Криптовалютний світ: вплив біткоїну на глобальний ландшафт та його потенційна роль в Україні.

Станом на сьогодні, близько 15 держав повністю заборонили використання біткоїна та інших криптовалют. Наприклад, у 2021 році Китай заборонив видобуток біткоїна, а цього року класифікував операції з криптовалютою як методи відмивання грошей. Крім того, ще 40 країн ввели серйозні обмеження на використання криптовалюти, серед яких Індія та Туреччина.

Водночас існують країни, які частково або повністю визнають біткоїн як засіб платежу. Наприклад, в США, Швейцарії, Японії та Панамі існує законодавче регулювання його використання. Сальвадор у 2021 році став першою у світі країною, яка офіційно визнала біткоїн законним платіжним засобом. У 2022 році подібне рішення ухвалила Центральноафриканська Республіка, але через рік скасувала його, зіткнувшись з високим рівнем бідності та проблемами з доступом до електрики та інтернету.

Біткоїн (Bitcoin) був розроблений як перша у світі децентралізована цифрова валюта у далекому 2009 році, хоча процес створення криптовалюти почався ще за рік до цього. Авторство винаходу приписують такому собі анонімному японському програмісту Сатоші Накамото. Проте це, скоріш за все, псевдонім, під яким ховається одна або кілька осіб.

У тому ж році вийшов на світ документ під назвою "Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System". У цьому матеріалі була представлена концепція нової платіжної системи, яка ґрунтується на блокчейн-технології. Блокчейн — це децентралізована цифрова система, що служить для запису та зберігання даних. Вона надає можливість зберігати та передавати інформацію без участі посередників, таких як банки або державні установи.

Уявіть собі цифрову книгу обліку, де зафіксовані всі фінансові операції. Ця книга розташована на тисячах комп'ютерів по всьому світу, оновлюючись одночасно. Кожна операція організована в окремий блок. Наприклад, коли одна особа переказує іншій 10 монет, а згодом отримує назад 5, деталі цих транзакцій записуються в блок і зберігаються на всіх пристроях у мережі. Коли відбувається новий переказ, інформація попередніх операцій об'єднується в новий блок, який отримує унікальний ідентифікатор - хеш. Наступні фінансові дії додаються до нового блоку, який пов'язується з попереднім, формуючи безперервний ланцюг - блокчейн.

Спроба редагувати інформацію в одному з блоків здатна порушити цілісність ланцюга. Інші учасники мережі моментально виявляють це, оскільки кожен має свою копію блокчейна. Така децентралізована структура робить фальсифікацію даних практично неможливою. Блокчейн можна порівняти з електронною бухгалтерською книгою, де всі операції надійно захищені та доступні для перевірки.

Блокчейн став настільки багатофункціональною технологією, що сьогодні його застосовують у різних сферах. Наприклад, у медичній галузі ця технологія забезпечує зберігання інформації про пацієнтів, надаючи доступ лише авторизованим особам. У швейцарському Цузі, який отримав прізвисько "криптодолина", у 2018 році були проведені місцеві вибори з використанням блокчейну. Цей експеримент дозволив жителям голосувати з приводу різних муніципальних питань, використовуючи цифрові ідентифікатори.

У січні 2009 року був запущений перший блок у мережі біткоїна, відомий як генезис-блок (Block 0). На цьому блоці була записана фраза: "Канцлер на межі другого порятунку банків". Це був заголовок статті в британській газеті The Times, яка підкреслювала економічну кризу того часу. Через кілька днів Сатоші Накамото здійснив першу транзакцію: він відправив 10 біткоїнів програмісту Халу Фінні.

Спочатку біткоїн використовувався більше як експериментальна валюта для тестування технології блокчейн, а не як фінансовий інструмент для широкого використання. В перші місяці його вартість була меншою за цент, але з часом, із зростанням уваги до нього, його ціна почала стрімко рости.

У 2010 році біткоїн вперше був використаний для реальної транзакції: програміст Ласло Гейніц купив дві піци за 10 тисяч біткоїнів. На той момент угода була оцінена приблизно в 41 долар. Однак, за даними обмінної платформи Coinbase станом на 4 грудня, ці ж 10 тисяч біткоїнів зараз коштують понад 950 мільйонів доларів. Якщо б Гейніц зберіг цю кількість криптовалюти, він сьогодні став би майже доларовим мільярдером.

На початкових етапах свого розвитку, протягом перших трьох років, біткоїн переважно використовували криптоентузіасти та програмісти. У той час середня ціна біткоїна коливалася між 5 і 8 доларами. Важливий етап настав у 2013 році, коли вартість біткоїна вперше перевищила 100 доларів США. Наприкінці того ж року його ціна зросла в десять разів, перевищивши позначку в тисячу доларів. Проте незабаром після цього відбувся корекційний рух, і біткоїн знову знизився до рівня 700-800 доларів, який залишався стабільним протягом кількох наступних років.

