МКС висловив претензії до Монголії за те, що вона не виконала ордер на арешт Путіна.

Збори країн-учасниць Міжнародного кримінального суду ухвалять рішення стосовно можливого введення санкцій проти Монголії у зв'язку з неспроможністю виконати свої зобов'язання перед судом.

Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі офіційно звинуватив Монголію в невиконанні ордера на арешт президента РФ Володимира Путіна під час його візиту в Улан-Батор. Відповідне рішення у четвер, 24 жовтня, ухвалила Палата попереднього провадження суду, йдеться у пресрелізі МКС.

"Відмовившись заарештувати Путіна під час його перебування на своїй території та не передавши його суду, Монголія не виконала запит Міжнародного кримінального суду про співпрацю, що є порушенням норм Римського статуту. Це дало змогу перешкодити суду виконувати свої функції та повноваження відповідно до статті 87(7) цього статуту", - зазначено в офіційній заяві МКС.

Гаазька судова палата зазначила, що дипломатичний імунітет, включаючи імунітет президентів, не є перешкодою для виконання ордерів міжнародного суду. Держави, що є членами Міжнародного кримінального суду (МКС) або визнають його юрисдикцію, мають обов'язок арештовувати та видавати осіб, які підпадають під дію ордерів МКС, незалежно від їхнього статусу чи громадянства. Суд також підкреслив, що його діяльність є незалежною від урядів країн і має на меті виконання функцій, які відповідають інтересам міжнародної спільноти в цілому.

Наступні кроки Міжнародного кримінального суду по відношенню до Улан-Батора, враховуючи серйозність відмови Монголії співпрацювати з судом, будуть визначені Асамблеєю держав-членів МКС, як повідомляється в пресрелізі.

Президент РФ здійснив офіційний дводенний візит до Монголії на початку вересня 2024 року. Офіційно поїздка була приурочена до 85-ї річниці спільної перемоги радянських і монгольських військ над японськими на Халхин-Голі у 1939 році. Проте, під час візиту Путін і президент Монголії Ухнаагійн Хурелсух підписали угоду про співпрацю у сфері поставок нафтопродуктів із РФ.

Невдовзі представник уряду Монголії в інтерв'ю виданню Politico пояснив, чому країна не може затримати Путіна, вказавши на свою енергетичну залежність від Росії. За його словами, Монголія імпортує 95% своїх нафтопродуктів і більше 20% електроенергії з сусідніх держав. "Ці поставки є критично важливими для нашого виживання та добробуту нашого народу", – зазначив чиновник у розмові з Politico. "Монголія завжди дотримувалася нейтральної позиції у своїх дипломатичних відносинах".

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт президента Путіна та його уповноваженої з прав дітей в Росії Марії Львової-Бєлової. Вони підозрюються у скоєнні воєнних злочинів під час конфлікту в Україні. У відповідь на це Москва оголосила рішення МКС юридично недійсним, а Слідчий комітет Росії відкрив кримінальну справу проти прокурора та суддів МКС. У СКР стверджують, що переслідування Путіна є явно незаконним.

Володимир Путін, через виданий міжнародний ордер, змушений був відмовитися від відвідин країн, що ратифікували Римський статут і тим самим взяли на себе зобов'язання виконувати рішення Міжнародного кримінального суду. Наприклад, у липні 2023 року він не зміг відвідати саміт БРІКС у Південноафриканській Республіці, незважаючи на те, що місцева влада дала зрозуміти, що не планує його затримувати.

Одночасно Путін проводить зустрічі з лідерами країн, які підтримують Кремль. Яскравим прикладом цього стала конференція БРІКС, що пройшла в жовтні в Казані, куди прибули делегати з приблизно 30 країн та генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.