"Мене ув'язнили, щоб завадити поверненню Укрнафти", - заявив Ігор Коломойський.

Підприємець Ігор Коломойський вже більше року знаходиться під вартою у слідчому ізоляторі, а його спілкування з медіа не відновлювалося ще довший час. Нам вдалося передати питання найвідомішому в'язню України через його адвокатів, і деякі з питань, пов'язаних з резонансним скандалом навколо Укрнафти, отримали відповіді від колись одного з найвпливовіших українських діячів.

Під час повномасштабного вторгнення вас позбавили найбільших (після націоналізації ПриватБанку) активів - найширшої мережі АЗС в Україні. Як ви особисто сприймаєте "експропріацію" Укрнафти та Укртатнафти?

Слід зазначити, що передача акцій Укрнафти та Укртатнафти у власність держави не була ухвалена військовим керівництвом.

Завдяки неправомірному рішенню Ставки Верховного Головнокомандувача військове керівництво опинилося в ситуації, коли було змушене діяти таким чином. Незважаючи на те, що закон "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного або надзвичайного стану" не на赋ляє Ставці повноваження ухвалювати подібні рішення, вона навіть не згадується в цьому нормативному акті.

Аналогічно, указ Верховного головнокомандувача Збройних сил України від 6 листопада "Щодо рішення ставки верховного головнокомандувача ЗСУ від 5.11.2022", яким він зобов'язав командування військових підрозділів видати накази про передачу у власність держави акцій Укрнафти та Укртатнафти, є перевищенням його законних повноважень.

Чи можете ви поділитися, хто насправді став основним ініціатором цього рішення?

Жодному військовому на 9-му місяці війни не могла б прийти в голову думка позбавити акцій понад 13 000 фізичних та юридичних осіб, акціонерів Укрнафти. Про це в травні 2023 року, вже після захоплення контролю на Укрнафтою, сказав в зверненні до КМУ тодішній міністр оборони Резніков.

Міністерство оборони у своєму листі, підписаному відповідними посадовими особами, визнало, що виконання функцій, не притаманних для його структури та Збройних сил України, з управління корпоративними правами держави в комерційних товариствах є серйозним викликом. Це відволікає обмежені людські ресурси та час. У зв'язку з цим Міноборони запропонувало Кабінету Міністрів передати акції Укрнафти та Укртатнафти в управління Міністерства енергетики.

Отже, зміст цього листа підтверджує, що Військове командування не мало обґрунтованих підстав або необхідних повноважень, а також не виявляло інтересу до відчуження акцій Укрнафти чи контролю над ними. Натомість, воно діяло на користь інших зацікавлених осіб, які скористалися воєнним станом та його особливим режимом, щоб незаконно позбавити акціонерів Укрнафти та Укртатнафти їхніх прав власності на акції.

Лист Міністерства оборони виник у відповідь на запит Головнокомандувача Збройних Сил України, який детально обґрунтував необхідність передачі управління акціями з рук ЗСУ. Проте, у Резнікова не було особливого бажання підписувати цей документ, адже незабаром після передачі акцій до Міноборони і призначення Корецького, компанія Укрнафта без проведення конкурсу уклала угоду з юридичною фірмою "Астерс", яку представляє Резніков, на суму близько 120 мільйонів гривень. Це виглядає як доволі вигідна корупційна схема.

Чи вимагав державний Нафтогаз ліквідації 13 тисяч приватних акціонерів для підвищення свого контролю над підприємством?

Всім відомо, що 50%+1 акція Укрнафти з 1998 року належать державному НАК "Нафтогаз України", Наглядову раду Укрнафти до листопада 2022 року очолював також представник НАК "Нафтогаз України". Держава належним чином була представлена в органах управління Укрнафтою, мала контроль над нею та була здатна провести будь-яке потрібне військовим управлінське рішення.

У цій Наглядовій раді приватні акціонери володіли лише 2 голосами з 11, що не дозволяло їм заважати державним органам ухвалювати необхідні рішення.

Яка частка акцій Укрнафти була у вашій власності, безпосередньо або через посередників? І хто ті інші приватні акціонери, які зазнали шкоди внаслідок відчуження своїх акцій?

