато зустрічей, зазначив експерт з міжнародних питань Станіслав Желіховський. Серед обговорюваних тем – Дорожня карта обороноздатності Європи до 2030 року. Щодо "дронової стіни" триває дискусія про те, чим і як найбільш ефективно їх знищувати, оскільки використання ракет є занадто витратним. Також постає питання, чи зможе прикриття нашого повітряного простору системами ППО НАТО бути ефективним, підкреслив Желіховський.
Проте, "Росія безперервно висловлює загрози, і це викликає занепокоєння у наших партнерів, що уповільнює розвиток процесу. Всі бояться, що може розпочатися всесвітній конфлікт."
Путін цим вправно користується і вже 2 жовтня назвав спроби Європи захистити себе "погрозами, котрі "висмоктані з пальця". І пригрозив "новою гіперзвуковою зброєю".
