Мільйони років тому планета Земля несподівано втратила свою придатність для існування життя: науковці виявили причини цього явища.

Дослідники виявили причину, що стала каталізатором масового вимирання в пермсько-тріасовий період.

Приблизно 252 мільйони років тому практично всі живі істоти на нашій планеті зазнали знищення. Ця катастрофічна подія, відома як пермсько-тріасове масове вимирання або Велике вимирання, стала найзначнішим зникненням різних видів в історії Землі. Нещодавно науковці виявили причини цього явища. Інформацію про це повідомляє DailyGalaxy.

Пермсько-тріасове масове вимирання ознаменувало кінець палеозойської ери і призвело до вимирання майже 94% морських видів та 70% наземних хребетних. Також у той період серйозного скорочення зазнали тропічні ліси, життєво важливі для вуглецевого циклу Землі. Нове дослідження пролило світло на те, що призвело планету до такого стану.

Виявилося, що пермсько-тріасове вимирання було спричинене потужним виверженням вулкана на території сучасного Сибіру. Його результатом стало викидання в атмосферу величезної кількості розплавленої породи та вуглекислого газу. Цей викид парникових газів спричинив швидке глобальне потепління, під час якого температура на поверхні Землі підвищилася на цілих 6-10 °C . Оскільки умови надто швидко змінювалися, багато форм життя не змогли до них адаптуватися, що призвело до масового вимирання.

Відомо, що у минулому численні виверження вулканів впливали на клімат, але зазвичай природна рівновага відновлювалася протягом 100 000 до 1 000 000 років. Однак під час пермсько-тріасового вимирання температура на планеті залишалася підвищеною приблизно п'ять мільйонів років, що значно перевищує тривалість інших подібних випадків.

Одним із ключових висновків цього нового дослідження є значущість тропічних лісів для Землі. Вказується, що вони раніше відігравали критичну роль у регулюванні вуглецевого циклу планети. Ці ліси, які славляться своїми торфовищами та щільною рослинністю, активно поглинали вуглекислий газ із атмосфери, сприяючи стабілізації кліматичних умов. Проте через стрімке підвищення температури тропічні ліси не змогли адаптуватися до нових умов. Скам'янілі рештки свідчать про те, що ці колись живі території були повністю знищені.

Зникнення цих лісів стало серйозною проблемою. Оскільки рослинність є ключовою для очищення атмосфери від вуглекислого газу, їх відсутність значно зменшила ефективність вуглецевого циклу на Землі, що ускладнило природне відновлення планети. Як наслідок, це спровокувало тривалі умови, схожі на парникові.

У дослідженні розповідається, як низькорослі рослини, що досягали щонайбільше 20 см у висоту, почали домінувати в ландшафті. Вони були значно менш ефективними у поглинанні вуглецю, ніж попередні лісові екосистеми.

Після цього Земля відновлювалася поступово. Вищі рослини з'являлися знову приблизно протягом п'яти мільйонів років, але їхня здатність контролювати рівень вуглекислого газу в атмосфері залишалася значно нижчою, ніж у лісах, які існували раніше.

Завдяки новій моделі вуглецевого циклу, відомій як SCION, вчені з'ясували, що клімат залишався у стані суперпарникового ефекту через зменшення первинної продуктивності виснажених екосистем. Стабілізація клімату на Землі почалася лише після того, як рослинність відновила свою здатність поглинати вуглекислий газ.

Як повідомляв раніше УНІАН, найдревніші частини нашої планети можна побачити в Канаді. Учені дослідили гірські породи, що виступають на поверхню на півночі провінції Квебек, уздовж узбережжя Гудзонової затоки, і дійшли висновку, що вік деяких порід у цьому регіоні становить 4,16 мільярда років, що дозволяє зазирнути в сам початок історії Землі.

Також писали про виявлений на глибині 644 км під Землею океан, який може переписати історію планети. Цей прихований водний резервуар, що зберігається в рідкісному мінералі під назвою рингвудит, кидає виклик попереднім уявленням про те, скільки води утримує планета. Тепер учені вважають, що надра Землі містять стільки ж води, скільки всі поверхневі океани разом узяті, і що нарешті з'явилися докази безперервного кругообігу води не тільки на поверхні, а й по всій Землі.