Крихка ситуація на Балканах: які фактори можуть викликати нову кризу в Європі і яку роль у цьому відіграє Трамп?
Досліджуючи можливість виникнення нового збройного конфлікту на Балканах, а також вплив приходу Дональда Трампа до влади в США на ці події, варто звернути увагу на зв'язок між війною Росії в Україні та безпековою ситуацією в регіоні. Ці питання висвітлює журналіст РБК-Україна Дмитро Левицький у своєму матеріалі.
ЗМІСТ
Коли політичного діяча оголошують у розшук у його рідній країні, існує висока ймовірність, що незабаром його помітять у Москві. Цим шляхом пройшов і лідер Республіки Сербської (РС) Мілорад Додік. Незважаючи на те, що Додік не є президентом держави, а виконує функції голови територіального утворення — РС — в рамках Боснії та Герцеговини, його дії, підтримувані Росією, призвели до виникнення однієї з найгостріших політичних криз на Балканах з часів війни 1990-х років.
Нещодавно уряд Боснії та Герцеговини ініціював процес міжнародного розшуку для Мілорада Додіка та спікера парламенту Республіки Сербської Ненада Стевандича. Це рішення було ухвалене після того, як Додіка засудили до одного року позбавлення волі та наклали на нього шестирічну заборону на участь у політичному житті через його сепаратистські дії.
Відомий своєю проросійською позицією та прагненням до відокремлення від Боснії і Герцеговини (БіГ), Додік ініціював ухвалення закону, що забороняє державним судовим органам і поліції здійснювати свою діяльність на території РС.
Конституційний суд Боснії та Герцеговини призупинив дію цього рішення, в той час як прокуратура країни видала наказ про арешт лідера Республіки Сербської. Незважаючи на наявність чинного внутрішнього ордера на арешт, минулого тижня Додік перетнув кордон і вирушив до Сербії, а згодом відправився до Москви.
Боснія має намір оголосити Мілорада Додіка в міжнародний розшук (фото: Getty Images)
Тим часом у Белграді відбулася наймасовіша в історії Сербії акція протесту. Тисячі сербів вийшли на вулиці з вимогою до влади президента Александара Вучича провести прозоре розслідування трагедії на залізничному вокзалі міста Новий Сад (там у листопаді 2024 року через обвал накриття загинуло 14 людей) та покарати винних.
Силовики спробували розігнати протест і навіть нібито застосували щодо мітингувальників акустичну зброю - так звану звукову гармату. А потім, щоб заспокоїти маси - сербська влада вирішила відправити у відставку уряд. Проте це не допомогло і протести продовжуються.
На фоні політичної нестабільності, спричиненої можливим поверненням Дональда Трампа до президентської посади, а також загрозою скорочення присутності американських військових в Європі, Косово активно шукає нові варіанти для забезпечення миру. В країні укладено військовий союз з Хорватією та Албанією — державами, що мали конфлікти з Сербією в минулому.
Що коїться на Балканах і чи можливе перетворення цих маленьких конфліктів на масштабну кризу в центрі Європи? Далі розглянемо це питання більш детально.
Близько тридцяти років тому, у листопаді 1995 року, в американському місті Дейтон було укладено мирну угоду між Сербією, Хорватією та Боснією і Герцеговиною. Цей документ гарантував збереження суверенітету та територіальної цілісності Боснії і Герцеговини, проте призвів до формування двох автономних одиниць: Федерації Боснії і Герцеговини та Республіки Сербської. Центральний уряд отримав обмежені функції, в той час як значна частина влади залишалася за цими двома регіонами.
Для контролю над ситуацією в автономних регіонах Боснії і Герцеговини було призначено Верховного представника ООН. Ця особа наділена значними повноваженнями, зокрема правом скасовувати рішення місцевих органів влади та усувати з посад чиновників, якщо їх дії ставлять під загрозу стабільність держави.
Після того, як Додік зайняв пост президента РС у 2010 році, він почав активізувати ситуацію, просуваючи ідею про відокремлення від БіГ. Неодноразово він виступав з пропозицією провести референдум на тему незалежності сербської автономії. У 2023 році Додік закликав до вступу в БРІКС, незважаючи на проєвропейський курс БіГ, яка офіційно прагне стати частиною Євросоюзу. Протягом тривалого часу у Сараєво прощали його витівки, але минулого року терпіння уряду вичерпалося.
Боснія і Герцеговина функціонує завдяки мирній угоді, що була укладена майже три десятиліття тому (фото: Getty Images).