У той період чимало економістів та аналітиків висловлювали скепсис щодо біткоїна, вважаючи криптовалюту бульбашкою, яка рано чи пізно лусне. Проте з 2017 року біткоїн почав стійке зростання. Хоча ця цифрова валюта, як і всі криптовалюти, мала дуже високу волатильність, у довгостроковій перспективі біткоїн демонстрував стабільний ріст.

У листопаді 2024 року біткоїн досяг історичного максимуму, мало не пробивши позначку в 100 тисяч доларів. Такий карколомний стрибок експерти пов'язують з перемогою на президентських виборах у США Дональда Трампа. Він раніше обіцяв зробити Сполучені Штати світовим лідером у галузі криптовалют, а також почати формувати державні резерви в біткоїнах. На початку листопада біткоїн коштував близько 69-70 тис. доларів, а наприкінці місяця досяг позначки у понад 98 тисяч. Проте станом на 4 грудня курс криптовалюти скоригувався і зупинився на рівні трохи більше ніж 95 тис. доларів.

В Україні та за її межами все ще існують скептики, які вважають, що біткоїн є лише бульбашкою. Вони зазначають, що у разі зміни влади в США та можливого оголошення про непотрібність криптовалюти, це може викликати падіння ринку. Проте, навіть якщо Трамп змінить свою позицію на негативну, це, вірогідно, лише тимчасово уповільнить ринок. На мою думку, позначка у 100 тисяч доларів може стати моментом, коли багато інвесторів захочуть зафіксувати свої прибутки. З початку року біткоїн виріс більш ніж удвічі — з 42 тисяч до майже 100 тисяч доларів. Ті, хто інвестував раніше, зараз активно реалізують свої доходи. Чи відбудеться корекція? Зараз ще зарано про це говорити, — поділився думкою фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

Він зазначає, що протягом року вартість біткоїна зросла на 124,5%. Проте це число може змінитися, оскільки в грудні ціна криптовалюти може як піднятися, так і знизитися. Він акцентує на тому, що це зростання стало можливим не тільки завдяки обіцянкам Трампа, але й реальному фінансовому вкладу. Значний притік капіталу був зумовлений спотовими та ф'ючерсними інвестиціями в біткоїн, а також криптовалютними ETF-фондами, які активно залучали інвестиції від учасників ринку.

За інформацією, наданою джерелом видання, ще одним важливим фактором прибутковості біткоїна є процес майнінгу. Щоб згенерувати новий блок у блокчейні, необхідно виявити його унікальний код (хеш), розв’язавши складну математичну задачу. Цей процес називається майнінгом, а особи, що його здійснюють, - майнерами. Ті майнери, які успішно знаходять правильний хеш, отримують винагороду у вигляді біткоїнів.

Щодо майнінгу, то він продовжує бути вигідним. Вартість майнінгу безпосередньо пов'язана з ціною електричної енергії. Наприклад, у Китаї, де функціонують гідроелектростанції, витрати можуть бути значно нижчими. В Норвегії, де електрика коштує дорожче, майнінг обходиться дорожче. Проте, більшість майнерів наразі отримують прибуток, навіть враховуючи зниження винагороди за майнінг. Сьогоднішня ціна біткоїна складає 95 тисяч доларів, що дозволяє покривати витрати майнерів і заробляти на цьому, - зазначає Шевчишин.

Водночас в Україні, через війну та зростання тарифів на електроенергію, майнінг біткоїна стає значно менш вигідним. Регулярні відключення світла та висока вартість енергії ускладнюють окупність інвестицій в обладнання. Проте, за словами Шевчишина, за наявності альтернативних джерел живлення чи електроенергії за пільговими тарифами навіть у таких умовах майнери можуть отримати прибуток.

Біткоїн, незважаючи на свою революційну природу та значний потенціал для отримання прибутку, не раз ставав об'єктом резонансних скандалів. Анонімність і децентралізованість, які сприймаються як позитивні характеристики криптовалюти, також створили простір для різного роду зловживань. Це призвело до того, що деякі держави вирішили накласти обмеження або навіть повну заборону на вільний обіг біткоїна.

Одним з перших і найпомітніших скандалів у сфері криптовалют став інцидент з платформою Silk Road у 2013 році. Цей анонімний онлайн-ринок у даркнеті використовував біткоїн як засіб оплати для торгівлі наркотиками, зброєю та іншими забороненими товарами. Silk Road фактично нагадував eBay або Amazon, але з акцентом на нелегальну діяльність. У 2013 році ФБР затримало засновника Silk Road Росса Ульбріхта, якого згодом засудили до довічного ув’язнення. Правоохоронці змогли конфіскувати 144 тисячі біткоїнів з гаманця платформи — на той момент їхня вартість становила 28,5 мільйона доларів, а сьогодні оцінюється вже понад 4 мільярди доларів. Цей інцидент спровокував у США широку дискусію щодо можливостей використання біткоїна для незаконних цілей.

