Мобілізаційні заходи в Україні: які нововведення Міністерство оборони впровадило для територіальних центрів комплектування та ухильників.

Міністерство оборони України активно займається реформуванням мобілізаційного процесу. Зокрема, вже створено нові методи для виявлення осіб, які не дотримуються вимог військового обліку.

Концепція законодавчих змін щодо процесу мобілізації вже було представлено народним депутатам. Про це розповіли самі нардепи виданню "Telegraf".

14 січня, після того, як його призначили міністром оборони, Михайло Федоров заявив, що в Україні налічується приблизно два мільйони осіб, які перебувають у розшуку. Президент Володимир Зеленський доручив Федорову ініціювати значні зміни в процесі мобілізації.

З того часу Міністерство оборони ініціювало всебічне дослідження питання мобілізації. В результаті сформовано більше десяти робочих груп, які займаються різними аспектами, і кожна з них має визначений графік виконання завдань.

У той же час, законодавчі ініціативи, які депутати вже активно обговорюють у медіа, зокрема концепції справедливої мобілізації, досі залишаються непредставленими для широкої аудиторії.

У березні Федоров представив Володимиру Зеленському розроблені його міністерством пропозиції щодо змін у процесі мобілізації. Президент у відповідь зазначив, що ці зміни не є достатньо досконалими для їх впровадження. Міністерство оборони пообіцяло, що незабаром представить проект нововведень, але перед цим буде реалізовано "data-driven підхід" та проведено "краш-тест" запропонованих рішень.

І поки суспільство очікує почути зміни до мобілізації, депутати комітету з нацбезпеки та оборони вже встигли з ними ознайомитися. Днями на засідання комітету прийшли представники Міноборони, які донесли до нардепів своє бачення вирішення проблем із мобілізацією. При цьому міністр Федоров наголошує, що має підтримку змін від президента.

Один із джерел видання повідомив, що у Міністерстві оборони функціонує спеціально створена робоча група, яка займається вивченням кількості заброньованих працівників, їхнім статусом та необхідністю утримання такої кількості кадрів.

З іншого боку, Соломія Бобровська, народна депутатка від фракції "Голос", підкреслює, що в даний час процес бронювання стосується не лише працівників виробничих потужностей, але й співробітників торгових центрів. Це виглядає як "економічне бронювання", яке не отримало підтримки з боку депутатів.

У Міністерстві оборони розробляють нові підходи до виявлення чоловіків, які перебувають у розшуку за ухилення від військової служби. В Україні таких осіб налічується приблизно два мільйони.

Один із представників комітету повідомив, що Федоров планує вжити примусові заходи стосовно всіх ухилянтів. Після об'єднання реєстрів буде проведено детальний аналіз інформації про осіб, які наразі вважаються порушниками законодавства щодо військового обліку.

Соломія Бобровська, у свою чергу, вказала на потенційні обмеження, підкресливши, що всі залучені до використання інформаційних, електронних та фінансових послуг і операцій.

Водночас узгодженої позиції щодо того, чи можна застосовувати до порушників обліку такі ж обмеження, як до неплатників аліментів, наразі немає.

"Ця історія не нова. Під час розробки змін до законодавства про мобілізацію у 2024 році подібні пропозиції вже були, як-от блокування банківських рахунків і застосування до тих, хто порушує військовий облік, тотожних норм, як до неплатників аліментів. Та на етапі підготовки законопроєкту до другого читання ці норми були прибрані. Чи будуть ці ініціативи знову вноситися Міноборони? Можуть вноситися, а можуть і ні. Все залежить від того, з чого саме почне Міноборони. Якщо буде акцент на примусі, замість формування мотиваційних пакетів, то такі норми будуть достатньо проблематичними для проходження в сесійній залі", -- заявила членкиня комітету з нацбезпеки і оборони, нардепка від "Європейської солідарності" Ірина Фріз.

Ще одна зміна, яка стосуватиметься мобілізації, полягатиме у зміні функціоналу та повноважень військовослужбовців ТЦК. Наразі у Міноборони хочуть максимально прибрати людський фактор, аби не допустити створення корупційних схем у ТЦК та ВЛК.