У червні 2024 року Народна Скупщина, що є парламентом РС, ухвалила закон, який забороняє публікацію рішень Офісу верховного представника у "Службовому віснику РС". Це стало ще однією ланкою в конфлікті з офіційним Сараєвом, оскільки не було визнано Крістіана Шмідта як верховного представника та заборонено співпрацю з ним. Незважаючи на скасування цих рішень самим Шмідтом, депутати прийняли ще один закон, що стосується невиконання рішень Суду БіГ.
У серпні прокуратура Боснії і Герцеговини висунула звинувачення проти Мілорада Додіка та керівника "Службового вісника РС" Мілоша Лукича (якого врешті виправдали). Додіка обвинувачували в спробах підриву стабільності БіГ та заохоченні до виходу РС з держави. Судовий процес супроводжувався затягуванням, блокуванням судових установ і численними провокаціями. 26 лютого суд виніс остаточний вирок, завершивши цю резонансну справу.
На це рішення суду парламент РС відреагував забороною діяльності національної поліції та судової системи БіГ на сербській території, що ще більше посилює розкол між автономними частинами Боснії.
Останні рішення Додіка та підконтрольної йому влади Республіки Сербської пов'язані з потеплінням між Вашингтоном та Москвою після повернення Трампа, зазначила в розмові з РБК-Україна міжнародна оглядачка та редакторка порталу "Балканський оглядач" Наталя Іщенко.
Ще в грудні 2023 року Додік в інтерв'ю сербському телеканалу TV Prva натякав на наміри відділити РС від Боснії у разі повторного президентства Трампа. А вже цього року нова адміністрація Трампа дала чітко зрозуміти, що проблеми Європи - справа європейців.
"Іщенко вважає, що Додік нарешті прийняв рішення, що тепер ніхто не стане його критикувати, і він втілить у життя свої давні наміри."
На її думку, всі ці рухи Додіка спрямовані на те, щоб зробити Республіку Сербську де-факто самостійним та відокремленим утворенням з усією своєю вертикаллю. Щоб коли з'явиться "вікно можливостей", провернути відділення вже де-юре.
Такий розвиток подій, безсумнівно, призведе до нестабільності в Європі, що вигідно лише Росії. Додік вже давно прийняв роль "корисного ідіота Кремля", зазначив у коментарі для РБК-Україна колишній керівник Християнсько-демократичної партії Сербії Чедомир Стойкович. Його було легко переконати в усьому, що Москва намагалася йому нав'язати.
Протягом багатьох років він формував свій політичний імідж у Республіці Сербській, спираючись на наративи, які Росія активно поширювала в Боснії та Герцеговині. Це дозволило Росії здійснювати психологічні операції серед населення РС, а Додік, виступаючи як зручний інструмент, використовував результати цих кампаній для зміцнення своїх політичних позицій, рухаючись в річищі російських наративів, що мали широкий резонанс. Таку точку зору висловив Стойкович, нинішній керівник "Групи Жовтень", що займається виявленням гібридних дій Кремля.
Мілорад Додік вже тривалий час співпрацює з Кремлем для досягнення своїх особистих інтересів (джерело: Getty Images)
Ключовим аспектом є те, що Боснія і Герцеговина функціонує на основі фактично тимчасової мирної угоди, яка існує вже майже 30 років, зазначила Наталя Іщенко у бесіді з РБК-Україна. У той час як боснійці намагаються побудувати повноцінну державу, серби вважають це відхиленням від первісної мети Дейтонської угоди, яка передбачала більшу автономію Республіки Сербської.
Розділення Боснії і Герцеговини - це сценарій, якого не може дозволити Європа. І для цього, за словами Стойковича, є три причини: це створить нову підконтрольну Росії державу в Європі, послабить європейські позиції щодо Москви та відкриє "ящик Пандори" по всьому європейському континенту.
"За таких обставин єдиним неминучим результатом є те, що РС залишиться частиною БіГ, і Європа зробить усе необхідне, щоб це залишалося так. Єдиний сценарій, за якого це відокремлення може статися в поточному контексті, -- це якщо Україна програє війну Росії, дозволяючи Москві стати потужним шантажистом Європи. Саме тому всі ці питання взаємопов'язані, і кмітливі політики Європи це розуміють, тому вони не дозволять жодному з цих сценаріїв - відокремленню чи перемозі Росії - здійснитися", - вважає Стойкович.
Що ж стосується Додіка, то на думку обох експертів, його арештують, як тільки це стане можливим. Адже це не лише юридичне питання, а й питання безпеки. Проте, спершу потрібно дочекатися підходящого моменту, коли ризики ескалації будуть зведені до мінімуму.