У 2014 році криптоіндустрія зазнала ще одного потужного удару по своїй репутації. У лютому того ж року японська біржа Mt. Gox, яка обробляла більше 70% усіх біткоїн-транзакцій, оголосила про своє банкрутство. Причиною цього стала хакерська атака, внаслідок якої зникло 850 тисяч біткоїнів, що на той момент становило близько 450 мільйонів доларів. Хоча вдалося знайти 200 тисяч біткоїнів, 650 тисяч залишилися втраченими. Цей інцидент серйозно підірвав довіру до криптовалют і підняв питання про необхідність посилення заходів безпеки в цій сфері.

Серед нещодавніх криптовалютних скандалів слід зазначити банкрутство біржі FTX. Заснована в 2019 році, ця платформа швидко здобула популярність і стала однією з провідних криптобірж у світі. На піку свого існування FTX займала друге місце за обсягами торгівлі, поступаючись лише Binance, щоденно обробляючи мільярди доларів у транзакціях. Однак, не все було гладко: FTX почала незаконно використовувати кошти своїх клієнтів для фінансування ризикованих інвестицій своєї дочірньої компанії Alameda Research. Коли ці інвестиції зазнали краху, клієнти FTX залишилися без своїх коштів.

Значна частина активів FTX була прив'язана до її внутрішнього токена FTT. У листопаді 2022 року з'ясувалося, що FTX не мала достатньо коштів для виконання зобов'язань перед клієнтами. За декілька днів користувачі вивели з біржі понад 6 мільярдів доларів, що призвело до банкрутства. Загальна сума клієнтських втрат оцінюється у 8-10 мільярдів доларів.

Біржа діяла у відносно нерегульованому середовищі, що дозволяло їй вести непрозору фінансову діяльність без належного аудиту. Після цього багато країн почали активно розробляти закони для кращого регулювання криптовалютних бірж.

В Україні багато років точаться дискусії навколо регулювання ринку криптовалют і біткоїну. Це стало підставою для створення законодавства, однак його повне впровадження затримується через нерозв'язані питання оподаткування доходів у криптоіндустрії та необхідність створення Державного реєстру постачальників послуг, пов'язаних із віртуальними активами.

Наразі готується до першого читання ще один документ, який має легалізувати криптовалюту в Україні. Запровадження закону, який регулюватиме криптовалюти в Україні, підтримує і Міжнародний валютний фонд.

Доктор економічних наук, голова правління Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей зазначає, що оподаткування криптовалют планують здійснювати за стандартними ставками: 18% податку на прибуток і 5% військового збору на суму коштів на гаманці.

"У глобальному просторі налічується більше 42 тисяч криптовалют, і щороку деякі з них зникають внаслідок природного відбору технологій. Україні, подібно до інших держав, необхідно опанувати механізми контролю за цифровими валютами та їх обігом. За прогнозами фахівців, можливі надходження від оподаткування криптовалют в Україні можуть сягати 4 мільярдів доларів щорічно", - підкреслює Гулей.

Також він додає, що період легалізації криптовалют в Україні буде довгим. Державні органи фінансового моніторингу будуть фіксувати особисті дані покупців криптовалют і перевірятимуть джерела походження коштів, якщо сума перевищуватиме 400 тисяч гривень - це вдесятеро менше за вартість одного біткоїна.

У Національній асоціації адвокатів України прогнозують, що в найближчому майбутньому зросте кількість цивільних спорів, пов'язаних із криптовалютою. У перспективі це може призвести до стягнення біткоїнів за рішенням суду.

"З огляду на те, що примусове виконання рішень суду є суттєвим аспектом правосуддя, важливим елементом системи захисту віртуальних активів повинно стати ефективне забезпечення інтересів позивачів шляхом належного виконання судових рішень", - зазначено в повідомленні.

Окрім того, Національний банк України ще в 2018 році презентував цифрову валюту під назвою "е-гривня". Важливо відзначити, що на відміну від біткоїна та інших криптовалют, "е-гривня" не функціонує на основі технології блокчейн; натомість усі операції з нею зберігаються та обробляються на серверах НБУ.

Цифрова гривня представляє собою третій варіант фіатних грошей, який буде співіснувати з готівкою та безготівковими платежами. На початковому етапі Національний банк України планує створити цифрові гаманці для банківських установ, а згодом - і для звичайних громадян. Вже зараз деякі можливості тестуються через мобільний додаток "Дія", зокрема соціальні виплати та програми, такі як "єПідтримка", - повідомляє Анатолій Гулей.

За його словами, "е-гривня" буде зберігатися у цифровому гаманці на мобільному телефоні. Ця валюта матиме цільове призначення: витрати можливі лише на певні категорії, що будуть визначені регламентом. Наприклад, якщо кошти призначені для ремонту житла, їх не можна буде знімати готівкою або використовувати на інші цілі.

Згадаємо, що облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) продовжують бути одним із найпривабливіших інвестиційних інструментів в Україні. У даній статті ви знайдете інформацію про процес придбання ОВДП та потенційний прибуток від таких інвестицій.