Ціль російських сил - викликати страх та терор у регіоні: інтерв'ю з Олегом Григоровим, Сумська обласна військова адміністрація.

Сумщина вже деякий час піддається частим атакам з боку російських військ. У інтерв'ю РБК-Україна голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров розповів про те, як місцеві жителі справляються з такими викликами, що відбувається з процесом евакуації, а також про те, чого не вистачає регіону в умовах війни.

Вже майже чотири роки прифронтові території страждають від щільних обстрілів і близькості від фронту. Але останнім часом атаки стали більшими. Росіяни до настання зими намагаються зробити все, щоб життя в Україні було нестерпним. І більше за всіх страждають прикордонні регіони.

Сумська область кожен день зазнає ударів майже всім, що є в арсеналі у росіян. Прифронтові села майже знищені, людей евакуюють, а у обласному центрі намагаються налаштувати життя, не дивлячись на постійні атаки як на критичну, так і н цивільну інфраструктури. Як Сумщина справляється з війною, - в інтерв'ю РБК-Україна розповів голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров.

Ситуація в Сумщині залишається напруженою через постійні обстріли. Який характер цих атак? Чи спостерігається їхнє посилення в даний момент? Який акцент роблять російські війська – більше на обстрілах самого міста, чи на атаках по області в цілому?

- На жаль, щоденні обстріли - це вже буденність для Сумщини, для мешканців Сумської області. Можу сказати, що за жовтень таких обстрілів було майже 2700. Вересень - це майже 3 тисячі обстрілів. Щодо наслідків, то в жовтні ми маємо 8 загиблих, 108 постраждали або були поранені, серед них 8 дітей.

Ворог використовує, в залежності від відстані до лінії бойових дій, керовані авіаційні бомби, а також ударні безпілотники "Шахед", "Гербера" і "Італмас". Атаки здійснюються на місто Суми та інші населені пункти області, проте найбільше страждають прифронтові громади, що розташовані поблизу лінії зіткнення.

Завдяки близькості до лінії фронту та довжині нашого кордону з Російською Федерацією, яка складає 562 кілометри, інтенсивність обстрілів значно вища в порівнянні з центральними та західними регіонами. На жаль, ми маємо випадки загибелі та поранення людей. Також є атаки на цивільну інфраструктуру, зокрема житлові будинки.

- Чим росіяни більше обстрілюють? Ракети, КАБи, чи більший акцент роблять на дронах?

- Більше обстрілюють дронами, у них їх загалом більше, тому дрони.

Яка, на вашу думку, є ключова ціль обстрілів? Чи це спрямовані удари по енергетичних об'єктах, чи ж випадкові атаки, що мають на меті залякування людей?

Це можна охарактеризувати як симбіоз. Власне, це прояв абсолютного тероризму, адже здійснюється безліч атак на території, де немає військових сил і їхньої присутності. Так, стріляють по об'єктах критичної інфраструктури, але основна мета полягає в тому, щоб насіяти терор, паніку та хаос серед місцевих жителів, тому й відбувається стільки нападів на житлові будинки. Я твердо переконаний, що це і є справжня мета агресора – через вбивства цивільних, у тому числі дітей, і знищення цивільних об'єктів намагатися посіяти страх і терор у Сумській області.

- З огляду на таку велику кількість обстрілів ми розуміємо, що області потрібна велика кількість ППО. Чи є в ньому потреба і чи обговорюєте ви це з військовим командуванням?

Ми постійно взаємодіємо з нашим військовим командуванням, у регіоні функціонують спеціально створені координаційні центри. Щотижня це питання обговорюється на засіданнях Ради оборони. Ми активно беремо участь у дискусіях, усвідомлюючи актуальні потреби. Цього року з бюджетів місцевих громад області ми вже виділили понад 1 мільярд гривень на підтримку Збройних сил України та інших силових структур. Серед цих коштів ми особливу увагу приділяємо зміцненню нашої протиповітряної оборони.