Для кращого розуміння ситуації: особисто в моєму володінні є 50 акцій Укрнафти, ще близько 13% я маю опосередковано, а приблизно 28% належать моїм партнерам. Щодо інших акцій, які не включають 50% пакету, що належить Нафтогазу, вони розподілені між 13 000 акціонерами, як фізичними, так і юридичними особами. Серед них є понад двісті юридичних осіб, включаючи чимало іноземних компаній, а також недержавні пенсійні фонди та інвестиційні компанії України. Більше ніж 12 000 громадян України, серед яких багато діючих і колишніх працівників Укрнафти та їхніх родичів, з 2003 року регулярно отримують дивіденди від компанії.

Ці особи стали жертвами корупційних схем влади, які насправді були спрямовані проти мене. Наприклад, Сергій Корецький, прагнучи до фінансового успіху, несподівано продав природний газ обсягом 600 мільйонів кубічних метрів, що належав Укрнафті і був видобутий компанією в період з 2007 по 2013 рік. Акціонери Укрнафти понад десять років чекали на завершення судових розглядів щодо цього газу, і за підсумками 2022 року мали право на дивіденди від прибутку, отриманого від його продажу — це більше 15 мільярдів гривень за цінами грудня 2022 року. Проте корупціонери вирішили інакше: забрали акції, реалізували газ, 30% прибутку пішло до бюджету, а решту 70% залишили директору Корецькому, який використовує ці кошти за власним розсудом.

Які ще законодавчі механізми були залучені при передачі Укрнафти та Укртатнафти, окрім рішень Ставки?

Яким би рішенням Ставки не прикривались, але накази вилучити акції Укрнафти та Укртатнафти є злочином.

На листопад 2022 року акції не були включені до списку майна, яке відповідно до Закону "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" могло бути передано військовим за розпорядженням командування. Цей закон надавав можливість вилучення з приватної власності для потреб армії різних матеріально-технічних засобів, включаючи транспортні засоби, будівлі, обладнання та сировину.

Коли в процесі судових розглядів стало очевидно, що дії військових не можуть бути обґрунтовані законом, акції були включені до категорії військового майна. Однак це стало можливим лише після ухвалення Закону 22.05.2024, тобто більше ніж через півтора року після примусового вилучення акцій, які належали інвесторам Укрнафти та Укртатнафти.

Усі усвідомлюють, що закон не може діяти ретроактивно. Таким чином, дії всіх, хто причетний до розкрадання акціонерів Укрнафти та Укртатнафти, слід вважати мародерством у контексті воєнного стану.

Роз'ясніть, будь ласка, чи підприємства були передані в управління на період воєнного стану, чи ж підлягали націоналізації?

Військових було використано в інтересах особистих амбіцій президента, який прагнув незаконно захопити акції та контроль над компаніями Укрнафта та Укртатнафта. У своїй промові в Верховній Раді, присвяченій Плану стійкості, Зеленський рішуче заявив, що Укрнафта пройшла процес націоналізації, хоча офіційні документи свідчать про протилежне. Згідно з цими документами, акції були "тимчасово вилучені" військовими на період воєнного стану.

Згідно з Конституцією, націоналізація може здійснюватися, але лише у виняткових випадках, коли це обумовлено суспільними потребами. Вона має відбуватися на основі законодавчих норм і за умови попереднього повного відшкодування вартості націоналізованого майна.

Спеціальний закон "Про режим іноземного інвестування" встановлює, що іноземні інвестиції в Україні не можуть бути піддані націоналізації. Державні органи не мають права на реквізицію іноземних капіталовкладень, за винятком ситуацій, пов'язаних із проведенням рятівних заходів під час природних катастроф, аварій, епідемій або епізоотій. Таким чином, питання про націоналізацію акцій Укрнафти, що належать іноземним юридичним та фізичним особам, у тому числі в умовах війни, взагалі не може бути предметом обговорення згідно з законом.

Але у своєму виступі президент проговорився - видав, як то кажуть, "за Фрейдом" - істині мотиви того, що відбулося, визнавши, що у випадку з акціонерами Укрнафти та Укртатнафти влада дійсно вчинила спробу здійснити незаконну націоналізацію, прикрившись потребами військових та наявністю воєнного стану.

Офіс Глави держави залучив військових для реалізації своїх планів щодо рейдерського захоплення контролю над компаніями Укрнафта та Укртатнафта.

