Голова правління НАСК ОРАНТА Яцек Мейзнер: Повернемо велич Оранті!
Голова правління компанії ОРАНТА, Яцек Мейзнер, поділився історією свого перебування в Україні, розкрив причини свого рішення очолити одну з провідних страхових компаній країни, а також висловив свої погляди на еволюцію страхового ринку в умовах війни. Він акцентував увагу на труднощах, з якими стикається галузь, а також на нових перспективах, що відкриваються для адаптації та підтримки клієнтів у нинішніх умовах.
Шановний пане Яцеку, ви вже протягом багатьох років займаєтеся своєю діяльністю в Україні. Чи могли б ви поділитися, як усе розпочиналося і що привело вас до цієї країни?
Насправді, я працюю в Україні (з невеликою перервою) з 2004 року. На той момент я був молодим амбітним менеджером у польській PZU, яка готувала розширення на країни Східної Європи, зокрема й в Україну, ринок якої компанія розглядала як перспективний. В складі робочої групи я відповідав за процес купівлі кількох страхових компаній за кордоном і їх злиття. Почався активний процес поглинання одразу в кількох країнах -- Латвії, Литві та Естонії. В Україну PZU S.A. вийшла одразу після Помаранчевої Революції. Спочатку мене включили до складу наглядової ради нової компанії, а через деякий час запропонували на короткий термін очолити її департамент продажу. На квартал, який згодом перетворився на 20 років життя та улюбленої роботи в Україні.
Чому це трапилося? Яким чином ви вирішили перейти з досить значного польського ринку на український?
Польський ринок, безумовно, має більший обсяг у порівнянні з українським, проте український ринок вирізняється своєю динамічністю. Польський ринок – це стабільна і чітко організована структура, в якій важко знайти своє місце. Тут все давно розподілено і регламентовано. Натомість український ринок нагадує глину, з якої можна ліпити нові ідеї. Для амбітної людини він відкриває величезні можливості для реалізації найсміливіших задумів. Якщо ти маєш великі амбіції, то можеш перетворити їх на значні досягнення. З часом це стає цікаво, ти поринаєш у процес, і раптом усвідомлюєш, що отримуєш статус "менеджера східних ринків". І тоді за кордоном тебе вважають більш кваліфікованим експертом, ніж у рідній країні.
Але чому в таких обставинах ви вирішили прийняти пропозицію ОРАНТИ? Це ж українська компанія, яка має глибокі традиції і в той час проходила через складний етап свого розвитку. Вносити інновації в такі умови є надзвичайно складним завданням.
Ось чому я вирішив прийняти цю пропозицію. Коли я вперше ступив на український ринок, тут налічувалося більше тисячі страхових компаній, що для європейських стандартів є абсолютно нечуваним. Якщо говорити про обсяги страхових премій, на першому місці була ОРАНТА, після якої настала тривала пауза, а потім весь інший ринок. Це була потужна та унікальна компанія, яка, за європейськими мірками, виділялася серед інших. Проте з часом ситуація в ОРАНТІ змінилася, і інші учасники ринку значно випередили її. Причин цьому безліч, але зараз не хочу на них зупинятися. Коли ж мені запропонували повернутися до України і я дізнався, що це стосується ОРАНТИ, я одразу погодився. На той момент я завершив свої контракти в Україні і вже працював у кількох інших європейських країнах. Але ця можливість викликала в мені великий інтерес. ОРАНТА — це справді компанія національного масштабу з багатою історією, яка понад 100 років активно працює в усіх куточках України, навіть у маленьких містах, і має надзвичайно розвинену агентську мережу. Розуміючи, що ця компанія заслуговує на більше, я відчуваю бажання повернути її на гідний рівень. Я впевнений, що маю план, як відновити успіхи ОРАНТИ.
Пане Яцеку, ви отримали цю пропозицію у 2021 році, коли в Європі та світі вже говорили про загрози з боку росії, що зростали. Ви мали розуміти, що повертаєтесь в далеко не стабільну країну. Вас це не стримало. Чому?
