Легендарний майстер вертольотобудування: 53 роки тому пішов з життя киянин Ігор Сікорський.
Сьогодні, 26 жовтня, ми згадуємо про видатного авіаційного конструктора Ігоря Івановича Сікорського, який пішов з життя 53 роки тому. Його геніальні винаходи стали основою для ери вертольотів і значно вплинули на прогрес як цивільної, так і військової авіації в усьому світі.
Народившись у Києві під час Російської імперії, Сікорський став видатним новатором у світі авіації. Спочатку він розвивав свої ідеї в Україні, що перебувала під російським контролем, а згодом, переселившись до США, заснував компанію, яка й досі залишається лідером у виробництві вертольотів. Його життєвий шлях - це свідчення впертості, креативності та віри у власні сили. Від перших конструкцій у київській майстерні до масивних "літаючих човнів" і новаторських гвинтокрилів - Сікорський не тільки створював авіаційні машини, але й формував майбутнє в реальному часі.
Детальніше про видатного Ігоря Сікорського розкриє Еспресо.
Сікорський зображений на своєму літаку "Російський витязь" приблизно в 1913 році, фото: Вікіпедія.
Ігор Іванович Сікорський з'явився на світ 25 травня 1889 року в Києві, в родині, що відзначалася високим рівнем освіченості та культурного розвитку. Його батько, Іван Сікорський, був видатним психіатром і викладачем психології в Київському університеті Святого Володимира (теперішній Тараса Шевченка), а мати, Марія Сікорська, родом з Полтави, хоча й не практикувала як лікар, проте була захоплена культурою і передала сину свою пристрасть до мистецтв. Він зокрема захоплювався працями Леонардо да Вінчі, малюнки якого в майбутньому надихнули його на створення гелікоптера, а також читав пригодницькі романи Жуля Верна.
Сім'я Сікорського була глибоко релігійною, і з раннього віку він перебував під впливом православного християнства.
Київ того часу входив до Російської імперії і це був періоду жорсткої русифікації та окупації українських земель. Попри це, місто було центром інтелектуального життя, де юний Ігор, ще школярем, захопився авіацією.
У 11 років, натхненний розмовами з батьком під час поїздки до Німеччини, він почав експериментувати з авіамоделями. У 12 років сконструював свій перший гвинтокрил на гумовому двигуні - маленьку модель, яка підіймалася в повітря. Ці ранні спроби авіамоделювання відбувалися в домашній майстерні в Києві, де юний винахідник вивчав фізику польоту, попри обмежені ресурси та відсутність відповідної освіти.
У 1903 році Сікорський почав навчання в Морському кадетському корпусі в Санкт-Петербурзі, однак через рік залишив його, щоб зосередитися на інженерній діяльності.
У 1906 році він вирушив до Парижа, щоб здобути знання в галузі авіації, а вже в 1907-му повернувся до Києва, де став студентом Механіко-інженерного факультету Київського політехнічного інституту (тепер відомого як КПІ імені Ігоря Сікорського).
Літо 1908 року стало переломним. Адже під час поїздки з батьком до Німеччини він дізнався про успіхи братів Райт і Цеппеліна. Тоді він вирішив змінити своє життя і присвятити його авіації. У Києві Сікорський побудував свій перший повнорозмірний гвинтокрил, але машина не злетіла через недостатню потужність двигуна. Це не зламало ентузіаста. Він перейшов до літаків з фіксованим крилом, створивши S-2 у 1910 році, який успішно піднявся в небо.
"Я усвідомлюю, що більшість проектів первісних літаків була побудована на простих здогадах. У нашому розпорядженні було обмаль джерел, окрім спостережень за птахами, до яких можна було звертатися за даними," - згодом зазначав Сікорський.
Літак "Ілля Муромець", фото: Вікіпедія
У 1917 році Російська імперія розпалася після Жовтневого перевороту. Київ, де мешкав Сікорський, опинився в епіцентрі революційних подій. У січні-лютому 1918 року Українська Народна Республіка намагалася втримати владу, але більшовицькі війська наступали і відбувся штурм Києва, після якого місто тимчасово захопили. Сікорський, як відомий авіаконструктор і монархіст, був під загрозою арешту чи розстрілу через свою співпрацю з імперським режимом (його літаки використовувалися російською армією). Тому він змушений був втікати.
