Хто буде наступним? Чому ситуація з Avesterra Group повинна викликати занепокоєння у кожного українського бізнесмена?
Тема взаємодії між бізнесом і правоохоронними органами не є новою. Проте, у контексті повномасштабної агресії, здавалося б, ця проблема не повинна бути актуальною – адже правоохоронці покликані захищати українські підприємства, оскільки економічна стабільність країни є надзвичайно важливою. Тим не менш, ситуація продовжує погіршуватися. Більше про це у колонці юриста Avesterra Group Станіслава Нестеренка.
Сьогодні будь-яка компанія може опинитися під увагою спеціальних служб через підозри в співпраці з країною-агресором або її резидентами. Це питання є надзвичайно важливим, проте часто має суб'єктивні оцінки. Система побудована так, що для ініціювання кримінального провадження та початку досудового розслідування достатньо лише подати відповідну заяву. І це може зробити будь-яка особа, без потреби наявності доказів. В результаті, правоохоронні органи, часто не усвідомлюючи цього, стають знаряддям тиску на бізнес, використаним однією зі сторін корпоративного конфлікту. Яскравим прикладом є ситуація навколо компанії Avesterra Group.
Володимир-Волинська птахофабрика, що сьогодні є частиною Avesterra Group, була заснована ще в 1950-х роках. До приходу нових інвесторів у 2012 році, підприємство мало характерний для радянської епохи вигляд. Сьогодні ж це сучасний європейський виробник, який займає одне з провідних місць серед виробників курятини в Україні. Нещодавно Avesterra Group запустила новий переробний комплекс на базі птахофабрики, який став одним із найбільших в Україні і оснащений сучасними технологіями для виходу на ринки Європейського Союзу. Загальний обсяг інвестицій у цей проект склав 60 мільйонів євро, а за весь період інвестори вклали в компанію більше 130 мільйонів євро.
Ось ще кілька цікавих фактів. На даний момент Avesterra Group налічує понад 1500 співробітників. З початку повномасштабного вторгнення компанія перерахувала в державну казну більше ніж 1 мільярд гривень податків. Крім того, вона активно займається розвитком експорту курячого м'яса. Таким чином, ми маємо справу з абсолютно прозорим та ефективним бізнесом, який постачає ринку продукцію високої якості, створює нові робочі місця, збільшує експортні обсяги, що, в свою чергу, приносить валютні надходження в Україну.
Здавалося б, які питання можуть виникнути? Проте, вже понад шість місяців компанія піддається регулярним перевіркам. Причиною цього стала одна заява її колишнього високопосадовця - Олексія Коваленка. У 2017 році він отримав у борг від компанії більше 25 мільйонів гривень для фінансування власних проектів. Наприкінці 2020 року термін позики закінчився, але Коваленко відмовився повертати гроші добровільно. У зв'язку з цим суди, включаючи Верховний суд, ухвалили рішення про стягнення боргу. Замість того, щоб повернути кошти, Коваленко звинуватив компанію у співпраці з агресором. На основі цих звинувачень у серпні 2024 року СБУ розпочала кримінальне провадження за статтею 111-2 Кримінального кодексу України.
Те, що зараз відбувається з Avesterra Group, є нічим іншим, як особистою помстою однієї людини, яка використовує Службу безпеки України для розправи над інвесторами компанії. Коваленко надав СБУ свідчення, посилаючись на те, що колись чув про постачання курятини Володимир-Волинською птахофабрикою до так званої ЛНР. Ця інформація не відповідає дійсності, і правоохоронці це знають. Проте, у зв'язку з наявними свідченнями, вони змушені розпочати кримінальне провадження. Такі вже правила гри. Дивує те, що Коваленко з початку 2023 року не перебуває на території України, і постає питання: як він зміг дати свідчення?
Активні перевірки компанії розпочалися в грудні 2024 року. Правоохоронці не знайшли доказів продажу курятини в самопроголошену ЛНР з очевидних причин — такі постачання не відбувалися. Однак, слідчі вирішили перевірити не лише це питання, а й багато інших аспектів, включаючи дотримання трудового законодавства, норм безпеки праці та вплив підприємства на навколишнє середовище. В інших умовах СБУ навряд чи займалася б цими питаннями. Також проводилися обшуки в домівках співробітників, де вилучалися особисті гаджети. Проте всі ці дії не дали жодних результатів — порушень виявлено не було.
