Матері вивозять своїх 17-річних синів за межі країни, але вони все ж складають НМТ, - зазначив Михайло Винницький з Міністерства освіти і науки.
Після трьох з половиною років війни в українських університетах навчається приблизно мільйон студентів, з яких значна частина відвідує заняття в очному форматі. У цьому році випускники складають НМТ, чи варто очікувати підвищення вартості навчання, які результати показали перевірки аспірантів, а також як відбувається укрупнення університетів - про це в інтерв'ю з заступником міністра освіти Михайлом Винницьким.
Головне:
- Чим відрізняється НМТ цього року за кількістю випускників, в скількох країнах його будуть здавати за кордоном?
- НМТ цього року не відрізняється від минулорічного майже зовсім. Минулого року у нас було 312 тисяч зареєстрованих, цього року - теж 312 тисяч. Минулого року трохи більше 21 тисяч з них були зареєстровані за кордоном. Цього року ця цифра зменшилася на декілька сотень людей, зареєстровано за кордоном майже 21 тисяча.
По вступу на бакалаврат ми досягли певної стабільності. Це може дивно звучати, але під час воєнного стану ми досягли стабільності правил і цифр по тих людях, які подаються. Правила цього року, як і минулого, - це три обов'язкові предмети і один предмет на вибір. Трохи більше третини (114 тисяч), зареєструвалися з четвертим предметом англійська мова. На другому місці - географія, далі - біологія, українська література. Найменше, на жаль, обирають фізику і хімію. І це нас дуже сильно турбує.
Абітурієнти обирають четвертий предмет залежно від того, з яким, на їхню думку, у них буде найбільше шансів вступити на бажану спеціальність до конкретного університету. Не обирають фізики і хімії - це показує, що інтерес до цих предметів падає набагато раніше, ніж в 11 класі. Це проблема, пов'язана з 9-10 класом.
Ми зараз багато інвестуємо в популяризацію так званих STEM (наука, технології, інженерія, математика - ред.) в рамках реформи Нової Української Школи, старшої профільної школи. Субвенції вже виділяються, є пілотування Профільної школи, і у 2027 перші десятикласники підуть в нову старшу школу, де один з опорних моментів - популяризація природничих спеціальностей.
Цього року під час вступу фізика й хімія дають перевагу в конкурсі. Якщо абітурієнти мають однакові бали з інших предметів, але один обрав фізику, а інший - англійську, то конкурсний бал з фізикою буде вищим. Це особливо важливо для тих, хто планує вступати на природничі або інженерні спеціальності.
Фактор конкурсного балу буде наступного року. І через рік так само. Учням 9-10 класів ми зараз говоримо: вчіть далі фізику і хімію, це вам допоможе легше вступити в університет, і більше шансів, що ви отримаєте бюджетне місце.
Чи може те, що фізика і хімія стають менш популярними серед вибору предметів, призвести до зменшення кількості інженерів та спеціалістів у галузі природничих наук?
Зовсім ні. В даний час найбільш затребувані спеціальності зосереджені на комп'ютерних науках. Напрями, такі як "менеджмент", "економіка" та "право", вважаються "кон'юнктурними". Люди обирають їх з різних причин, проте на ринку праці для таких спеціальностей є обмежені можливості, а кількість бюджетних місць також невелика. Незважаючи на це, ці спеціальності все ще користуються певною популярністю.
П'ять напрямків у галузі комп'ютерних наук включають комп'ютерні науки, системну інженерію, прикладну математику, кібербезпеку та ще кілька інших. Ці спеціальності вже здобули велику популярність серед майбутніх студентів.
Занепад зацікавленості до фізики та хімії у школярів починається набагато раніше, ніж у 11 класі, - зазначає Михайло Винницький (фото: Віталій Носач/РБК-Україна).
Ми зараз працюємо над виправленням помилок, які були допущені 5, 7, 10, а іноді навіть 20 років тому. Інвестиції в лабораторне обладнання для шкіл та популяризацію природничих наук, на жаль, давно не проводилися. Тому йдеться не про виникнення нових проблем, а про усунення давніх недоліків, які накопичувалися роками.
