Краще, ніж очікувалося: як українська енергетика витримує третій рік великої війни.

На завершення третього року масштабного конфлікту енергетики України продовжують надавати громадянам тепло та електрику, незважаючи на безперервні агресивні дії з боку Росії.

З моменту початку повномасштабної агресії Росії українська енергетична система стала ціллю для численних атак. Окупація та знищення електростанцій, підрив Каховської ГЕС та удари по мережах високої напруги — все це є елементами терористичної тактики загарбників, спрямованими на Україну. Їх мета — залишити без електрики та опалення наші будинки, лікарні та школи, намагаючись цим способом зламати опір українців. Проте вже три роки ми витримуємо російський терор. У річницю початку великої війни Укрінформ згадує про виклики, які пережили українські енергетики за цей час, та розповідає, як вони продовжують забезпечувати нас енергією, незважаючи на постійні атаки з боку ворога.

ПЕРШИЙ РІК БОРОТЬБИ ЗА ЯСНІСТЬ

Ніч на 24 лютого 2022 року. О 1:32 українська енергосистема завершила від'єднання від російської та білоруської, щоб три доби працювати в ізольованому режимі. Це мало бути одне із випробувань для подальшої синхронізації із європейською енергосистемою.

Але вже о 4:00 ранку 24 лютого 2022 року почалося повномасштабне російське вторгнення. Й енергетика одразу стала однією із цілей для атак агресора. Вдень на територію Каховської ГЕС зайшли невідомі особи, на греблі стояли танки без розпізнавальних знаків. Загарбники увійшли також на Чорнобильську атомну електростанцію.

Енергетики та Кабінет Міністрів все ж вирішують, що по закінченню випробування українська енергосистема не поновить свого зв'язку із енергосистемою країни-агресора. "Повернення енергосистеми України в об'єднану з Росією та Білоруссю мережу після випробувань було заплановане на 27 лютого. Водночас ворог відкоригував наші плани. Сьогодні підписано наказ Міненерго про відмову від приєднання до енергомережі російських окупантів", - повідомив міністр енергетики Герман Галущенко 26 лютого.

У березні, після трьох тижнів функціонування в ізольованому режимі, енергосистема України приєдналася до європейської мережі ENTSO-E.

За даними НЕК "Укренерго", за перші місяці повномасштабної війни Україна втратила 20% енергосистеми. Запорізька АЕС була окупована 4 березня 2022 року й уже у вересні того ж року повністю припинила виробництво електроенергії. А це була чверть усієї вітчизняної генерації.

Об'єкти "зеленої" енергетики виявилися під окупацією. Згідно з оцінками Асоціації відновлювальної енергетики на той час, близько 50% сектору ВДЕ в Україні опинилося під загрозою знищення. При цьому, частка сонячної генерації в районах бойових дій становила 37%, тоді як частка вітрогенерації досягала 89%.

Проте це було лише старт...

11 вересня 2022 року, в вечірній час, російські війська влаштували ракетні атаки на енергетичні об'єкти в Харківській області. Внаслідок обстрілу на одній з підстанцій загинули два працівники Укренерго: диспетчерка Світлана Курилович і електромонтер Олександр Холодний. Також у Харкові, внаслідок атаки на теплоелектроцентраль, загинуло ще двоє осіб. Через ці обстріли місто та область опинилися без електропостачання.

Згодом енергетики неофіційно охрестили це "тренувальним" обстрілом. З 10 жовтня 2022 року українські електростанції та високовольтні підстанції стали мішенями для регулярних масштабних повітряних атак. Російські військові застосовували для цих ударів все доступне: від різноманітних ракет до дронів, які були закуплені в Ірані.

Найбільш вражаючою подією стала атака 23 листопада 2022 року, коли внаслідок цілеспрямованих ударів по підстанціям, критично важливим для атомних електростанцій, всі АЕС в Україні змушені були зупинити виробництво електроенергії. Також були знеструмлені теплові та гідроелектростанції. У результаті, більшість споживачів по всій країні залишилися без електрики.

Тоді енергетична система насправді розпалася на різні сегменти, проте Володимир Кудрицький, тодішній голова Укренерго, зазначив, що "з'єднати" її вдалося всього за кілька годин. "На вечір 24 листопада енергетикам вдалося відновити половину потрібного енергоспоживання країни. Найбільшу увагу приділили водоканалам, установам для очищення води, теплопостачанню та лікарням. На ранок 25 листопада в енергосистемі вже було дві третини необхідної електроенергії для країни", - розповідав він журналістам.

В Україні були запроваджені графіки відключень електроенергії. Пізніше Програма розвитку ООН виявила, що до завершення 2022 року середньостатистична родина в Україні залишалася без електрики протягом 5 тижнів.

Всього під час першого в умовах повномасштабної війни опалювального сезону, за підрахунками ПРООН, українська енергосистема втратила майже 20 ГВт потужності. При цьому найбільше постраждали теплоелектростанції, потужність яких зменшилася на 68%. Потужність гідрогенерації зменшилася на 29%.