У травні 2025 року компанія отримала повідомлення про можливе порушення статті 239 Кримінального кодексу України, що стосується забруднення земель, які використовуються для полів фільтрації. Варто зазначити, що ці поля експлуатуються з 1959 року, і виникає питання, яким чином могло статися їх забруднення. Незважаючи на це, слідчий орган СБУ провів аналіз і виявив, що підприємство завдало екологічної шкоди на суму 2,5 мільйона гривень, до якої також увійшли витрати на рекультивацію цих територій. Проте Державна екологічна інспекція надала свої оцінки, які виявилися значно нижчими - всього 400 тисяч гривень.
Але справа не тільки в цифрах. Ніхто не запропонував компенсувати збитки, які, як стверджується, компанія завдала природі. Натомість Солом'янський районний суд Києва ухвалив рішення заборонити підприємству експлуатувати поля фільтрації. Лише те, що на той момент компанія відкрила новий цех для виробництва м'яса птиці, який не вимагає цих полів, врятувало її від зупинки. В іншому випадку 1500 працівників фабрики могли б залишитися без роботи. Таке рішення могло б завдати серйозної шкоди не лише птахофабриці, але й її співробітникам і їхнім родинам, а також державі в цілому. Адже це підприємство визнано критично важливим для продовольчої безпеки України і має суттєвий вплив на цінову ситуацію на ринку м'яса птиці.
Наприклад, коли виробництво перемістили з одного забійного цеху до іншого, підприємство протягом чотирьох днів зменшило свою діяльність до мінімуму, що призвело до миттєвого дефіциту курятини на українському ринку. Вплив компанії Avesterra Group на економіку країни є значним. Хоча її частка в обсязі виробництва продукції становить близько 5%, у роздрібних мережах вона набагато вища, поступаючись лише МХП.
У цій ситуації найприкріше те, що жодна українська компанія не може бути захищена від подібних випадків. Від 2013 року, коли було ухвалено новий Кримінальний процесуальний кодекс України, ініціювати кримінальне провадження стало надзвичайно легко. Для цього не потрібно надавати доказів; достатньо лише мати бажання. Кожен громадянин має право подати заяву про злочин, і вона підлягає обов'язковій реєстрації, після чого органи досудового розслідування зобов'язані провести відповідну перевірку.
Тому наразі реєструються і розслідуються сотні тисяч кримінальних проваджень. Як правило вони не доходять до суду через відсутність складу злочину. Але проблема в тому, що немає фільтрів, які б відкидали безпідставні звинувачення. З одного боку СБУ змушена, згідно з буквою закону, проводити ці розслідування. З іншого - бізнес вимушений проходити через велику кількість перевірок. Але тут нічого не поробиш - так вимагає законодавство.
Водночас в Україні існує хибне сприйняття процесу відкриття кримінальних справ. Багато хто вважає, що це свідчить про те, що хтось обов'язково вчинив злочин. Це, у свою чергу, негативно позначається на репутації компаній. Обшуки, конфіскація документів і майна — все це створює серйозні перепони для ведення бізнесу.
Сьогодні бізнес знаходиться у ситуації, коли він формально позбавлений можливості довести свою правоту під час досудового розслідування. Це право йому надається виключно надалі під час судового розгляду справи. Цього б не було, якби у нас існував інститут бізнес-омбудсмена. Ця система дуже добре працювала до повномасштабної війни. Це був ефективний інструмент захисту бізнесу. Цей орган був незалежним, нарадчим, він мав можливості спілкуватися напряму з Офісом генерального прокурора. І Офіс генерального прокурора прислухався до нього, тому що бізнес-омбудсмен був наділений певними повноваженнями.
На жаль, сьогодні цей інститут фактично не працює. Тобто бізнес де-факто позбавлений реальних можливостей захисту від перевірок з боку правоохоронних органів. І це зовсім не пов'язано з політикою держави, а часто з тим, що дуже багато фахових правоохоронців пішли на фронт і сьогодні їхнє місце зайняли молоді фахівці, які з обʼєктивних причин не дуже добре знаються на процесуальному чи майновому праві. Тому не можна сказати, що сьогоднішня ситуація - політика держави. В більшості - це непрофесіоналізм деяких працівників правоохоронних органів на місцях. Але маємо те, що маємо.
Ясно, що в кожній ситуації є людський аспект. Проте для того, щоб Україна змогла зберегти свою економічну стабільність, правоохоронні органи повинні діяти виключно на користь держави, а не на користь однієї зі сторін конфлікту. Упевнений, що так і буде, просто потрібен час, щоб все стало на свої місця.