Ми регулярно моніторимо цю обставину, оскільки військова ситуація є надзвичайно динамічною. Вона піддається цифровим змінам, і наш противник також адаптується. Наприклад, деякі засоби радіоелектронної боротьби або знищення, які були ефективними кілька місяців тому, наразі вже не є такими актуальними. Отже, важливо постійно коригувати наші дії, аналізувати ситуацію та максимально ефективно використовувати ресурси.

Чи обговорюєте ви це питання, пов'язане з протиповітряною обороною, на засіданнях Асоціації громад, які знаходяться поруч із фронтом?

Голови громад і обласних військових адміністрацій мають доступ до певної інформації щодо цієї ситуації, але, як ви розумієте, ця комунікація є досить чутливою. У чому полягає суть цієї комунікації? Вона стосується усвідомлення спільних викликів, координації зусиль, акумуляції необхідних фінансових ресурсів, закупівлі обладнання та виконання робіт з облаштування інженерного захисту критично важливих об'єктів інфраструктури. Це питання отримує значну увагу, оскільки є пріоритетним для громад, що знаходяться в зоні ризику, а також для прикордонних регіонів.

- Як зараз відбувається евакуація з частини області, де зараз небезпечно знаходитись? Які труднощі виникають?

На даний момент оголошена евакуація з 213 населених пунктів, включаючи 18 громад, що розташовані в прифронтовій зоні. Загалом евакуйовано трохи більше ніж 57 тисяч осіб. Темпи евакуації дещо сповільнилися, оскільки більшість людей вже залишили ці райони. Проте процес продовжується: у жовтні було евакуйовано близько 260 людей, серед яких 21 дитина. Впродовж останньої доби вдалося евакуювати 8 осіб.

Говорячи про евакуацію, постійно наголошуємо, щоб люди не поверталися в ті громади, де все ще є небезпека. Особливо в літній період, коли люди їдуть обробляти свої городи. Десь ситуація покращується з обстрілами, їх стає менше - люди повертаються в домівки. Вони хочуть подивитися на свої будинки, зібрати врожай, цей процес має місце.

Чи стикаєтеся ви, подібно до інших населених пунктів поблизу фронту, з проблемою небажання людей залишати свої домівки? Вони виправдовують це тим, що не бажають покидати свої власні житла і не мають наміру їхати кудись подалі.

Ми маємо приблизно 20 тисяч письмових відмов від евакуації. Діючі норми законодавства не допускають примусового переміщення осіб, тому такі ситуації, безперечно, мають місце. Люди, на жаль, не бажають залишати свої домівки, адже для них це важкий крок. Ніхто не хоче покидати своє житло, оскільки їм важко уявити, як почати нове життя в іншому місці. Хочу підкреслити, що для тих, хто все ж вирішив евакуюватися, в регіоні створені умови для тимчасового проживання, і ми постійно інформуємо про це населення. Також надається гуманітарна та інша підтримка.

Скільки внутрішньо переміщених осіб проживає в регіоні, і чи спостерігаєте ви тенденцію до їх повернення?

Від початку широкомасштабного вторгнення на території Сумщини зареєстровано близько 90 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Серед них більше 74 тисяч — це жителі Сумської області. В цілому на обліку в регіоні знаходиться понад 100 тисяч ВПО, які включають як місцевих мешканців, що евакуювались з прикордонних зон, так і людей з інших областей.

Більше 56 тисяч мешканців Сумської області перемістились до інших регіонів, таких як Київська, Львівська, Полтавська, Закарпатська та інші.

- Серед тих, хто відмовився від евакуації, чи є сім'ї з дітьми?

- Всі діти, які підлягали обов'язкової евакуації, це трохи більше 8 тисяч дітей, вони евакуйовані. На території прифронтових громад діти залишаються, але кількість там досить невелика і проводяться заходи щодо їхньої евакуації.