Коли я залишив Україну у 2017 році, то вже 3 роки жив тут у новій реальності - гібридної агресії рф. Тому ця ситуація не була для мене новою. По суті я повернувся в ті ж умови, з яких колись виїхав. Але ситуація ускладнилася ковідом. І замість того, щоб реалізовувати сплановану моєю командою стратегію розвитку, ми, як і решта бізнесів, зосередились на адаптації до карантинних обмежень. А вже у 2022 році повстала нова загроза і тоді мова йшла про виживання. Треба було підтримувати колектив, зберігати робочі місця, розраховувати на лояльність клієнтів, партнерів і працівників. Та й самим залишатися лояльними та адекватними.
Вас не відмовляли знайомі, друзі, рідні від такої роботи? Напевно ж були поради перебратися у більш безпечні країни.
Так, було таке. Але моя родина з 2007 року була в Києві. Ми тривалий час жили тут як вдома. Діти ходили до школи. Вони чудово розуміють українську і прекрасно володіють російською та англійською. Хоча вдома, звісно, ми спілкуємося рідною польською мовою. Тому всі розуміли мої почуття до цього міста й країни та завжди підтримували мене.
Про які саме емоції йдеться? Чи це щось надто величне?
Це може звучати трохи пафосно, але коли в цьому місті ти проживаєш Best of your life, то все довкола стає частиною тебе. Ти не можеш не любити своє оточення. Київ сам по собі прекрасне і круте європейське місто. І для мене він став насправді найкращим містом для роботи, самореалізації та, власне, життя. Тому цілком логічно, що у мене сформувались такі почуття близькості.
Таким чином, ви в даний момент надаєте підтримку українській армії та нашій країні у цій боротьбі? Відомо, що ОРАНТА і ви особисто сприяєте армії. І нещодавня подяка від АЗОВУ це підтверджує.
Слухайте, я нічого особливого не роблю. Для мене це так нормально та природньо, що я би взагалі не хотів це обговорювати. Я не маю жодних сумнівів і думок, "що все не так однозначно" з цього приводу. У мене все однозначно. Я знаю, хто агресор, а хто захищається. Мене більше турбує те, що всі ми могли б робити більше для захисту України. Незважаючи на національність. Це неважливо. Є країна, яка потерпає від агресії, і є люди, які боронять свою країну. Вибору немає.
В України просто немає вибору чи ви вірите в нашу перемогу?
Я не уявляю жодного іншого результату, окрім перемоги України. Хоча вона може бути не такою ідеальною, як нам всім хотілося б, країна просто зобов'язана перемогти, адже добро завжди має верх. Це не сліпа надія, а усвідомлений аналіз поточної геополітичної ситуації у світі. Хоч це може зайняти певний час, але результат буде обов'язково досягнуто. Так, ніхто не може точно передбачити, як і коли це станеться. Ми не маємо досвіду існування в умовах війни і не можемо бути впевненими в завтрашньому дні. Проте люди продовжують жити, бізнеси функціонують. Мене вражає швидкість адаптації українців до таких складних умов. Це не перебільшення: те, що звичне життя триває, незважаючи на війну, викликає величезний оптимізм. Я впевнений, що наша країна зберегла і примножить всі свої досягнення за роки незалежності. У кризових ситуаціях фінансові ринки часто страждають одними з перших, втягують в кризу всю економіку. Але в даному випадку ринок не просто витримав, а й продовжує розвиватися (за винятком перших кількох місяців). Наш основний страховий продукт - Автоцивілка (обов'язковий вид страхування) - продавали навіть у перші дні масштабного вторгнення рф. Це неймовірно! Коли почалися масові бомбардування та окупація, люди все ще платили за страховку. Це абсолютно ірраціонально! Коли в лютому 2022 року ми планували майбутнє, у нас були різні думки, і компанія була готова до повного припинення фінансових надходжень. Але реальність виявилася зовсім іншою. Ми швидко подолали часткове падіння і продовжили надавати страховий захист, адже люди потребували його, вірячи в країну та адаптуючись до нових умов. Адаптація - це не означає прийняття ситуації, а необхідність пристосуватися для виживання та продовження боротьби і розвитку. Я вражений українцями, які не лише організували своє життя в умовах війни, але й виявили неймовірну ефективність на фронті та у бізнесі. Це, безумовно, стане предметом вивчення для психологів, економістів і військових експертів у майбутньому.