В інформаційних джерелах з'явилися новини про те, що Укрнафта та Укртатнафта не погоджувалися постачати паливо для військових. Можливо, це і стало основною причиною їхнього відчуження?

Ви не знайдете жодного пояснення дій військових або претензії військових до Укрнафти або Укртатнафти станом на 06.11.2022 року, висловлених самими військовими.

Замість цього, після захоплення Укрнафти та Укртатнафти в листопаді 2022 року, намагаючись обґрунтувати дії військових, Ростислав Шурма, який тоді був заступником голови Офісу Президента, безпосередньо заявив неправду, стверджуючи, що причиною цього рішення стала відмова Укрнафти забезпечувати українську армію паливом. Це звинувачення є вкрай серйозним.

Чи були представлені які-небудь документи, що підтверджують цю версію? Ні, жоден документ не був наданий ані Шурмою, ані Міністерством оборони під час судового розгляду справ, пов'язаних з позовами акціонерів. Абсолютно жодного, оскільки факти, що підтверджують такі відмови, не існують.

Протилежно, протягом 2022 року Укрнафта та Укртатнафта не лише безкоштовно постачали паливо та іншу підтримку для Сил оборони, але й відповідно до запитів надавали допомогу волонтерам, комунальним службам та благодійним організаціям.

Про які обсяги допомоги мова?

Укртатнафта після початку війни забезпечила постачання для військових нафтопродуктів на суму близько 3 мільярдів гривень, навіть не укладаючи договорів з Міноборони і не розмірковуючи над цінами. Документальне оформлення цих операцій проводилось вже після відвантаження, ніхто не поспішав рахувати прибутки та піаритися на цьому, а намагалися виробляти для країни нафтопродукти в умовах постійних ракетних обстрілів.

На той момент тільки Укртатнафта постачала паливо для літаків та гелікоптерів армії. Враховуючи, що використовувалася стара військова техніка, в Укртатнафті було ухвалено рішення модернізувати виробничі процеси для виготовлення бензину стандарту А80.

Укрнафта, так само, однією з перших наприкінці лютого 2022 року відреагувала на звернення Уряду та сплатила авансом податків на суму більше мільярда гривень, а на початку квітня 2022 - перерахувала до бюджету 450 млн грн. як частину прибутку, що припадала на пакет акцій НАК "Нафтогаз України" за результатами 2021 року. Це було зроблено правлінням Укрнафти взагалі без рішень акціонерів, оскільки це було проявом розуміння складної ситуації, в який опинилася країна.

У 2022 році Укрнафта активно співпрацювала з численними благодійними фондами, серед яких були "Повернись живим" та Армія, а також багато інших. Керівництво Укрнафти надавало підтримку Збройним силам України, територіальній обороні, Державній службі з надзвичайних ситуацій та Національній гвардії. В рамках благодійної діяльності було безкоштовно передано мільйони літрів бензину і дизельного пального, а також значні обсяги будівельних матеріалів, транспортних засобів, електроніки, амуніції та оргтехніки.

Тодішній склад Наглядової ради Укрнафти та її очільник у 2022-2023 роках неодноразово підтверджували, що фактів відмови у постачанні нафтопродуктів військовим впродовж 2022 року не було, відповідних скарг або претензій до Укрнафти з боку військових також не було.

Володіння НАК "Нафтогаз України" 43% акцій Укртатнафти дарувало їй акціонерські права, що дозволяли реалізувати через керівництво Укртатнафти будь-які рішення, що були необхідні для підтримки військових. У 2022 році між Нафтогазом і Укртатнафтою не виникало жодних непорозумінь щодо питань, пов'язаних з наданням допомоги військовим.

Яка теперішня ситуація з постачанням пального для Сил оборони від Укрнафти та Укртатнафти?

Як виявилося, після примусового відчуження акцій Укрнафти та Укртатнафти ці підприємства не почали працювати на безоплатне забезпечення пальним ЗСУ, а стали об'єктом низки корупційних скандалів за безпосередньої участі новопризначеного керівника Сергія Корецького.

З листопада 2022 року Укрнафта постачає паливо для Збройних Сил України на платній основі, укладаючи стандартні договори поставки за ринковими цінами. Важливо зазначити, що протягом 2023-2024 років частка продажів Укрнафти, які йдуть на потреби Міністерства оборони, не перевищує 25%. Це свідчить про те, що Укрнафта функціонує як звичайний учасник ринку підприємницької діяльності.