- Що стосується ситуації у комунальному секторі. Як розпочався опалювальний сезон і які новини з електропостачанням? Які ваші успіхи у відновленні енергетичних об'єктів після останніх атак?

В останній час спостерігається, що противник ретельно вивчає наслідки своїх нападів, оцінюючи їхню ефективність. Якщо вони помічають, що після атак залишається електрика та опалення, то продовжують активні спроби знищити важливі об'єкти критичної інфраструктури. Саме тому ми ухиляємось від детального висвітлення цього процесу.

Для нас більш важливо, щоб у людей в будинках було світло і тепло. Напевно, це найважливіша оцінка роботи енергетиків, влади, ППО. Але можу сказати, що, завдячуючи нашим комунальним службам, енергетикам, ми знаємо, що робити.

Наразі ми розуміємо можливі сценарії, шляхи вирішення питань, поповнення нашого матеріального резерву, наші дії. Хоча, звісно, ми маємо прогнозувати і найгірші варіанти. Наразі в області, дякувати нашим енергетикам, світло і теплопостачання стабільне.

- Які пільги можуть отримати люди, крім пільги на електроенергію? Чи плануєте ви вводити якісь пільгові преференції для людей?

- Одна з основних пільг - це підтримка людей під час опалювального сезону і виділення 19,4 тисяч гривень на кожну родину для забезпечення твердим паливом прифронтових громад. Є виділення коштів для внутрішньо переміщених осіб - це 2 тисячі гривень для родин з дітьми, одноразова допомога - 10 тисяч гривень від наших партнерів.

Спільно з громадами ми передбачаємо і плануємо відповідні програми щодо підтримки прифронтових громад і внутрішньо переміщених осіб. Ми за це щиро вдячні громадським організаціям, волонтерам і нашим міжнародним партнерам, оскільки увага до нас досить висока. Ми максимально доносимо проблематику і маємо підтримку - починаючи від гуманітарних, медичних наборів і конкретно адресної грошової допомоги. В тому числі, мова йде про техніку для громад для проведення різноманітних робіт.

На даний момент ми аналізуємо специфічні програми та розробляємо фінансовий план. У процесі враховуємо можливість релокації бізнесу, а також пріоритетизуємо підтримку місцевих громад і соціальні пільги для населених пунктів, розташованих поблизу лінії фронту.

Повертаючись до теми Асоціації прифронтових територій, варто відзначити, що у них є пропозиція закріпити 64% податку на доходи фізичних осіб за місцевими громадами, а також компенсувати пільги з земельного податку. Чи підтримуєте ви цю ініціативу?

- Я вам хочу сказати, що ця ініціатива для нас не нова і її нам анонсувала не асоціація. Ми ще перед асоціацією, під час візиту прем'єр-міністерки і керівництва Офісу президента говорили про цю ідею. Ми фактично підтримали Асоціацію вже зробленими кроками. Про 64% ПДФО ми озвучили ще два місяці тому. Можемо сказати, що з Асоціацією з іншими громадами у нас є абсолютне розуміння спільних проблем і єднання заради їхнього вирішення. І на цьому етапі ми маємо підтримку уряду і президента України.

Щодо процесу відновлення міста, які ключові акценти є пріоритетними? І чи є достатні фінансові ресурси для цього?

Відновлення міста та відновлення зруйнованих об'єктів є нашим головним пріоритетом. Після зустрічі з міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком, ми ініціювали проведення дистанційного обстеження пошкоджених і зруйнованих житлових приміщень. Цей новий підхід дозволив громадам, які знаходяться біля фронту, виконувати обстеження без виїзду комісій, що було небезпечно через постійні обстріли.

Відновлення житлових об'єктів та забезпечення компенсацій безумовно залишаються в нашому списку пріоритетів. Наприклад, у Сумах існує потреба в понад 78 мільйонів гривень для проведення відновлювальних робіт, тоді як на даний момент заплановано виділити близько 30 мільйонів. У рамках програми "єВідновлення" ми отримали майже 7 тисяч заявок на отримання допомоги. Мова йде про компенсації в сотні мільйонів гривень, які були виділені з державного бюджету. Ми підтримуємо постійний діалог з метою аналізу ситуації як у Сумах, так і в прифронтових громадах.

