Курс валют, тарифи, оподаткування та популістські тенденції: які прогнози для економіки у 2025 році?

Як українська економіка витримала 2024 рік, і що прогнозують щодо валютних курсів, рівня інфляції та зростання ВВП у 2025 році?

Наприкінці 2023 року Сполучені Штати вступили в активну фазу передвиборчої кампанії. Усі рішення, що ухвалювалися в Конгресі, перетворювалися на політичні бар'єри, які розділяли американських законодавців на два протилежні боки. Це стосувалося й питань, пов'язаних із підтримкою України.

Затримка із виділенням американської допомоги віщувала, що 2024 рік буде непростим для нашої країни. Попри це, наприкінці 2024 року уряд не лише ухвалює відверто популістичні рішення щодо роздачі грошей усім охочим, але й має впевненість у міжнародному фінансуванні на 2025-й та навіть частково на 2026 роки.

Політична невизначеність та військовий конфлікт істотно позначилися на економічній ситуації в Україні. Рік розпочався з аномально низької інфляції, але в його завершенні спостерігається стрімке підвищення цін, що змушує Національний банк постійно коригувати свої прогнози. Валютний курс також зазнавав значних коливань, адже країна переживала свій перший рік під режимом так званої "керованої гнучкості".

Як українська економіка пережила 2024 рік та якими будуть ціни та курс долара у 2025-му?

У 2024 році курс долара став першим повним роком функціонування режиму "керованої гнучкості". Цей режим був введений Національним банком України 2 жовтня 2023 року, після півтора року, протягом якого офіційний курс залишався незмінним спочатку на рівні 29,25 грн, а згодом - 36,56 грн.

У січні-березні курс долара коливався в межах 37,5-38,5 грн, проте вже весною національна валюта почала відносно швидко девальвувати, перетнувши позначку 40 грн за долар наприкінці травня. Курсовий фактор вплинув на рівень цін, які почали стрімко зростати влітку.

Крім того, на прискорення інфляційних процесів суттєво вплинули погані врожаї та відключення електроенергії в спекотні липневі дні. Підприємства, які змушені були працювати на генераторах через перебої з електрикою, включали в ціни своїх товарів і послуг витрати на використане паливо.

Негативні тенденції в інфляції врешті-решт позначилися на діяльності Національного банку, який з липня намагався утримувати курс долара в Україні в межах вузького діапазону - 41-41,5 грн за долар. Тільки наприкінці року НБУ вирішив трохи ослабити гривню, яка завершує 2024 рік приблизно на рівні 42 грн за долар.

Незважаючи на відносну стабільність на валютному ринку, ціни продовжують зростати. Інфляція прискорилась настільки, що Національний банк не встигає коригувати свої прогнози. Наприклад, у жовтні регулятор оцінював інфляцію на кінець 2024 року на рівні 9,7%, тоді як у листопаді фактичний показник вже досяг 11,2%. Зростання цін триває й у грудні, і, ймовірно, продовжиться на початку 2025 року.

Ключовим чинником, що вплине на інфляцію, стане обсяг врожаю в 2025 році. З огляду на минулі тенденції, він має перевищувати показники 2024 року. Це може сприяти збільшенню пропозиції продовольства і, як наслідок, знизити ціни або, принаймні, запобігти їх подальшому зростанню.

Ми очікуємо значного зниження рівня інфляції, починаючи з середини 2025 року, що на кінець року може привести її до рівня 8%", - каже директор департаменту аналітичних досліджень "Райффайзен Банку" Олександр Печерицин.

Багато економістів та аналітиків вважають, що в наступному році інфляційні процеси вдасться стримати. Згідно з прогнозами Concorde Capital, наприкінці 2025 року індекс цін підвищиться на 6,8%, тоді як аналітики ICU очікують зростання на 7,2%.

Найсвіжіший прогноз МВФ передбачає, що ціни в Україні наступного року зростуть на 7,5% (за сценарієм, який передбачає завершення війни наприкінці 2025 року) або на 11% (у випадку тривалішого періоду активних бойових дій).

Ймовірно, поточний стрибок інфляції стримуватиме НБУ від подальшого знецінення гривні відносно долара. Принаймні, на початку року.

На даний момент не спостерігається явного наміру НБУ значно знизити курс гривні у найближчому майбутньому. Проте, з урахуванням можливого уповільнення інфляційних процесів у другій половині 2024 року, НБУ може стати більш схильним до обережної девальвації гривні. В будь-якому випадку, згідно з основним сценарієм, можна з упевненістю стверджувати, що темпи девальвації гривні в наступному році не перевищать 10%, - зазначає Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень в групі ICU.

