Микола Точицький, глава Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
У сфері музеїв слід відновити кадровий резерв і знайти рішення для фінансування.
В Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбулася зустріч представників музейної спільноти з міністром культури та стратегічних комунікацій України, під час якої обговорювалися ключові практичні питання функціонування національних установ в умовах військового стану. Учасники окреслили спільні ініціативи для реалізації цілей Стратегії культури до 2030 року, зокрема в аспектах збереження та охорони культурної спадщини.
Передусім, міністр підкреслив важливість дотримання законодавства щодо охорони пам'яток у національних заповідниках, музеях та наукових установах. "У нас ніколи не існувало чіткої стратегії розвитку цієї сфери, завжди відчувався брак фінансування. Але для того, щоб популяризувати українську культурну спадщину, в першу чергу, необхідно її зберегти та відновити. І ми з командою зосередилися саме на цьому", - зазначив він на початку зустрічі.
10 ЛИПНЯ В РИМІ БУДЕ СТВОРЕНО МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ЗАХИСТУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ
Микола Точицький підкреслив, що, відповідно до об'єктивних аналізів ситуації та викликів у музейній сфері, даний сектор терміново потребує значного збільшення фінансових ресурсів, як з державного бюджету, так і від приватних меценатів.
"Найнижчі зарплати - у цій сфері, тому серед пріоритетних кроків МКСК - законодавча реформа, яка дасть змогу підвищити рівень оплати праці її працівникам та переглянути підходи до формування штату. Особисто для мене завданням номер один в ділянці законодавчої роботи було і є - змінити таку норму. А трансформувати її можна тільки через зміну сприйняття в суспільстві і уряді культури, як такої. Оскільки, коли починаєш говорити цифрами з людьми, які законодавчо не готові цього сприймати, відразу виникає проблема. Залишається тільки два варіанти: шукати гроші назовні і працювати над законодавством щодо меценатства", - зазначив міністр.
За словами представника Міністерства, діалог щодо меценатства з відповідними державними установами залишається непростим. Для того, щоб просунутися у вирішенні цієї проблеми, вперше за три десятиліття незалежності була створена Міжнародна коаліція підтримки на рівні міністрів культури країн-партнерів. Перші засідання відбулися в Ужгороді, а згодом — у Варшаві, оскільки Польща нині очолює Раду ЄС. 10 липня 2025 року в Римі, в рамках Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2025), планується окрема тематична панель за участю єврокомісара, голови ЮНЕСКО та міністрів культури інших країн, присвячена важливості культури для розвитку людського капіталу. Під час цієї конференції Україна також представить концепцію Українського фонду культурної спадщини, який забезпечить фінансування для відновлення культурних пам'яток та об'єктів, пошкоджених внаслідок війни.
"ЧИ МАВ Я НА ЦЕ ПРАВО? ЗВІСНО, МАВ", - ТОЧИЦЬКИЙ ЧІТКО ПОЯСНИВ ПРИЧИНИ ЗВІЛЬНЕННЯ КЕРІВНИКА ЛАВРИ
Крім того, на нараді з керівниками національних заповідників, музеїв і наукових установ Микола Точицький детально зупинився на поясненні причин рішення про звільнення гендиректора заповідника "Києво-Печерська лавра" Максима Остапенка.
За його словами, Остапенко був одним з двох керівників, яких міністр запросив на зустріч у перші дні після свого призначення, щоб обговорити завдання тактичного характеру, які мали перерости в стратегічні ініціативи. На цій зустрічі також був присутній генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук. Результати того, як керівники національних музеїв сприйняли і реалізували ці завдання, можна оцінити за тим, що один з них був звільнений, а на базі іншого незабаром планується великий захід - Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України.
"Наша бесіда в той час була досить складною, оскільки кожен мав свої власні плани та погляди на ситуацію. Завдання, які були поставлені перед керівником Лаври, грунтувалися на результатах аудиту та рекомендаціях робочої групи МКСК, що склала понад 140 аркушів висновків про діяльність музею. В їхньому виконанні та виправленні недоліків потрібно було діяти терміново: необхідно було розробити проектну документацію, зареєструвати сотні об'єктів у БТІ, відреставрувати приміщення, де з даху капає вода на співробітників. Ми наполягали на виконанні хоча б основних вимог аудиту," - зазначив Микола Точицький.
Коли розпочинається процес складання бюджету на наступний рік, Міністерство фінансів демонструє дані про невикористані фінансові ресурси.
Для кращого розуміння ситуації він надав такі дані: в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України працюють 300 співробітників, тоді як у Києво-Печерській лаврі їх кількість складає 504. Навіть зміна написів на мові, яку давно слід було деколонізувати, здійснювалася під контролем представників Міністерства. Щодо фінансування, у 2023 році бюджет Лаври становив 124 млн. грн, а також були додаткові кошти, що включали витрати на заробітну плату (93 млн. грн) та господарські потреби (30 млн. грн).
