Ліквідація або внутрішні конфлікти: що вказує на вбивство генерала Генерального штабу Росії?

Сьогодні, 22 грудня, в Москві стався новий резонансний випадок: внаслідок вибуху автомобіля загинув генерал-лейтенант Фаніл Сарваров, який обіймав посаду начальника управління оперативної підготовки Генерального штабу Збройних сил Росії.

Російські слідчі підтвердили загибель генерала та ініціювали кримінальне розслідування, вивчаючи різні версії подій, включаючи можливу участь України, хоча офіційних підтверджень цій версії поки що немає. Це вже не перший випадок смерті високопрофільного військового російської армії, що може вказувати на можливу діяльність українських спецслужб або на існуючі внутрішні суперечності в російському істеблішменті. Більш детальну інформацію з цього приводу надасть Еспресо.

підірване автомобіля Сарварова, зображення: gettyimages

Вранці 22 грудня на вулиці Ясенєвій, що розташована в південній частині Москви, прогримів вибух. Саморобний вибуховий пристрій спрацював під автомобілем Kia Sorento 2013 року випуску, за кермом якого сидів генерал Сарваров.

Вибух, за попередньою оцінкою, потужністю 300 грамів тротилового еквівалента, стався незабаром після того, як водій сів у машину та проїхав кілька метрів. Генерала деблокували з пошкодженого авто та госпіталізували, але від численних отриманих травм він помер.

Слідчий комітет Російської Федерації ініціював кримінальне провадження за статтями, що стосуються вбивства загальнонебезпечним методом та нелегального обігу вибухових речовин. Російські слідчі негайно висунули версію про можливу причетність українських спецслужб до організації злочину, однак жодних доказів цієї заяви не було представлено. Крім того, відомо, що Володимир Путін був офіційно поінформований про подію.

Цікаво, що неофіційний український ресурс "Миротворець", що має базу даних осіб, яких вважають воєнними злочинцями або зрадниками, оновив інформацію про Сарварова, повідомивши про його "ліквідацію".

вбитий генерал Фаніл Сарваров, фото: рос. ЗМІ

56-річний генерал-лейтенант Фаніл Сарваров був на чолі управління оперативної підготовки Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, що займається бойовою підготовкою та забезпеченням готовності військ, включаючи їхню участь у війні проти України.

Сарваров завершив навчання в Казанському танковому училищі, а також в Академії бронетанкових сил і Генерального штабу.

Він мав значний бойовий досвід, адже у 1990-х та 2000-х роках брав участь у військових конфліктах на Північному Кавказі, зокрема в Чечні та війні між Осетією і Інгушетією. У період з 2015 по 2016 рік він координував дії російських військових у Сирії. Після цього його призначили начальником управління оперативної підготовки збройних сил Російської Федерації. Це означало, що він відповідав за організацію та контроль за оперативною підготовкою армії на стратегічному рівні, що включало в себе планування, проведення та аналіз масштабних військових навчань, командно-штабних тренувань, а також стратегічних маневрів.

Протягом своєї служби отримав безліч нагород у вигляді медалей.

За інформацією джерел, він активно залучений до розробки та організації російського вторгнення в Україну. Також його звинувачують у "геноциді українського народу через організацію та здійснення військових дій проти мирних мешканців, а також цивільних об'єктів та інфраструктури", як зазначено на порталі "Миротворець".

Автомобіль Сарварова, який зазнав вибуху, зображення: x.com/grntmedia

Смерть Сарварова - це не єдиний інцидент. Від початку масштабної війни між Росією та Україною було зафіксовано кілька спроб убивств високопрофільних російських військових та діячів, які підтримують Путіна, причому часто застосовуються автомобільні вибухові пристрої.

У грудні 2024 року в Москві стався вибух, внаслідок якого загинув генерал-лейтенант Ігор Кирилов, який обіймав посаду начальника військ РХБЗ. Вибухівка була закладена в його скутер, і генерала звинувачували в використанні хімічної зброї в Україні. Згідно з інформацією, наданою журналістами з посиланням на джерела в СБУ, за цим замахом стоять українські спецслужби. Крім того, СБУ підтвердила свою причетність до ліквідації колаборанта Іллі Киви, яка відбулася в грудні 2023 року, згідно з інформацією від медіа.

У квітні 2025 року в Підмосков'ї стався вибух автомобіля, внаслідок якого загинув генерал-лейтенант Ярослав Москалик, який обіймав посаду заступника начальника головного оперативного управління Генштабу. Російські медіа пов'язували цю трагедію з діями українських спецслужб, хоча офіційних підтверджень з їхнього боку не надійшло. Проте Роман Костенко, секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, зазначив, що це, ймовірно, їхня робота.

Крім того, з 2022 року зафіксовано замахи на багатьох пропагандистів (як Владлен Татарський чи Дар'я Дугіна), колаборантів в окупованих регіонах та інших фігур пов'язаних з військовою агресією проти України. Українські спецслужби не прямо брали відповідальність лише за окремі випадки, але російська сторона звинувачує українські спецслужби в більшості. Тому не виключені й внутрішні розбірки в російському військово-політичному істеблішменті, де конкуренція та корупція можуть призводити до ліквідацій. Наприклад, така історія могла статися у лютому цього року із кримінальним авторитетом з Горлівки Арменом Саркісяном, відомим також як Армен Горловський, який загинув від вибуху у Москві.

Згідно з інформацією від BBC, Україна, відповідно до своєї політики, ніколи не визнає і не братиме на себе відповідальність за цілеспрямовані убивства представників путінського режиму. Наприклад, у одному з інтерв'ю голова СБУ Василь Малюк не підтвердив, що його служба може бути причетною до ліквідації зрадників або військових злочинців. Однак він підкреслив, що всі "нечестивці" рано чи пізно отримують покарання за свої вчинки перед українським народом.

підірване автомобіля Сарварова, зображення: gettyimages

Цілеспрямоване усунення важливих військових та політичних лідерів супротивника є поширеною стратегією в сучасних війнах, особливо в умовах асиметричного конфлікту. Така практика має на меті деморалізувати противника, порушити його командні структури та забезпечити відповідь на вже скоєні злочини.

Класичний приклад - це діяльність ізраїльської розвідки Моссад. Після теракту на Олімпіаді в Мюнхені 1972 року (вбивство 11 ізраїльських спортсменів) Моссад розпочав операцію "Гнів Божий", під час якої ліквідував десятки причетних до "Чорного вересня" терористів по всьому світу. Моссад досі проводить операції проти лідерів ХАМАС, Хезболли та іранських ядерних вчених, вважаючи це необхідним для національної безпеки. Такі дії часто відбуваються за кордоном і тривають роками чи десятиліттями.

В ситуації з вибухами в Москві подібні події можуть бути наслідком дій українських спецслужб, спрямованих на ослаблення командування агресора та помсту за їхні дії, або ж свідчити про внутрішні конфлікти, наприклад, через фінансові суперечки. У будь-якому випадку, серія замахів вказує на вразливість російського військового керівництва навіть у самому серці путінського режиму. З іншого боку, російські спецслужби також активно проводять свої операції, шукаючи шляхи, через посередників, для ліквідації українських відомих особистостей, як-от вбивство Андрія Парубія у Львові або полковника СБУ Івана Воронича в Києві. Це свідчить про двосторонню тіньову війну, де атаки на символічні та ключові фігури слугують інструментами залякування, помсти та демонстрації можливостей у контексті затяжного конфлікту.