Для цього можливе внесення змін у функції та повноваження ТЦК, а також їх перехід до більш технічного формату, зокрема в частині ведення реєстру.

"Якщо у ТЦК буде роль виключно технічна -- ведення реєстру, то не буде потреби у військових патрулях. Та для цього потрібна і парламентська підтримка", -- каже член комітету нацбезпеки.

Його підтримує товариш по комітету, нардеп з фракції "Голос" Роман Костенко, який нещодавно висловив думку про важливість передачі повноважень на оповіщення та вручення повісток Національній поліції та органам місцевого самоврядування.

"Вся відповідальність була покладена на військових, що є помилковим. Якби ТЦК вийшло з-під контролю Сухопутних військ та Міністерства оборони і підпорядкувалося органам місцевого самоврядування (в рамках окремих відділів), тоді завдання військових полягало б у підготовці осіб, які прибули до навчальних центрів у рамках мобілізації. Представники різних військових родів отримали б можливість працювати з рекрутами, яких вони відбирали б для своїх підрозділів", -- підкреслила нардепка Ірина Фріз.

У профільному комітеті розповіли, що наразі уряд ще не підготував та не подав на розгляд Верховної Ради законопроєкти про зміни до процесу мобілізації. Тож наразі варто очікувати дій з боку Міністерства оборони.

В уряді повідомили, що законопроєкти планують представити до літа. Проте, існує ще одна проблема — затвердження цих ініціатив. Причин для цього є кілька.

По-перше, далеко не всі депутати вважають, що з законом про мобілізацію щось не так. Вони переконані, що потрібно почати виконувати поточний закон, де все прописано.

"Людина, яка не зареєструвалася, не прийшла в ТЦК, не оновила дані, не пройшла ВЛК -- вона хто? І якщо він ухилянт, він притягується до адміністративної відповідальності, і ним повинні займатися правоохоронні органи", -- каже один з нардепів.

Наразі монобільшість демонструє відсутність єдності навіть у питаннях, які можна вважати нейтральними. Тому голосування щодо змін у мобілізації стане значно складнішим. Опозиція ж не підтримуватиме ці зміни без виконання своїх вимог, серед яких — терміни служби, ротація та підвищення зарплат для військовослужбовців.

Ще одна причина полягає в тому, що зміни, які запропонував Федоров, на думку одного з народних депутатів комітету з питань національної безпеки, частково не узгоджуються з положеннями Конституції.

"Як тільки вони спробують закріпити це на папері у вигляді законодавчих змін, вони натраплять на своїх юристів, які вкажуть, що так не можна формулювати закони, і це не матиме успіху. Тож одна справа — мати ентузіазм щодо реформ, і зовсім інша — реалізувати їх," — підсумував співрозмовник видання в комітеті.

Нагадуємо, що представник фракції "Слуга народу" Федір Веніславський висловив думку про те, що зміни в мобілізаційній системі мають на меті зробити її більш справедливою. Він також зазначив, що населення обурене ситуацією, коли в одному з сіл Західної України не залишилося жодного чоловіка призивного віку, тоді як у великих містах, таких як Київ, Одеса, Харків, життя триває спокійно.

Нагадаємо, що раніше з'явилася інформація, що у Києві вперше за час повномасштабної війни відбувається посилення мобілізаційних заходів. Однак у Київському ТЦК спростували ці чутки, заявивши, що жодних змін у процес мобілізації в Києві не буде внесено.

Нагадаємо, що Олександр Сирський, головнокомандувач Збройних Сил України, виставив оцінку мобілізаційній ситуації в країні на рівні 6-7 балів з 10. Він також підкреслив, що не розуміє, як ті, хто ухиляється від служби, зможуть дивитися в очі один одному та своїм дітям після завершення війни.

Раніше Фокус повідомляв, що народний депутат Руслан Горбенко висловив думку, що суспільство "не зможе уникнути" призову, і що мобілізаційних ресурсів в Україні може вистачити лише на 18 місяців.