У 2024 році Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" отримав 248 мільйонів гривень з державного бюджету. Власні доходи заповідника за минулий рік становили 50 мільйонів гривень. Чи дійсно за ці кошти не можна було реалізувати хоча б мінімальні покращення? Більше того, якщо ви ознайомитеся з туристичними маршрутами, доступними для відвідувачів, як українців, так і іноземців, при придбанні квитка до заповідника, ви побачите, що з 2021 по 2024 рік у програмах нічого не змінилося.
Я усвідомлюю, що для деяких реставраційних та ремонтних робіт, можливо, не вистачило фінансування. Проте елементарні завдання, такі як організація документації, були б цілком здійсненними. На це коштів вистачало. Чому ж не скористатися можливістю звернутися до міністерства, як це роблять інші організації, які залучають підрядників, а ми виступаємо гарантами оплати? У нас вже були подібні випадки, і роботи виконувалися успішно. Адже потім, коли починається складання бюджету на наступний рік, наші колеги з Міністерства фінансів демонструють нам цифри повернених невикористаних коштів. Відповідно, на цю частину грошей ми вже не можемо покладатися. Тож усьому є межа. Це моя стисло відповідь на питання, чому я ухвалив таке кадрове рішення чи мав я на це повноваження. Звичайно, мав. Я не збираюся нести відповідальність за те, що люди не виконують свої обов'язки та контракти! - підкреслив міністр.
Замість цього, як зазначив Микола Точицький, генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук здійснив значну роботу, використовуючи бюджетні кошти та спонсорську підтримку. "Це важка праця, яку він виконав. Все це не відбувалося за місяць, два чи навіть сім, а тривало роками. Проте, робота велась систематично і професійно", - підкреслив він.
КАДРОВА РОБОТА - ДУЖЕ ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ БУДЬ-ЯКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Міністр культури та стратегічних комунікацій України підкреслив, що управління кадрами є критично важливим аспектом будь-якої діяльності, особливо в музеях. Проте проблема з кадровим резервом продовжує існувати через брак фінансування та наслідки війни, яка триває вже чотири роки. Це призвело до того, що багато спеціалістів були мобілізовані або змушені залишити країну. Також існують серйозні труднощі з фінансуванням підготовки кадрів у сфері культури. Тим не менш, Міністерство культури та стратегічних комунікацій активно працює над вирішенням цієї проблеми у співпраці з одинадцятьма країнами, відповідно до завдань, визначених у Стратегії розвитку культури в Україні. Проте, існують певні побоювання, адже немає гарантії, що фахівець, який пройшов навчання або стажування, повернеться до установи, яка його направила. За словами Миколи Точицького, необхідно знайти шляхи для покращення цієї ситуації.
"Відновити кадровий резерв украй необхідно. Але нам тепер складно буде виходити із становища з огляду на загальну правову рамку, згідно з якою зараз не можна проводити конкурсів. Проте вже сьогодні ми можемо починати готувати кадровий резерв. Тобто, якщо у вас є заступники, колеги, помічники, які здатні обійняти вищу посаду, я був би вдячний, якби ви надсилали мені їхні кандидатури на предмет розгляду як потенційних керівників. Ми могли б на спільних зустрічах обговорювати і ухвалювати попередні рішення, до моменту, коли після перемоги розпочнуться процеси проведення конкурсів. Така моя пропозиція", - звернувся міністр до керівників національних заповідників, музеїв і наукових установ, що перебувають в управлінні МКСК.
Потрібно виявити аргументи, які допоможуть переконати осіб, що приймають рішення щодо фінансування культурного сектору.
Керівниця Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" Наталія Реброва, звертаючись до міністра, наголосила, що для того, щоб реалізувати будь-яку стратегію збереження і відновлення культурної спадщини, потрібне розуміння і єдність. А єдність дає відчуття справедливості.
У цьому залі ми обговорюємо великий спектр установ, які мають статус національних, але без належного підтвердження. Деякі з них отримують додаткові коефіцієнти для підвищення зарплат, тоді як інші взагалі не мають таких переваг. Це питання залишається актуальним для багатьох протягом тривалого часу. Можливо, під час розробки нової стратегії варто врахувати ці аспекти, щоб громадяни відчували справедливість у підході до визначення національного статусу, - висловила свою думку Реброва.
Як приклад, вона розповіла, що організовуючи роботу в "Чернігові стародавньому", який у своєму складі має 26 пам'яток культури національного значення і є єдиним, хто зосередив у себе п'ять пам'яток домонгольського періоду, музей не може знайти кандидата на посаду провідного архітектора. Оскільки його посадовий оклад, згідно із штатним розписом, складає 11 тисяч гривень. "На сьогодні, на жаль, посада провідного архітектора в нас вакантна. Без вирішення питання гідної оплати працівників, ми не зможемо рухатися далі", - підкреслила директорка музею.