Ви звернули увагу на професії, які все ще мають певну популярність, проте реальний ринок для них обмежений, а кількість бюджетних місць невелика. Кажуть, що на початку 2000-х років спостерігався справжній "бум" на юристів та менеджерів. А які спеціальності користуються найбільшим попитом сьогодні?
Ці професії, безсумнівно, залишаються на піку популярності. Минулого року на факультет права вступили 5703 студенти, з яких 738 отримали бюджетні місця. Таким чином, понад 5 тисяч осіб оплатила своє навчання. Держава не стимулює цей процес. Навпаки, у цьому році вартість контрактного навчання за спеціальностями "право", "економіка" та "менеджмент" зросте. Якщо ви бажаєте навчатися за цими напрямками - ласкаво просимо, але майте на увазі їх високу ціну. Ми постійно наголошуємо, що ринок праці у цих сферах перенасичений.
Для порівняння, на факультет комп'ютерних наук було зараховано 6300 абітурієнтів, з яких 2900 отримали місця на бюджетній основі. У сфері правознавства та суміжних спеціальностях вступили 5700 осіб, з яких тільки 700 осіб отримали бюджетні місця. Таким чином, на комп'ютерні науки виділено 6300 місць, з яких 2900 – бюджетні. Додатково 900 абітурієнтів стали володарями державного гранту. У сфері правознавства лише 29% студентів отримали фінансування з бюджету, тоді як у комп'ютерних науках цей показник становить 61%. Різниця вражає.
Які спеціальності подорожчають у навчанні цього року?
- Цього року вступ на "право" буде набагато дорожчим. На цю спеціальність і на 15 інших, яких популярність не відповідає потребам ринку праці (наприклад менеджмент, економіка, туризм, журналістика) запроваджена індикативна собівартість, яка прирівнює вартість контракту і вартість того, що держава оплачує для бюджетника.
У нашій системі вищої освіти існує істотна проблема: державний бюджет виділяє більше коштів на одного студента, ніж вартість навчання за контрактом. З часом ми повинні прийти до того, щоб вартість навчання для державних студентів і контрактників була однаковою для всіх спеціальностей. Цього року такі зміни були впроваджені лише для найбільш затребуваних спеціальностей, які, на жаль, не завжди відповідають потребам ринку праці, зокрема, для права, економіки, менеджменту та інших.
Існує певна ринкова вартість для різних спеціальностей. Яскравим прикладом є агрономія. Студенти, які обирають цю спеціальність, можуть отримати бюджетне місце, за яке університети виплачують близько 60 тисяч гривень, залежно від навчального закладу. Натомість контрактне навчання зазвичай обходиться в 30-35 тисяч гривень. Важливо зазначити, що підвищення вартості контракту для агрономів є проблематичним, адже більшість абітурієнтів походять із сільських районів і не мають можливості оплатити такі суми.
Насправді, з огляду на таку суттєву різницю в цінах, існує сподівання, що деякі абітурієнти, які планували обрати економіку, можуть змінити напрямок на агрономію. Це буде не лише економічніше, але й більш затребуване на ринку праці. Крім того, ймовірність того, що випускник знайде роботу за фахом, значно зростає.
- Що зараз відбувається з укрупненням університетів? Чи збережуть робочі місця викладачі?
Часто піднімається питання про надмірну кількість університетів у країні, що, в свою чергу, пов'язано з демографічними змінами. 25 років тому щорічно закінчували школи приблизно 800 тисяч учнів. Якщо б усі окуповані території були під контролем України, враховуючи як нинішніх випускників, які перебувають за кордоном, так і випускників з Криму та Донбасу, ми б отримали загалом близько 500 тисяч випускників на цих територіях. Таким чином, кількість випускників зменшилася з 800 тисяч до 500 тисяч.
Станом на цей рік, кількість випускників шкіл становитиме близько 360 тисяч. З них 312 тисяч зареєструвалися для участі в НМТ, яке є необхідним для вступу до університетів. Проте не всі учні після закінчення школи продовжують навчання у вищих навчальних закладах. Деякі з них обирають одразу влаштуватись на ринок праці, і це цілком прийнятний вибір. Приблизно 50 тисяч випускників планують вступити до інших навчальних закладів, зокрема до коледжів, де НМТ не є обов'язковим.