"Це єдина причина, чому його досі не затримано. Однак, так само як колись запитували про Слободана Мілошевича, якого звинувачували у воєнних злочинах у Гаазі, або про численних генералів, які постали перед судом за ті ж злочини, - чому їх досі не заарештували? Зрештою, всі вони були затримані й засуджені. І з Додіком буде так само", - резюмував Стойкович.
Додік має надійного політичного союзника в особі президента Сербії Олександра Вучича, проте останній також стикається з безліччю власних викликів.
Студентський протест проти сербської влади та корупції, що відбувся 15 березня в Белграді, став наймасовішим з моменту падіння режиму Слободана Мілошевича. Учасники акції висунули кілька основних вимог: оприлюднити всі документи, пов'язані з корупційними схемами, які призвели до трагедії в Новому Саді, виявити осіб, що нападали на протестувальників, а також звільнити всіх, хто був затриманий під час попередніх акцій протесту.
Однак неформальні вимоги, за словами Стойковича, звучать набагато голосніше й потужніше, об'єднуючи рекордну кількість учасників протестів: відставка уряду, відставка Вучича та відправка його самого і ключових фігур корупційної системи в історичне минуле.
Середина березня в Сербії відзначилася великомасштабним протестом (фото: Getty Images).
Трагедія в Новому Саді стала лише каталізатором, який спровокував сплеск громадянського невдоволення, що накопичувалося протягом 12 років, зазначив Стойкович. Він підкреслив, що Вучич використовував різноманітні методи для збереження своєї влади, багато з яких нагадують російські практики: контроль над медіа та тиск на виборців, при цьому зберігаючи формальні ознаки демократії. Спеціальні служби систематично залякували опозицію, а рівень корупції зріс до небачених масштабів, що додатково укріплювало позиції Вучича.
Водночас Наталя Іщенко в коментарі для РБК-Україна зазначила, що сербські протести, які тривають з минулого листопада, не мають геополітичного забарвлення. На цих акціях відсутні прапори ЄС або заклики до євроінтеграції. Навпаки, деякі учасники протесту висловлюють вимоги "не відмовлятися від Косова".
Проте, як зазначає Стойкович, висловлення про "ризик приходу проросійських сил до влади після Вучича" є частиною спільної пропагандистської кампанії, організованої самим Вучичем і Москвою. Він переконаний, що насправді така загроза відсутня.
"Опозиційні партії демонструють значно більшу проєвропейську орієнтацію, ніж уряд, який діє нині. Безумовно, після багатьох років гібридних атак з боку Росії на Сербію та впливової кремлівської пропаганди в опозиції можна виявити деякі проросійські елементи. Проте основні проросійські сили насправді представлені в чинному уряді. Близько половини міністрів сербського уряду підтримують проросійські погляди, а третина нинішніх членів влади є прямих представниками Кремля", - підкреслює Стойкович.
Крім того, у парламентській опозиції немає радикальних елементів, а ті проросійські радикали, які не входять до партії Вучича, не змогли пройти в парламент на останніх виборах, попри допомогу РФ.
Президент Сербії вже охарактеризував протести в Белграді як спробу "Майдану", вочевидь, вказуючи на українську Революцію Гідності. Вучич має звичку лякати населення термінами "майдан" та "кольорові революції" щоразу, коли в країні починаються антиурядові виступи. Для українців такі висловлювання зазвичай асоціюються з їхніми революціями, але, за словами Іщенка, насправді йдеться про щось інше.
"Сербія - колиска "кольорової революції". Перша так звана "кольорова революція" сталася тоді, коли серби повалили режим Мілошевича", - пояснила Іщенко.
Перша "кольорова революція" відбулася в Сербії, виступаючи проти влади Мілошевича (зображення: Getty Images).
Вучич в ті часи входив до команди Мілошевича, тож, коли він коли каже про "майдан", то насамперед згадує саме ті часи, а не Україну, вважає Іщенко.
"Він має глибоке розуміння даної теми. Саме тому оголосив, що вже розпочав роботу над книгою, присвяченою стратегіям протидії "кольоровим революціям". Вучич переконаний, що йому вдалося здолати цю "кольорову революцію" і запобігти її проявам", - зазначила вона в інтерв'ю РБК-Україна.
Вучич отримує підтримку у боротьбі з протестами від Москви. Російська Федерація активно втручається в процеси, спрямовані на те, щоб не допустити зміни влади в Сербії, розуміючи, що новий уряд, який може прийти до влади, навряд чи буде на користь російським інтересам, вважає Стойкович.