Окрім цього, російські війська завдали ударів по більш ніж 20 підстанціям Укренерго, причому майже половина з них піддавалася атакам неодноразово. Загалом, в період з жовтня 2022 року до квітня 2023 року було здійснено понад 1500 ракетних та дронових атак на енергетичні об'єкти.

ТРЕТЯ ЗИМА ПІД НАПРЯМОМ: ВИТРИМУЄМО

У сезоні опалення 2024-2025 років Україна вступала з певними тривогами. У березні попереднього року російські війська активізували масовані атаки на енергетичну інфраструктуру. ПАТ "Центренерго" зазнало катастрофічних втрат у генерації, зокрема, Бурштинська та Ладижинська теплоелектростанції, а також ДніпроГЕС зазнали значних руйнувань. За даними Міністерства енергетики, внаслідок відновлення атак країна втратила близько 9 ГВт своїх генеруючих потужностей.

Здавалося, ця зима стане для нас найскладнішою. І, безумовно, ми стикаємось із багатьма викликами. Проте, незважаючи на всі труднощі, росіяни не змогли реалізувати свою мету — занурити Україну у безодню темряви та холоду.

Протягом 2024 року українські енергетики відновили 4 ГВт потужностей теплових та гідроелектростанцій, заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Окрім відновлення зруйнованих електростанцій, протягом року український бізнес активно впроваджував розподілену генерацію, підключивши, за інформацією прем'єра, 835 МВт потужностей від малих установок.

Велика частина цих установок інтегрована в технологічні мережі споживачів, таких як промисловість і бізнес, та функціонує для задоволення їхніх потреб. В основному, це невеликі системи з потужністю до 20 МВт. Це, безумовно, позитивно впливає на надійність постачання електроенергії як для самих споживачів, так і на зниження загального споживання в енергетичній системі, - зазначили в Укренерго.

Хоч як би там було, але навіть та генерація, що використовується лише для власних потреб, дозволяє зменшити навантаження на енергосистему у години максимального споживання електрики. А бізнес, який має такі установки, забезпечує свої потреби в енергії навіть за умови застосування обмежень - а отже, може продовжувати працювати.

Для зменшення наслідків нових масованих атак, енергетики ще з 2023 року почали поступово впроваджувати заходи по захисту своїх об'єктів. Незважаючи на труднощі у захисті великих інфраструктур, таких як енергоблоки, для високовольтних підстанцій заплановано створити три рівні захисту. У цьому процесі будівництва захисних конструкцій активно допомагає Агентство відновлення.

"Захист об'єктів 2-го рівня завершено практично на 90%. Що стосується захисту енергооб'єктів 3-го рівня - від ракет - то варто нагадати, що минулого року було зафіксовано 62 удари ракетами та шахедами по тих об'єктах, над убезпеченням яких працювало агентство. І жоден трансформатор не був пошкоджений ворогом. Навіть коли ракета влучала за кілька метрів від обладнання, всі захисні системи спрацьовували добре", - повідомив голова агентства Сергій Сухомлин в інтерв'ю Укрінформу.

Розвиток системи захисту триватиме і в цьому році.

Ремонтні роботи на об'єктах і облаштування захисних конструкцій ускладнилися б без підтримки партнерів. Уже в квітні 2022 року Міністерство енергетики України разом з Європейською комісією заснували Фонд підтримки української енергетики. На початку січня 2025 року цей фонд зібрав більше 1 мільярда євро вкладів, отриманих як від урядів країн, так і від представників приватного сектору.

За кошти Фонду підтримки енергетики закуповується необхідне для відновлення інфраструктури обладнання, розхідні матеріали, спеціальна техніка. Потім це все розподіляється між українським енергокомпаніями відповідно до їхніх потреб.

Партнери здійснюють підтримку незалежно від Фонду підтримки енергетики. Наприклад, обладнання для енергетичного сектора постачають ПРООН, японське агентство JICA, американська організація USAID, а також литовські компанії Litgrid і Ignitis Grupė, серед інших.

З початком зимового сезону збільшилася максимальна можливість України імпортувати електроенергію з Європи - з 1,7 ГВт до 2,1 ГВт. Імпорт електричної енергії слугує додатковим чинником, що сприяє успішному проходженню опалювального періоду. Згідно з рішенням уряду, підприємства, які покривають 60% своїх енергетичних потреб за рахунок імпорту, не підпадатимуть під обмеження в електропостачанні.

Це дійсно слугує певним стимулом під час енергетичних криз. Як повідомляє DiXi Group, минулого року Україна здійснила імпорт рекордних 4,437 мільйонів мегават-годин електроенергії.

"Підвищення максимальної потужності імпорту, безсумнівно, сприяло зміцненню та адаптивності енергосистеми України. Проте важливо усвідомлювати, що обсяги імпорту електроенергії залежать від ряду різноманітних факторів", - відзначили у пресслужбі Укренерго в коментарі для Укрінформу.

У компанії підкреслюють, що на обсяги імпорту впливають різні фактори, зокрема доступність пропозицій на ринках електроенергії сусідніх країн та актуальні ціни на електроенергію в регіоні. Проте в Укренерго зазначають, що імпорт безумовно відіграє значну роль у стабілізації української енергосистеми і продовжить це робити в майбутньому.