До 2028 року, ймовірно, у нас буде 250 тисяч випускників шкіл проти 800 тисяч 25 років тому, - МОН (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
Цей спад не має відношення до війни. Він зумовлений зниженням народжуваності в нашій країні. Хоча конфлікт розпочався у 2014 році, число потенційних випускників стало зменшуватися ще до цього. На графіку також видно, що у 2018 році кількість випускників знову скоротилася. Це свідчить про те, що у 2001 році спостерігалося значне зниження народжуваності. Ці дані є абсолютно чіткими та об'єктивними.
Вже зараз можу вам сказати, що 2038-го року у нас, ймовірно, буде 250 тисяч випускників шкіл. Їх більше не стане, бо вони вже народилися. А наша мережа вищої освіти побудована з урахуванням потенціалу 800 тисяч вступників щороку, тобто на кількість, яка була 25 років тому.
Середній показник студентського контингенту в європейських університетах становить близько 10 тисяч осіб. У нашому випадку цей показник досягає лише 5 тисяч 700. Раніше ми також мали 10 тисяч студентів, але це було в часи, коли народжуваність в країні була значно вищою. Сьогодні ж ми стикаємося з ситуацією, коли кількість вищих навчальних закладів явно перевищує потреби. На жаль, демографічні тенденції є непохитними.
Не має значення, хто займає це крісло або очолює міністерство освіти. В Україні протягом наступних 3-5 років необхідно провести оптимізацію освітньої мережі. Це є вимогою нашого євроінтеграційного курсу. У нас є донори, готові підтримати цей процес. Адже з кожним етапом укрупнення ми отримуємо можливість для значних інвестицій: до півтора мільйона доларів на науково-освітнє обладнання для кожного навчального закладу. Це, безумовно, позитивний аспект.
Протягом минулого року ми зменшили кількість навчальних закладів у складі Міністерства освіти на 10, а цього року плануємо скоротити ще 10 вищих навчальних установ. Наша мета — досягти 100 закладів вищої освіти в нашій мережі до 2030 року.
Рішення про приєднання завжди приймається індивідуально. У минулому році ми мали навчальний заклад з кількістю студентів менше тисячі, який не міг забезпечити своє фінансування. Тому ми вирішили об'єднати його з іншим, більш потужним закладом.
Більшість об'єднань відбувається саме таким чином. Коли навчальний заклад втрачає популярність, кількість студентів зменшується. У таких випадках необхідно рятувати наукові школи та викладацький колектив, переводячи їх до більш великих і стабільних закладів. Важливо усвідомлювати, що ми не переслідуємо мету економії фінансів. Наша мета — створити якісне освітнє середовище, де студенти можуть навчатися, а науково-педагогічні працівники — професійно зростати.
Чи можете вказати, які установи планують об'єднання в цьому році?
- Які ще будуть укрупнювати - назвати поки не можна. Це все індивідуально. Ми маємо аналіз демографії по кожній області. Наприклад, у Львові зараз чотири університети функціонують у підпорядкуванні МОН: Львівська політехніка, університет Франка, ветеринарний університет, до якого недавно приєднали аграрний, і лісотехнічний.
Два з цих чотирьох - найбільші університети в країні - Львівський університет Франка і Львівська політехніка. В обох випадках в нас велика концентрація ресурсів, розвиток і можливість інвестицій. Плюс у Львові є приватний Український Католицький університет (УКУ), який має своє особливе місце в екосистемі міста і регіону.
У Львові та Одесі населення приблизно однакове — близько 900 тисяч мешканців. Проте, в Одесі функціонує 12 вищих навчальних закладів, на відміну від лише 4 у Львові. Це суттєва різниця. Одеський університет імені Мечникова має потужну академічну основу, тому планується його розширення шляхом приєднання інших навчальних закладів. Багато з них втратили свою спеціалізацію, тому їх доцільно об'єднати та розвивати як технологічні або морські університети.
