"Ми відновимо Радянський Союз": жителі Суджі поділилися з The Times своїм баченням завершення війни

Росіяни, які не встигли втекти від українського наступу в Курській області і залишилися в Суджі, тепер змушені переосмислювати своє ставлення до російського вторгнення в Україну.

Начальник української військово-цивільної адміністрації Суджі сказав журналістам, що на момент встановлення українського контролю (10 серпня) з 5-тисячного населення у містечку залишилося десь 600 людей. Переважно похилого віку або нерухомих, інформує UAINFO.org з посиланням на репортаж з прикордонного російського міста The Times.

"Багато людей у підвалах, льохах, ховаються -- вони не виходять на зв'язок. Можливо, люди ще перебувають у якихось будинках. Вони залишилися тут, тому що не було евакуації. Цей хлопець тут, -- сказав військовий, вказуючи на чоловіка середнього віку, який вантажив гумдопомогу на плече, -- щойно з'явився у пошуках їжі. Він був у своєму підвалі останні три тижні і щойно вийшов".

Загалом, росіяни, які раптово потрапили під "окупацію", переживають шок і зраду, оскільки не очікували, що війна Росії проти України настільки кардинально вплине на їхнє життя.

Звісно! Ось унікалізований текст: Українське вторгнення стало несподіванкою для 42-річного Андрія. Він стверджує, що навіть не підозрював про те, що в Україні йде війна, яка поширюється далеко за межі Донбасу, про який постійно говорить російське телебачення.

"Війна ніколи не спадала мені на думку. Вона точилася далеко за межами нашої країни, за сотні кілометрів. Як це могло вплинути на нас?" - поділилася своїми думками росіянка Галина в розмові з британським журналістом.

Дізнайтеся більше: Росіяни прокинулися і шукають справедливості: життя в Суджі

Тепер жінка разом зі своєю 17-річною онукою Юліаною змушена проводити ночі в підвалі школи-інтернату, де також укриваються інші мирні мешканці.

Ще один аспект нової для росіян реальності - фотографії зруйнованих російськими військами українських міст, котрі вкривають постамент демонтованого пам'ятника Леніну в серці Суджі.

"Я взагалі не розумію цієї війни. Українці завжди були нашими братами, ми в це вірили все життя. Ми ніколи не відчували ворожнечі і для нас ця війна незрозуміла. Ми не хотіли цієї війни, ми хочемо, щоб все було, як раніше", - каже жінка середнього віку на ім'я Еля, яку журналіст перестрів, коли вона тягнула вулицею візочок із гуманітаркою від нової тут української влади.

Ще одна риса української "окупації": український солдат на своєму ноутбуці показує мешканцям російського села фільм про справжнє обличчя російської "СВО" в Україні.

"Чи бачите ви це? Такою була Україна перед війною. Це Ірпінь. Це Буча. А так це виглядає тепер", -- пояснює військовий, коментуючи показані сцени на екрані.

Однак жінка середнього віку, яка є головою села, скептично поставилася до побаченого.

"Я не здогадувалася, що російські війська дісталися до Києва. У Бєлгороді також є подібне," -- твердила вона, коли на екрані блищали кадри руйнувань.

На екрані показали сцени розкопування братської могили слідчими в Бучі, а також кадри розстріляних автомобілів.

Ось що солдат розповідає: "Погляньте, вони просто розстріляли всіх на місці, і в Макарові, і в Ірпіні, і в Бучі. Це були колони мирних жителів, які намагалися втекти. Їх розстріляли, подивіться, скільки там машин, і на всіх були таблички з написом "цивільні". Вбивали всіх без розбору. Розумієте, половина цих людей говорила російською, а вам казали, що тут утискають російськомовне населення. І це було брехнею".

Дізнайтеся більше: Як журналісти розповіли про тиждень без газу, води та електрики в Суджі та як ЗСУ надавали допомогу місцевим жителям. ВІДЕО

73-річний Микола Миколайович тихо сидів і спостерігав, поки фільм не завершився. "Окрім байдужості, тут немає нічого," — промовив він, похитуючи головою. "Це трапилося як з Росією, так і з Україною, і привело нас до цього моменту. Чого нам бракувало, чого ми не мали?"

Він розповідав, що неодноразово бував в Україні і мав там добрих друзів. "До Харкова було лише дві години їзди, -- згадував він, -- і там я завжди почувався чудово. Але це було до війни". Він визнав, що вторгнення в Україну було жахливою ідеєю. "Я знав, що нічого доброго з цього не вийде, що будуть жертви з обох сторін", - висловлювався він. "Все залежить від керівництва, адже лідер віддає накази. Путін - лідер. Це все гниє з голови".

Проте жінка, яка очолює село, наполегливо стверджувала, що росіяни тут не причетні.

"Ми тут не займаємося політикою, ми навіть не цікавимося новинами," - зауважила вона. Проблеми з електропостачанням у селі тривали вже більше року. "На мою думку, українці обстріляли електростанцію," - додала вона.

Водночас жінка не заперечує свого бажання якнайшвидшого повернення під владу Кремля.

"Це скоро скінчиться, і ми відновимо Радянський Союз. А що якби Суджа залишилася під контролем України? Я вирушу в Росію", — промовила вона.