Покинувши свою майстерню та дружину, яка захопилася більшовицькими поглядами, Сікорський вирушив до Франції, досягнувши Парижа в лютому чи березні 1918 року. Там він ненадовго працював інженером для французьких військових, але через нестачу можливостей у березні 1919 року вирішив емігрувати до Сполучених Штатів. 30 березня 1919 року він прибув до Нью-Йорка, де розпочав нову главу свого життя, що привела до створення знаменитих вертольотів.
Америка прийняла емігранта так, як це робила з усіма подібними до нього: хочеш їсти — працюй; прагнеш реалізувати свої мрії — працюй ще більше. Сікорський кілька років викладав математику та фізику, надаючи приватні уроки, щоб забезпечити себе. Незважаючи на всі труднощі, у 1923 році, завдяки підтримці родичів та композитора Сергія Рахманінова, який інвестував 5000 доларів, він заснував свою компанію — Sikorsky Aero Engineering Corporation у Рузвельті, штат Нью-Йорк.
Компанія розпочала свою діяльність у застарілій стодолі на пташиній фермі, завдяки підтримці колишніх офіцерів Білої гвардії. Першим значним досягненням став S-29-A — двомоторний біплан, що вміщував 14 пасажирів.
"Літаючий човен" Sikorsky S-42B, фото: Вікіпедія
У 1929 році компанія перенесла свою діяльність до Стратфорда, штат Коннектикут, і стала частиною United Aircraft and Transport Corporation, яка згодом перетворилася на United Technologies, а пізніше набула відомості як Lockheed Martin.
Сікорський натуралізувався як американський громадянин у 1928 році.
Дослідники підкреслюють, що протягом свого життя Сікорський здійснив три кар'єрні етапи в авіаційній індустрії, кожен з яких вніс революційні зміни у цю сферу.
У Києві та Петрограді (1910-1918) він створив перші успішні літаки: S-5 (1911) приніс національне визнання, S-6-A виграв премію на Московській виставці 1912-го. Кульмінацією став "Російський витяз" (S-21, 1913) - перший у світі чотиримоторний літак, здатний перевозити 8 пасажирів. На його базі з'явився "Ілля Муромець" (S-22-S-27) - перший бомбардувальник і пасажирський авіалайнер, який у Першій світовій війні скидав бомби на німців. За це Сікорський отримав орден Святого Володимира та почесний диплом Петербурзького політехнічного інституту.
У Сполучених Штатах увага переключилася на гідролітаки. У 1930-х роках компанія Pan American Airways замовила розробку низки "літаючих човнів": S-38, S-40 та S-42 ("Flying Clipper"), які стали початком ери трансконтинентальних авіаперевезень. Модель S-42 встановила 10 світових рекордів і стала першим комерційним літаком, що перетнув Атлантичний і Тихий океани.
Сікорський на своєму VS-300 у 1941 році, фото: Вікіпедія
Справжня мрія Сікорського, що стосувалася вертольотів, реалізувалася в 1939 році на фоні початку Другої світової війни та пошуків нових видів озброєнь американськими військовими. Саме тоді з'явився VS-300, перший практично застосовуваний американський гвинтокрил, що мав одну основну лопать і хвостову конфігурацію для балансування, яка використовується і сьогодні. Перший прив'язаний політ відбувся 14 вересня 1939 року, а вільний політ – 24 травня 1940 року. Модель R-4, випущена в 1942 році, стала першим серійно виробленим вертольотом у світі.
До завершення Другої світової війни американські збройні сили отримали більше 400 вертольотів, які виконували важливу роль у рятувальних операціях. Вертольоти марки Сікорський перевозили всіх президентів Сполучених Штатів, брали участь у військових конфліктах, допомагали подолати наслідки катастроф і втілювали миротворчі місії, врятувавши мільйони людей.
Ігор Сікорський з'явився на обкладинці журналу Time у 1953 році. На зображенні представлено знаменитий гелікоптер Sikorsky S-64. Джерело: Вікіпедія.