Отже, Міністерство оборони та країна в цілому не отримали жодних переваг. Як ви вважаєте, з чим це пов'язано?

Дивно, але до 6 листопада 2022 року Міністерство оборони (з діяльністю якого в сферах закупівель у 2022-2023 роках пов'язано безліч корупційних скандалів, що врешті-решт призвели до звільнення міністра Олексія Резнікова) не проявляло інтересу до придбання нафти чи нафтопродуктів у компанії Укрнафта. Насправді, перші контракти на закупівлю між Укрнафтою та Міноборони були підписані лише після того, як новим головою Наглядової ради Укрнафти став чиновник, пов'язаний з Офісом Президента, Олександр Грибан, якому незабаром після цього НАБУ висунуло підозру.

Тому мене не дивують численні повідомлення ЗМІ про корупцію в державній Укрнафті, переплату з боку Міноборони на користь Укрнафти зайвих коштів в обсязі 2,3 млрд грн під виглядом незаконно нарахованого ПДВ, приклади співпраці державної Укрнафти із сумнівними партнерами та структурами родинного бізнеса теперішнього очільника Укрнафти.

Переконаний, що незабаром акціонери Укрнафти зможуть пред'явити аргументовані вимоги всім, хто має відношення до розкрадання компанії під час війни.

Доволі пасивна на даний момент позиція вертикалі антикорупційних органів в цьому питанні з часом різко зміниться - десятки мільйонів гривень, витрачених на піар неіснуючого "успіху", будуть не здатні захистити винних осіб від відповідальності.

Історія складна, заплутана та супроводжується судовими процесами. На вашу думку, якими були справжні мотиви того, що сьогодні відбувається, і саме в такий спосіб?

Справжні причини незаконного позбавлення 13000 акціонерів акцій Укрнафти були детально розкриті мною в повідомленні про злочин, поданому мною наприкінці вересня 2024 року до НАБУ.

Ці обставини не мають жодного відношення до законодавства, позицій чи намірів військових, а є звичайним рейдерським захопленням активів з метою особистого збагачення. Організатори цього процесу навіть не намагалися приховати свої справжні наміри, включивши до складу нової Наглядової ради представників своїх інтересів.

Нагадаю, після захоплення акцій Укрнафти навіть НАК "Нафтогаз України" був усунутий від управління Укрнафтою - його представників виключили зі складу Наглядової ради, а новий склад сформували з осіб, більшість яких була безпосередньо пов'язана з Офісом Президента України. Формально їх назвали представниками Міноборони, але насправді вони не мали жодного зв'язку з військовими.

Відтоді Укрнафта перетворилася на "фінансову годівницю" для корупціонерів, що пов'язані з владними структурами, і стала прихистком для осіб, підозрюваних НАБУ. Ці особи, перебуваючи під загрозою кримінального переслідування за корупційні дії, отримали можливість отримувати значні доходи за рахунок фондів Укрнафти.

Справжні мотиви та обставини незаконної "націоналізації" повинні були стати основою для захоплюючого досудового розслідування НАБУ, якби не позиція самого агентства. Саме восени цього року НАБУ прийняло рішення, що розслідування зловживань з боку Президента та його команди наразі не є пріоритетним.

Коли ви контактували з НАБУ, як ви передали інформацію про ситуацію?

У своєму зверненні до НАБУ я детально описав обставини, за яких влітку 2022 року Ростислав Шурма запропонував мені "добровільно" відмовитися від акцій Укрнафти та Укртатнафти. За його словами, ця пропозиція нібито була ініційована президентом та керівником Офісу Андрієм Єрмаком, і я не мав можливості її відхилити. В обмін на акції Укрнафти та Укртатнафти мені обіцяли мирні угоди у судових справах, які ПриватБанк порушив проти мене, включаючи ті, що розглядаються в міжнародних судах.

На старті цих переговорів моє українське громадянство стало об'єктом шантажу, а після того, як я відмовився добровільно передати акції, президент таємно анулював моє громадянство.

Після цього в мене також відібрали акції Укрнафти та Укртатнафти, а мене запроторили за грати, аби обмежити мені можливість оскаржувати відібрання активів.

