Креветки, мідії, рапани: хто зможе витримати війну у Чорному морі – розмова з біологом НАН.

Як змінилося Чорне море після трьох років військових конфліктів і трагедії в Каховці? Яким видам загрожує зникнення, і які нові види з Середземного моря можуть незабаром з’явитися у нас? Яка доля чекає на риб, дельфінів та рапанів? Про це та інше – в інтерв'ю з експертом для РБК-Україна.

Головне:

Після трьох років активних бойових дій Чорне море зазнало суттєвих екологічних трансформацій. Нафтяні плями, зменшення солоності через виснаження водосховищ, а також масова загибель мідій, риб і дельфінів – все це є наслідками військових дій, руйнування Каховської ГЕС та аварій нафтових танкерів у Керченській протоці. Проте, науковці також відзначають позитивні зміни: в окремих районах відзначається поступове відновлення популяцій риб та інших морських істот.

У інтерв'ю РБК-Україна доктор біологічних наук, заступник директора з наукової роботи "Інституту морської біології НАН України" Віктор Демченко поділився своїми думками щодо поточної ситуації в Чорному морі та можливих перспектив розвитку подій.

Які зміни зазнало Чорне море після понад трьох років війни на великих масштабах?

Слід розглянути декілька ключових етапів. Протягом першого року повномасштабної агресії відзначалися численні нафтові забруднення та зміни якості води, спричинені різними інцидентами як на узбережжі, так і в морських водах: кораблі затоплювали, літаки падали, а порти зазнавали ударів.

Ми зафіксували локальні забруднення нафтою. Їхня небезпека полягає в тому, що нафта формує плівку на поверхні води, що призводить до гіпоксії, оскільки кисень не може проникати у водойми. У таких забруднених зонах можуть загинути безхребетні, морські ссавці та птахи. Таким чином, нафтове забруднення становить серйозну загрозу для морських екосистем.

На початку 2023 року активне забруднення вже не спостерігалося, проте згодом сталася катастрофа на Каховському водосховищі, що призвела до скидання величезних обсягів прісної води у waters Чорного моря. Крім того, у грудні минулого року відбулася Керченська аварія, внаслідок якої два російських танкери потонули, і понад 8 тисяч тонн мазуту опинилися у морських водах, частина з яких була занесена течією на узбережжя Одеської області.

Процеси, пов'язані з нафтовим забрудненням, можуть ускладнюватися через підвищення температури води. У результаті, нафта розчинятиметься більш активно, а мазут буде підніматися з дна, що посилить негативний вплив на екосистему і погіршить якість води. Продукти нафтопереробки є одними з найнебезпечніших і найнебажаніших елементів у природних системах. Тому важливо здійснювати моніторинг, проводити оцінювання та розуміти, які подальші наслідки можуть виникнути.

Доктор біологічних наук, заступник директора з наукової роботи "Інституту морської біології НАН України" Віктор Демченко (скриншот)

Яким чином вибух дамби Каховської ГЕС позначився на екологічному стані Чорного моря?

- Було два основні фактори. Перш за все, велика кількість прісної води швидко потрапила у морські акваторії. На одеські пляжі виносило прісноводні види риб і рослинність, яку принесли води Дніпра. Деякі місцеві морські види, які не змогли втекти із зони екологічної катастрофи, такі як молюски, ракоподібні, - загинули, бо не витримали низького рівня солоності води. Тому це негативно вплинуло на частину північно-західної акваторії Чорного моря.

Ще один аспект полягає в тому, що через вибух, здійснений російськими військовими, на території Каховської ГЕС затоплено склади з нафтопродуктами, очистні споруди, а також запаси добрив, пестицидів і гербіцидів. Всі ці небезпечні речовини змішалися з водою і потрапили в Чорне море, що призвело до погіршення якості води. Крім того, висока концентрація біогенних елементів сприяла стрімкому зростанню біомаси фітопланктону, викликавши явище, відоме як "цвітіння" води.

Чи можемо вже стверджувати, що Чорне море відновилося після трагедії в Каховці, чи все ще присутні її наслідки?

У той час найбільше постраждали безхребетні, які не змогли адаптуватися до різкого зниження солоності води. Наприклад, мідія, що жила на твердій основі в північно-західному регіоні Чорного моря, зазнала втрат до 65-70%. Наразі більшість з цих популяцій вже практично відновилися.