Микола Точицький прокоментував цю ситуацію наступним чином: "Я усвідомлюю, що у цій галузі без належної та адекватної оплати праці нічого не вийде. Але, справедливості заради, мушу зазначити, що деякі контракти з керівниками установ укладені таким чином, що вони мають можливість самостійно визначати надбавки для своїх підлеглих і для себе. Існує також ризик, що певні надбавки можуть не виплачуватися, а згодом повернутися до бюджету, навіть коли з'являться кошти. В окремих випадках директорам необхідно узгоджувати ці надбавки з міністерством. Щодо коефіцієнтів, це питання, яке ми обговорюємо щоранку з моїми заступниками та керівниками департаментів. Проєкт указу вже був підготовлений, але на нинішньому етапі я не можу реалізувати це рішення через одне з міністерств. На жаль, сьогодні доводиться діяти в умовах, коли всі розуміють, що рішення було не найкращим, але ніхто не знає, що я вибирав між поганим і ще гіршим варіантом".
ПЕРШЕ ПИТАННЯ - ЦЕ СТРАТЕГІЯ, А ЩО СТОСУЄТЬСЯ ПИТАНЬ, ЯКІ Є ОСНОВОЮ ДЛЯ СТРАТЕГІЙ, ТО ЦЕ ФІНАНСУВАННЯ.
Очільник Міністерства культури та стратегічних комунікацій України звернув увагу на ту обставину, що не всі у країні усвідомлюють значення і роль культури в її житті та в житті кожного українця А крім того, культура присутня у всьому: від звичайного спілкування - до виготовлення високоточної зброї.
Ключовим питанням для нас повинна стати Стратегія розвитку культури України, проте не менш важливим є і питання фінансування культурного сектору. Щоб підвищити усвідомлення значення нашої сфери, де працівники заслуговують на гідну винагороду, необхідно знайти переконливі аргументи для тих, хто приймає рішення щодо фінансування культури. Цей процес є непростим, але в нашому міністерстві ми постійно працюємо над тим, щоб переконати відповідальних осіб. Кожен день ми ведемо боротьбу, особливо за необхідність впровадження нових тарифних сіток та адекватних зарплат.
Ірина Мошик, директорка Національного заповідника "Глухів", що знаходиться всього за 9 км від лінії фронту та регулярно піддається обстрілам, звернулася до міністра з важливою проблемою, яка турбує її вже три роки. Вона порушила питання про необхідність виплати додаткових 50% до зарплати працівникам заповідника, оскільки вони працюють в умовах, що вважаються зонами бойових дій.
"Я усвідомлюю, що фінансування обмежене, проте варто було б трохи більше звертати увагу на нашу діяльність. Ми продовжуємо працювати в надзвичайно складних умовах: проводимо реставраційні роботи, організовуємо заходи, квести та уроки історичної пам'яті," - відзначила Мошик. У відповідь Микола Точицький пообіцяв оперативно вивчити ситуацію та вжити відповідні заходи.
Я БУВ БИ РАДИЙ, ЯКЩО Б ВИ НАДАЛИ СВОЇ ВІДГУКИ. БЕЗ ЦЬОГО НЕМНОЖЕ ПРИЙДЕ ВИЗНАТИ, ЩО ЗМІН НЕ ВІДБУДЕТЬСЯ, А МИ ПОТРІБНО РОЗВИВАТИ НОВІ ІДЕЇ.
Дмитро Стус, генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка, під час засідання висловив спільне бажання про більш активну взаємодію МКСК з керівниками музеїв та заповідників. "Якщо буде створено платформу для спілкування, де кожен директор зможе сподіватися на певну реакцію, навіть якщо вона буде негативною, він знатиме, що його почули і звернули на нього увагу. Це створить бажання до співпраці. Коли ж немає відповіді, то нормальна реакція - зменшення бажання продовжувати комунікацію", - зазначив він.
Точицький зазначив, що "це суттєвий недолік не лише для цього міністерства". Як колишній дипломат, він усвідомлює, що нерозглянуте повідомлення чи SMS може викликати відчуття невпевненості, після чого повторно звертатися до людини буде вже складніше. Він також повідомив, що створить окрему електронну пошту для музейних питань і самостійно займатиметься читанням надісланих листів.
В завершенні заходу міністр запропонував присутнім на нараді керівникам національних заповідників, музеїв і наукових установ одразу запланувати проведення чергової подібної зустрічі через місяць, щоби повернутися до порушених питань і перевірити, наскільки їх виконують у системі, що виправлено, а що ще треба допрацювати.
"Я волів би, щоб ви відразу давали зворотну реакцію. Щоб я міг щось рухати далі. Я мушу розуміти, під що я прошу кошти. Я не можу вигадувати, під що нам потрібні якісь суми. Бо, окрім цифр, які відображають, скільки чого в нас зруйновано, я повинен формувати грамотне професійне досьє. Або, наприклад, цікава ваша думка про книги, проспекти, гайди, які ми публікуємо. Це справді корисно? Чи, можливо, не витрачати коштів, тому що вони потрібні в іншому місці? Тому нам необхідні ваші дзвінки, листи, повідомлення, бо ви є науковцями та професіоналами. Без цього не буде змін, буде звичне існування старої системи, яка упродовж 30 років не змінювалася, а нам треба будувати щось нове. І без вашої допомоги й підтримки ми навряд чи це зробимо", - наголосив Микола Точицький, підсумовуючи розмову.
Зображення Данила Антонюка, надане Національним музеєм історії України, що висвітлює події Другої світової війни.