Які у вас плани в даних обставинах? Чи відбулася зміна в стратегії вашої компанії?
В Україні наразі відбувається масштабний процес інтеграції до європейських стандартів, який безпосередньо впливає на страхову галузь. У 2020 році змінився регулятор, і тепер контроль за ринком здійснює Національний банк України, який запроваджує низку європейських норм. Це стало справжнім викликом для українських страховиків. Нові вимоги охоплюють широкий спектр аспектів: від вимог до платоспроможності та капітальних резервів до організації клієнтських офісів і стандартів для веб-сайтів компаній. Можливість "домовитися" втрачається: тепер або ви відповідаєте новим стандартам, або ні. Національний банк займає досить строгий курс у цьому напрямку, і це абсолютно виправдано. Щоб стати частиною цивілізованого світу, ми повинні бути готові працювати за європейськими нормами.
Новий закон про автострахування, напевно, також відіграє важливу роль у цій ситуації.
Так, безумовно. Новий закон про -- це просто революція на ринку Автоцивілки. Вона теж пов'язана з процесом євроінтеграції і мала відбутися давно. Через агресію рф його прийняття запізнилося на декілька років. Україні обов'язково треба було підвищити страхові суми. В 2025 році завдяки закону вони фактично збільшать страховий захист в 450 разів. У автовласників з'явиться можливість обирати страховика не лише в момент купівлі полісу, а й під час врегулювання страхового випадку. Йдеться про так зване пряме врегулювання, яке з новим законом стане обов'язковим. Також новий закон вимагатиме від страховиків провести ремонт пошкодженого транспортного засобу на СТО. Взагалі закон передбачає цілу низку важливих змін. Головне, що все це сприятиме очищенню ринку від компаній, які надають неякісні послуги, штучно занижуючи виплати та вигадуючи неіснуючі причини для відмови у відшкодуванні. Таким чином новий закон допоможе підвищити привабливість не тільки Автоцивілки, а й страхування загалом.
ОРАНТА не вагається перед цими трансформаціями? Адже компанія продовжує зосереджуватися саме на цьому продукті, і всі ці нововведення можуть суттєво вплинути на ринок.
Ми переживаємо позитивний страх. Це означає, що нам потрібно встигнути виконати всі необхідні кроки, щоб залишитися на вершині. Ці зміни надихають нас, адже ми опинилися в ситуації, коли потрібно визнати, що весь наш страховий портфель, створений за багато років, втратив свою значимість. Ринок буде формуватися по-новому, фактично з нуля, і нічого з минулого досвіду не зможе стати у нагоді. Тому компанії ОРАНТІ, для якої страхування автомобілів є основним напрямком, слід бути надзвичайно уважною та обережною. Наша стратегія на ринку Автоцивілки стане вирішальною для нас і вплине на результати компанії протягом багатьох місяців. Ми повинні встигнути адаптуватися до нових умов роботи. Чітка і вчасна реакція є критично важливою.
Чи це те, що ви мали на думці, коли згадували про активність українського ринку?
Саме так. Тут неможливо відчувати спокій. Коли я перебував у Польщі та спілкувався з керівниками та членами наглядових рад різних страхових компаній, мене знову і знову охоплювало відчуття, що польський ринок не підходить мені. Всі вони вже стали "товстими котами", які комфортно розташувалися в своїх хмарочосах, але не здатні піднятися на нові висоти. Динаміка ринку в 0,5% вважається для них справжнім успіхом, а проекти з прибутком менше 0,5 мільйона доларів навіть не потрапляють у поле їхньої уваги. Натомість в Україні нам доводиться боротися за кожну копійку, за кожного клієнта.
Отже, якщо в майбутньому Україна стане частиною Європейського Союзу, адаптує своє законодавство відповідно до європейських норм і український страховий ринок перейде на європейський рівень, то чи не втратить він свою привабливість та динаміку?