Ці обставини, а також участь у захопленні Укрнафти та Укртатнафти інших високопосадовців, які займають посади категорії "А" (найвище керівництво) у державному апараті, зокрема: Артем Шило (керівник департаменту СБУ, нещодавно затриманий у зв'язку з іншою справою, що стосується завдання багатомільйонних збитків Укрзалізниці), народний депутат Данило Гетманцев (колишній помічник депутата Володимира Сівковича, який підозрюється у державній зраді), екс-міністр оборони Олексій Резніков та інші високопрофесійні чиновники, які сприяли встановленню контролю над Укрнафтою та Укртатнафтою, стали приводом для мого звернення до НАБУ.

Яка була відповідь?

Позиція НАБУ щодо мого звернення знову піднімає питання про рівень незалежності цієї антикорупційної організації та її здатність дотримуватись закону, не зважаючи на очікування чи інтереси Офісу Президента.

Діючий Кримінальний процесуальний кодекс (КПК) встановлює, що інформація про всі заяви щодо злочинів повинна бути внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що є початковим етапом слідства. Таким чином, отримавши мою заяву, НАБУ зобов'язане було протягом 24 годин розпочати досудове розслідування. Проте, детектив НАБУ, посилаючись на те, що рішення Ставки Верховного Головнокомандувача про націоналізацію Укрнафти та Укртатнафти не було скасовано судом, відмовився розпочати перевірку фактів. Основним з цих фактів є вимагання акцій в обмін на вплив на судові справи, пов'язані з позовами ПриватБанку проти мене.

Якими були ваші подальші дії?

Оскільки досудове розслідування не стартувало в зазначений термін, я звернувся зі скаргою до Вищого антикорупційного суду.

15 жовтня 2024 року суддя ВАКС, проаналізувавши інформацію, яку я надіслав до НАБУ, встановив, що деякі з описаних у ній злочинів підпадають під юрисдикцію цього суду, а отже, і під контроль НАБУ. У зв'язку з цим суддя дав вказівку НАБУ розпочати розслідування за моєю підказкою.

Однак 21.10.2024 той самий детектив, який до цього відмовився починати досудове розслідування, вніс до ЄРДР відомості нібито на виконання ухвали слідчого судді ВАКС, однак з-поміж усіх перелічених у ній кримінальних правопорушень, якими супроводжувався процес захоплення Укрнафти та Укртатнафти, обрав лише один: протидія господарській діяльності (стаття 206 КК).

Які, на вашу думку, причини того, що детективи НАБУ звернули увагу саме на цю статтю?

Цей детектив обрав таку кваліфікацію не випадково, а щоб уникнути виконання своїх службових обов'язків, що полягають у розслідуванні зловживань, допущених в оточенні президента (стаття 206 КК не підпадає під юрисдикцію НАБУ). Тому 30 жовтня 2024 року я одразу ж заявив йому відвід, дізнавшись, що саме йому доручено провести досудове розслідування у рамках відкритого кримінального провадження.

Очевидно, що, оскільки частина кримінальних правопорушень, про які було подано заяву, за якою розпочато слідство, підсудні ВАКС (це встановив слідчий суддя, розглядаючи скаргу на бездіяльність НАБУ), то заяву про відвід детективу також має розглядати слідчий суддя цього суду. Однак мою заяву про відвід детективу було повернуто через те, що злочин за ст. 206 КК не підсудний ВАКС.

На рішення про повернення заяви щодо відводу я подала апеляційну скаргу, розгляд якої заплановано на 13 листопада 2024 року. Перед початком судового засідання прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) представив для включення до матеріалів справи постанову про визначення підслідності у кримінальному провадженні, яке веде Бюро економічної безпеки (БЕБ). Ця постанова була датована днем засідання - 13.11.2024. Таким чином, прокурор САП намагався захистити детектива: оскільки НАБУ не веде розслідування, то відводити вже немає кого. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) свідомо проігнорувала цей факт і вирішила, що наявність згаданої постанови виправдовує рішення слідчого судді, який 1 листопада 2024 року повернув заяву про відвід.

Які у вас подальші плани?

Наразі я звернувся до директора НАБУ із зверненням, в якому наполягаю на виконанні ухвали слідчого судді, винесеної ще 15.10.2024, у повному обсязі. Чекаю на його відповідь.