Іванішвілі стверджує, що Україні та Грузії не надали членства в НАТО, аби зберегти їх як "людський ресурс" для конфлікту з Росією.
Почесний лідер правлячої партії Грузії "Грузинська мрія" та перша особа у її виборчому списку Бідзіна Іванішвілі висловив думку, що у 2008 році Грузію та Україну не допустили до НАТО через "реальних координаторів" Альянсу, які мали намір використати їх як "живу силу" в конфлікті з Росією.
Про це Іванішвілі повідомив в інтерв'ю, яке цитує портал SOVA, згідно з інформацією "Європейської правди".
Іванішвілі, творець політичної сили "Грузинська мрія" та проросійський бізнесмен, заявив, що на саміті НАТО 2008 року Україні та Грузії не було надано членства не внаслідок блокади з боку окремих держав, а через рішення "координаторів НАТО" – тих, хто насправді має владу у Альянсі.
Він зазначив, що ці "координатори" не прагнули приймати Україну та Грузію "з абсолютно очевидної причини".
"Дуже багато заяв робиться від західних політиків про те, що, мовляв, ми робимо все, щоб НАТО не вплутувалося у війну Росії, що ми дамо Україні зброю, гроші, всі засоби, але як жива сила має бути тільки Україна...Це і 2008 року, звичайно ж, планувалося", - заявив Іванішвілі, говорячи про тогочасну російсько-грузинську війну.
"Ці країни, Грузія та Україна, були зберігані для цього моменту, саме з цієї причини їх не було прийнято до НАТО. На цьому фоні ми пройшли важливу підготовку під керівництвом Саакашвілі, і в 2008 році він привів нас до першої війни", - зазначив Іванішвілі.
Після початку масштабної російсько-української війни грузинська влада стверджує, що в країні існує прагнення відкрити "другий фронт" проти Росії. При цьому вони наголошують, що лише "Грузинська мрія" може перешкодити цьому і забезпечити збереження миру.
Ця риторика стала особливо інтенсивною в переддень парламентських виборів, що відбудуться 26 жовтня за пропорційною системою, яка надає більше можливостей опозиційним партіям. "Грузинська мрія" звинувачує опонентів у намірі відкрити "другий фронт" і спровокувати війну в Грузії.
Парламентські вибори в Грузії сприймаються як вибір між подальшим антизахідним курсом чинної влади та поверненням до європейського напрямку. На саміті, що відбувся 17 жовтня в Брюсселі, керівники держав ЄС знову підкреслили, що процес євроінтеграції Грузії фактично призупинено через політику, яку проводить нинішня урядова команда.
Напередодні агентство Bloomberg повідомило, що російські розвідувальні структури протягом років здійснювали збір внутрішньої інформації про грузинський уряд і великі компанії країни завдяки масштабній кампанії кібершпигунства.