Протягом останніх десятиліть спостерігається, що Кремль постійно діє в інтересах обох сторін: підтримуючи проросійський уряд, він також намагається впливати на опозиційні сили, щоб зберегти свої позиції в країні, особливо під час політичних змін. Цей випадок не є винятком. Було б доцільно, щоб Європа, Україна та західні країни надали підтримку сербській опозиції в розпізнаванні цих маневрів Кремля, зміцнюючи їхню стійкість до зовнішнього впливу. У будь-якому випадку Кремль не зможе здійснювати такий же вплив на майбутній уряд, як це відбувається з чинним.
В кінці березня міністр оборони Косова Еюп Македончі уклав угоду про співпрацю в сфері безпеки та оборони з представниками Хорватії та Албанії, двох країн, що є членами НАТО. Ці три держави вирішили посилити співпрацю між своїми збройними силами шляхом спільних навчань та спільної боротьби з гібридними загрозами.
"Ця співпраця не становить загрози для когось, а навпаки, є додатковим зобов'язанням щодо підтримки миру і стабільності в Західнобалканському регіоні. Спільно з Албанією та Хорватією, Косово стає сильнішим, регіон більш безпечним, а мир - стабільнішим", - зазначив Македончі.
Цей фактично військовий альянс між державами, які в минулому мали різні військові зіткнення з сербами, природно спричинив невдоволення в Белграді, який охарактеризував декларацію як "явну провокацію".
Проте, як зазначають фахівці, основною причиною цього альянсу є сама Сербія, а також політичний курс теперішньої адміністрації США. У разі, якщо Трамп ухвалить рішення про виведення американських військ з Європи, включаючи й участь у миротворчій операції НАТО в Косово (KFOR), це може суттєво підірвати стабільність у регіоні.
Косово розглядає нові варіанти заміни "натівських" миротворців (фото: Getty Images)
"Коли мова йде про стратегічні кроки Європи в регіоні, очевидно, що Європа готується до всіх можливих сценаріїв на континенті. Косово не є частиною НАТО, що означає, що в разі виходу Америки з європейської безпекової архітектури, Косово залишиться без формальних альянсів. Саме тому формується цей новий альянс", - пояснив Стойкович.
У відповідь на союз між Косовом, Хорватією та Албанією, Сербія уклала оборонну угоду з Угорщиною, яка передбачає реалізацію кількох спільних ініціатив у 2025 році, включаючи військові навчання та стрільби. Як зазначила Іщенко в інтерв'ю для РБК-Україна, Будапешт має симпатію до Сербії, що створює потенційні ризики для Боснії та Косово, оскільки угорські військові беруть участь у миротворчих місіях на цих територіях.
"Навіть боснійці висловлювали побажання відсторонити угорців від миротворчого контингенту в Боснії і Герцеговині, оскільки вони відкрито підтримують Додіка. Угорці також присутні у складі миротворчих сил НАТО в Косово. У Приштині вважають, що угорці не можуть надати їм жодних гарантій. Можливо, вони надають гарантії сербам, але не їм", - зазначила вона.
На думку Стойковича, якщо Трамп справді порушить архітектуру безпеки в цій частині Європи, можливість ескалації конфліктів стане реальністю. Проте такі події, на його переконання, можуть відбутися лише в разі, якщо їх ініціює Росія. Він підкреслив, що єдиною країною, здатною спровокувати такі ескалації, є Сербія, яка знаходиться під російським впливом. Тому, за його словами, надзвичайно важливо досягти зміни уряду в Сербії на такий, що не буде прагнути до подібних загострень у ситуації.
Sure! Please provide the text you'd like me to make unique.
Агресія Росії проти України має глибокий зв'язок із безпековими викликами на Балканах, в Європі та у світі в цілому. Завершення війни на умовах, які не враховують інтереси України, може стати каталізатором нових геополітичних перетворень, особливо в регіоні Балкан.
Іщенко вважає, що можливість зміни кордонів у Європі, або навіть лише роздуми про це, можуть стати каталізатором сепаратистських настроїв у Республіці Сербській, а також спонукати Сербію до спроби відновлення свого контролю над Косовом.
Проте, як зазначає Стойкович, основні джерела нестабільності в Європі пов’язані з Росією. Тому Європа повинна усвідомити, що лише поразка Росії в Україні здатна забезпечити мир на континенті. Будь-який мир, досягнутий без перемоги, стане тільки передумовою для більш масштабного конфлікту, який не обмежиться кордонами України.
