Графіки відключень електроенергії знову з’явилися. Які аспекти важливо врахувати щодо енергетичної ситуації?

У державі дефіцит електроенергії

З середи в багатьох регіонах України почали діяти аварійні відключення електрики. Це свідчить про те, що звичні графіки більше не є актуальними, і визначити точний час відсутності світла стало неможливо.

Основною причиною відключень електроенергії є обстріли, здійснені російськими ракетами та дронами. 10 жовтня відбулася одна з наймасштабніших атак на українську енергетичну інфраструктуру за останні два роки. Наслідки цієї агресії ускладнилися також через перші заморозки та збільшене споживання енергії.

Фото: EPA/UPG Відключення електроенергії в Києві, 10 жовтня 2025 р.

Окрім того, мінімум два енергоблоки атомних електростанцій проходять планове технічне обслуговування, тому вони не виробляють електричну енергію. Водночас кілька тепло- та гідроелектростанцій знову опинилися під загрозою російських атак. Імпорт електрики з Європейського Союзу також поки що не здійснюється на повну потужність.

"У сусідів можливість надати аварійну допомогу теж обмежена -- холодно і ще немає опалення, тому споживання різко зросло. Фактично вище, ніж в середньому минулої зими. Комерційний імпорт поки не пішов, схоже, всі думали пропетляти, не вийшло. Зима буде складною і пригадувати про економію електроенергії вже треба починати", -- пояснює директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Останнім часом промисловий сектор не проявляє великого бажання імпортувати електроенергію з-за кордону. Незважаючи на те, що технічно Україна має можливість купувати понад 2 ГВт з європейського ринку, ситуація змінилася з четверга, 16 жовтня: "Укренерго" впровадило обмеження на потужність для промислових споживачів. Це призводить до того, що бізнесу доведеться або стикатися з відключеннями електроенергії, або шукати можливості для імпорту.

Фото: EPA/UPG Автомобільний рух по неосвітленій вулиці під час відключення електроенергії після російських ударів у Києві, 10 жовтня 2025 р.

"Імпорт не використовувався навіть на половину. Промислові споживачі сподівалися, що пронесе. Вони не хотіли укладати контракти за високими цінами і їх можна зрозуміти, бо це головна складова собівартості виробництва. До речі, ціни почали зростати вже і у нас, базова вартість електроенергії пішла вище за 7 грн", -- каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

На початку повномасштабного вторгнення росіяни намагалися спричинити блекаут -- тобто "погасити " усю енергосистему України. Тоді Москва за одну атаку цілила у кількадесят об'єктів енергетики: генерацію та системи розподілу. Цієї осені тактика росіян стала ще більш агресивною, каже голова правління "Укренерго" Віталій Зайченко. Дії росіян можна порівняти з методом випаленої землі. Кремль дав команду нищити енергетичну інфраструктуру кожної з областей. Тобто російська армія атакує конкретні об'єкти у межах одного регіону.

"Віталій Зайченко повідомляє, що атаки розпочалися в вересні, починаючи з розподільчих підстанцій залізничного транспорту і поступово дійшли до об'єктів "Укренерго". Зокрема, найбільше постраждали прифронтові області, де ці напади були настільки інтенсивними, що в деяких регіонах досі діють постійні графіки відключення електроенергії."

Голова правління "Укренерго" повідомляє, що Росія здійснює щоденні атаки на інфраструктуру компанії. Однак Зайченко запевняє, що завдяки допомозі західних союзників вдалося зібрати чимало резервного обладнання. Крім того, команди компанії освоїли методи швидкого ремонту пошкоджених об'єктів.

Російські дрони та ракети летять кількома хвилями, що значно ускладнює роботу протиповітряної оборони. Україна намагається посилити ППО, тривають переговори з партнерами про фінансування та постачання зброї. У планах також створення нових гелікоптерних груп, що полюватимуть на ворожі ударні дрони.

Изображение: Генеральный штаб

"Російські сили мають намір знищити нашу енергетичну інфраструктуру, і ми повинні усвідомлювати це. Їхні можливості значно зросли: якщо торік у жовтні-листопаді вони виробляли таку кількість дронів-камікадзе за місяць, то тепер можуть робити це за день. Нам необхідно посилювати нашу систему протиповітряної оборони, і щодо дронів-камікадзе це не лише комплекси Patriot чи NASAMS. Використання гелікоптерних груп може стати одним з ефективних рішень, оскільки вони вже довели свою ефективність," - зазначив Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".

