Шуляк зазначає, що існує ризик, що після завершення війни гендерні квоти можуть бути виключені з актуальних питань.
Нардепка переконана: в Україні поступово починають по-новому оцінювати важливість інституційної інклюзії, важливість ґендерної рівності, соціальної згуртованості. На всі ці речі, зазначила вона, війна змусила подивитися інакше.
Відповідно до висловлювань Олени Шуляк, результати дослідження підтверджують, що, незважаючи на політичні розбіжності, гендерна рівність залишається спільною цінністю для всіх депутатів. Однак кожен з них має власне розуміння цього поняття.
"Для когось це - визнання ролі жінок у Збройних силах або необхідність доступу жінок до лідерських позицій і прийняття рішень. Для інших - забезпечення балансу участі жінок у політиці. Водночас є занепокоєння щодо майбутнього дотримання ґендерних квот", - зауважила Олена Шуляк.
За її словами, після завершення війни фокус суспільства буде на безпекових та економічних питаннях, і виборчі квоти можуть опинитися на периферії політичного порядку денного. Саме тому, вважає парламентарка, вкрай важливо закріпити ці гарантії на рівні закону.
Шуляк вважає, що незважаючи на збільшення впливу жінок у політичній, економічній та військовій сферах країни, патріархальні стереотипи продовжують існувати. Більш того, існує ймовірність, що після досягнення перемоги ці стереотипи не лише збережуться, але й стануть ще більш вираженими, якщо не буде вжито заходів для створення державної політики, спрямованої на їх подолання.
Окрім цього, Шуляк підкреслила важливість питання психічного здоров'я, яке також стало об'єктом дослідження, адже психологічний тягар цієї війни відчули абсолютно всі українці.
"Отже, критично важливо надати психосоціальну підтримку, яка враховує гендерні аспекти, для ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, молоді та жінок, що беруть участь у бойових діях," - зазначила вона.
У той же час депутатка підкреслила значення зміцнення впливу громадянського суспільства на формування порядку денного в умовах війни, зокрема акцентуючи увагу на жіночій його складовій.
"У тих випадках, коли парламент не встигає виконати свої зобов'язання, на допомогу приходить громадянське суспільство. Було б доцільно формалізувати його роль у процесі відновлення держави," - підсумувала Шуляк.
