"Система Мадрида надала українським брендам можливість безпосереднього виходу на міжнародні ринки" - Олексій Ткачук

Експерт із захисту брендів із міжнародною практикою, ексдиректор департаменту експертизи торговельних марок Укрпатенту назвав ключові переваги Мадридської угоди для бізнесу

Українські підприємці щороку подають близько 160 заявок на міжнародну реєстрацію торговельних марок. За оцінками WIPO, до кінця 2025 року очікується незначне зростання, однак сукупна частка українських заявників у загальносвітовому обсязі реєстрацій за Мадридською системою залишається низькою - менш як 1%.

Олексій Ткачук, експерт у сфері захисту прав інтелектуальної власності та брендів з більш ніж 13-річним досвідом, вважає, що причина полягає не лише в серйозних економічних труднощах, а й в стійкості стереотипів.

Українським підприємцям доводилося реєструвати торговельні марки окремо в кожній країні. Це вимагало значних фінансових і часових витрат. Наприклад, повна реєстрація бренду в 10 європейських країнах через національні процедури могла коштувати $30-50 тисяч і тривати від 2 до 5 років. Тому чимало бізнесменів ішли на ризик, виходячи на закордонні ринки без належного правового захисту.

Мадридська система для міжнародної реєстрації торгових марок є важливим інструментом у сфері глобального захисту брендів. Вона дозволяє оформити реєстрацію торгової марки в багатьох країнах за допомогою однієї заявки, зазначає фахівець.

Залучення України до Мадридського протоколу на початку 2000-х років забезпечило безпосередній доступ до правового механізму охорони торгових марок у понад 190 країнах по всьому світу.

Олексій Ткачук, ставши директором департаменту експертизи торговельних марок Укрпатенту, протягом кількох років активно брав участь у робочих групах WIPO в Женеві, де представляв інтереси України та вивчав найкращі практики впровадження Мадридської системи в різних країнах.

Його методичні рекомендації з експертизи торговельних марок стали основним галузевим документом. Він перевів Укрпатент на нове програмне забезпечення, об'єднав базу відомства з базою даних WIPO, організував навчання українських експертів роботі з міжнародними заявками за новими стандартами.

У 2021 році департамент успішно завершив інтеграцію Укрпатенту з системою WIPO E-filing, що дало змогу українським заявникам подавати міжнародні заявки через Мадридську систему без посередників. Це призвело до зниження витрат на 40-60% і значно прискорило процес реєстрації, скоротивши його в 1,5 раза.

Практичні результати реформ виявилися відчутними. Показовий приклад - досвід компанії "Нові продукти", яка під консультативним керівництвом Ткачука отримала правовий захист своїх брендів на ринках ЄС, Північної Америки та Центральної Азії загалом у понад 70 країнах.

Олексій Ткачук обіймав посаду юриста з інтелектуальної власності в ТОВ "Нові продукти" з 2023 по 2025 рік, забезпечуючи міжнародний правовий захист ключових брендів компанії.

Він курував усі етапи реєстрації торговельних марок в Україні та за кордоном, вів міжнародне листування, консультував відділ маркетингу та брав участь у стратегічному плануванні IP-портфеля компанії.

Також фахівець налагодив систему спостереження за правопорушеннями з боку третіх осіб, що дозволило йому оперативно та ефективно захистити імідж українського бізнесу від недобросовісних конкурентів в Італії, Молдові, Румунії, Грузії та Азербайджані.

Це дало можливість компанії "Нові продукти" розширити свій експорт до понад 20 країн та ухвалити рішення про зведення другого заводу у Львівській області, що створить близько 400 нових робочих місць і потребуватиме інвестицій в діапазоні $15-20 млн.

Олексій Ткачук рекомендує використовувати комплексну стратегію для оптимального застосування Мадридської системи в бізнесі, що охоплює стратегічне планування, юридичну підготовку та професійний супровід реєстраційних процедур.

Компанії необхідно зареєструвати базову торговельну марку в Україні - це обов'язкова умова для подання міжнародної заявки через Мадридську систему; провести попередню перевірку на схожість у країнах планованої реєстрації, щоб уникнути відмов; визначити перелік товарів і послуг згідно з Міжнародною класифікацією товарів і послуг, а також оцінити бюджет.

Основний внесок WIPO складає 653 швейцарських франків, до яких додаються індивідуальні збори, встановлені країнами, що зазвичай варіюються від 3 до 5 тисяч доларів для 10-15 держав.

Експерт рекомендує зосередитися на якості основної заявки в Україні, оскільки саме вона стане основою для всіх наступних міжнародних реєстрацій. Вкрай важливо коректно вказати товари та послуги, оскільки після подачі міжнародної заявки виправити помилки вже не вдасться.

Також фахівець рекомендує розробити всебічну стратегію інтелектуальної власності, яка повинна включати не лише процедуру реєстрації торгових марок, але й охорону комерційних секретів, патентування оригінальних розробок та застосування географічних зазначень для місцевих брендів. Це допоможе знизити ймовірність виникнення правових суперечок.

Олексій Ткачук підкреслює, що приєднання України до Мадридської системи - це не просто технічна зміна процедури, а стратегічний крок, який відкрив світові ринки для українських брендів.

В умовах глобальної конкуренції правовий захист інтелектуальної власності стає критичним чинником успіху, і Мадридська система надає для цього всі необхідні інструменти.