Росіяни намагаються діяти кількома етапами. По-перше, повністю знищити енергетику прифронтових та прикордонних областей. По-друге, створити дефіцит електроенергії на Лівобережжі України. Там руйнування вже і так є найбільшими, а споживання історично завжди було високим. Водночас найпотужніші об'єкти генерації знаходяться західніше. І по-третє, після розбалансування системи росіяни прагнуть взятися за поступове знищення енергетики Правобереження. Зокрема, вони намагатимуться уразити високовольтні підстанції довкола АЕС.

Кремль має намір спровокувати так званий каскадний крах енергетичної системи, прагнучи знеструмити всю Україну. Українські енергетики усвідомлюють наміри ворога і активно запобігають їх реалізації.

"Донецька область наразі переживає найважчі часи, оскільки руйнування там мають величезні масштаби. Найцінніше, що ми маємо, — це люди, і зараз працювати в цих умовах надзвичайно складно. Всього кілька годин на добу без тривог, коли можна займатися відновленням. Протягом періоду з 10 по 13 жовтня нам вдалося повернути електропостачання приблизно 2 мільйонам наших споживачів у Києві, Дніпропетровській області та Одеському регіоні. Ситуація дійсно важка, але енергетики знають, як діяти," — зазначила генеральна директорка компанії ДТЕК Мережі Аліна Бондаренко.

Зображення: expro.com.ua Автор: Аліна Бондаренко

У контексті постійних російських обстрілів жителі всіх регіонів України повинні бути готові до можливих тривалих відключень електроенергії. Важливо також враховувати ризик аварій на обладнанні. Значні збої, подібні до тих, що сталися в Києві 14 жовтня, можуть траплятися знову. Тоді тисячі людей у щонайменше трьох районах столиці залишилися без електрики та води на кілька годин. Варто пам'ятати, що техніка не завжди здатна витримувати навантаження, що також слід мати на увазі.

Режим повної економії

З початку місяця російські війська здійснили шість нападів на українську газову промисловість. Під час останньої атаки четверо співробітників отримали поранення, а руйнування зафіксовано в кількох регіонах. Цей напад відзначався особливою інтенсивністю: Кремль запустив десятки ракет і сотні дронів одночасно на газові родовища. Ворожі удари також вразили приватні видобувні компанії.

Держава закликає споживачів ощадити не лише електроенергію, а й газ.

"Цей рік видався надзвичайно важким. У лютому країна вперше зіткнулася з атаками на газову інфраструктуру, і мене розбудили з новиною про те, що ми втратили половину добового видобутку. Це справді жахлива цифра," -- зазначила Наталія Бойко, заступниця голови наглядової ради "Нафтогазу".

Зображення: facebook/Nataliya Boyko Наталія Бойко

Приблизно такі ж втрати поніс видобуток газу і після наймасштабнішого осіннього обстрілу, який відбувся 3 жовтня. Офіційні дані про зниження видобутку не були оприлюднені, однак в медіа озвучувалася цифра до 60 %.

"На жаль, я не можу їх спростувати," -- підкреслює Наталія Бойко.

Паралельно з посиленням атак на родовища, збільшується споживання газу -- з початку тижня на понад 20 %, порахували у "Нафтогазі". А ще країна використовує більше палива, ніж цими ж днями торік. Наталія Бойко додає: компанія накопичила запас обладнання для ремонтів. Але якщо росіяни знищили, наприклад, великий компресор, то його виготовлення не тільки дороге, а й тривале. Таке обладнання виробляють за конкретними параметрами і тривати цей процес може кілька місяців.

Міністерство енергетики України повідомило про плани збільшити обсяги імпорту газу приблизно на одну третю. Це рішення має на меті забезпечити стабільне проходження опалювального сезону на фоні постійних атак Росії на газовидобуток. На 1 жовтня компанія "Нафтогаз" зібрала близько 2,5 мільярдів доларів для імпортних закупівель, з яких більше половини становлять кредити та гранти. Однак, точна сума, необхідна для додаткового імпорту, наразі не розголошується.

Чи є ймовірність відключення газу у цьому опалювальному сезоні? У Міністерстві енергетики поки не роблять точних прогнозів.