Як не дивно, в Одесі є два морські університети. Одні займаються портами, другі - плавають. Це може звучати банально, але морський напрямок - один. Так, є спеціальності, які забезпечують логістику, менеджмент портів, будову ін інфраструктури тощо. Але це один напрямок, і разом з морським бізнесом логічно, щоб це був один потужний морський університет. Але в кожному випадку, коли йде мова про об'єднання вмикаються певні амбіції.
Це означає певний спротив, бо люди звикли, що є величні заклади, які мають довгу пам'ять, велику історію. І це правильно, але коли в одному з тих закладів падає студентів нижче 2700, ти починаєш дивитися, чи можна забезпечити якісну освіту, коли в тебе всі групи малокомплектні.
Поки в цьому процесі ми даємо можливість прифронтовим і переміщеним університетам спробувати себе знайти. Але з кожним роком продовження війни бачимо, що самобутність переміщених університетів втрачається, як і їхні фінансові і наукові показники. Тому там з часом укрупнення також має відбутися.
У Львові та Одесі населення приблизно однакове - близько 900 тисяч мешканців, проте в Одесі є 12 вищих навчальних закладів, тоді як у Львові лише 4. - Михайло Вининцький (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
- Яка ситуація по навчальних закладах в Сумах? Чи не планується релокація через постійні обстріли і загрозу з боку РФ?
- Ми намагаємося забезпечити, щоб навчальні заклади в Сумах далі розвивалися. Там є три державні університети. Сумський державний університет - це феномен, яким ми дуже сильно пишаємося. Це феномен для всієї нашої країни, один з найсильніших класичних університетів, який щороку має дуже круті показники і по науковій роботі, і по інтернаціоналізації, і по працевлаштуванню своїх випускників. Також - і по вступному балу, це значить вони популярні. Всі ті показники, які ми вимірюємо, у них вони високі.
Зараз ворог вдарив, слава богу, не в лабораторні комплекси й не в навчальні, а в так званий конгрес-центр. Це місце збору Сумського університету в центрі міста, де дуже часто проводили конференції. Ми їм допомагаємо відновитися. І Сумський тримається. Як не дивно, торік, коли кількість студентів по країні знизилася, співвідношення їхнього контингенту до попереднього року було на рівні 99%. В Сумах це просто щось. Це неймовірне, дуже хороше досягнення.
У Сумах функціонує потужний аграрний університет, де кількість студентів зменшилася лише на 3% у порівнянні з попереднім роком. На жаль, Сумський педагогічний університет має дещо гірші показники. Чи планується укрупнення цього навчального закладу? Наразі у нас немає чітких намірів, оскільки в регіоні тривають бойові дії. Перед ухваленням будь-яких рішень необхідно буде детально проаналізувати подальшу демографічну ситуацію.
В Сумській області ще є Глухівський педагогічний. Надзвичайно важливий осередок українства на північному сході країни. Глухів - історичне місто і дуже важливо, щоб ми там зберегли університет. На жаль, зараз він переміщений з зони бойових дій, але хочемо його повернути якнайшвидше. Хочу вірити, що наші Збройні Сили нас захистять до тієї міри, що ми не матимемо потреби релокувати нові навчальні заклади.
- А яка ситуація по університетах Харкова з точки зору безпеки?
У Харкові ракети та дрони стали невід'ємною частиною життя. Проте ми серйозно розглядаємо можливість перенесення університету, якщо він опиниться в досяжності артилерійських обстрілів, як це сталося в Херсоні. Там навчальні заклади були змушені переїхати, оскільки продовжувати освітній процес стало неможливо. Хоча, слава Богу, контроль над Херсоном наразі залишається за українською державою, що є позитивним моментом. Херсон, Харків, Суми, Запоріжжя, Миколаїв – всі ці міста залишаються у нашій постійній увазі.
Чи планується повернення до традиційного навчання з вересня в тих регіонах, де це можливо з огляду на безпеку?