Рятувальник серед руїн будівлі (зображення: прес-служба ДСНС Сумщини)

Ми спостерігаємо значні позитивні зміни у впровадженні постанови Кабінету Міністрів, що дозволяє проводити дистанційні обстеження. Оскільки цей проект є експериментальним, його постійно вдосконалюють. Мені надзвичайно приємно, що на рівні урядових структур, асоціацій громад та в особистих комунікаціях ми оперативно узагальнюємо наявні проблеми. Кабінет Міністрів приймає рішення та вносить необхідні корективи в цей пілотний проект, що дозволяє людям швидко фіксувати факти знищення та пошкодження майна, а також отримувати відповідні компенсації.

- Загалом, чи вистачає області грошей і які субвенції ви отримуєте з державного бюджету? Чи їх вистачає на потреби?

Держава активно сприяє відновленню, виділяючи значні субвенції. Наразі 121 мільйон гривень спрямовано на захист критично важливих об'єктів інфраструктури. Крім того, йдеться про сотні мільйонів гривень для підтримки медичної сфери. Члени Уряду регулярно відвідують нас, і кожен їхній візит приносить конкретні результати. Наприклад, після візиту прем'єр-міністерки України Юлії Свириденко, минулого тижня було прийнято рішення про виділення 27,5 мільйонів гривень з резервного фонду для закупівлі пального, що забезпечить стабільну роботу наших генераторів у випадку ускладнень. Таким чином, підтримка є систематичною.

-- Як в Сумській області працює бізнес в цих умовах? З якими труднощами зіштовхуються підприємці?

Єдина проблема, з якою стикається бізнес у Сумах, — це безперервні обстріли. Незважаючи на всю повагу до наших колег і друзів із західних областей, ведення бізнесу в умовах, що панують у Сумській, Харківській, Миколаївській, Херсонській та Чернігівській областях, є надзвичайно складним. У Сумській області повітряні тривоги можуть оголошуватись цілодобово.

Ми надаємо максимально можливу підтримку бізнесу. Наприклад, два місяці тому ми запровадили в регіоні нову практику – диференційовану повітряну тривогу. Коли піднімається літак з Міллєрово, повітряна тривога оголошується для всіх областей. Проте, якщо ми знаємо, що загроза існує лише для певних районів, тривога оголошується тільки там, залишаючи інші райони в спокої. Це дозволяє підприємствам не зупиняти свою діяльність, оскільки вони усвідомлюють, що реальна загроза відсутня.

Також є багато програм підтримки бізнесу, зокрема, Сумська область зараз єдина, в якій працює пілотний проект - ми спільно з нашими аграріями, бізнесами розробили програму, яка називається "Статус постраждалого підприємства". За рахунок надання відповідних документів ми на рівні області своїм розпорядженням визначаємо такий статус і в межах обласного бюджету максимально надаємо преференції і підтримку постраждалим підприємствам.

Що стосується функціонування дитячих садків та шкіл, то який режим їхньої роботи на сьогоднішній день? Чи розглядається можливість реалізації ініціатив, які впроваджують інші громади, розташовані поблизу фронту, зокрема будівництво підземних навчальних закладів?

-- У нас працює 332 садочки і 291 школа. У регіоні забезпечена здебільшого змішана форма навчання. А очна форма навчання, як в школах, так і в дитячих садочках, організована у більш безпечних районах. Тут мова йде здебільшого про Роменський район і частково про Охтирський. У нас дійсно будуються підземні школи, виділяються для цього відповідні субвенції. Наразі маємо вже 5 підземних шкіл по області, ще 8 - у процесі будівництва, у семи із них закінчити роботи плануємо до кінця року.