Зображення: mev.gov.ua Світлана Гринчук на засіданні Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України.

"Такі ситуації, на жаль, трапляються. Ми докладаємо всіх зусиль, щоб тривалість відключень була мінімальною. Особливо усвідомлюючи, що в холодний період доступ до газу та електрики є критично важливим для людей," -- зазначила міністерка енергетики Світлана Гринчук.

Імпорт газу може супроводжуватися неочікуваними труднощами. Словаччина, ймовірно, готується до значного підвищення тарифів на транспортування пального. Офіційні представники операторів мереж поки що не підтвердили цю інформацію. Братислава також повинна провести консультації з іншими європейськими партнерами перед ухваленням остаточного рішення. Таким чином, навіть якщо підвищення вартості транзиту відбудеться, це не станеться дуже швидко.

"Словаччина і так не є найдешевшим маршрутом імпорту природного газу. Найдешевший напрямок -- це Польща. Словаччина дуже хоче відновлення транзиту російського газу через Україну. Вони у постійному пошуку, як цього досягнути. Здебільшого все зводиться до спроб словесного тиску на нас", -- каже фахівець галузі енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп .

Зображення: gmk.center Андріан Прокіп Коли стартує сезон опалення

Коли саме вмикати опалення, має вирішувати місцева влада, і ситуація не зазнала змін. Міністерство енергетики спростувало інформацію, що з'явилася в ЗМІ, про початок опалювального сезону в Україні лише з 1 листопада. Такі висновки були зроблені на основі однієї з постанов Кабінету міністрів. У цьому документі було продовжено дію фіксованого тарифу на газ для населення з листопада до кінця березня.

Одночасно джерела LB.ua в теплокомуненерго трьох найбільших міст України підтвердили, що 1 листопада є орієнтовною датою для старту опалювального сезону. Причина цього досить зрозуміла: в деяких регіонах все ще ліквідують наслідки російських агресій, в інших – активно шукають способи зекономити газ.

Постає питання: чи залишаться пільгові тарифи в силі до 1 листопада? Хто понесе витрати? Мені здається, що поки що не варто починати опалювальний сезон. Всі намагаються зрозуміти, як уникнути фінансових втрат. Крім того, ми спостерігаємо за дефіцитом природного газу, адже російські обстріли впливають на видобуток. Ми імпортуємо, але цього недостатньо, потрібно більше ресурсів, — зазначає Володимир Омельченко.

Фото: oilreview.kiev.ua Володимир Омельченко

Держава вже закачала до підземних сховищ понад 13 млрд кубів газу. У звичайний опалювальний сезон цього було б достатньо. З вугіллям та мазутом проблем нема -- головне, щоби паливо було де спалювати.

Зміцнення захисту енергетичної системи стало предметом обговорення на високому державному рівні. Це питання неодноразово піднімалося на численних зустрічах в Офісі Президента. Іноземні партнери також виділяють додаткові фінансові ресурси, в той час як уряд обіцяє посилити координацію дій.

У період 2023-2024 років держава виділила близько 30 мільярдів гривень на проєкти фізичного захисту енергетичної інфраструктури. Проте, за інформацією Рахункової палати, фактично було використано лише близько 19 мільярдів. Згідно з даними звіту, середній рівень готовності антидронових споруд становить лише три чверті від запланованого, а захисні укріплення проти ракетних атак досягли лише чверті від необхідного рівня.

Ведуться суперечки щодо причин, чому київські ТЕЦ зазнали серйозного удару. Які дії вжила міська громада, які кроки зробили військові, і чому не було забезпечено належний захист? Це безплідні дебати, які не призводять до жодних результатів. Відповідальність за захист критично важливої інфраструктури лежить на державі. Сподіваюсь, ми здобудемо уроки з цієї ситуації, оскільки війна не завершиться вже завтра, -- зазначає експерт у сфері міжнародних енергетичних і безпекових відносин Михайло Гончар.

Фото: Олександр Попенко Михайло Гончар

Одночасно в Центрі досліджень енергетики зазначили, що регіони країни по-різному підійшли до підготовки до зимового сезону. Наприклад, в Херсонській та Миколаївській областях ситуація виглядає більш позитивно в порівнянні з північними районами. Тим не менш, у всіх цих областях російські обстріли продовжуються майже безперервно.