Його вплив на авіацію виходить за межі технічних досягнень; це також своєрідна філософія сприйняття польоту як божественного дару.
"Я впевнений, що, згідно з Божим задумом, сила життя й правди у тисячі разів більша, ніж сила зла. Я вважаю, що неосяжність, організованість і краса неба-всесвіту, який ми бачимо, - це лише тьмяні відблиски пишноти й гармонії, які панують у всепереможному, вічному всесвіті вищого порядку".
Сікорський виріс в інтелектуальній родині і мав негативне ставлення до більшовиків, що змусило його втекти з рідної країни через ризик переслідувань під час революційних подій. Він об'єднував технічний підхід до світу з глибокими релігійними віруваннями, зокрема, створюючи філософсько-релігійні твори та пропагуючи ідею етичної відповідальності вчених за свої винаходи.
"І ось, шановні громадяни, дозвольте мені розповісти про своє внутрішнє єство. Перед вами стоїть інженер, чия моральність не менш вражаюча, ніж фізичні здібності. Я не боюся нікого і нічого, володію сильною волею, яка жодного разу не піддалася чужим впливам. Коли я ставлю перед собою завдання, навіть зусилля всієї Америки чи всього світу не зупинять мене на шляху до його реалізації. Коли я захоплююся якоюсь ідеєю, я очікую, що всі підтримають її, і не виношу заперечень на свою адресу", - говорив він.
Що стосується національної ідентичності, то у листі 30 серпня 1933 року до історика Василя Галича Сікорський писав, що його родина "походить із села в Київській губернії" і є "чисто українського походження", тобто він чітко розумів своє коріння. Водночас у тому ж листі він пояснював, чому вважав себе росіянином.
"Моя родина має коріння в одному з сіл Київської області, де мої дідусь і прадід служили священниками, і походить виключно з українських земель. Проте ми вважаємо себе росіянами, оскільки ця територія колись належала Росії, а український народ був невід’ємною частиною Росії, подібно до того, як Техас або Луїзіана є частиною Сполучених Штатів", - зазначив він.
Сікорський успадкував від свого батька монархістські та російсько-націоналістичні погляди. Його батько, Іван Сікорський, був відомим противником українського національного відродження, дотримуючись загальноросійських ідей та концепції малоросійства. Він вважав українців малоросами – південно-західною частиною єдиного російського народу, а не самостійною етнічною групою. Тому не дивно, що Ігор Сікорський мав складне сприйняття своєї національної ідентичності. Він ніколи не ідентифікував себе як українець і не проявляв підтримки українському націоналізму. Як білий емігрант, він рішуче виступав проти більшовизму, вважаючи радянську владу загрозою свободі та релігійним переконанням. Хоча в післявоєнний період українська діаспора намагалася переконати його визнати свою українську ідентичність, він залишався віддаленим від цього.
Так чи інакше, українська нація вшановує його як видатного винахідника, що походить з України. Наприклад, з 2011 року одна з вулиць у Києві носить його ім'я, а у 2016 році Київський політехнічний інститут був перейменований на його честь. Додатково, у 2018 році Міжнародному аеропорту "Київ" (Жуляни) присвоїли ім'я Ігоря Сікорського.
З початком повномасштабної війни Росії проти України, діти Ігоря Сікорського засудили дії Росії. "Гадаю, батько був би шокований діями Путіна", - сказав Сікорський-молодший.
У своїй другій половині життя Сікорський отримав безліч нагород, включаючи національні медалі та промислові відзнаки, і до останніх днів активно брав участь у наукових та громадських справах.
У 1957 році Сікорський завершив свою кар'єру як інженерний менеджер, проте продовжував працювати консультантом до самої смерті.
Сікорський помер 26 жовтня 1972 року в Істон, Коннектикут, у 83-річному віці, похований на російському православному цвинтарі в Стратфорді. До сьогодні при згадці Ігоря Сікорського, всі наголошують, що він був батьком сучасного вертольота та одним з найвпливовіших авіаконструкторів свого часу. Сікорський лишається мостом між епохами: від імперського Києва до американських небес, символом того, як мрії перемагають труднощі та кордони.