З іншого боку, ми фіксуємо певну зміну у складі ракоподібних. Одні види почали домінувати над іншими. Чисельність деяких значно скоротилася, а інші пристосувались до екологічних умов і зараз мають розквіт. Йдеться про види, які харчуються мертвими рештками водних організмів, оскільки прісна вода призвела до загибелі великої кількості риб та безхребетних. Це спричинило інтенсивний розвиток окремих видів гамарусів (ракоподібних, - Ред.), поліхет (багатощетинкові черв'яки, - Ред.) та інших.

Отже, ці процеси в даний момент є віддаленими ехо Каховської трагедії. Проте, в цілому, значних змін в екосистемі наразі не зафіксовано.

Ще є невеликі зміни в структурі й чисельності інших видів, але зараз важко оцінити: це результати Каховської катастрофи, зміни клімату чи зменшення антропогенного вантаження.

Усі наслідки трагедії в Каховці (фото: Getty Images)

Чи існують види морських істот, які нині перебувають під загрозою зникнення?

Дослідження морських територій наразі мають значні обмеження. Наш Інститут зі значними труднощами отримав можливість здійснювати моніторинг лише в одній зоні на мисі Малий Фонтан (в районі біологічної станції ОНУ імені І.І. Мечникова, - Ред.). Проте, ми можемо виходити в море лише на відстань до 100 метрів. У цій акваторії вже понад 40 років проводяться наукові дослідження, що дає нам змогу порівнювати дані за тривалий час.

Сьогодні ми не можемо виходити в інші частини Чорного моря. Тож не маємо змоги оцінити, які зміни відбуваються в чисельності різних видів.

Визначити, чи зникли окремі види, досить складно. Наприклад, деякі експерти вважають, що морський судак, який мешкав в Україні лише в Дніпровсько-Бузькому лимані, міг загинути через те, що після Каховської трагедії його винесло в морські води, де він не зміг витримати підвищену солоність. Цей вид вже був занесений до Червоної книги, а катастрофа могла суттєво вплинути на його чисельність.

Існує також проблема, пов'язана із дельфінами. Вони страждають від шумового та нафтового забруднення, а також від вибухів. Різні дослідження надають різні оцінки щодо кількості загиблих дельфінів у Чорному морі, але точно визначити масштаби цієї проблеми вкрай складно. Після аварії з танкерами в Керченській протоці надійшло кілька повідомлень про випадки загибелі дельфінів і їх викиди на берег Криму.

Чи вже цього року виявляли мертвих дельфінів?

- Загибель дельфінів фіксують щороку, їх кількість варіюється залежно від інтенсивності військових дій та інших факторів. До війни однією з найбільших проблем як Азовського моря, так і північно-західної частини Чорного було браконьєрство - дельфіни заплутувалися у сітках і вмирали під водою, бо задихались, оскільки їм треба періодично виходити на поверхню і ковтати повітря.

З початком бойових дій цей аспект став менш значущим, оскільки вихід усіх кораблів і човнів під забороною, проте водночас виник новий військовий фактор.

На даний момент складно визначити масштаб втрат цих видів. Я вважаю, що певна кількість мертвих дельфінів буде виявлена як на кримському узбережжі, так і на наших берегах Чорного та Азовського морів.

- Чи спостерігаєте ви збільшення хвороб серед риб або інших видів?

Ми не маємо можливості отримати об'єктивні дані про стан популяції риб у Чорному морі, оскільки не можемо виконувати дослідження в тому обсязі, як це робилося до війни. Тому ми можемо лише спостерігати загальні тенденції. Однак, за останні роки не було зафіксовано значних випадків масової загибелі риб через хвороби в Чорному морі.

Іноді спостерігаються випадки задухи риби в Хаджибейському та Тилігульському лиманах, а також в деяких інших морських акваторіях. Основною причиною цього явища є різке зниження рівня кисню у воді. Ці проблеми можна вважати "традиційними" для таких водойм, оскільки вони виникають внаслідок поєднання кількох факторів, таких як забруднення, підвищена температура та відсутність вітру. У результаті цього у придонному шарі води кисень зникає, що призводить до загибелі риб та їх масового скупчення на березі.

З цим можна боротися шляхом забезпечення водообміну, покращення стоку річок, посиленням водообміну лиманів з морем, зменшення забруднення. Такі глобальні зміни слід впроваджувати на високому рівні в рамках можливих регіональних чи загальнодержавних програм.

Риболовля в промислових масштабах у Чорному морі була припинена з моменту початку повномасштабної агресії (фото: Getty Images).

- Чи безпечна зараз для вживання риба і морепродукти з Чорного моря?

- З Чорного моря вилов не здійснюється з лютого 2022 року, оскільки не можна на човнах виходити, бо є міна небезпека. У прибережних зонах вилов може відбуватися лише рибалками-аматорами, але це мізерні обсяги.

