Святвечір на Хрещення: давні звичаї, незвичайні ритуали та чотири заборони, яких слід дотримуватись.

Чому відзначають Святвечір Хрещення?

Оскільки Хрещенський Святвечір відзначається напередодні Водохреща (Йордану), цього дня згадують про події Богоявлення, які описані в церковних текстах. Другий Святвечір став часом підготовки до основного свята, а в деяких регіонах він також вважається останнім днем колядування та щедрування. Як і інші свята різдвяного циклу, Надвечір'я Богоявлення супроводжувалося урочистими обрядами та традиційними звичаями.

Численні ритуали цього дня мають спільні елементи з традиціями Різдвяного Святвечора, однак певні з них тісно пов'язані саме з Водохрещем.

Існувала переконаність, що святкування в безладному домі може відлякати удачу та благополуччя. У переддень Богоявлення всі домашні справи намагалися завершити до заходу сонця, оскільки в день Водохреща виконання будь-якої роботи вдома вважалося неприпустимим.

У церквах відбувається освячення води, яку вважають настільки ж благодатною, як і в день свята. Святу воду використовують для окроплення рідних, кутів оселі та подвір'я. Посуд, призначений для освячення, прикрашають сухими квітами, такими як васильки або безсмертники, які виконують роль оберегів від негативу. На Поділлі існує традиція випікати три пироги, з яких молодший член родини кусає один під час освячення дому.

У вечір перед Богоявленням прийнято дотримуватись строгого посту. На святковий стіл подають пісні страви, такі як риба, гречані млинці, вареники з капустою, кутю та узвар. Святкову вечерю починають з куті, а потім подають курку, вважаючи, що це принесе щасливий урожай.

У регіонах Поділля та Полісся на вікнах, дверях і стінах зображали хрести, використовуючи крейду або тісто, приготоване зі свяченою водою, з метою захисту домівок від негативних впливів.

У Галичині існувала традиція щедрування, коли люди приносили з собою гілочки ліщини, що слугували оберегом. Господар у свою чергу щедро розсипав овес для щедрівників, бажаючи їм добрих урожаїв.