Переважна кількість аналітиків вважає, що до кінця 2025 року курс американського долара досягне приблизно 46-47 гривень. Наприклад, експерти "Райффайзен Банку" очікують, що долар буде коштувати 45,5 грн, в Concorde Capital – 46 грн, в Київській школі економіки – 46,5 грн, а група ICU прогнозує курс на рівні 46,2 грн.

Першу половину 2024 року, поки темпи інфляції сповільнювалися, облікова ставка Національного банку поступово зменшувалася, а разом з нею падали і ставки за банківськими кредитами та депозитами.

Проте вже у влітку НБУ вирішив призупинити цикл пом'якшення своєї політики, а наприкінці року - взагалі розвернути її на 180 градусів. 12 грудня регулятор підвищив облікову ставку на 0,5 п.п. - до 13,5%. Ба більше, там повідомили, що планують робити це і надалі.

Збільшення облікової ставки центральними банками має на меті знизити кількість грошей в економіці та уповільнити їхній обіг, що в свою чергу допомагає зменшити інфляційний тиск. Проте, цей процес може також призвести до зниження попиту на товари та скорочення їх виробництва. Це, принаймні, стверджує економічна теорія.

Чи вплине більш жорстка монетарна політика на темпи зростання ВВП — на сьогодні важко визначити, адже навіть у Національному банку України не мають чіткої відповіді на питання, наскільки і на який термін підвищать процентні ставки. Прогнози членів правління НБУ щодо облікової ставки наприкінці 2025 року варіюються суттєво — від 11% до 14% річних.

Однозначно можна стверджувати, що на розвиток економіки вплине цілий ряд різноманітних чинників: від нестачі електроенергії до браку кваліфікованих кадрів, від військових подій до досягнень і прорахунків уряду у протистоянні тіньовій економіці.

"Відомо, що війна суттєво вплине на темпи економічного зростання, обмежуючи їх. Основну роль у відновленні економіки відіграють зовнішні чинники, зокрема підтримка міжнародних партнерів. Однак існують і певні ризики, такі як дефіцит енергоресурсів, потенційні перебої в електропостачанні та нестача робочої сили. Усі ці фактори можуть ускладнити процес економічного розвитку," - зазначила Інна Провотар, керівник управління управлінського обліку та бізнес-аналізу "ОТП Банку".

МВФ прогнозує, що у 2025 році українська економіка може зрости на 2,5-3,5%. У разі реалізації негативного сценарію ВВП навпаки може впасти - на 2,5%.

Українські економісти висловлюють підвищений оптимізм щодо майбутнього. У Київській школі економіки очікують, що ВВП зросте на 3,6% у 2024 році, в той час як аналітики групи ICU прогнозують підвищення на 3,4%. Concorde Capital має більш амбіційний прогноз — 3,8%, тоді як "Райффайзенбанк" бачить зростання на 4,9%. Dragon Capital, у свою чергу, передбачає ріст на 3% у випадку, якщо війна триватиме активно протягом всього року, або навіть на 5-7% при завершенні бойових дій на початку 2025 року.

Українська економіка демонструє remarkable resilience під час масштабного конфлікту, що зумовлено підтримкою Збройних Сил України та міжнародних союзників. З моменту 24 лютого 2022 року вони внесли більше 110 мільярдів доларів у бюджет країни, що перевищує половину довоєнного валового внутрішнього продукту України.

Станом на 19 грудня, загальна сума зовнішнього фінансування, отриманого цього року, досягла 38,8 мільярда доларів. Проте в останні дні року міжнародні партнери надали уряду додаткові кредити та гранти у розмірі близько 4 мільярдів доларів.

Міжнародна фінансова допомога дозволила уряду профінансувати цивільні видатки, а отже - створити споживчий попит та забезпечити поступове відновлення економіки. Крім цього, надходження коштів від партнерів підтримало міжнародні резерви України та втримало гривню від суттєвішої девальвації.

Лише за 2024 рік Нацбанку довелося "спалити" понад 30 млрд дол. міжнародних резервів, задовольняючи попит на валюту. Попри це, обсяг резервів протягом року коливався навколо 40 млрд дол, а у деякі періоди навіть встановлював нові історичні рекорди.

Однак на початку року обстановка з міжнародною підтримкою була близька до критичної. Через затримку в ухваленні пакету допомоги в Конгресі США, що тривала більше шести місяців, Україна отримувала значно менші обсяги фінансової та військової допомоги.

У період з січня по квітень уряд змушений був виділяти бюджетні кошти на озброєння, яке Україна сподівалася отримати безкоштовно від Сполучених Штатів.