Не всіх вдасться повернути до офлайн-формату з вересня. В умовах триваючих обстрілів очевидно, що ми не можемо відновити очне навчання для всіх. Немає можливості проводити освітній процес у підземних приміщеннях. Ми намагаємося здійснити політику "Школа офлайн", зокрема через створення підземних шкіл-укриттів. Проте забезпечити університетське навчання в таких умовах неможливо. Це одна справа — школа з кількома класами, і зовсім інша — тисячі студентів.
Тому з 1 вересня фактично все, що не в зоні бойових дій, йде або в змішаному форматі, або в офлайн форматі. Це Київ, західна частина України, в змішаному форматі - Одеса і Дніпро. Інші, на жаль, залишаються онлайн.
- Скільки часу ще триватиме НМТ замість ЗНО?
НМТ реалізується виключно як відповідь на існуючу безпекову ситуацію. ЗНО безсумнівно є кращим методом оцінки знань та навчального потенціалу учнів у порівнянні з НМТ. Це факт, у якому немає жодних сумнівів. Проте, якщо уявити, що 300 тисяч абітурієнтів зберуться в один день для написання іспиту з української мови, це стане лише сигналом для ворога: "атакуйте нас!". Це неможливо реалізувати. Тому НМТ проходить у менших групах протягом місяця, фактично півтора, в безпечних умовах.
Чи прагнемо ми так діяти? Звичайно, ні. Проте нинішня безпекова ситуація вимагає від нас новаторських підходів. Для нас критично важливо зберегти систему зовнішнього незалежного оцінювання. Це може реалізовуватися в різних форматах: як звичне ЗНО, так і національний мультипредметний тест, що є необхідною мірою в умовах воєнного часу.
НМТ замісто ЗНО в Україні запроваджений виключно через безпекову ситуацію, - МОН (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
- Зараз тривають перевірки вищих навчальних закладів через аспірантів, які отримуют ь відстрочки. Чи зросла аномально їх кількість за останній час?
Безсумнівно, кількість аспірантів зросла. У 2023 році в нас було зараховано 18 835 аспірантів, до яких належать вечірні, контрактні та заочні студенти. У 2022 році бюджетних місць налічувалося 3300, а у 2023 році – 3200. Проте в обох роках спостерігалася аномально велика кількість вступників, які обирали денну форму навчання на контрактній основі, щоб отримати відстрочку від мобілізації. Ці цифри просто вражають.
У 2023 році з 18 тисяч нових зарахувань 13 600 припадало на чоловіків старше 25 років, що свідчить про значний зріст інтересу до науки. До початку вторгнення РФ щорічно ми мали приблизно 1300-1500 "денників" на контракт, а у 2023 році ця цифра різко зросла до 13 700. Вражаючі 82% з цих нових учасників — це чоловіки віком 25 років і старші (11 248 осіб), у той час як раніше цей показник складав лише 46%.
В основному, немає нічого негативного в тому, що дедалі більше людей обирають шлях аспірантури. Я отримав безліч відомостей від колег з політехнічних університетів, які відзначають, що ці аспіранти займаються розробкою інновацій у галузі дронів, створюють електроніку для радіоелектронної боротьби та працюють над новими рішеннями в сфері кіберзахисту.
Аспіранти відіграють важливу роль у забезпеченні безпеки держави, виконуючи необхідну роботу. Якщо кандидат наук активно займається науковими дослідженнями і впровадженням нових ідей, то немає нічого негативного в тому, що він отримує відстрочку під час навчання. Навіть якщо йому вже більше 25 років, він все одно робить свій внесок у зміцнення нашої обороноздатності. Це абсолютно прийнятно.
На жаль, ми спостерігаємо, що значна частина зарахованих студентів не займається навчанням та дослідницькою діяльністю. Їхні наукові керівники вже давно не мали з ними контакту, вони пропускають заняття та не беруть участі у публікаціях. Саме з цієї причини ми ініціюємо позапланові перевірки навчальних закладів щодо якості організації освітнього процесу.
Зазвичай ми стикаємося з проблемою неавтентичного навчання. У випадку онлайн-освіти це проявляється у відсутності реальних результатів навчального процесу на платформах. А якщо мова йде про очні заняття, то спостерігається брак підтверджень складання сесій, відсутність наукових публікацій та дисертацій.
Які з цих причин можуть слугувати підставами для виключення?