Сподіваюся, що так і буде. Проте, на жаль, найближчим часом це не є реальністю. Український страховий ринок потребує значної уваги та розвитку. Рівень впровадження страхування в Україні залишається надзвичайно низьким у порівнянні з європейськими країнами. Це не є провиною українців, які витрачають обмаль коштів на страхові послуги; це результат спільних факторів, що впливають на ринок. У підсумку, у нас ще є простір для зростання. Основними рушіями цього процесу в Україні залишаються обов'язкові страхові види, такі як автоцивілка та Зелена картка. Цікаво, що показники останньої після 2022 року стрімко зросли. Хоча причини цього були неприємними, факт залишається: премії збільшилися в рази. Незважаючи на це, ми вважаємо, що справжній зрілий ринок повинен мати значний відсоток добровільних страхових продуктів. Це означає, що люди свідомо обирають застрахувати свої домівки, автомобілі, здоров'я та життя, не під тиском банків або держави, а усвідомлюючи важливість страхового захисту та маючи кошти. Я вже згадував, що загальний рівень страхування в Україні залишається дуже низьким, а частка добровільних видів є мізерною. Таким чином, нам, нашим дітям та навіть онукам ще багато належить зробити в цій галузі.
Ви сказали, що в такій ситуації винен ринок, а не споживачі. Поясніть, будь ласка, цю тезу. Що ви маєте на увазі?
По-перше, я вважаю, що репутацію страхового ринку в Україні зіпсували не стільки радянські системи соціального страхування, скільки олігархічні структури та великі корпорації. Вони, усвідомлюючи недоліки податкової системи, використовували страхування як інструмент для виведення і легалізації своїх активів. Внаслідок цього в Україні на певному етапі було зареєстровано близько 700 страхових компаній, які діяли за певними схемами. Це призвело до того, що у звичайних громадян склалося враження, що страхові компанії займаються лише виведенням коштів. І це сталося не десятиліття тому, а всього декілька років назад. По-друге, український страховий ринок значно відстає в технологічному аспекті. Причина цього очевидна: в умовах такої мікроскопічної ринкової ситуації, де функціонує понад 700 компаній, маржа для традиційних страховиків залишається на мінімальному рівні. Низький прибуток означає, що коштів для інвестицій у розвиток і технології практично не залишається. Лише за останні три роки я помічаю реальні зміни в діджиталізації, які здійснюють лідери галузі. У цьому контексті ринок зазнав суттєвих змін. Страхові компанії на високому рівні почали інвестувати значні суми в розвиток цифрових послуг, автоматизацію процесів, нові системи тощо. Проте досі ніхто не довів, що клієнт, який звертається через електронні канали, обходиться значно дешевше, ніж той, хто користується традиційними офлайн-каналами. Це поки що не сталося. Але акціонери багатьох компаній усвідомлюють майбутні можливості і намагаються не витрачати капітал, залишаючи кошти для реінвестицій. Таким чином, нам потрібно досягти рівня Європи в двох важливих аспектах: законодавстві та технологіях, хоча наш ринок залишається невеликим. У ближній перспективі він не зможе забезпечити фінансові результати, які б дозволили повернути інвестиції.
Але ж ми розраховуємо, що український ринок розвиватиметься саме завдяки таким зусиллям.
Так, але для цього потрібно запастися терпінням і мати певні фінансові резерви. Не можна сподіватися, що зробивши інвестиції сьогодні, ти отримаєш результати вже наприкінці року. Це не працює так просто. Мова йде не про рік, не про два, а навіть не про п’ять років. На жаль, це реальність. Страхування є дуже перспективною та прибутковою сферою, але для досягнення успіху потрібно ще багато працювати. Дії слід починати вже зараз, попри те, що нові технології коштують так само, як у Польщі, Німеччині чи Румунії. Українські споживачі мають іншу платоспроможність, ніж європейці. Крім того, страхова культура в Україні суттєво відрізняється. Можливо, це звучить пафосно, але це правда. Українці ще не готові витрачати на страхування такі ж кошти, як їхні європейські колеги. Це питання потребує уваги та розвитку. Я важко уявляю, щоб у Польщі люди не страхували своє житло чи відповідальність перед сусідами. Страхування давно стало невід’ємною частиною особистого фінансового плану. У нас же ще існують сумніви щодо доцільності таких витрат. Я бачу величезний потенціал для роботи в цій сфері, але водночас впевнений, що з часом ситуація покращиться і розвиватиметься швидше. Ринок стає більш вузьким, залишаються лише серйозні гравці, які отримають більше можливостей для розвитку та інвестицій. Це, безумовно, приведе до покращення для всіх.