Щоб забезпечити фінансування цих заходів, у перші чотири місяці року на придбання озброєнь були витрачені кошти, які спочатку планувалося використати для всіх потреб оборони, включаючи виплати військовослужбовцям, в кінці року. Внаслідок цього, вже у вересні виникла потреба у збільшенні оборонних витрат на 500 млрд грн, що, зокрема, передбачало підвищення податкових ставок.

У другій половині 2024 року ситуація з отриманням міжнародної допомоги, як військової, так і фінансової, значно покращилася. Більше того, партнери започаткували кілька важливих прецедентів. По-перше, уряди деяких країн почали виділяти кошти на безпеку та оборону, зокрема на придбання зброї.

По-друге, Україна розпочала отримання фінансової підтримки, яка забезпечується замороженими активами Російської Федерації. У рамках механізму ERA (Позики для прискорення надходжень для України) країни, на територіях яких знаходяться заморожені резерви Центрального банку Росії, погодилися надати 50 мільярдів доларів. Ці кошти будуть надані у вигляді умовної позики, яку не потрібно буде повертати, оскільки її погашення здійснюватиметься за рахунок доходів від російських активів.

У переддень Різдва Сполучені Штати передали Україні перший мільярд доларів з заморожених активів Центрального банку Росії.

Завдяки підтримці ERA, а також активним програмам з Міжнародним валютним фондом і Європейським Союзом, Україна має достатньо фінансових ресурсів для 2025 року та відчуває впевненість щодо частини фінансування на 2026 рік. Це є першим випадком за весь період великої війни.

Однак у цьому процесі існують і певні недоліки. Зокрема, українська влада має намір використати частину отриманих коштів не на основні пріоритети - такі як оборона та соціальна підтримка, - а на ряд популістських ініціатив.

У кінці лютого 2024 року президент Володимир Зеленський оголосив про запуск ініціативи "Національний кешбек", що спрямована на підтримку місцевих виробників. Згідно з цією програмою, споживачі отримуватимуть 10% від вартості товарів, виготовлених в Україні, на спеціально виділену картку.

Ця концепція виникла в період, коли країні вкрай не вистачало фінансів для забезпечення обороноздатності. Цікаво, що рішення про запуск програми було прийняте в той самий час, коли Верховна Рада голосувала за законопроект, що передбачав суттєве підвищення податків. Цю ініціативу розробило Міністерство фінансів, яке вимагало термінового впровадження нововведень, причому для деяких платників податків зміни мали бути застосовані "заднім числом".

В кінцевому підсумку, остаточна версія законопроєкту, що стосується підвищення податків, виявилася значно менш інноваційною, ніж спершу планувалося. Основною новацією стало підвищення військового збору для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Що стосується податкових змін, то вони почнуть діяти заднім числом, і лише для банків, для яких ставка податку на прибуток була вдруге підвищена до 50%.

Попри підвищення податків, наприкінці 2024 року щедрість влади пішла ще далі. На додачу до програми "кешбеку" президент анонсував роздачу по 1000 грн усім охочим - як дорослим, так і дітям.

У 2024 році на програму "зимова єПідтримка" від Зеленського планується виділити приблизно 10 мільярдів гривень. Ці кошти будуть забезпечені за рахунок невикористаних залишків з програм Міністерства економіки, що підтримують бізнес. Цікаво, але саме така сума нині не вистачає державі для фінансування програми пільгового кредитування "5-7-9", що призвело до виникнення боргу уряду перед банківськими установами.

Частина популістичних рішень влади "перекочувала" і у 2025 рік. Зокрема, взимку уряд продовжить виплачувати "тисячу Зеленського", на що планують витратити близько 5 млрд грн. Також у наступному році з'являться інші програми роздачі грошей. Наприклад, 908 грн на купівлю книжок для 18-річних українців або 1000 грн доплати вчителям.

Крім підвищення податків та програм роздачі грошей на 2025 рік заплановані й важливі реформи. Мабуть, найочікуваніша з них - пенсійна.

Так, уряд планує радикально змінити формули розрахунку солідарних пенсій, запровадивши обов'язкову "базову пенсійну виплату" - 1848 грн. Крім цього планується поступове запровадження обов'язкового накопичувального рівня пенсійної системи, в межах якого кожен працюючий громадянин почне самостійно відкладати кошти на свою старість.

Пенсійна реформа вимагатиме додаткових фінансових ресурсів з державного бюджету, оскільки може спричинити зменшення надходжень до Пенсійного фонду. На даний момент уряд визначив шляхи її фінансування. Значну роль у цьому процесі відіграє щедра підтримка міжнародних партнерів, а також використання коштів, отриманих від заморожених російських активів.