Європейські країни розпочали активну конкуренцію в виробництві боєприпасів, - повідомляє FT.
Захід повинен враховували актуальні виклики та знайти шляхи перевершити темп російської оборонки.
Війна в Україні спонукала до відкриття нових напрямків в оборонній промисловості. Один із таких прикладів - новий завод з виробництва боєприпасів у австралійському штаті Квінсленд. Завод у місті Меріборо, що належить німецькому гіганту Rheinmetall і австралійській компанії NIOA, постачає десятки тисяч артилерійських снарядів для українських військових. Це перший подібний об'єкт, побудований в Австралії з часів Другої світової війни, і його робота не припиняється вже два роки, пише Financial Times.
Роберт Ніоа, генеральний директор NIOA, повідомив, що виробничий завод досяг максимальної продуктивності. Хоча на початковому етапі були труднощі з підбором кадрів, наразі випуск продукції відбувається без перерв. У 2024 році компанія має намір збільшити обсяги виробництва на 25%, що дозволить досягти 55 тисяч снарядів щорічно. Крім того, завдяки новим інвестиціям NIOA зможе випускати понад 100 тисяч снарядів на рік. Виготовлені боєприпаси експортуються до Німеччини, де компанія Rheinmetall виконує їх обробку вибуховими речовинами перед транспортуванням до кінцевого споживача.
Не лише NIOA розширює свої виробничі потужності. Оборонні підприємства по всьому світу активізували процес виготовлення боєприпасів, ракетних двигунів та інших видів озброєнь, щоб компенсувати запаси, які були витрачені на постачання військової допомоги Україні. Протягом останніх двох з половиною років багато європейських виробників зброї значно наростили свої обсяги виробництва, вкладаючи кошти ще до отримання державних замовлень. Том Уолдвін, фахівець з оборонних закупівель Міжнародного інституту стратегічних досліджень, зазначив, що деякі компанії підвищили виробництво артилерійських боєприпасів у десять разів у порівнянні з довоєнними показниками.
Компанія Rheinmetall має намір суттєво збільшити виробництво 155-мм боєприпасів, відповідних стандартам НАТО, з 100 тисяч одиниць у 2022 році до 1,1 мільйона одиниць на рік до 2027 року. Інша значна компанія, шведська Saab, вже вдалося подвоїти виробничі потужності свого підрозділу, що займається наземними боєприпасами, до 200 тисяч одиниць на рік, і вона планує знову подвоїти цей обсяг у найближчі роки. Також Thales UK, британське підрозділ французької компанії Thales, активно розширює виробництво систем протиповітряної оборони та протитанкових комплексів у Белфасті.
Проте попри значні успіхи, галузь стикається з низкою проблем, головною з яких є нестача ключових ресурсів. Наприклад, великі проблеми виникають із постачанням сировини для виробництва нітроцелюлози, яка є основним компонентом для артилерійських снарядів. Роберт Ніоа відзначив, що існує значний дефіцит сировини, наприклад, бавовняного лінту, який потрібен для виробництва вибухових речовин. У відповідь на ці виклики, Rheinmetall збільшила запаси деяких матеріалів, зокрема бавовняного лінту та броньованої сталі, до рівня, що покриває три роки виробництва.
Окрім приватних компаній, уряди теж інвестують у розширення оборонної промисловості. Наприклад, Норвегія оголосила про плани інвестувати близько 1 мільярда норвезьких крон у розвиток виробництва вибухових речовин та ракетних двигунів. Частина цих інвестицій буде спрямована на техніко-економічне обґрунтування для будівництва нового заводу з виробництва вибухівки, що стане спільним проєктом із компанією Chemring Nobel. Окрім цього, Норвегія разом із Фінляндією підтримує розширення виробництва ракетних двигунів компанією Nammo, яка спеціалізується на постачанні ракет для систем протиповітряної оборони.
Незважаючи на те, що численні компанії вже отримали контракти від держави для розширення своїх виробничих можливостей, процес збільшення обсягів виробництва може затягнутися на кілька років. Наприклад, Вегард Санде, представник компанії Nammo, підкреслив, що для досягнення бажаного рівня виробництва ракет знадобиться ще два-три роки.
Попит на зброю та боєприпаси продовжує зростати, і оборонна галузь наполягає на необхідності масштабніших інвестицій. Ян Пай, генеральний секретар європейської оборонної організації ASD, заявив, що, попри зусилля, рівень виробництва поки що не відповідає потребам. Він підкреслив, що для надання Україні необхідної підтримки та для стримування подальшої російської агресії Європі потрібно значно збільшити виробництво зброї і робити це швидше.
Одночасно Росія активно використовує свої значні виробничі ресурси, що дозволяє їй забезпечувати стабільні постачання боєприпасів на фронт. Як свідчать дані Інституту світової економіки в Кілі, завдяки співпраці з Північною Кореєю Москва може витрачати до 10 000 боєприпасів щодня, не переживаючи про виснаження своїх запасів. Це підкреслює серйозність, з якою Росія підходить до ведення війни, і змушує Захід активізувати свої зусилля, щоб адекватно реагувати на цей виклик.
Очільники оборонних компаній підкреслюють, що для досягнення стійкого успіху їм необхідні великі та тривалі контракти. Мікаель Йоханссон, генеральний директор Saab, зазначив, що сектор оборони не може дозволити собі розширення виробничих можливостей без надійних гарантій довгострокових замовлень.
Згідно з інформацією, наданою УНІАН, акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" спільно з міжнародним оборонним лідером Rheinmetall відкрили в Україні перший цех, призначений для ремонту та виробництва бронетехніки в рамках новоствореного спільного підприємства.
У липні стало відомо, що Світовий оборонний гігант Rheinmetall отримає найбільше замовленням у своїй історії. Так, Італія планує замовити у німецького виробника 200 бойових танків Panther та 350 машини піхоти Lynx та іншу техніку.
Згідно з інформацією Financial Times, німецька оборонна компанія Rheinmetall зафіксувала безпрецедентний рівень замовлень у зв'язку з конфліктом в Україні та напруженістю в секторі Гази. В результаті її операційні прибутки майже подвоїлися.