- Найчастіше це невиконання індивідуального навчального плану або індивідуального плану наукової роботи.
Які кроки слід вжити для вирішення актуальної проблеми браку педагогічних спеціалістів у школах та університетах?
Педагогічна професія стане більш привабливою, коли вчителі отримуватимуть адекватну винагороду за свою працю. Цього року їхня зарплата зросла на дві тисячі гривень, і ми маємо намір продовжувати підвищення. Для цього необхідна політична воля та визначення пріоритетів цієї проблеми на державному рівні, і ми активно працюємо над цим у співпраці з іншими міністерствами.
Професія вчителя стане більш привабливою, якщо заробітні плати вчителів будуть підвищені. Які кроки можна вжити у сфері вищої освіти для підготовки кваліфікованих педагогів у разі, якщо зарплата стане конкурентоспроможною? Держава має можливість забезпечити підготовку нових вчителів. Наприклад, минулого року до програм середньої освіти (вчителі середньої школи різних спеціалізацій) вступило 7349 осіб, з яких 5525 отримали бюджетні місця. Це складає 78%. Таким чином, можна стверджувати, що держава активно інвестує в підготовку вчителів, що є одним із пріоритетних напрямів разом з медициною.
На жаль, велика кількість випускників освітніх програм галузі "Освіта" не йде працювати в школи або працює там недовго, переважно через зарплати. Ми стимулюємо також, щоб вчителями ставали ті, хто вчиться на інших спеціальності.
Професія вчителя в Україні буде мати попит і популярність, коли підвищаться зарплати, - заступник міністра освіти (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
Мій син зараз на четвертому курсі фізики в університеті Шевченка, і він вже мені починає говорити, що пішов би повчителював пару років. Він не має педагогічної освіти, але є трек, де він зможе пройти так звану педагогічну інтернатуру, рік попрацювавши під іншим вчителем в класі і ставши, можливо, вчителем фізики. Не знаю чи він так вирішить, але така можливість передбачена законодавством.
Якою є поширеність проблеми вивезення 17-річних юнаків за межі країни?
Сказати, що юнаки не виїжджають, було б невірно. Всі ми знаємо, що матері вивозять своїх 17-річних синів. Яка ж ситуація з статистикою? Виявляється, 17- і 18-річні, які знаходяться за межами країни, беруть участь у НМТ. Адже 20 тисяч з тих, хто зареєструвався на цьогорічний НМТ, зробили це, будучи за кордоном. Цього року у нас заплановано 55 центрів для проведення НМТ у 34 країнах.
Це свідчить про те, що хоча люди покидають країну, вони все ще розглядають українську вищу освіту як привабливу можливість для подальшого навчання. Багато молодих людей, які виїжджають у 17 років, повертаються, щоб вступити до українських вишів.
Чи ми втрачаємо неповнолітніх громадян, які виїжджають за кордон з батьками? Абсолютно. Чи є у мене така статистика? Такої статистики у мене немає, її збирає Державна міграційна служба або Державна прикордонна служба.
Факти говорять про те, що ці особи мають можливість виїхати за кордон і навчатися в іноземних вищих навчальних закладах, проте вони все ще складають НМТ. Для вступу до університетів у Польщі та Німеччині НМТ не є обов'язковим. У Великій Британії також не потрібно складати цей іспит. Достатньо просто надати свій атестат про середню освіту та скласти їхні вступні іспити, якщо такі передбачені.
НМТ потрібне тільки для вступу в українські заклади освіти. І 20 тисяч кожного року його пишуть. Це говорить про те, що українська вища освіта залишається популярною зокрема і серед тих, хто виїжджає за кордон.
- Як стимулювати повернення дітей, яких вивозять батьки? Можливо, будуть запускатися програми для талановитої молоді?
Яким чином ми оцінюємо таланти? Оцінка відбувається через олімпіади та національний мультипредметний тест, відомий також як ЗНО. Цей процес дозволяє визначити рівень знань, умінь і здібностей. Абітурієнти, які демонструють найвищі результати, мають можливість отримати бюджетні місця та стипендії.