В даний час тільки кілька водних зон доступні для вилову. На нижній частині Дунаю Україна займається ловом оселедця та інших видів риб. Промисловий риболовля також відбувається в Дністровському та Тилігульському лиманах. Основна частина морських акваторій залишається закритою для промислової діяльності.

В останні роки споживачі не зіткнулися з серйозними проблемами щодо риби, що з'являється на прилавках. Якщо й виникали труднощі, то вони, як правило, мали обмежений характер і були пов'язані з умовами її зберігання. Більшість офіційно реалізованої продукції проходить санітарно-епідеміологічні перевірки та має відповідні сертифікати походження.

Чорне море містить численні міни, що викликає серйозні екологічні проблеми. Яким чином це позначається на підводному житті?

- Вибухи, звісно, в морі негативно впливають на екосистему. Це пряме знищення оселища, тобто середовища, в якому мешкають ракоподібні, молюски, риби.

Що стосується людей, їм важливо дотримуватись безпечних практик і купатися лише в спеціально відведених для цього зонах, а також уважно ставитися до попереджувальних знаків.

Чи є в даний момент морська вода безпечною для купання?

- Це контролюють відповідні державні органи, вони щороку проводять дослідження перед відкриттям сезону: перевіряють якість води, наявність біологічного забруднення та збудників хвороб тощо. Я не чув, щоб були пляжі закриті через показники якості води, тому загалом з цим проблем нема.

Туристичний сезон нині в значній мірі залежить від постійних обстрілів і знищення цивільної інфраструктури, тоді як питання якості води та певні побоювання щодо мінної небезпеки стають менш важливими для мандрівників.

Частина водної площі Чорного моря забруднена мінами (зображення: Getty Images)

Чи здійснює Україна партнерство з іншими державами для захисту Чорного моря?

У 1992 році в межах Конвенції щодо захисту Чорного моря від забруднення була створена комісія, до якої увійшли представники всіх країн регіону. Ця комісія щорічно збиралася для обговорення питань охорони Чорного моря. На жаль, наразі її діяльність зазнає перешкод через позицію Російської Федерації.

Наша країна неодноразово піднімала питання про те, що Російська Федерація створює екологічні катастрофи, намагаючись виключити її з комісії. Проте такий механізм не передбачений у конвенції. Росія все ще володіє правом вето, а всі рішення приймаються лише одноголосно.

Наприклад, недавні інциденти з нафтовими танкерами в Керченській протоці не призвели до серйозних наслідків для країни-агресора. Хоча багато хто висловив своє занепокоєння, жодних рішень не було ухвалено, оскільки Росія вважає, що викид 8 тисяч тонн нафтопродуктів у море не є значною катастрофою і не впливає на інші держави-учасники Конвенції.

Існує також Рамсарська конвенція, що стосується водно-болотних угідь. Члени цієї організації висловили засудження на адресу Росії, акцентуючи увагу на важливості дотримання екологічних норм, а також обговорили проблеми, що виникають внаслідок дій РФ. Однак усі ці комісії виконують переважно декларативну роль. Вони лише рекомендують державам зменшити навантаження на природу, забезпечити охорону видів та інші подібні заходи.

Ми сподіваємося, що після завершення війни Україна отримає компенсацію за всі збитки, завдані акваторіям Чорного моря, через міжнародні судові процеси. Проте важливо мати чіткі та професійно обґрунтовані аргументи. Ключовим є забезпечення якісного збору даних про обсяги втрат і реальні екологічні збитки. Необхідно чітко зафіксувати факти та зв'язати їх із військовими діями та наслідками агресії з боку Росії. На жаль, певні акваторії та водойми поки що залишаються недоступними для проведення цих досліджень.

- Чи фіксували науковці навмисний злив токсичних речовин зі сторони Росії з метою вчинення екологічних катастроф?

- Зараз це нереально відстежити, бо науковці не мають можливості досліджувати, що відбувається біля Криму або в інших акваторіях Чорного моря.

У нашому Інституті ми аналізували масштаби розливів нафтових плям у морських водах, використовуючи супутникові зображення. Ці дослідження можуть свідчити про екологічні проблеми в певних регіонах, що виникають внаслідок військових конфліктів. Однак, наявності таких даних недостатньо для того, щоб притягнути Російську Федерацію до відповідальності в міжнародному суді.

Чорне море потерпає від наслідків російської збройної агресії (фото: Getty Images)

Кліматичні експерти повідомляють, що внаслідок танення льодовиків спостерігається підвищення рівня Світового океану, що, в свою чергу, впливає і на рівень води в Чорному морі. Чи слідкуєте ви за цією зміною?

