Мирні акції в Німеччині: які вимоги висувають німецькі прихильники миру?
3 жовтня в Берліні пройде новий марш, присвячений протесту проти військових конфліктів та мілітаризму. Які організації стоять за цими акціями в Німеччині, і які цілі ставлять перед собою їхні учасники?
У п'ятницю, 3 жовтня, у Берліні та Штутгарті заплановані масштабні акції на підтримку миру. Учасники цих протестів вимагатимуть від уряду Німеччини активніше працювати над вирішенням конфліктів у гарячих точках світу. Марш у столиці ФРН стане наступним етапом серії акцій, організованих лівими політичними силами. Кількість людей, які приєднуються до протестів, постійно зростає. Учасники акцій та експерти в галузі політики поділилися з DW своїми думками щодо майбутнього нового руху за мир у Німеччині.
Одна з перших акцій із гаслами за мир відбулася в Берліні 13 вересня. Тоді понад десять тисяч людей зібралися біля всесвітньо відомих Бранденбурзьких воріт. Однією з тем тоді була і війна Росії проти України.
Найяскравішою постаттю акції стала ліва політикиня Сара Ваґенкнехт, яка виступила як ініціаторка заходу та є лідеркою новоствореної в 2024 році партії "Союз Сари Ваґенкнехт". На сцену також вийшли численні відомі особистості з Німеччини, зокрема актор Дітер Галлерфорден, музикант Петер Маффей, а також репери Массів і Бауза.
Також зверніть увагу: Німецький історик Карл Шлеґель висловив своє невдоволення щодо німецького пацифізму.
Різноманітна група людей, що зібралася біля Бранденбурзьких воріт, об'єднувала спільні заклики до федерального уряду: необхідно "активно та переконливо сприяти проведенню мирних переговорів - як у регіоні Близького Сходу, так і в Україні". Окрім цього, учасники акції наполягали на повному припиненні німецьких постачань зброї в райони збройних конфліктів.
"Ми зібралися тут, щоб висловити наш протест проти жорстоких війн, які відбуваються у світі, - підкреслила Сара Ваґенкнехт. - Ми також засуджуємо жахливі вбивства, здійснені ХАМАСом, та захоплення людей в заручники". Водночас вона наголосила, що жодні дії не можуть виправдати "безрозсудні бомбардування, вбивства, голодну смерть та вигнання двох мільйонів мешканців Гази, серед яких половина - діти".
Ця подія стала початком широкомасштабної серії акцій, які заплановані на найближчі дні. Спостерігачі ставлять під сумнів, чи може це стати основою нового мирного руху, до якого згодом приєднається ще більше учасників на вулицях.
Подібно до того, як це було у 1980-х роках, коли на заході ще розділеної Німеччини пів мільйона людей вийшли на протест у столиці ФРН Бонні через страх перед ядерною війною. Або як 2003 року, коли в Берліні стільки ж людей протестували проти війни в Іраку.
Можливим появу нового великого руху в Німеччині вважає Янніс Ґрімм (Jannis Grimm) - дослідник миру та конфліктів із Вільного університету Берліна. Він зазначає, що сьогодні вже існує безліч об'єднань, але вони занадто розрізнені. "У них поки що немає спільної платформи", - сказав він в інтерв'ю DW.
"Сучасна ситуація суттєво відрізняється від тієї, що спостерігалась, скажімо, під час мобілізації проти війни в Іраку чи в рамках класичних мирних акцій. Нинішній рух поки що виглядає досить фрагментованим. Однак це не свідчить про відсутність потенціалу для розвитку в майбутньому", - вважає Ґрімм.
Прикладом служить Сара Ваґенкнехт, який яскраво демонструє, наскільки сучасні акції протесту ще не досягли стадії єдиного руху за мир. У 2023 році, через рік після початку війни в Україні, вона спільно з феміністкою Аліс Шварцер організувала мітинг. У цей момент їх критикували за надмірну співчутливість до позиції Кремля або навіть за симпатію до президента Росії Володимира Путіна.
Недавні акції протесту, що їх проводила Ваґенкнехт, залишаються в центрі обговорень. Йозеф Шустер, президент Центральної ради євреїв Німеччини, звинуватив її у тому, що "через свої популістські висловлювання вона підбурює ненависть до Ізраїлю в Німеччині".
Голова Лівої партії Ян ван Акен (Jan van Aken) не заходить так далеко у своїх оцінках, але в бесіді з DW він висловлює критику щодо акції Ваґенкнехт: "На мою думку, політична діяльність повинна охоплювати якомога більше людей. Зосередження лише на кількох особах для мене не є справжньою політикою".
Ван Акен і його партія мають інший погляд на акцію, що відбулася в Берліні 27 вересня: "Ми свідомо сформували альянс з неурядовими організаціями та палестинськими групами. Важливо об'єднати зусилля критично налаштованих ізраїльтян та євреїв з Ізраїлю."
Чи спрацює ця концепція, голова Лівої партії поки що не знає. За його словами, він виріс за часів руху за мир 1980-х років. Акен вважає, що темою, яка може мобілізувати багатьох, могло би стати питання повернення військового обов'язку: "Це може викликати велику активність, адже питання безпосередньо стосується безлічі молодих людей - можливо, саме тому вони теж вийдуть на вулицю".
Прогноз ван Акена перед протестом частково справдився: рух, що виник у мережі, вийшов на вулиці Берліна. Його електронна петиція, що виступала проти призову на військову службу, зібрала 70 тисяч підписів, а на самій акції, за різними оцінками, зібралися від 60 тисяч до 100 тисяч людей.
Ліва партія вважає питання військового обов'язку надзвичайно важливим у сучасних умовах. "Ми знаходимося на критичному етапі, коли визначається, якою буде роль мілітаризму в Німеччині", - підкреслює голова партії ван Акен. Він зазначає, що протягом останніх 40 років вдалося стримувати його розвиток. "Німеччина завжди була країною, що дотримується пацифістичних принципів. Але тепер ситуація починає змінюватися", - додає політик.
Дослідник миру і конфліктів Янніс Ґрімм також вважає можливим зростання протестів проти мілітаризації, а особливо проти повернення військового обов'язку. Причому партія "Союз 90/Зелені" вже не відіграватиме в цьому значної ролі, хоча багато її членів, як і раніше, дотримуються пацифістських поглядів. Ця партія на ранньому етапі свого існування навіть виступала за розпуск НАТО.
За словами Ґрімма, представники зеленого руху мають своє специфічне сприйняття мирної політики. Чимало з них дійшли висновку, що "абсолютна відмова від насильства та мілітаризму не забезпечує захисту прав людини і міжнародного права на глобальному рівні", зазначає він.
У 1980-ті роки зелені були рушійною силою тоді ще об'єднаного мирного руху. Зараз же ця спільнота сильно роздроблена. Активні насамперед ліві і "Союз Сари Ваґенкнехт", що відколовся від них. "У результаті склалася ситуація, коли немає жодної партії, яка б перетиналася з вуличним рухом", - підсумовує Ґрімм.
Прогнозується, що акція, запланована на 3 жовтня - в День німецької єдності, може залучити рекордну кількість учасників. Цього дня протести пройдуть одночасно в Берліні та Штутгарті. Більш ніж чотириста ініціатив, організацій та політичних партій виступили з закликом до дії під гаслом "Мілітаризм - більше ніколи! Відстоюємо мир!"