Цієї зими обмеження на електропостачання, якщо й будуть введені, то лише в найменшій можливій мірі. Зокрема, через наслідки атак з боку Росії в грудні довелося запровадити графіки відключень. За даними DiXi Group, у грудні 2024 року споживачі залишалися без електрики 36% часу.

У січні внаслідок російських агресивних дій були запроваджені аварійні відключення електрики, а цього місяця, у зв'язку з поєднанням наслідків атак і холодної погоди, відбувається обмеження електропостачання для промислових підприємств і бізнесу.

"Станом на сьогодні, кількість і тривалість обмежень споживання значно менші, ніж передбачалося більшістю сценаріїв", - зазначила пресслужба Укренерго. Зокрема, оператор енергосистеми відзначає самовіддану й професійну роботу енергетиків, які завдяки набутому досвіду відновлюють інфраструктуру втричі швидше за своїх європейських колег.

Крім того, завдяки допомозі партнерів, Укренерго змогло зібрати небачений раніше запас обладнання перед зимовим сезоном. Компанія відзначила, що одним із ефективних заходів протидії російським агресорам стали антидронові системи, встановлені на підстанціях.

"Оцінювати ефективність роботи енергетичної системи в зимовий період наразі передчасно. Попереду нас чекають ще морози та, ймовірно, нові агресивні дії. Проте вже можна стверджувати, що українська енергосистема, за три роки війни, незважаючи на численні атаки і руйнування, має здатність швидко відновлюватися і виконувати свої ключові функції", - зазначають в Укренерго.

ЕНЕРГЕТИЧНА СИСТЕМА ЗАЛИШАЄТЬСЯ У ФОКУСІ УВАГИ. ТЕПЕР ГАЗОВА.

Цієї зими росіяни знайшли собі нову пріоритетну ціль для атак - українську газову інфраструктуру. Із поновленням масованих атак ракети періодично летіли на підземні сховища газу. А зараз агресор регулярно б'є по газовидобутку.

Внаслідок атаки на об'єкти Групи Нафтогаз і Групи ДТЕК, яка відбулася 11 лютого, дев'ять населених пунктів на Полтавщині залишилися без газопостачання. Крім того, вночі 20 лютого були пошкоджені виробничі потужності в результаті ще однієї атаки.

Через наслідки ударів знизився власний видобуток газу. "Атаки на вітчизняний газовидобуток відбуваються щоденно. На жаль, це має наслідки. Щоб покрити ці наслідки, відбувається імпорт газу", - повідомив Галущенко.

Група Нафтогаз повідомляє, що до завершення опалювального сезону "блакитного палива" в країні буде достатньо. Проте, незабаром розпочнеться підготовка до нового осінньо-зимового періоду, і Україні слід подбати про поповнення своїх запасів. За словами Галущенка, необхідно буде імпортувати щонайменше 1 мільярд кубометрів газу.

На сьогодні склалася така обстановка, що частина потужностей газовидобутку буде відновлена, а інша частина - ні. "Ми не зможемо покладатися на власний видобуток газу для підготовки до наступного сезону," - підкреслив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко під час брифінгу. Він також зазначив, що Україні потрібно буде імпортувати щонайменше 3 мільярди кубометрів газу.

Не полишають росіяни у спокої й електроенергетику, навіть ядерні об'єкти. Попри всі резолюції МАГАТЕ Запорізька АЕС залишається окупованою. Через дії агресора станція знову й знову опиняється на межі блекауту через пошкодження ліній електропередачі, що забезпечують її зовнішнє живлення.

У ніч на 14 лютого росіяни прицільно вдарили по Новому безпечному конфайнменту на Чорнобильській АЕС. Спалахнула пожежа, осередки тління рятувальники знаходять ще тиждень по тому. На щастя, витоку радіації не було, однак конфайнмент утратив свою основну функцію - ізолювати останки четвертого енергоблоку від зовнішнього світу.

Протягом двох днів – 19 і 20 лютого – Одеса зазнала нападів з боку російських військ, які націлювалися на важливу інфраструктуру. У результаті частина міста залишилася без електрики та тепла. Тим не менш, енергетики негайно розпочали відновлювальні роботи, отримавши необхідні дозволи від військових, і поступово відновили постачання енергії до котелень та житлових будинків.

У ніч на 16 лютого Миколаївська теплоелектроцентраль зазнала руйнівного удару від дронів. Мер міста Олександр Сенкевич у телевізійному ефірі зазначив, що відновити виробництво електроенергії на ТЕЦ до завершення опалювального сезону не вдасться. Проте, тепло для житлових будинків мешканців було забезпечене.

У ситуації постійних атак, технічні спеціалісти, які працюють на зруйнованих російськими ракетами енергетичних об'єктах, докладають усіх зусиль, щоб забезпечити нам максимально комфортні умови в зимовий період. Їхня боротьба за освітлення та тепло не припиняється, адже агресор, безсоромно стверджуючи, що не завдає ударів по критичній інфраструктурі, вже наступного дня запускає свої руйнівні ракети по цій самій інфраструктурі.