Приблизно 5-6 років тому фахівці-гідрологи провели оцінку потенційних змін і територій, які можуть опинитися під водою. Спостереження за підняттям рівня Чорного моря триває вже досить тривалий час. Щорічно рівень води підвищується на кілька міліметрів. У результаті, у найближчому майбутньому вода може піднятися на 30-50 см, залежно від використовуваних наукових моделей.

На цю проблему не можна вплинути на регіональному рівні. Ключовим є заходи боротьби зі змінами клімату, зменшення обсягів викиду парникових газів, декарбонізація і так далі. Це глобальні процеси, які потребують спільного рішення всіх країн. На жаль, у світі нема об'єднання навколо цієї проблеми. Для прикладу, деякі країни вийшли з кліматичної угоди, вважаючи, що такими підходами не досягти вирішення цих питань.

Важливо на місцевому рівні впроваджувати роботи з адаптації до змін клімату. І це стосується і сільського господарства, і рибництва і марикультури. Водночас, також важливо говорити про жорсткіший контроль за поширенням інвазійних видів, які можуть натуралізуватися у зв'язку з потеплінням в нашому регіоні.

Отже, через підвищення температури води в Чорному морі можуть з'явитися нові види, які не є природними для цього регіону?

Ця тенденція вже спостерігається, адже підняття рівня води супроводжується потеплінням, особливо в зимовий період. Кількість днів з негативними температурами зменшується, а також знижується частота утворення льоду. Цього року в Одеському регіоні жоден лиман не покрився льодом, і така ситуація спостерігається вже кілька років поспіль.

Зимовий клімат стає більш м'яким, що сприяє виживанню видів, адаптованих до тепліших умов. Протягом останніх чотирьох років у водах Дунаю почала розмножуватися японська річкова креветка. Цей інвазійний вид спочатку був штучно завезений у Дністровський лиман, а згодом потрапив у ставки через рибопосадковий матеріал, який використовували у річці Дунай.

Минулого року в Дунайському регіоні виловили десятки тонн креветок, оскільки цей вид зміг адаптуватися до умов Бессарабії. Це є тривожним сигналом, що даний регіон може стати шляхом для поширення інвазійних видів з Середземномор'я. Наприклад, у рамках міжнародного проекту IASON, який реалізується нашим Інститутом для Дунайського регіону, вже було зафіксовано понад 100 інвазійних видів у різних категоріях, включаючи як рослин, так і тварин. Це становить серйозну проблему.

У водах Чорного моря ми почали фіксувати різні види фауни, характерні для Середземномор'я. Тут ми ловимо риб та безхребетних, які змогли адаптуватися до наших зимових умов.

Науковці регулярно здійснюють забори флори і фауни із водойм (фото надане Віктором Демченком)

Які конкретно види можуть згодом оселитися у нашому регіоні?

Японська річкова креветка є типовим представником інвазійних видів. Вона характеризується значною чисельністю та продовжує активно розширювати свої межі в регіоні. Цей вид вже просунувся на 500-600 кілометрів вгору за течією з нижньої частини Дунаю і активно розмножується в нових місцях. Існує також ймовірність, що вона може з'явитися й у Дніпрі.

Ми маємо різноманітні види молюсків, ракоподібних та поліхет (кільчастих черв'яків), а також балянусів (підтип ракоподібних), які змогли адаптуватися до наших екологічних умов. Нещодавно нам вдалося зловити блакитного краба розміром 15 см, що є досить рідкісною знахідкою — всього лише дві-три подібні випадки були зафіксовані в Чорному морі.

Крім того, в цьому районі можна зустріти кілька видів морських окунів, які мігрують зі Середземного моря. Такі незвичайні спостереження стають дедалі частішими, і контролювати цю тенденцію виявляється непросто, хоча вона явно корелює зі змінами кліматичних умов.

Чи здатні вони зберегти наші види в живих?

Отже, інвазивні види можуть стати серйозними конкурентами для місцевих видів, впливаючи на їхню чисельність. Вони можуть змагатися за їжу, місця для проживання, розмноження, зимівлю та інші ресурси. Особливо це критично, оскільки інвазивні види швидко розмножуються в новій екосистемі, де відсутня природна конкуренція, адже для них немає хижаків чи інших видів, які б могли зменшити їх чисельність.

У цей період відбувається спалах їх чисельності. Якщо потім екосистема намагається збалансувати всі процеси, їхня популяція знижується. Але до того часу вони можуть завдати шкоди аборигенним видам.

