Іноуе переміг Дохені і тепер вирушає до США. Арум має амбітні плани щодо Наої.

3 вересня в Токіо, Японія, абсолютний чемпіон світу Наоя Іноуе (28-0, 25 КО) провів другий захист свого статусу - у поєдинку проти ірландського претендента Ті Джея Дохені (26-5, 20 КО). Протистояння вийшло більш конкурентним, ніж на те розраховувала більшість фанатів та експертів. Але лише тому, що суперник не впав так рано, як планувалось, а показав хороший бокс.

В усіх інших аспектах Іноуе, безперечно, виявився кращим за свого суперника і цілком заслужено здобув перемогу.

Ніколи в житті Наоя Іноуе не форсував події у ринзі. Часто його швидкі нокаути приходили через те, що японець - просто дуже точний боксер. Суперник вибігав у ринг, кидався на нього, наражався на потужний удар та відключався - ось і вся загадка швидких нокаутів від Наої.

Сам Іноуе доволі спокійно розпочинає поєдинки. Придивляється, прицілюється. Намагається пробити то в голову, то в тулуб. Шукає варіант для завдавання ударів, на які вони розраховували під час підготовки, або ж які побачили, що можна пробити вже під час бою.

Безумовно, це завдає значного дискомфорту супернику, адже точність атак і контратак Наої на вражаючому рівні. Проте цього разу Іноуе не поспішав.

Після завершення поєдинку абсолютний чемпіон світу поділився своїми враженнями, зазначивши, що усвідомлював серйозність свого опонента. Саме тому він зумів зберегти спокій та концентрацію, що дозволило йому проводити бій без зайвих труднощів. І це дійсно підтверджується фактами. Відсоток дострокових перемог Ті Джея Дохені надзвичайно високий, що змушує триматись від його ударів на максимально можливій дистанції. Крім того, варто підкреслити зріст та довжину рук ірландця. На зважуванні та під час попередніх процедур було помітно, що різниця в фізичних параметрах була досить значною. Руки Дохені суттєво ускладнювали японцю можливість підійти ближче та здійснити атаки.

Але не можна сказати, що японець беззупинно пер вперед та намагався зламати опонента. Він, скоріш, обрав тактику спокійного та зосередженого розбивання суперника з дистанції. Вдарив у тулуб. Вдарив у голову. Пішов на дистанцію. Спробував зблизитися. Знову те ж саме.

Додатково заважала передня нога суперника-шульги. Весь час Іноуе доводилось розбиратися з тим, куди її поставити й як забрати потрібний шматок рингу, де має стояти нога, щоб атакувати чи зупинити атаку суперника.

Чим займався Дохені? Він проявляв обачність — це була його головна мета. Уникав наближення до супротивника, адже його довгі руки давали перевагу в дистанції. Кидав короткі комбінації, намагався змінювати напрямок руху та не дозволяв супернику скорочувати відстань.

На диво, доволі тривалий час це виходило. Не можна стверджувати, що Ті Джей здобував перемогу. Звісно, що ні. Скоріше, Дохені просто захищався, а не намагався атакувати. Він не зміг реалізувати свій стиль боксу і не мав можливості змусити суперника грати за своїми правилами. Уся ця відповідальність лягала на Нао, і він чудово справлявся з цим завданням.

Однак ірландець виглядав досить добре. Це стало можливим завдяки зусиллям обох учасників поєдинку. По-перше, Ті Джей демонстрував відмінну роботу в атаці та надійний захист. Він намагався завдавати ударів як у тулуб, так і в голову, влучаючи та контратакуючи. З іншого боку, Іноуе не підвищував темп гри. Більшу частину бою він проводив у стані напівсонного спокою, лише відповідаючи на атаки суперника, але не намагаючись активно змінити хід подій.

Чи був це заздалегідь продуманий план битви, чи ж команда Наої внесла корективи під час бою — залишається невідомим. Проте одне можна стверджувати точно: цей підхід виявився ефективним.

Японський абсолютний чемпіон активно атакував тулуб опонента, його удари мали великий успіх. У порівнянні з численними лівими боковими, які виявилися здебільшого неточними, саме ці удари приносили результати. Тулуб був проблемою як для Іноуе, так і для Дохені, але ефективність Наої виявилася вирішальною. Ближче до середини бою ірландський претендент втратив сили.

Саме цього й прагнула Нао. Їй потрібно було на деякий час зупинити габаритного, хоч і літнього супротивника, щоб завадити йому продовжувати рухатися та оборонятися. Як тільки Дохені став гальмувати, його шанси на перемогу різко знизилися до нуля.

Фінал бою ще раз підкреслив, що уражаюча здатність Іноуе унікальна. Можливо, він не є класичним панчером, який нокаутує кожного суперника, але його удари виснажують і забирають сили у всіх без винятку. Саме це трапилося з Ті Джеєм Дохені, який виявився фізично нездатним продовжувати поєдинок, оскільки відчув, як один з його ніг зник з-під нього після потужного удару по тулубу.

Що буде з Дохені, неясно. Йому все ж 37 років і більше таких шансів не буде. Враховуючи травму, можна і на пенсію йти. Або продовжити заробляти гроші в андеркардах турнірів в Японії.

На Іноуе чекає нова подорож. Вперше з 2021 року він знову відправиться до США. Цю новину озвучив Боб Арум відразу після бою. Однак, на відміну від оголошення, повернення не відбудеться миттєво. Наприкінці 2024 року Наоя проведе ще один поєдинок у Японії, і лише після цього вирушить до США для нових змагань.

Це все на фоні того, що Іноуе довгий час казав, що найлегші дивізіони не потребують подорожей і їхня батьківщина зараз - це Японія. Це так, але іноді виїхати за межі батьківщини можна, і це є в планах.

Хто ж стане опонентом? Для Іноуе це будь-який бійців. Гудман, Ахмадалієв, або можливо навіть перехід в іншу вагову категорію. Всі варіанти відкриті для суперчемпіона. Саме Наоя визначає умови.