- Тобто це загальні умови, як і для всіх.
Цілком вірно. Лише за умови, що у тебе є талант, ймовірність отримати оплачувану позицію зі стипендією буде значною.
Також є законопроект, який зараз розглядає Верховна Рада, про те, щоб встановити так звані національні стипендії для тих, хто має найвищі бали по НМТ. Зараз вони отримують премії, але хотілося б зробити цей процес більш системним. Наша пропозиція - виділити певну кількість бюджетних місць і підвищену стипендію для тих, хто має найвищі бали при вступі саме для того, щоб забезпечити утримання цієї найталановитішої молоді в Україні.
Які саме суми стипендій обговорюються?
Сума щороку формується в рамках бюджетного процесу. Одним із наших найскладніших завдань є успішне проходження цього процесу. Від цього залежать не лише зарплати викладачів і вчителів, але й фінансування вищої освіти, а також стипендії. Бюджет не є еластичним, і Міністерство фінансів постійно нагадує нам про це. Проте ми докладаємо всіх зусиль, оскільки освіта повинна розглядатися не як витрати, а як інвестиція в наше майбутнє.
- Що ще варто зробити і що має статися, щоб ці 17-річні хлопці і їх родини побачили, що в Україну варто повертатися?
Ситуація з безпекою повинна, прежде всього, нормалізуватися. Але ваше запитання дійсно важливе. Що ж повинно відбутися? Ми, як українці, повинні подолати наш комплекс меншовартості. Я звертаюся до всіх ваших читачів. Ми з вами зупинили навалу. Нам прогнозували три тижні опору, а вже пройшло три з половиною роки. Харків - наш, Херсон - наш, Суми - наші, Запоріжжя - наше, Дніпро - наш, і Київ залишається вільним. Ніхто не міг цього спрогнозувати.
Як нам вдалося їх стримати? Можна стверджувати, що рашисти виявилися неорганізованими, корумпованими і не розуміли справжньої суті українського народу, і так далі. Проте, ми всі пам'ятаємо про низові ініціативи та нашу єдність. Наші добровольчі підрозділи, територіальна оборона – ми всі стали на захист. Звідки ж це з'явилося? Романтики можуть вважати, що це спадок козацької доблесті. Але давайте поглянемо на це більш реалістично: це результат здобутих знань і навичок. А звідки вони походять? Вони виникли завдяки нашій освітній системі. Ті, хто протистояв ворогу, отримали свої знання саме в цій системі.
Російську армію вдалося стримати завдяки людям, які отримали освіту в Україні, - зазначив Михайло Вининцький (фото: Віталій Носач/РБК-Україна).
А ми постійно говоримо, що наша освіта якась не така, якась погана. Ми маємо позбутися комплексу меншовартості. У нас є хороші університети, хороші школи. Не всі, але так є в кожній країні. В інтернеті напишіть "buy a PhD": ви можете купити диплом в Америці, нема проблем. В інших країнах також є корупція. Але в нас є заклади освіти, які формують націю, яка є переможцем і яка дивує світ.
Коли ми це усвідомимо, тоді позбудемося цих колоніальних уявлень. Часто люди думають, що десь там краще. Що десь за парканом зеленіша трава. Ті з нас, хто бував багато на Заході, розуміють, що часом вдома вона теж зелена, і в цій землі часом можуть вирости дуже хороші і яблука, і грушки, і люди.
Через 3,5 роки війни у нас мільйон студентів вчиться в університетах. Велика частина - в очному форматі. Величезна кількість студентів їздить на академічну мобільність за кордон і повертаються.
Батьки покидають країну в пошуках безпеки, тоді як молодь відповідає: "Ні, я побачив життя в Німеччині, Данії, Італії, Польщі. Я хочу повернутися додому". Це не лише через те, що дім — це рідне місце. Тут також є можливості для особистісного зростання та розвитку навичок, необхідних у житті. Насправді, в певних аспектах наша освітня система перевершує європейську. Це значне досягнення для нас. Хоча далеко не все ідеально, є багато аспектів, над якими варто працювати. Але постійне повторення, що "все втрачено", безумовно, не сприятиме спільній справі.