Наприклад, річкова креветка живиться ікрою, яку риби відкладають на водяних рослинах. Це може негативно вплинути на популяцію деяких фітофільних видів. Отже, інвазивні види становлять серйозну глобальну загрозу для екосистем.

Чи може японська креветка витіснити чорноморську?

Ні, оскільки ці два види мешкають у різних екосистемах і не зустрічаються. Чорноморська креветка існує в солоній воді, тоді як японська - у прісній. Хоча японська креветка може витримувати низькі концентрації солі та певний час виживати в морських водах, вона не здатна утворювати там стабільні популяції.

- Одеса славиться своїми рапанами. Чи немає ніякої загрози для них?

- Рапана - це теж інвазійний вид, який з'явився у Чорному морі в 60-х роках. Його намагалися акліматизувати й розводити штучно. Потім він потрапив у природні водойми. Протягом останніх 10 років ця рапана почала заселяти північно-західний шельф Чорного моря. Вона знищила мідії, оскільки ними харчується. Зараз більшість популяції мідії є в депресивному стані, особливо в відкритих частинах моря, де раніше їх активно добували.

Кількість рапанів у нашому регіоні була досить значною: до початку війни щорічно виловлювали близько 12 тисяч тонн, тоді як обсяги вилову риби становили лише 5-6 тисяч тонн. Таким чином, рапан став ключовим промисловим ресурсом у Чорному морі в останні роки. Важко прогнозувати, що відбувається зараз, але є надія, що чисельність рапанів зменшиться, що позитивно вплине на популяцію мідій.

Мідії, що мешкають у водах Чорного моря (зображення надане Віктором Демченком)

Виходячи з наявної у вас інформації, як би ви оцінили якість Чорного моря за шкалою від 1 до 10, де 10 - це найвищий рівень?

Такі оцінки є суб'єктивними і залежать від професіонала та особливостей його досліджень. Я займаюся вивченням риб і можу стверджувати, що відсутність риболовлі та антропогенних факторів має позитивний вплив на чисельність рибних видів.

У зв'язку з тим, що тепер ми не ставимо сітки, не вилучаємо певні види з акваторії Чорного моря, їх популяції відновлюються. Найбільш яскравим прикладом може бути певне відновлення осетрових.

Вони повинні досягти віку 12 років, перш ніж зможуть почати нерест. Наприклад, вони можуть підніматися в Дунай або інші великі річки. Однак за останні 30-40 років ми не спостерігали такої активної міграції плідників, оскільки чисельність цих видів була значно скорочена у 80-90-х роках. Наразі молодь цих риб змогла достатньо підрости в морських водах і досягти статевої зрілості, що дозволяє їй мігрувати в річки.

Знищення Каховської дамби призвело до можливості міграції цих осетрових риб в Запоріжжя. Торік дві осетрові рибини по 10 кг виловили на острові Хортиця. Це говорить про відновлення міграційних шляхів в акваторіях нижче Запоріжжя. І в 2025 році декілька дорослих особин руського осетра дійшли до Запоріжжя.

Аналогічні факти активної міграції цих видів були характерні і для Дунаю, де ми за кілька тижнів реєстрували 10-15 осіб особин розмірами по 10-15 кг.

Загалом зменшення людського впливу позитивно відображається на морській акваторії. Відсутність відпочивальників на узбережжі теж призвела до відновлення окремих екосистем.

Осетер руський (фото надане Віктором Демченком)

- Яким чином відпочивальники можуть нашкодити морю?

- Наявність людей на узбережжі - це інтенсивне навантаження на комунальну інфраструктуру. Раніше в Одесу приїжджали декілька мільйонів туристів, всі стічні води, хоч і очищувались, але потрапляли в море або лиман. Крім того, відбувається знищення прибережних екосистем. Люди пошкоджують морське дно, руйнують біотопи і так далі.

Велика кількість рекреантів призводить до супутніх забруднень. На узбережжях будують готелі, ресторани. Зараз ми закрили частину акваторії й ці заклади не дають безпосереднього впливу на море, тому біоценози (сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, що населяють окрему ділянку суші або водоймища, - Ред.) відновлюються.

Внаслідок війни зменшилося промислове виробництво, що призвело до зниження обсягів забруднювальних викидів. Як наслідок, в море стало надходити менше забруднюючих речовин. Також, з огляду на скорочення населення Херсона та Запоріжжя, зменшилися і обсяги комунальних стоків з цих міст.

Можна також зазначити, що роль судноплавства значно зменшилася, і його фактично немає. Ці судна в певному сенсі сприяли забрудненню морських вод і портових територій. Нині ж відсутність людського впливу сприяє поліпшенню екологічної ситуації в морських екосистемах.